Пам'яті ідеальної актриси на роль
бідної безпутної красуні Низи.
23. 03. 2011
"Складати багато книг - кінця не буде, і багато читати - мука для тіла" 1 , Сказано наймудрішим з людей, але сподіваюся, читач не надто втомиться, якщо все-таки прочитає ці коротенькі замітки.
Незабаром після смерті в дитинстві первістка коханої дружини царя Давида у Беер-Шеві знову народився син. Вона назвала його Йшов про мо (Соломон), що означає мирний або світ, а пророк Натан назвав його Єдида, що означає Улюблений богом. Про царя Соломона відомо чимало, але все якось не дуже точно. У 965, а може бути в 972 або навіть в 1015 році до н.е. Соломон при живому ще літньому батька вступив на ізраїльський престол. Втім, якщо вірити старому доброму Брокгаузу це сталося 1020 до н.е. Було молодому царю в цей час 16 років, хоча деякі вважають, що йому було вже 25. Можливо, саме вони мають рацію, тому що юний цар був досить розумний, щоб, приступаючи до великотрудним монаршим обов'язків, просити у Господа »не багатства, маєтки і слави, ані душі ворогів ". Він "також не просив багатьох днів, а жадав для себе мудрости та знання, щоб судити народ ...". І було дано йому "мудрість та знання, і багатство, і маєток, і слава такі, яких не було між царями перед, і не буде після". Соломон успішно царював 40 років, побудував в Єрусалимі чудовий перший Храм і небувалою розкоші палац для себе і свого гарему, що нараховував 700 дружин і 300 наложниць, а за деякими джерелами, ще дівчатам немає числа. При ньому нерозділене царство Іудеї і Ізраїлю досягло найбільших розмірів за всю історію. Він залишився в пам'яті свого народу і всього людства найбільшим царем і найбільшим, казковим мудрецем. Йому приписують самі поетичні книги Старого завіту - Книгу притч Соломонових, Книгу Проповідника або Проповідника і Книгу Пісні Пісень Соломона. Ще одна Книга Премудрості Соломона відзначається другоканонічні і визнається більшістю біблеїстів написаної по-грецьки через вісім століть після смерті великого царя.
Переказ приписує Соломону також авторство однієї тисячі п'яти пісень. Псалми 126 і 131 Псалтирі вважаються з великим ступенем ймовірності належать Соломону 2 . Безліч поетичних, прозових і драматичних перекладень, мальовничих, скульптурних та музичних творів натхненні рядками, написаними три тисячі років тому царем невеликого полупастушеского народу. Трохи авторів можуть похвалитися такою широкою популярністю, таким пильною увагою читачів до своїх творів протягом такого тривалого часу, якими користується цар Соломон або хтось вибрав його ім'я як псевдонім. У будь-якому випадку він - один з найбільших авторів в історії літератури.
Іншому герою цих заміток до вселенської популярності царя Соломона поки далеко, але сучасному російському читачеві він, мабуть, більш відомий.
Для набраних кирилицею слів "цар Соломон" Google знаходить 415 000 посилань, для слова "Булгаков" - 3 290 000. Якщо набрати латиницею, результат змінюється радикально: "King Solomon" - 9 880 000 посилань, "Bulgakov" - 5 870 000. але подивимося, як закінчиться справа через три тисячі років.
Інша справа, що російський автор роману, частина дії якого відбувається в стародавньому Єрусалимі, хоча і не став слідувати новозавітним канцлер, не міг не потрапити під чарівність свого давнього колеги. І це так яскраво проявилося в розділі "Поховання" роману М.А. Булгакова "Майстер і Маргарита", що навіть дивно, що воно, по-видимому, не було помічено раніше.
Розглянемо докладніше кілька сторінок з названої глави <в моєму екземплярі роману 3 це з. 447-453, А.Л.> і порівняємо їх з главою 7 Книги Притч Соломонових. Нижче в лівому стовпчику наведено повний текст коротенькій глави з Книги Притч, а в правому - паралельні місця з роману. Я дуже раджу читачеві перечитати главу "Поховання", щоб крім фіксації очевидних текстуальних збігів відчути збіг настрою. Збіг в описі фатальний неможливості опору закоханості, еротичного, або, якщо хочете, сексуальному потягу. Події розвиваються в суворій відповідності з притч. Низу в романі, як і героїня Притчі про розпусної дружини "... вийшла назустріч тобі, пошукати обличчя твого, і - знайшла тебе", і її інспіровані Афранієм "підступи" увергають Юду у "внутрішні житла смерті". Збігається і передчуття фатальної неминучості загибелі захопленого пристрастю юнаки і дивною протівоественной краси цієї загибелі. Заслуговує згадки відмінність полягає лише в тому, що Булгаков переносить дію з тісноти східного житла в простір передсвяткового Єрусалиму і пахучого Гефсиманського саду на Оливній горі.
Отже, читаємо спочатку тільки лівий стовпець від початку до кінця, а потім обидва стовпці паралельно.
1.Син мій! бережи слова мої, мої ж заповіді заховай при собі.
2. Бережи заповіді мої і живи, і вчення моє, як зіницю очей твоїх.
3. прив'яжи їх на пальцях своїх, напиши їх на таблиці серця свого.
4. На мудрість скажи: "Ти сестра моя!" а розум назви: Мій довірений!
5. щоб вони охороняли тебе від блудниці, від чужинки, що мовить м'якенькі слова.
6. Бо я визирав був в вікно свого дому, через ґрати мого вікна,
Навколо Іуди в вікнах не тільки виблискували вогні, але вже чулися славослів'я.
У всіх вікнах грало полум'я світильників, і звідусіль, зливаючись в безладний хор, звучали славослів'я. У Булгакова замість решітки перила терасскі <А.Л.>.
7. і побачив серед недосвідчених, помітив між молодими людьми нерозумного юнака,
... молодий, з акуратно підстриженою борідкою чоловік у білому чистому Кефі, спадаючі на плечі, в новому святковому талліфе з пензликами внизу і в новеньких скрипучих сандалях
8. ринку при розі його, і ступив по дорозі до дому її,
На тому самому кутку, де вулиця вливалася в базарний майдан, в кипінні і штовханині його обігнала як би танцюючою ходою йде легка жінка в чорному покривалі.
9. був увечорі дня, у темряві ночі та мороку.
В цей час було вже темно, і на обрії з'явилася місяць.
10. І ось - назустріч йому жінка, в убранні блудниці, з підступним серцем,
Обганяючи молодого красеня, ця жінка на мить відкинула покривало вище, метнула в бік молодої людини погляд, але не тільки не забарилася кроку, а прискорила його, як ніби-то намагалася сховатися від того, кого вона обігнала.
11. галаслива та непогамована ноги її не живуть в будинку її:
- До енантему? Ох вже ця енантему! Адже заборонив же чоловік ходити до неї! Звідниця вона, твоя енантему! Ось скажу чоловікові ...
-Ну, ну, ну, замовкни, - відгукнулася Низу і, як тінь, вислизнула з будиночка. Сандалії Низи простукали по кам'яних плитах дворика. Служниця з бурчанням зачинила двері на терасу. Низу покинула свій будинок.
12 то на вулиці, то на майданах, і при кожному розі вона кладе свою засідку 4 .
- Стривай ... зайдемо в цей дворик і домовимося, а то я боюся, що хто-небудь із знайомих побачить мене і потім скажуть, що я була з коханцем на вулиці. І тут на базарі не стало Низи і Іуди. Вони шепотілися в підворітті якогось двору.
13. Вона схопила його, цілувала його, безсоромним зробила обличчя своє говорила йому:
- Ах немає, немає, - відповіла Низу і капризно виставила вперед нижню губу, чому Іуді здалося, що її обличчя, найкрасивіше обличчя, яке він коли-небудь бачив у житті, стало ще гарне, - мені стало нудно.
14. "мирна жертва у мене: сьогодні я обіти свої
15. Тому то я вийшла назустріч тобі, пошукати обличчя твого, і - знайшла тебе;
Саме це і відбувається в даному уривку, <А.Л.>
16. килимами 5 я прибрала своє ложе, тканинами різних кольорів з єгипетського;
... Юда піднімався, важко дихаючи, за часами потрапляючи із темряви до візерункові місячні килими, що нагадували йому ті килими, що він бачив у крамниці у ревнивого чоловіка Низи.
17. постелю свою я посипала миррою, алоем і корицею;
... Іуду вразив запаморочливим запахом весняної ночі. З саду через огорожу виливалася хвиля запаху миртів і акацій з Гефсиманського полян.
18. зайди, будемо упиватися ніжностями до ранку, отримаємо задоволення любов'ю,
- Але як же? .. Адже ми ж домовилися. Я хотів зайти до тебе. Ти сказала, що весь вечір будеш вдома ...
19. бо вдома нема чоловіка, пішов у далеку дорогу;
-Ти одна? - неголосно по-грецьки запитав Афраний.
- Одна, - шепнула жінка на терасі. Чоловік вранці поїхав до Кесарії. Тут жінка озирнулася на двері і пошепки додала: - Але служниця будинку.
20. вузлик срібла він узяв із собою; прийде додому до дня повного місяця ".
- Тридцять тетрадрахм! Тридцять тетрадрахм! Все, що отримав, з собою. Ось гроші! Беріть, але віддайте життя!
Людина спереду миттєво вихопив з рук Іуди капшук.
21. Множиною ласкавих слів вона захопила його, м'якістю вуст своїх оволоділа ним.
- Ну, добре, пом'якшала нарешті Низу, - підемо.
22. він раптом за нею, як віл йде на забій, [і як пес - на ланцюг] і як олень - на постріл,
Юда стояв і придумував якусь брехню, але в хвилюванні нічого як слід не обдумав і не приготував, його ноги самі без його волі винесли його з підворіття геть.
23. доки стріла НЕ простромить печінки його; як той птах, поспішає до сітки, і не знає, що вони - на погибель її.
І в ту ж мить за спиною у Іуди злетів ніж і, як блискавка, вдарив закоханого під лопатку ... Передній людина зловила Іуду на свій ніж і по рукоять всадив його в серце Іуди.
24. Отже, діти, слухайте мене і слова моїх уст уважайте.
25. Хай не збочує серце твоє на шляху її, не блукай ти стежками її,
Часом йому здавалося, що попереду нього, серед спин і осіб перехожих, миготить танцююча фігурка, веде його за собою. 26. бо багатьох уже трупами кинула, і численні всі, нею забиті
Третій же сів навпочіпки біля убитого і заглянув йому в обличчя. У тіні воно здалося дивиться білим, як крейда, і якимось натхненно красивим. 27. будинок її - шляхи в пекло, хто сходить у внутрішні житла смерті.
Люди, мабуть, не змінюються. Час від часу все ще народжуються чарівно красиві жінки з "блакитними, але здавалися чорними очима", якими дивилася на всіх нас недавно померла американська зірка кінематографа. А вже юнаків, захоплюємося такими очима, "як віл на забій", в кожному поколінні дванадцять на дюжину.
Одні і ті ж ідеї час від часу займають уми і душі різних людей, розділених відстанню і часом. Восени 1923 року, коли Булгаков тільки-тільки закінчив чорнову редакцію "Білій гвардії" і не існувало ніякого кристала, крізь який можна було б розрізнити даль його майбутнього вільного роману, В.В. Набоков в співавторстві з І. С. Лукашем написав лібрето пантоміми "Агасфер" 6 на музику В.Ф. Якобсона. Пантомімі передував віршований Пролог. У цьому короткому віршованому тексті цікаві рядки:
Століття, століття ... Я в кожному дізнаюся
Одну рису моєї любові. Я буду
І вічно був: душа моя в Іуду
Вривається, і - небо продаю
За грішницю ...
Те, що згодом сам Набоков про цей твір писав "Жахливо! Якщо я тільки заволодію їм, якщо я побачу його, я його знищу!" і що рецензія на ескізне домашнє виконання музики в супроводі читання лібрето авторами була вельми прохолодною, не змінює справи. Коли Набоков складав лібрето для пантоміми, він пов'язував зрада Іуди з фатальною пристрастю до байдужою до нього грішниці, Марії Магдалина. Схожий мотив знаходимо і в "Майстрі".
"Зверніть увагу, як смішно, королева, - зворотний випадок", - сказав би Коров'єв, якби йому побачити тільки що з'явився і негайно став відомим по всьому світу кліп фріковатий американської зірки естради. Ось рефрен цієї пісні:
I'm just a Holy Fool, oh baby he's so cruel
But I'm still in love with Judas, baby
I'm just a Holy Fool, oh baby he's so cruel
But I'm still in love with Judas, baby
Ohohohoh
I'm in love with Judas
Ohohohoh
I'm in love with Judas
Judas! Judaas Judas! Judaas
Judas! Judaas Judas! GAGA 7
Час від часу різні автори намагаються пов'язати зрада Іуди з пристрастю, оскільки євангельське пояснення 8 , Що сатана увійшов в апостолапостола під час Таємної вечері чи не здається переконливо логічним.
Що ж дивуватися, якщо збігаються притча, надиктував переписувачам три тисячі років тому в Єрусалимі, і епізод роману про події, що сталися в тому ж місті дві тисячі років тому, але надиктував друкарки в Москві чи не сьогодні, якщо вважати тисячоліттями. Збігаються і в фабулі, і у виборі слів, і в подробицях майже в кожному вірші, і в загальному настрої. Повторимо за мудрим Соломоном: "Що було, воно й буде, і що робилося, буде робитись воно, і немає нічого нового під сонцем".
Як в дрімучої давнини, люди не перестають, по слову Соломона, "дослідити мудрістю і відчувати мудрістю все, що робилось під небом це тяжка, яку дав Бог для людських синів, щоб вони вправлялися в ньому" 9 . На жаль, Господь не порівну поділив свій дар. Кому-то не дісталося нічого, деяким - чуть-чуть, а обраним - з надлишком, що забезпечує їм крім багатьох знань "многія печалі" 10 . "Множачи знання", хтось, як висловлюються мої студенти, типу вашого покірного слуги вигадав простенькі замітки, на кшталт цієї. Інші ж, незмірно більш обдаровані, нехай раз у кілька тисячоліть, напишуть - хто книгу, і до цього дня шановану мільярдами людей богонатхненною, а хто - однією-двома нотами співзвучний їй роман, в фіналі якого по місячній доріжці від читача вічно йде у вічність жорстокий п'ятий прокуратор Іудеї, вершник Понтій Пілат.
Список літератури
1 Кн. Проповідника або проповідника, 12, 13.
2 Повна популярна Біблійна Енциклопедія, в 4х випусках. - М., 1891, с. 171-175.
3 Булгаков М.А. Зібрання творів: У 8 т. Т.5, Майстер і Маргарита. - СПб .: Азбука-классика, 2002.
4 Ков або мн. підступи - шкідливий задум, злочинні, змова, підступне намір - Даль В.І. Тлумачний словник живої великоросійської мови. - М. СПб .: Изд-во М.О. Вольфа, 1880. Т. II, с. 128.
5 Через сорок років після Булгакова у Венедикта Єрофєєва в записниках:
"Дивлячись на гобелен:
Дізнаюся блідий завзятих
За їх вишитим килимах ".
Єрофєєв В.В. Марне копалина. - М .: Вагриус, 2003. С. 159.
6 Набоков В. Трагедія пана Морн. П'єси. Лекції про драму. - СПб .: Видавничий Дім "Азбука-классика", 2008, с.119, 537.
7 Повний текст і переклад на www.amalgama-lab.com/songs/l/lady_gaga/judas.html
8 Євангеліє від Іоанна, 13, 27.
9 Кн. Проповідника або проповідника, 1, 9, 13.
10 Кн. Проповідника або проповідника, 1, 18.
© Андрій Левін , 2011-2019.
© мережева Словесність , Публікація, 2011-2019.
НОВИНКИ "СЕТЕВОЙ СЛОВЕСНОСТІ"
Сезар Верде, Лірика [Саме завдяки Сезар Верде (1855-1887) в португальську поезію увійшли натуралізм і реалізм; більш того, творчості Верде судилося стати предтечею ...] Олександр М. Кобринський : Версія загибелі Домбровського [Аналіз <...> декількох варіантів можливого взаємозв'язку подій призводить до найбільш правдоподібною версією ...] Ян Пробштейн : З книг "Дві сторони медалі" (2017) і "Морока" (2018) [Соборність або бродячий, / совознестісь або співпасти - / така в цьому благодать / і єднання ілюзорність ...] Сергій Рибкін : Між словом двоящимся нашим [І гасли ліхтарі і ніч чорніла / миготіли руки теплі - / вогні / зламаного нами чистотілу / на межі закінчення землі] Максим Жуков : За Русскій мір [Я жив в Криму, де кожен буває п'яний, / В тій частині, де є він плоским ... / Але я народжений на торжище московському, / Переведи мене через майдан ...] Олексій Смирнов : таємний продавець [Гроза персоналу фірмових салонів і магазинів, гордість Відомства Споживання, майстер перевтілення і таємний покупець Цапун невловимо змінився ...] Олена Крадожён-Мазурова, Легше писати про мертвого поета ?! Рефрен-епифора "... ще живий" у вірші і творчості Сергія Сутулова-Катеринича [Тексти Сергія Сутулова-Катеринича не дозволяють читачеві розслабитися. Тримають його в інтелектуальному тонусі, кого-то змушують "встати навшпиньки", потягнутися ...] Сергій Сергєєв, Знаковий автор [У підмосковному літературному клубі "Віршований бегемот" виступив Олександр Макаров-Кротков.] Олексій Боричів : помаранчевий затишок [Про що ж я! .. адже було лише два дні: / День-трунар і підлий день-вбивця. / А між ними - чиясь воркотні, / Яка нам навіть не присниться! ...] Соель Карцев : істина [Я колись був з країною єдиний: / єралаш в душі, але ходжу доглянутий. / Наша мета - дожити до благих сивини, / Стир по шляху все слова розхожі .....]Олена Крадожён-Мазурова, Легше писати про мертвого поета ?
