«Гастрономічні втіхи чудово поєднуються з письменницьким ремеслом, і особливо з працею біографа. Відвідай місця, де жив або подорожував твій герой, спробуй одягнутися, як він, говорити, як він, і, нарешті, головне - обов'язково спробуй його улюблених страв! Всі ці зусилля витрачаються недарма - вони допоможуть відтворити живий образ », - стверджував французький письменник Андре Моруа. 
Марк Крик - автор "Суп Кафки"
Справжнє ім'я його було Еміль Ерзог. До 12 років хлопчик настільки чудово освоївся на кухні, що не тільки самостійно готував за чужими рецептами, а й винаходив власні. Наприклад, юний Еміль придумав салат «Монд». Що в перекладі скромно означає «мир», «світло», але також і «гості». Щоб порадувати гостей, які прийшли на день народження його матері, майбутній письменник знайшов вдале застосування привезеному з екзотичних країн авокадо.
Еміль обсмажити на сковороді кедрові горішки, додав трохи солі, перцю, оливкового масла, трохи лимона і тертого часнику. Листя салату він не різав, а просто розривав руками на шматки, авокадо і сир нарізав кубиками. А потім все: сир, авокадо і кедрові горішки - змішав і акуратно виклав на салатні листя.
Моруа прославився серією біографічних романів, в тому числі і книгою про Байрона. Лорд Байрон був визнаним знавцем кулінарії і теж іноді сам придумував різні страви. Як писав Моруа: «в його стравах можна знайти все: і революціонера, і бунтаря, і полнеющій аристократа». Складність полягала в тому, що секрети багатьох рецептів були втрачені, і Моруа доводилося з якихось уривчастих відомостей відновлювати кулінарні шедеври поета.
Російські класики мало чим відрізнялися від своїх зарубіжних побратимів. Як по частині чудових текстів, так і по відношенню до своєї любові до вишуканих страв.
«Якби доля не зробила його великим письменником, він став би артистом-кухарем», - говорили про Миколу Гоголя його сучасники.
Ось Чичиков замовляє обід: «Кулеб'яку зроби на чотири кути, в один кут поклади ти мені щоки осетра та вязигу, в іншій запусти гречаної каші, та грибочків з цибулею, та молочка солодких, так мізків, та ще знаєш там отакого, .. Та щоб з одного боку вона, розумієш, зарум'янилася б, а з іншого пусти її легше. Так спідушку-то, розумієш, пропікаючи її так, щоб розсипалася, щоб всю її пройняло, знаєш, соком, щоб не почув її в роті - як сніг розтанув ».
Вишуканим гурманом був Олександр Дюма-батько. «Друзі пана Дюма запевняють, - писав в 1865 році публіцист Октав Лакруа, - що коли він погоджується перейти зі свого робочого кабінету на кухню або в буфетну і розлучається з пером заради ручки сковороди, у всій Франції не знайдеш кухарі краще, ніж він ». З поїздки по Кавказу в 1858 р автор «Трьох мушкетерів» привіз рецепт шашлику, як найбільш вподобане йому блюдо. Незадовго до смерті письменник-ласун здійснив свою мрію - створив «Великий кулінарний словник», який об'єднав в собі численні практичні рецепти з захоплюючою розповіддю з історії французької і світової кухні.
Невиданий роман Дюма про Наполеона
Вчений, історик, географ, знавець історії дипломатії і міжнародних відносин, геральдики та етнографії, журналіст і письменник Вільям-Август Васильович Похльобкін - автор популярних книг з кулінарії. «Та, що говорить» прізвище йому дісталася від батька - російського революціонера Василя Михайловича Михайлова, який взяв собі партійну кличку Похлебкин. У 1993 році Вільям Васильович Похльобкін був нагороджений міжнародною премією Ланге Черетто за видатні книги в області кулінарії, яка присуджується винним заводом братів Черетто на основі рекомендацій інтернаціонального журі кулінарів Англії, Франції, Німеччини та Італії. Похльобкін став лауреатом цієї премії, зокрема, як автор книги «Історія горілки».
У кожному містечку Італії є свій «їстівний стяг», - пише у своїй знаменитій книзі «Їжа. Італійське щастя »Олена Костюкович. «Це вид їжі, який доведений до досконалості саме в тому місці: флорентійський біфштекс, міланське« різотто », тревізанський цикорій, капрійський салат. Цим видом їжі громадяни містечка або села пишаються. А вся Італія пишається і цим видом їжі, і містечком ».
В культурологічної книзі Костюкович, передмову до якої написано італійським письменником Умберто Еко (бо, як він зізнається «Костюкович - моя перекладачка на російську мову і я захоплений не тільки тими любов'ю і ретельністю, які вона проявляє в роботі з моїми книгами, а й розумом Олени та її широкої освіченістю »), вся
Олена Костюкович - автор книги "Їжа. Італійське щастя"
сіль полягає не в оригінальних рецептах, а в розумінні самого духу країни.
"Вечеря в Москві Умберто Еко не може забути все життя"
Автор дає відчути і аромат страви і різницю між різними областями Апеннінського півострова, про те, чому не можна вважати піцу італійської емблемою - це бренд американського або міжнародного «фаст-фуду».
«Куди не кинь, еротична кулінарна лексика», - стверджує Костюкович. «Всьому світу відомі солодкий десерт« тірамісу »-« підніми мене ». Знамениті і шоколадки «поцілунки Перуджіно» (Baci Perugina). У неаполітанської кухні відома «minestra maritata» - «видана заміж» юшка. Мається на увазі овочева юшка з м'ясом. У тому ж ряду знайшло собі місце назва печива «маріцотті» ( «чоловічка») - це коржики явно фалічної форми. А фальсифіковані харчові продукти офіційно навіть в суді називаються «адюльтера».
Від себе додамо, що знамените тістечко «безе» походить від французького «поцілунок». А інше відоме витвір кулінарного мистецтва - «еклер», в німецькій розмовній мові просто називають «паличка для любові» (Liebesknochen).
Дещо по іншому шляху пішов відомий лондонський фотограф Марк Крик (Mark Crick) - автор твору «Суп Кафки». У тоненькою книжечці представлена «Повна історія світової літератури в 14 рецептах» (Kafka's Soup: A Complete History of World Literature in 14 Recipes). Крім «супу місо швидкого приготування а-ля Франц Кафка», тут вибагливий читач зможе ознайомитися з «тірамісу а-ля Марсель Пруст», рецептом «півня у вині а-ля Габріель Гарсіа Маркес», покуштувати «курчати по-в'єтнамських а-ля Грем Грін »і навіть спробувати« фенката а-ля Гомер ». В якому ресторані вас ще так нагодують?
У забавною чолі з назвою «Очищені від кісток фаршировані курчата а-ля маркіз де Сад» читаємо, що «життя на дієті зробила твоє обличчя схудлим і покритим зморшками. Роки утримання і наївна віра в низькокалорійний йогурт не врятували тебе від великого живота, подвійного підборіддя і ослабленого статевого потягу ». Загалом, їжте і розмножуйтеся!
На даний момент містер Марк Крик приступив до написання своєї другої книги, яка буде присвячена поведінці філософів в повсякденному житті. Так, засновник аналітичної філософії Людвіг Вітгенштейн всерйоз замислюється над тим, як своїми руками змайструвати звичайну книжкову полицю. Треба думати, що на ній ситий читач розставить не тільки праці класиків, а й пухкі поварені книги. Однак це вже інша тема.
В якому ресторані вас ще так нагодують?
