Дебет-Кредит № 36 (7.9.2009)
Суть справи :: Практика
Увага! архівна публікація
Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка в даний час, цілком можливо, втратила актуальність і може не відповідати чинним нормам бухгалтерського і податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua
або виберіть потрібний вам розділ ДК-порталу у верхньому рядку навігації.
Чи завжди споживач може повернути придбаний товар продавцеві та вимагати назад сплачені гроші? І які особливості в тому випадку, якщо оплата здійснювалася платіжною карткою? З'ясуємо, як підприємству роздрібної торгівлі провести такі операції в обліку. У першій частині статті розглянемо загальні положення щодо приймання товару, і його оплати за допомогою платіжної картки.
Підстави для повернення товару
Споживач може повернути продавцеві практично будь-який товар, незалежно від того, куплений він за готівку (за допомогою платіжної картки) або в кредит, за повну вартість або на розпродажі, в стаціонарному магазині або через Інтернет. Звертаємо увагу: Закон №1023 діє незалежно від того, був товар придбаний зі знижкою або за повну вартість. А Держспоживстандарт вважає (лист від 14.09.2007 р №8229-1-6 / 16 (див. «ДК» № 48/2007 )), Що «при наявності законних підстав продавець зобов'язаний задовольнити вимоги споживача при наявності у того розрахункового документа, а щодо товарів, на які встановлено гарантійний строк, - технічного паспорта чи іншого документа, який його замінює, з позначкою про дату продажу, незалежно від того, чи є споживач безпосереднім покупцем товару ».
Існують дві причини, за якими можна повернути товар:
1) товар (тільки непродовольчий) якісний, але не задовольнив споживача (ст. 9 Закону №1023),
2) товар (як продовольчий, так і непродовольчий) неналежної якості (ст. 8 Закону №1023).
Якщо куплений непродовольчий товар належної якості:
1) не задовольняє споживача формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин, не було використано і з дня його придбання пройшло не більше 14 днів, не рахуючи дня покупки;
2) збережений товарний вид товару, його споживчі властивості, всі аксесуари, компоненти і документація, що входить в комплектацію товару;
3) не порушена упаковка, пломби і ярлики, - то споживач має право обміняти його на інший аналогічний, за умови наявності у нього розрахункового документа, виданого продавцем разом з товаром. Однак необхідно пам'ятати, що обміну підлягають не всі товари. Перелік товарів належної якості, що не підлягають обміну, наведено в додатку 3 до Постанови №1721.
1 Постанова КМУ від 19.03.94 р №172 «Про реалізацію окремих положень Закону України« Про захист прав споживачів ».
Якщо на даний момент аналогічний товар у продажу відсутня, і споживач не бажає чекати, коли він знову надійде, а також купувати що-небудь натомість з наданого асортименту з відповідним перерахуванням вартості, він може розірвати договір і отримати назад гроші у розмірі вартості товару, що повертається на день покупки. Нагадаємо, що однією з форм усного договору є розрахунковий документ, виданий продавцем товару (п. 7 ст. 1 Закону №1023). А продавець (виконавець) при продажу товару (надання робіт, послуг) зобов'язаний видати споживачеві розрахунковий документ встановленої форми, що засвідчує факт купівлі (виконання робіт, послуг) з визначенням дати продажу (п. 11 ст. 8 і п. 8 ст. 10 Закону №1023).
Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості такого повернення - в інший строк за домовленістю сторін протягом 7 днів з моменту розірвання договору.
Тепер розглянемо випадок, коли споживачеві проданий товар неналежної якості.
Зрозуміло, що, купуючи товар (роботи, послуги), споживач розраховує на те, що використання придбаного товару (роботи, послуги) має забезпечуватися протягом, як мінімум, гарантійного терміну або терміну придатності, встановленого на даний товар (роботу, послугу).
Термін придатності, в основному, встановлюється на продовольчі товари. У разі повернення споживачем придбаного неякісного продовольчого товару продавець зобов'язаний замінити його на товар належної якості або повернути сплачені за нього гроші, природно, якщо недолік виявлено та пред'явлений продавцю споживачем в межах терміну придатності неякісного товару (п. 8 ст. 8 Закону №1023). При цьому в разі підвищення ціни на такий товар повернення коштів відбувається з розрахунку його вартості під час пред'явлення вимоги, а в разі зниження ціни - виходячи з вартості на час купівлі. Як було зазначено вище, гроші повертаються споживачеві у день розірвання договору. Якщо це зробити неможливо, - в інший строк за домовленістю сторін, але в межах 7 днів з дня розірвання договору.
Гарантійний термін, як правило, характерний для непродовольчих товарів і обмовляється в паспорті на продукцію, на етикетці або в будь-якому іншому додається до продукції документі. На сезонні товари гарантійний термін встановлюється з початку відповідного сезону згідно з переліком, наведеним у додатку 1 до Постанови №172.
У разі виявлення протягом гарантійного строку недоліків споживач у порядку та строки, встановлені законодавством, має право вимагати від продавця (п. 1 ст. 8 Закону №1023):
1) пропорційного зменшення ціни;
2) безоплатного усунення недоліків в розумний строк;
Який термін вважати розумним
У випадках коли зобов'язання не передбачає термін його виконання і не містить умов, що дозволяють визначити цей термін, воно повинно бути виконане в розумний термін після виникнення зобов'язання. «Розумний термін» - це оціночне поняття, т. Е. Додатковий строк розумної тривалості для виконання продавцем своїх зобов'язань. У нашому випадку під «розумним строком» мається на увазі гарантійний термін на окремі види товарів. Якщо гарантійний строк не встановлений виробником, значить, він становить два роки - це і є узагальнений гарантійний термін. Наприклад, на взуття «розумним строком експлуатації» вважається сезон.
3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
Тобто якщо споживач протягом гарантійного терміну виявив недолік в роботі придбаного непродовольчого товару, він має право на пропорційне зменшення ціни або на безкоштовне гарантійне сервісне обслуговування. Доставка великогабаритних товарів і товарів вагою понад 5 кілограмів і їх повернення споживачеві здійснюються за рахунок продавця (п. 5 ст. 8 Закону №1023).
У разі виявлення у товару протягом гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини продавця, або якщо товар фальсифікований, що підтверджено необхідними висновками експертизи, споживач у порядку та строки, встановлені законодавством, і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору має право за своїм вибором вимагати від продавця (п. 1 ст. 8 Закону №1023):
1) розірвання договору та повернення йому сплаченої за товар суми;
2) заміни товару на такий же товар або аналогічний з числа наявних у продавця товарів.
Елементи «суттєвості» нестачі непродовольчого товару обумовлені п. 12 ст. 1 Закону №1023.
Нагадаємо, що продавець має право задовольнити вимоги споживача, пов'язані з поверненням товару з істотними недоліками, тільки якщо останній пред'явив розрахунковий документ, що засвідчує факт купівлі цього товару саме у цього продавця; технічний паспорт або інший замінюючий його документ (наприклад гарантійний талон), де вказана дата продажу товару. Ці документи надаються продавцю разом із заявою (про нього піде мова нижче) і неякісним товаром.
Оформлення повернення неякісного товару
Порядком №203 встановлено, що при поверненні покупцем товару (або при відмові від наданої послуги) він подає заяву про повернення коштів, до якого в обов'язковому порядку додається квитанція, товарний або касовий чек, рахунок (розрахунковий документ), що підтверджує покупку даного товару (послуги ), а по товарах, на які встановлено гарантійний строк, - технічного паспорта чи іншого його замінює (п. 2.1 Порядку №203).
Форма заяви Порядком №203 не встановлена, але існує форма, наведена в додатку 8 до Постанови №5061, обмовляється питання гарантійного ремонту і заміни складної побутової техніки, яку можна розглянути як приклад. Дана заява споживач складає і в разі, якщо хоче отримати від продавця раніше сплачену за що повертається неякісний товар суму грошових коштів (п. 16 Постанови №506).
На підставі наданих документів складається акт про повернення товару (повернення грошей), в якому зазначаються (п. 2.2 Порядку №203):
1) дані споживача або юридичної особи, що повертає товар (послугу);
2) відомості про возвращаемом товар (послугу);
3) сума, яку необхідно повернути покупцеві.
Форма акта Порядком №203 також не встановлена.
Акт підписує уповноважена особа суб'єкта господарювання. На підставі заяви, акта і наданого споживачем розрахункового документа, що підтверджує факт покупки товару, що повертається, з каси продавця видається необхідна сума або ж вона перераховується на поточний рахунок покупця. Далі продавець заносить всі необхідні відомості до Книги обліку бракованих товарів за формою додатка до Порядку №203 та (якщо він є платником ПДВ) в графах 19 і 20 вказує відповідно суму без ПДВ і суму ПДВ, відшкодована споживачеві.
Оформлення розрахунків за товар, оплачений карткою
Слід звернути увагу на деякі особливості оформлення розрахунків за товар, оплата за який проведена з використанням платіжної картки.
Платіжна картка (далі - ПК) - це спеціальний платіжний засіб «у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунку платника або з відповідного рахунку банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором »(п. 1.27 акона №23462).
1 Постанова КМУ від 11.04.2002 р №506 «Про затвердження Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів».
2 Закон України від 05.04.2001 р №2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
Схема розрахунків з використанням ПК при оплаті товарів (робіт, послуг) передбачає трьох учасників: продавця, покупця і банк - для того щоб продавець міг приймати оплату за товари (роботи, послуги) за допомогою ПК, йому необхідно укласти договір еквайрингу з банком. Відповідно до п. 1.9 Закону №2346, еквайринг - це «діяльність щодо технологічного, інформаційного обслуговування торговців з приводу виконання розрахунків з ними за операціями, що здійснені з використанням спеціальних платіжних засобів».
«Підтверджує» розрахунки, вироблені за допомогою ПК, сліп (якщо операція виконується через імпринтер) або квитанція платіжного термінала (якщо операція виконується з використанням платіжного терміналу).
Перелік реквізитів, які повинні містити дані документи, обумовлений п. 4.7 Положення №1371.
Операція з використанням ПК виконується на паперовому носії за місцем її проведення в кількості, достатній «для всіх учасників розрахунків, та / або документів в електронній формі, передбачених правилами платіжних систем» (п. 4.3 Положення №137), і в присутності покупця - власника ПК (п. 3.21 Положення №137).
До слова, обов'язковість прийому ПК підприємствами торгівлі, площа торгового залу яких понад 400 кв. метрів, передбачена Постановою №3772. КМУ також рекомендує НБУ встановити розмір комісійної винагороди за обслуговування торговців, які проводять торгівлю з використанням ПК, в межах 2% від суми проданих товарів (робіт, послуг) з використанням ПК (п. 5 Постанови №377).
Відображення в обліку продажу товару
Спочатку нагадаємо, як проводяться розрахунки з використанням ПК при продажу товарів (робіт, послуг) споживачеві.
Проведення розрахунків через РРО. Звертаємо увагу на те, що чинним законодавством розрахунки з використанням ПК віднесені до безготівкових. Однак, згідно з нормами Закону про РРО, при здійсненні розрахунків з використанням ПК необхідно застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО). Випадки, коли РРО та розрахункові книжки (далі - РК) можна не застосовувати, обумовлені ст. 9 Закону про РРО. Це, зокрема, стосується СГД-фізичних осіб, які працюють на єдиному або фіксованому податку - п. 6 і п. 5 ст. 9 Закону про РРО відповідно.
Про чеках у «єдиноподатників»
Приватні підприємці - платники єдиного податку можуть не застосовувати реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки, але видати покупцеві розрахунковий документ вони зобов'язані. Таким розрахунковим документом для них може бути документ довільної форми (за винятком розрахунків, наведених в Постанові №1336 *, - див. Лист ДПАУ від 31.03.2004 р. №5534 / 7 / 23-2117), але з наявністю в ньому реквізитів, передбачених для розрахункового документа. До них відносяться: назва і реквізити продавця, ідентифікаційний номер фізичної особи, індивідуальний податковий номер (для зареєстрованих як платники ПДВ), найменування товару, вартість одиниці виміру, ставка ПДВ у відсотках, вартість придбаних товарів за кожним найменуванням або сума грошових коштів за здійсненими операціями, повна сума розрахунку (загальна вартість всіх товарів, оплачених за однією розрахунковою квитанцією), підпис особи, яка здійснює розрахунки, і дата здійснення розрахунку (день, місяць, рік).
Національний банк України в листі від 05.12.2007 р. №11-113 / 4587-12584 ** роз'яснив, що такі приватні підприємці можуть використовувати також і розрахункові документи, передбачені Положенням №614 ***.
* Постанова КМУ від 23.08.2000 р №1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України« Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг ».
** Див. «Школа бухгалтера» №12 / 2008.
*** Положення про форму та зміст розрахункових документів, затверджене наказом ДПАУ від 01.12.2000 р №614.
Згідно з пп. 4.4 Положення №137, сліп або квитанція платіжного термінала, оформлені відповідно до вимог Положення, мають статус первинного документа клієнта, який виконав дану операцію. Однак в розумінні Закону про РРО ці документи не є розрахунковими. Тому розрахунки за допомогою ПК, крім реєстрації через платіжний термінал, повинні проводитися і через РРО. На це звертала увагу і ДПАУ в консультації в «Віснику податкової служби» №12 / 2008. При використанні платіжного термінала, об'єднаного або поєднаного з РРО, засобами цього термінала, крім квитанції, друкується ще і розрахунковий документ, що містить як реквізити платіжного терміналу, так і обов'язкові реквізити чека РРО, обумовлені п. 3.6 Положення №6143 (п. 4.8 Положення № 137).
1 Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням, затверджене постановою Правління НБУ від 19.04.2005 р №137.
2 Постанова КМУ від 29.03.2006 р №377 «Деякі питання здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів».
3 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затверджене наказом ДПАУ від 01.12.2000 р №614.
Що стосується відображення зазначених сум у книзі обліку розрахункових операцій (далі - КОРО), то відповідно до п. 7.4 Порядку №6141 продавець щодня виконує записи про рух готівки та сум розрахунків. Іншими словами, в КОРО буде відображена вся сума готівкових розрахунків, в т. Ч. І з використанням ПК.
Бухгалтерський облік. Порядок формування доходів і витрат не залежить від форми проведення розрахунків і здійснюється в загальному порядку. Згідно з Інструкцією №2912, до приходу грошей на поточний рахунок продавця сума грошових коштів, отриманих від споживача за реалізовані товари (роботи, послуги) з використанням ПК, відображається на субрахунку 333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті» в кореспонденції з субрахунком 331 « грошові документи в дорозі в національній валюті ».
1 Порядок реєстрації і ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затверджений наказом ДПАУ від 01.12.2000 р №614.
2 Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну від 30.11.99 р №291.
Комісійна винагорода, що виплачується продавцем банку за обслуговування ПК, відноситься до витрат операційної діяльності і відображається у складі витрат на збут на рах. 93.
Податковий облік. Припустимо, торгове підприємство є платником податку на прибуток і платником податку на додану вартість. Спочатку при продажу товару у продавця на підставі пп. 4.1.1 Закону про прибуток виникає валовий дохід. Згідно з пп. 11.3.3. Закону про прибуток, «в разі коли торгівля продукцією (роботами, послугами) здійснюється з використанням кредитних або дебетових карток .., датою збільшення валового доходу вважається дата оформлення відповідного рахунку (товарного чека)».
Комісійна винагорода, що виплачується продавцем банку-еквайра за обслуговування торговців, які проводять торгівлю з використанням ПК, відноситься на валові витрати на підставі пп. 5.2.1 Закону про прибуток як витрати, пов'язані з продажем товарів (робіт, послуг).
визначення термінів
Споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Гарантійний термін - термін, протягом якого виробник (продавець, виконавець або будь-яка третя особа) бере на себе зобов'язання про здійснення безоплатного ремонту або заміни відповідної продукції у зв'язку з введенням її в обіг.
Договір - усна чи письмова угода між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного угоди оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (далі - розрахунковий документ).
Належну якість товару, роботи або послуги - властивість продукції, яка відповідає вимогам, встановленим для цієї категорії продукції у нормативно-правових актах і нормативних документах, та умовам договору із споживачем.
Істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак :
а) він взагалі не може бути усунутий;
б) его Усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів;
в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.
Ст. 1 Закону №1023
У момент продажу товару покупцеві у продавця на підставі пп. 3.1.1 Закону про ПДВ виникають податкові зобов'язання з податку на додану вартість. Що стосується моменту виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість, то відповідно до пп. 7.3.3 Закону про ПДВ «в разі коли поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється з використанням кредитних або дебетових карток .., датою збільшення податкових зобов'язань вважається або дата оформлення податкової накладної, що засвідчує факт постачання платником податку товарів (робіт, послуг) покупцю, або дата виписки відповідного рахунку (товарного чека), залежно від того, яка подія сталася раніше ».
Відображення в обліку повернення товару, сплаченого платіжною карткою, розглянемо в другій частині статті.
нормативна база
- Закон №1023 - Закон України від 12.05.91 р №1023-XII «Про захист прав споживачів».
- Закон про РРО - Закон України від 06.07.95 р №265 / 95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
- Порядок №203 - Порядок обліку бракованих товарів, повернутих покупцями, у разі здійснення гарантійних замін товарів, а також обліку покупців, що отримали таку заміну або послуги з ремонту (обслуговування), затверджений наказом ДПАУ від 27.06.97 р №203.
Марина ТАРАСОВА, «Дебет-Кредит»
Договір оренди автомобіля СПД-ФО не потребує нотаріального посвідчення 
Судова практика :: Практика
Постанова ВГСУ від 14.09.2006 р по справі №41 / 102
Позиція ВАТ. Просить визнати договір оренди ТЗ між СПД-ФО і ТОВ недійсним, оскільки в порушення ч. 2 ст. 799 ЦК України договір оренди за участю фізособи-підприємця не посвідчений ...
Кінцеві бенефіціари - продовження історії
№ 22 (1.6.2015) :: Суть справи :: Практика
Ажіотаж, Який піднявся вокруг Надання держреєстраторам информации про
кінцевих бенефіціарів власників (контролерів) юросіб, змусив
законодавців прийняти 21.05.2015 р Закон України №475-VIII «Про внесення
змін до деяких законів України у ...
Поступка права вимоги «єдиннику»
№ 22 (1.6.2015) :: Суть справи :: Практика
ТОВ на загальній системі хоче поступитися право вимоги боргу в 10 тис. Грн.
Поступається ТОВ на єдиному податку. Варіанта два: поступка за 3 тис. Гривень або
поступка безкоштовно. Який варіант вигідніший з точки зору оподаткування?
Коли виникає д ...
І які особливості в тому випадку, якщо оплата здійснювалася платіжною карткою?
Який варіант вигідніший з точки зору оподаткування?
