Село з півтисячолітньою історією
Опубликовано: 23.10.2018
Палац у Пеняках. Малюнок 1848 року.
Цього року в селі Пеняки Бродівського району мають на меті провести урочистості з нагоди 500-річчя від першої писемної згадки про село.
На Тячівщині «ураган» пошкодив півтисячолітню дерев‘яну церкву
Серед відомих уродженців і жителів Пеняк – граф Володимир Дідушицький, філантроп і меценат науки 19 століття, який заснував перший у Європі природоохоронний резерват «Пам’ятка Пеняцька» та природознавчий музей у Львові. Його 190-річчя з дня народження відзначать у ході заходів з нагоди 500-ліття села, в серпні.
Внаслідок негоди на Тячівщині постраждало 8 населених пунктів
Зараз у селі живе трохи більше 600 людей, воно має кілька вартих уваги пам’яток архітектури, передусім це необароковий костел св. Альфонса Родрігеса, збудований у 1924 – 1926 рр за проектом львівського архітектора Вавжинця Дайчака. Свого часу у Пеняках був розкішний палац, який належав галицькому політику та сенатору ІІ Речі Посполитої Тадеушу Ценському, однак 1914 року він був повністю знищений – збереглося лише кілька господарських будівель.
У другій половині 18 ст. власником Пеняк був коронний ловчий Антоній Бєльський. Його дочка Анеля, що у 1784 р. вийшла заміж за колекціонера мистецьких творів, камердинера польського двору Ігнація Мьончинського, отримала Пеняки в придане. Камердинер збільшив маєтки, купивши ще й розташовані недалеко Заложці (Залізці). Латифундія мала площу в 13 тис. га, її іноді називали “пеняцькою державою”.
Відомо, що наприкінці 18 ст. якимось Мьончинським належав і наш Радивилів (з півтора сотнями житлових будинків). Це вони, Мьончинські, в 1787 р. заклали тут друкарню, яка випускала релігійні книги на кошти місцевих євреїв.
У 1814 р. Анеля заснувала у Пеняках католицьку парафію і спорудила костел, а у 1822 р. запросила туди єзуїтів, котрі створили місіонерський осередок, що діяв до 1853 р.
Згаданий Дідушицький мав за дружину дочку Анелі Мьончинської. У 1894 р. Пеняки отримала як посаг дочка Дідушицьких – Марія, яка вийшла заміж за графа Тадеуша Ценського. Їхній син був власником маєтку до 1939 р.
Для Радивилів.info – за матеріалами Інтернет-публікацій.