Главная Новости

Що робити, коли банк забирає ваше майно за чужим кредитом

Опубликовано: 09.01.2019

Напевно, розмова про поручителів у банківських кредитах ніколи не втратить своєї актуальності. Адже скільки вже було сказано про «плюси» і «мінуси» некорисливої ​​допомоги у кредитних відносинах, а громадяни продовжують, не замислюючись про наслідки, допомагати своїм ближнім. Ба більше, дедалі частіше ставлять нові питання. «У кредиті два поручителя, чому платить тільки один?» Або «Чому описали моє майно, а я поручитель, тоді як майно боржника не чіпали?»

Що ж, варто звернути увагу всіх потенційних і нинішніх поручителів на те, що чекає на них за невиконання договору позичальником.

Поручитель як гарантія для банкірів

Згідно зі ст. 546 Цивільного кодексу, виконання зобов'язання може забезпечуватися поручительством. Це означає, що надаючи позику, банк жадає отримати «страховку» або «гарантію» того, що суму кредиту і всі витрати за ним він отримає навіть у разі неплатоспроможності або смерті боржника. Саме в цьому йому і допомагають поручителі. Для цього складають договір. Договором поруки є угода між поручителем і банком, за яким поручитель ручається перед кредитором позичальника за виконання ним свого обов'язку щодо повернення кредиту і відсотків за ним (ст. 553 ЦК).

Якщо банк надає досить значну суму, то кредит може забезпечуватися частково заставою, частково — доходами і майном поручителя. Передбачається також і можливість залучити кілька поручителів. Ось тут і чекайте на сюрпризи. Уявіть собі ситуацію, кредитний договір вашого приятеля забезпечуєте порукою ви (причому маєте нерухоме майно, авто і досить серйозний офіційний заробіток) і ще один громадянин, який отримує заробітну плату, скажімо, секретаря невеликого офісу. Договорами поручительства можуть бути передбачені частини боргу, за які відповідають кожен із поручителів. Але на такі умови банки йдуть вкрай рідко. Зазвичай обидва поручителі відповідають перед банком за позичальника солідарно. Тобто щойно перестали надходити платежі, банк має повне право вимагати сплати основного боргу, відсотків за ним, штрафних санкцій, відшкодувань витрат фінустанови (ст. 554 ЦК) від будь-кого з поручителів.

Постає питання, хто саме буде платити: ви, інший поручитель або обидва, чи все-таки сам боржник? У договорі зазначена (якщо ні, то застосовуються норми ЦК) солідарна відповідальність поручителя і боржника перед кредитором. Тож банку дозволено самостійно вибрати «жертву». І він надсилає кожному з «добровільних помічників» повідомлення про їхні «обов'язки». Зрозуміло, банк звертається до «заможнішого» поручителя, бо завжди можна стягнути його майно. Причому такі дії в рамках цивільного законодавства: частиною 3 ст. 554 передбачено, що особи, які разом є поручителями, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не прописано в договорі (а інше договором зазвичай не передбачується).

Що робити, коли банк наступає?

Поручителям, які потрапили у такі ситуації, слід розуміти, що сперечатися з банком марно, хіба що можна спробувати оскаржити основний кредитну угоду або сам договір поручительства (щоправда, це нереально). Скажімо, можна скористатися правилами укладання угод і визнати кредитний договір недійсним, тоді набере чинності норма п. 2 ст. 548 Цивільного кодексу і договір поручительства теж визнають недійсним: «Недійсне зобов'язання не підлягає відшкодуванню. Недійсність основного зобов'язання є підставою визнати недійсність угоди щодо його забезпечення». Можна спробувати довести, що укладений договір поруки є наслідком угоди, підписаної під впливом обману, насильства, погрози, внаслідок чого визнають недійсність договору. Але це довести досить складно, майже неможливо.

Звичайно, є інші підстави припинити поручительство, передбачені ст. 559 ЦК, а саме:

припинення основного кредитного договору (боржник сам повністю розрахувався з банком); змінилися зобов'язання, внаслідок яких збільшується обсяг відповідальності поручителя, за умови що поручитель на це згоди не давав; якщо після настання терміну виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання від боржника або кредитора; якщо боржник перевів свій борг на іншу особу, а поручитель не поручився за нового боржника; закінчення терміну дії договору поручительства, а якщо такий термін не встановлений, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання не подасть вимоги до поручителя. Якщо термін основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом подання вимоги, поручительство припиняється, якщо кредитор не подасть позову проти поручителя протягом одного року з дня укладення договору поручительства.

Зрозуміло, що простіше почати процедуру сплати грошей за «приятеля» оскільки відкладаючи неприємний момент, ви накликає нове лихо: відсотки за прострочення або штраф та оплату витрат банку.

Як правильно заплатити за боржника і не втратити своїх грошей

Щоб не втратити своїх грошей назавжди або хоча б зберегти право їхнього повернення, поручителю, який відповідає за боржника, потрібно знати правила. Згідно зі ст. 555 Цивільного кодексу, у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а у разі подання до нього позову, подати клопотання про залучення до справи боржника (як співвідповідача). Такими заходами не слід нехтувати, адже якщо поручитель не повідомить боржника про вимогу кредитора (банку) і сам виконає зобов'язання, боржник має право висунути проти вимоги поручителя всі заперечення, які у нього були проти вимог кредитора. ЦК передбачив цю норму і допускає ситуацію, коли боржникові відомо про порушення договору з боку банку, або, наприклад, про те, що він уже виконав договір, а банк забув про це та ін. За ч. 2 ст. 555 ЦК, поручитель має право висунути проти вимоги кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник, за умови що такі заперечення ніяк не пов'язані з особою боржника. Поручитель може висувати такі заперечення навіть у випадку, якщо боржник відмовився від них або визнав свій борг.

Після першого етапу (повідомлення боржника) поручитель виконує зобов'язання за боржника, тобто сплачує банку все те, що мав би зробити боржник. Потім, на підставі ст. 556 ЦК, поручитель вимагає від банку документи, що підтверджують обов'язок боржника. Після цього до поручителя переходять усі права банку, і він має право вимагати повернення від боржника всього, що він за нього виплатив. Якщо ж кілька поручителів відповідали кожен у своїй частині, то і права кредитора переходять до них у розмірі частини виконаного ними зобов'язання. Іншими словами, один поручитель заплатив 70% від боргу, інший — 30%, тож першому належить право вимагати від боржника 70% від суми, а другому — 30%.

До речі, боржник, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, повинен негайно повідомити про це поручителя (ст. 557 ЦК). Якщо боржник не виконає цю вимогу, то поручитель, який виконав за нього зобов'язання, отримує право стягнути з банку безпідставно придбане або висунути регресну (зворотну) вимогу до боржника. Зрозуміло, це зайвий клопіт, але повернуті гроші ще нікому не заважали. Єдиним приємним моментом у цій тяганині можна назвати норму, передбачену ст. 558 ЦК, що дає право поручителю на оплату послуг, наданих ним боржникові.

Спосіб нашкодити самому собі

На жаль, це не всі проблеми, пов'язані з поручительством. Погоджуючись на поручительство, ви власними руками перекриваєте собі можливість на отримання кредиту для себе або обмежуєте її. Річ у тім, що, зважившись на власну позику в банку, вам доведеться повідомити про свою участь у кредиті іншої особи. Звісно, є шанс не сказати банку всієї правди, але буде дуже неприємно дізнатися про відмову у зв'язку з наданням недостовірної особистої інформації. А доповівши про ваші зобов'язання щодо забезпечення чужого кредиту, банк, аналізуючи ваші доходи, від загальної цифри відніме ціну вашої участі в іншому кредитному договорі. Тобто банк зменшить ваш дохід на розмір щомісячних виплат за кредитом, за який ви поручилися.

А тут можливі два варіанти: або відмова, у зв'язку з тим, що ваших доходів недостатньо для отримання бажаного, або суму кредиту набагато зменшать. Більше того, в Україні не так давно з'явився широко відомий у світі інститут — кредитна історія. Якщо у вас виникли проблеми з виконанням чужого кредитного договору (судовий процес, опис майна, виконавчий лист тощо), то ваша кредитна історія і репутація підмочені. Тому розраховувати на отримання кредиту не вдасться.

Тож висновок такий: поручительство може бути позитивним моментом лише з морального боку — не відмовив у проханні, допоміг другові чи родичеві. З юридичного боку поручительство в чужому кредиті — це головний біль, реально існуюча загроза виконати договір не тільки за боржника, а й за іншого поручителя, і часто втрата власного майна. Крім того, це і спосіб нашкодити собі в майбутньому. Тож перш ніж погоджуватися простягнути руку допомоги, помізкуйте, чи варто це робити.

5 порад для поручителя

Перш ніж ручатися за чуже грошове зобов'язання, перевірте платоспроможність боржника. Переконайтеся в тому, що його паспортні дані відповідають дійсності (особливо це стосується місця проживання). Спробуйте переконати банк змінити умови договору поруки, замінивши солідарну відповідальність на субсидіарну (у такому випадку банк спочатку повинен буде поставити вимоги до боржника, а вже потім до вас). Можна укласти власний договір з боржником, в якому прописати умови повернення ним ваших грошей, якщо ви виконаєте договір за боржника. Щоб хоч якось підсолодити гірку пілюлю поручительства, можна обумовити в угоді з боржником розмір вашої винагороди за такий альтруїзм.
Навигация сайта
Новости
Реклама
Панель управления
Информация
rss