Якщо працівника закликали на строкову військову службу

Зі шкільної лави ми знаємо, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян нашої країни. А одна зі складових військового обов'язку - проходження строкової військової служби ( ч. 3 ст. 1 і ч. 6 ст. 2 Закону № 2232 *).

Щороку в Україні проводяться дві хвилі призову в армію на термінову службу - навесні і восени. І 2017 рік - не виняток. Цього року терміни проведення призову на строкову військову службу в ЗСУ та інших військових формуваннях згідно Указом № 44/2017 ** такі:

- весняний призов: квітень - травень;

- осінній призов: жовтень - листопад.

Зараз як раз проходить весняний призов, тому не дивно, що у роботодавців з новоспеченими захисниками клопоту повна голова - від оформлення документів до дотримання трудових гарантій. Як все зробити так, щоб комар носа не підточив? Давайте разом все розкладемо по поличках. Почнемо зі списку тих, кого «труба кличе».

Кого і на який термін закликають

На строкову військову службу в 2017 році закликають придатних за станом здоров'я до військової служби громадян України чоловічої статі, яким до дня відправки у військові частини виповнилося 20 років, та осіб старшого віку, які не досягли 27-річного віку, які не мають права на звільнення або відстрочку від призову ( ст. 3 Указу № 44/2017 ).

Тривалість строкової військової служби ч. 1 ст. 23 Закону № 2232 встановлює в календарному обчисленні. Так, вона становить:

- для солдатів і матросів, сержантів і старшин, які проходять строкову військову службу в ЗСУ та інших військових формуваннях, - до 18 місяців;

- для осіб, які на момент призову на строкову військову службу мають ступінь вищої освіти «спеціаліст» або «магістр», - до 12 місяців.

Цікаво, який день вважається початком проходження строкової військової служби? Це день відправки призовника до військової частини з обласного збірного пункту ( ч. 1 ст. 24 Закону № 2232 ).

Закінченням проходження військової служби вважають день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини в порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України ( ч. 2 ст. 24 Закону № 2232 ).

Звільнення з військової служби оформляється наказом військової частини, про що робиться відповідний запис у військовому квитку. При необхідності військовозобов'язаного видається довідка про проходження військової служби встановленого зразка.

А що, якщо призовника після прибуття на обласний збірний пункт відразу не відправили у військову частину? Тоді про початок проходження ним строкової військової служби говорити рано. У цьому випадку вважається, що громадянин ще не призваний на строкову військову службу (див. Лист Мінсоцполітики від 24.11.2015 р № 1525/13 / 84-15).

До речі, на обласному збірному пункті може з'ясуватися, що юнак непридатний до військової служби за станом здоров'я. Тоді його повернуть назад в районний військкомат ( п. 101 Положення № 352 *). Але зараз ми говоримо не про таких, а про тих, хто все ж вирушає служити.

Документальне оформлення

Виконати свій обов'язок перед Вітчизною районний (міський) військкомат запрошує громадянина за допомогою повістки за формою, наведеною в додатку 18 до Положення № 352 .

Порядок містить таке формулювання: «согласно із Законом України« Про військовий обов'язок и військову службу »Ві прізвані на Строкову військову службу и зараховані в команду № ____ (зазначається номер командіровку, НАДАННЯ обласна військовім комісаріатом). Пропоную Вам «__» _____________ 20__ р. про ____ годіні з'явитися для Відправлення на збірний пункт за адресою ... ».

На порядку обов'язково вказують: прізвище, ім'я та по батькові призовника, адреса призовного пункту, в який йому необхідно прибути, дату і час явки, підпис районного військового комісара та друк відповідного військкомату.

За порядком призовник повинен прибути в установлений строк до військкомату для відправки на обласний збірний пункт (ч . 8 ст. 15 Закону № 2232 , п. 90 Положення № 352 ).

Порядок призовник пред'являє своєму роботодавцю. Вона і відповідну заяву працівника-призовника є підставою для видання наказу про його звільнення на період служби від роботи і для надання йому трудових гарантій, передбачених ч. 3 ст. 119 КЗпП . Причому це може бути як оригінал порядку, так і її завірена копія.

Як може виглядати наказ про звільнення працівника від роботи у зв'язку з призовом на строкову військову службу, див. Нижче.

Про призов громадян на строкову військову службу військкомат також письмово повідомляє підприємство, на якому ці громадяни трудяться ( абзац третій п. 253 Положення про проходження громадянами України військової служби у ЗСУ, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 р № 1153/2008 ). Зробити це він зобов'язаний в 10-денний термін (див. Лист Міноборони від 20.11.2015 р № 116/2/2/21362).

А ось інформування роботодавця про звільнення військовослужбовця з військової служби чинним законодавством України не передбачено. Коли працівник повернеться зі служби, він надасть роботодавцю копію військового квитка з відповідними відмітками.

Трудові гарантії для «солдата підприємства»

Якщо ми відкриємо п. 3 ч. 1 ст. 36 КЗпП , То відразу побачимо, що призов або вступ працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу в загальному випадку є підставою для припинення з ним трудового договору.

Однак в окремих випадках, перерахованих в ч. 3 ст. 119 КЗпП , За працівником-військовослужбовцям зберігаються місце роботи, посада та середній заробіток.

У нашій ситуації «балом править» якраз ч. 3 ст. 119 КЗпП . Вона зобов'язує роботодавця зберігати місце роботи, посада та середній заробіток за працівниками, які призвані на строкову військову службу під час дії особливого періоду. Про це ж говорить і ч. 2 ст. 39 Закону № 2232 .

Як довго зберігати?

Нагадаємо, що визначення особливого періоду дано в законах України «Про оборону України» від 06.12.91 р № 1932 XII і «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.93 р № 3543-XII .

Але чи діє особливий період зараз? Міноборони впевнене, що діє. Так, в листі від 01.10.2015 р № 322/2/8417 військове відомство відзначило, що особливий період настав в Україні з моменту видання Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17.03.2014 р № 303/2014 .

Скасування особливого періоду буде проведена окремим Указом про демобілізацію після стабілізації обстановки на сході України. На сьогоднішній день «скасовує» Указу, про який йде мова в цьому листі, немає. Тому особливий період продовжує діяти і зараз (див. Також листи Міноборони від 18.10.2016 р № 322/2/6917 та від 20.10.2016 р № 316/1/9036 // «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 87, с. 3 ).

А раз так, роботодавець зобов'язаний забезпечити реалізацію гарантій, передбачених ч. 3 ст. 119 КЗпП , Стосовно працівників, призваних на строкову військову службу, аж до закінчення особливого періоду або до дня їх фактичного звільнення з військової служби.

Важливо! Зазначений пакет гарантій повинні надавати призовникам не тільки підприємства, установи та організації, але також фермерські господарства, сільгоспкооперативи і фізособи-підприємці. Тобто ніхто з перерахованих категорій роботодавців не має права звільнити працівника, покликаного на строкову службу, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 36 КЗпП .

У Табелі обліку використання робочого часу дні проходження працівником строкової військової служби відбивайте за допомогою літерного коду «ІН» або цифрового коду «22» - інший невідпрацьований час, передбачений законодавством.

Цікаво, як бути із записом в трудову книжку працівника про проходження ним строкової військової служби? Взагалі-то цей працівник працює на вашому підприємстві і має запис в трудовій книжці про прийом на роботу, тому запис про проходження військової служби в даному випадку можна не робити.

Щоб робоче місце воїна під час його служби не пустувало, можете прийняти на роботу за строковим трудовим договором іншого громадянина - «замінника». Як тільки ваш воїн повернеться з армії, працівник-«замінник» автоматично буде звільнений на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП .

А як бути з сумісниками? Чи виконувати вимоги ч. 3 ст. 119 КЗпП і по ним? Так, виконувати.

Застереження про те, що трудові гарантії надаються лише за основним місцем роботи новобранця, в ст. 119 КЗпП немає. Придивіться! Ця стаття не містить ніяких винятків для працівників, працевлаштованих на роботу за сумісництвом.

Тому

Він повинен зберігати за ним посаду і середній заробіток нарівні з основним працівником. Причому не важливо, зовнішнє це сумісництво або внутрішнє.

А якщо працівник, якого призвали на строкову військову службу, працював на підприємстві за строковим трудовим договором? Чи можна звільнити його? Тут справи йдуть так.

Поки строковий трудовий договір з працівником діє, на нього поширюються всі пільги та гарантії, встановлені ст. 119 КЗпП і ст. 39 Закону № 2232 (Пор. 025069200). Але в останній день дії цього договору ви маєте право звільнити працівника на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП. Це підтверджує і Мінсоцполітики в листі від 05.12.2014 р № 520/06 / 186-14.

В такому випадку в трудовій книжці цього працівника ви зробите стандартну запис: «Звільненій у зв'язку Із закінченням рядок Дії трудового договору, п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України ».

Розраховуємо і виплачуємо середній заробіток

Середній заробіток для оплати днів строкової військової служби працівника розраховуйте відповідно до Порядком № 100 * Виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю призову.

Причому якщо працівник до моменту відходу в армію працював у вас одночасно за основним місцем роботи і за сумісництвом, то середній заробіток обчислюйте окремо за основним місцем роботи і окремо за сумісництвом.

Тобто в розрахунок середньої зарплати за основним місцем роботи ви включаєте виплати, нараховані в розрахунковому періоді тільки за основним місцем роботи, а за сумісництвом - виплати, нараховані в розрахунковому періоді лише на роботі за сумісництвом.

Середньоденну (середньогодинну) зарплату ви розраховуєте один раз. Щомісяця її перераховувати не потрібно. Але якщо в періоді, за який зберігається середній заробіток, на підприємстві підвищувалися тарифні ставки (оклади), середньоденну (середньогодинну) зарплату потрібно буде відкоригувати на коефіцієнт підвищення ( п. 10 Порядку № 100 ).

Орієнтуючись на отриману в результаті такого розрахунку величину, нараховуйте середній заробіток за робочі дні за графіком роботи підприємства протягом усього періоду військової служби.

Детальніше з розрахунком суми середньої зарплати «солдату підприємства» ви можете ознайомитися в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 96, с. 18 .

Виплачуйте середній заробіток армійців так само, як ви виплачуєте звичайну зарплату, т. Е. В терміни, встановлені в колективному договорі, з урахуванням вимог ст. 115 КЗпП для її виплати:

- по-перше, в робочі дні;

- по-друге, не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів;

- по-третє, не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Майте на увазі:

Така компенсація з 1 січня 2016 року роботодавцям, на жаль, не передбачена ( ст. 119 КЗпП ).

Радісно, ​​правда, що сума середньої зарплати «солдата підприємства» в порівняльних розрахунках для цілей виконання трудового вимоги «не нижче мінімалки» не бере. Адже нарахована вона за невідпрацьований час.

Тому якщо своєму працівникові в поточному місяці ви нарахували тільки «бойову» середню зарплату, дотягувати її до мінзарплатного рівня (зараз - 3200 грн.) І нараховувати йому «трудову» доплату не потрібно (див. Листи Мінсоцполітики від 13.02.2017 р № 322 / 0 / 101-17 / 282 і від 17.02.2017 р № 391/0 / 101-17 / 282).

Оподатковуємо середній заробіток

ПДФО і ВС. Суми, які ви нараховуєте, оподатковуйте ПДФО (за ставкою 18%) і ВС (за ставкою 1,5%) в загальному порядку (див. Консультацію податківців в підкатегорії 103.02 БЗ). Але майте на увазі: «солдати підприємства» не мають права на податкову соціальну пільгу. Чому? Тому що вони отримують ще й грошове забезпечення з бюджету. А одержувачам бюджетних виплат податкова соціальна пільга не передбачена ( п.п. 169.2.3 ПКУ ).

У розділі I Податкового розрахунку за формою № 1ДФ нараховані працівнику-військовослужбовцю суми відбивайте з ознакою доходу «101». І не забувайте включати їх в розділ II розрахунку в рядок «Військовий збір».

А ось в графі «Працювало за трудовими договорами» форми № 1ДФ осіб, призваних на строкову військову службу, відображати не потрібно (див. Консультацію контролерів в підкатегорії 103.25 БЗ).

ЄСВ. З нарахованих «солдату підприємства» сум середнього заробітку стягуйте ЄСВ також в загальному порядку (за ставкою 22%). Ніяких поблажок тут немає.

Відомості про працівників, призваних на строкову військову службу, включайте до Звіту за формою № Д4 нарівні з відомостями про інших працівників. Але при цьому пам'ятайте про такі «військових» нюансах:

1) в таблиці 1 Звіту працівників-військовослужбовців враховують при розрахунку показників «Середньооблікова Кількість штатних ПРАЦІВНИКІВ за звітний період", "штатними чісельність ПРАЦІВНИКІВ» (див. п. 2.5 і пп 3.2.2 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату від 28.09.2005 р № 286 відповідно). Також вони беруть участь в розрахунку показника «Кількість застрахованих осіб у звітному періоді, Яким нараховані виплати». Адже в цей показник включають всіх застрахованих осіб, яким нараховано виплати, відображені в таблиці 6 Звіту;

2) в таблицю 5 Звіту інформацію про покликаному на строкову військову службу працівника не вносять, оскільки трудові відносини з ним тривають;

3) в таблиці 6 Звіту заповнюють всі графи, як і при нарахуванні заробітної плати. Єдина відмінність - середній заробіток «солдат підприємства» відображають окремим рядком, проставляючи в графі 9 код категорії застрахованої особи «47».

Якщо працівника направили на альтернативну (невійськову) службу

Альтернативна (невійськова) служба - це особливий вид трудової діяльності в інтересах суспільства, який здійснюється громадянами замість строкової військової служби ( ст. 1 Закону № +1975 *).

Право на альтернативну службу мають молоді люди, якщо:

- виконання військового обов'язку суперечить їхнім релігійним переконанням

і

- вони належать до діючих згідно з законодавством України релігійних організацій, віровчення яких не допускає використання зброї.

У трудовій книжці працівника в цьому випадку зробіть запис: «Звільненій у зв'язку з направленням на альтернативну (невійськову) службу, п. 3 ч. 1 ст. 36 КЗпП України ».

Після закінчення альтернативної служби (а її термін в півтора рази перевищує термін строкової військової служби, ст. 6 Закону № +1975 ) Громадянин має право повернутися до роботи (посади), яку він виконував до того, як пішов виконувати обов'язок перед суспільством. А в разі її відсутності - претендувати на іншу рівноцінну роботу на цьому ж або іншому підприємстві ( ч. 2 ст. 3 Закону № +1975 ).

Ну ось, тепер ви знаєте, що робити з працівником, якого призвали на строкову військову службу (і альтернативну теж ☺). Бажаємо успіхів!