Главная › Новости

Тарас Шевченко - національний поет

Опубликовано: 21.10.2018

Що пророчив Тарас Шевченко Україні? Ірина Фаріон | Велич особистості | лютий '15

Сочинение на отлично! Не подходит? => воспользуйся поиском у нас в базе более 20 000 сочинений и ты обязательно найдешь подходящее сочинение по теме Тарас Шевченко — національний поет!!! =>>>

Кожна національна література має свою, скажімо так, центральну постать. і нічого що, протягом сторіч чи навіть тисячоліть існування літератури в кожній країні народилося багато видатних поетів і прозаїків, драматургів та філософів, твори, яких є національним та світовим здобутком, які залишаються в житті народу назавжди, а їхні твори цитуються і перечитуються ще багато віків. Але серед видатних мислителів та літераторів завжди виділяється постать, велич якої виходить за межі мистецтва: ця. людина стає духовним наставником, і символом нації. У російській літературі таким поетом є, мабуть, О. Пушкін.В українській літературі та культурі національним героєм, беззаперечно, Т. Шевченко.

Тарас Шевченко народився і жив у непрості для України часи, коли її народ потерпав від кріпацтва, а сама країна — від принизливої імперської політики.

Тяжка доля випала талановитому юнакові. Сам Шевченко народився в кріпацькій родині, зазнав гоніння та заслань, тяжких поворотів долі, але через все своє життя він проніс свій талант, палке серце та віру в краще майбуття.

Чому саме Т. Шевченко став символом України, поетом-пророком, духовним вчителем нації? На це питання непросто відповісти, але я наведу деякі свої міркування. Я вважаю, так сталося тому, що твори Шевченка охопили усі теми, які хвилювали і хвилюватимугь людину. Прекрасні історичні твори допомагають ним осмислити історичні події, а часом і просто знайомлять нас із чимось потім, чого ми досі не знали. Кажуть, жити треба сьогоднішнім днем, але, як на мене, це не зовсім так… Закоріненість в історії, палке переживання подій сьогодення та погляд у майбуття — такою має бути справжня людина, таким був Тарас Шевченко. Явища, які оточували поета, не залишали його байдужим: визволивши з кріпацької родини, він не міг спокійно дивитися на страждання людей, найбільшою його мрією було скасування кріпацтва. Прикро, що це стало відомим вже після смерті поета…

Але цінність творчості Шевченка, як на мене, не тільки у відображенні історичних чи соціальних подій: адже доба кріпаччини вже минулась, історія посіла важливе, але ж не центральне місце в житті українців, — виходить, ще щось приваблює сучасних читачів? Колись я познайомився з інтимною лірикою Шевченка, мені стало прикро, що багато хто знає цього поета тільки за його історичними творами, як «борця проти соціальної несправедливості»… Це звичайно важливо, але ж це лише один бік Шевченкового таланту. Його інтимна лірика настільки глибока, що кохання, яке бринить у кожному слові Т. Шевченка, здається нам позачасовим, вічним, а самі тексти — їх написання — можна було б цілком прийняти за написані у ХХІ сторіччі…

Думки і почуття поета, які він висловлює в своїх щоденниках, глибинні та непрості, більшість із них не втратила своєї актуальності: хіба можуть втратить актуальність роздуми про облаштування держави та справедливий суспільним лад, про стосунки між людьми, про цінність людського життя? Ці проблеми є нерозв’язаними! (Бо вони стануть нецікавими тільки тоді, коли ми житимемо в ідеальному світі, в ідеальному суспільстві, в ідеальній державі…)

Тарас Шевченко — насправді національний поет, як казали колись, — «велич духу»… Народ давно визнав його як духовного батька нації. Мені прикро, багато хто з сучасних українців досі не відкрив для себе справжнього Шевченка: глибокого філософа, тонкого лірика. Усі ми маємо неупереджено подивитись на цю геніальну постать, дозволити собі побачити в йому вдруге нове, невідкрите нами. Тоді ми відчуємо, що Тарас Шевченко є дивовижним літератором та філософом, а його твори, окрім звичних для нас «соціальних проблем XIX сторіччя», містять стільки мудрості та глибини, що можуть стати «підручником життя» навіть для сучасної людини.

Тарас Шевченко — національний поет