Мінчанки, які зловили букет нареченої: «З нашими чоловіками все треба брати в свої руки»

У Мінську весільний сезон: молоді з батьками стрес, гості випивають, хлопці б'ються. А дівчата ловлять букет нареченої - цікаво, прикмета спрацьовує?

АНАСТАСІЯ

ловила букет двічі

- Я ловила букет двічі: перший раз, коли була на весіллі у знайомої, а другий - у одногрупниці. І кожен з них став для мене «доленосним»: після першого ми з моїм хлопцем поїхали до Туреччини, де він зробив мені пропозицію і я погодилася. А через місяць після другого букета ми одружилися.

Чого я чекала після того, як зловила букет? Може, чудесного чогось. А майбутнього чоловіка, мабуть, ці події мотивували зробити пропозицію. Ми зустрічалися вже досить довго, і навколо тільки й розмов було: «Коли ви вже одружитеся?» Та й мені самій вже дуже хотілося вийти заміж за кохану людину. А після того, як зловила букет, навіть азарт з'явився: невже спрацює прикмета?

Мені здається, що кожна дівчина гідна простого жіночого щастя. Але потрібно розбиратися в собі для того, щоб досягти своєї мети. А прикмети ... Вони повинні бути підкріпленням до подальших подій. Вірити в щасливий весільний букетик коштує, але потрібно підкріплювати віру своїми діями. Я думаю, якщо дуже хочеться, то можна пов'язати бажання вийти заміж з прикметою і дуже сильно в це повірити. Думки ж матеріалізуються.

НАТАЛЯ

розлучилася з молодою людиною після того, як зловила букет

- Коли я ловила букетик нареченої, у мене був молодий чоловік. Все складалося добре, ми жили разом, збиралися одружитися.

Це було весілля дочки нашої колеги. Ми практично нікого там не знали. Коли прийшов час нареченій кидати букет, я його спіймала і була дуже рада. Хоч і розуміла, що все це просто міф, але в глибині душі жевріла надія.

Є ще одна традиція - наречений кидає підв'язку нареченої, і тоді вже хлопці повинні ловити її. Підв'язку зловив мій молодий чоловік. Він витягнув мене на середину залу і при всіх став радісно цілувати. Після того, як це вийшло, ми дійсно думали, що нам вже вирішене бути разом. Можна сказати, навіть гості стали збиратися на наше весілля.

Але потім щось в наших відносинах пішло не так. У підсумку через 7 місяців ми остаточно розлучилися. Хоча до того моменту вже півтора року прожили разом - так і не склалося. Може, воно й на краще. А букетик я вже викинула.
Чи варто сподіватися на прикмети? Ні. Я вважаю, потрібно просто шукати своє щастя і не чекати чогось надприродного.

ТЕТЯНА

через рік вийшла заміж

- Я ніколи не ставилася до цієї прикмети всерйоз. До тієї самої весілля особисте життя у мене нарешті стала налагоджуватися: був молодий чоловік, і, в общем-то, рано чи пізно весілля б трапилася. Хоча, по правді кажучи, до нього в особистому житті мені абсолютно не щастило. Видно, закохувалася не в тих хлопців. Після невдалих спроб я не розраховувала, що пощастить і вийду заміж.

Зловила букет я на весіллі своєї двоюрідної сестри: чи не бігла за ним, прожогом, не розштовхувала інших дівчаток. Подумала: впаде в мою сторону, значить доля, а так кидатися до нього не буду спеціально. Я взагалі стояла в стороні, коли наречена кидала букетик, але в підсумку він все-таки виявився у мене в руках.

Подруги відразу стали жартувати, мовляв, все, тепер точно буде весілля. А я марних ілюзій не мала. Звичайно, мені хотілося гарне весільне плаття, зачіску. Але щоб «ой як хочу заміж!» - ні, такого не було. У підсумку все вийшло якось само собою: через рік коханий зробив пропозицію. Але я не приписую цю заслугу тому самому букету.

Вважаю, що віра в краще повинна бути з людиною по життю, але гнатися за щастям не варто. Твоє завжди залишиться твоїм. Я так думаю і по життю дотримуюся такого принципу. Хоча той букетик нареченої все одно зберігаю.

АНАСТАСІЯ

так і не вийшла заміж

- Я за своє життя зловила цілих три букета - на весіллях подруг. У прикмети я зазвичай не вірю, але саме на цю якось сподівалася, навіть дуже. Багато моїх знайомих, які ловили букети, виходили заміж. І я, дивлячись на них, теж чекала, що у мене все складеться як треба. А особисте життя на той момент розладналася нанівець. Я пішла від цивільного чоловіка, залишилася з дитиною. Кавалерів на горизонті теж не спостерігалося.

Кожен раз мені дуже хотілося зловити букет нареченої, та й особливих зусиль це якось не становило. Він завжди падав біля мене. Хоча молодих незаміжніх дівчат на весіллях вистачало, і вони рвалися в бій.

Після букетиків нових знайомств ставало більше. Навряд чи це були потенційні женихи: за підсумком ніхто з них так і не став тим самим «єдиним». А знайомі всі жартували ...

До 25 років весілля ще була моєю мрією. Зараз мені 32, і я розумію, що не в весіллі щастя. А в прикмети вірити треба, і сподіватися варто завжди. Але з нашими чоловіками тепер все треба брати в свої руки і не витрачати час на порожні відносини.

Передрук матеріалів CityDog.by можлива тільки з письмового дозволу редакції. подробиці тут.

Фото: CityDog Фото: CityDog.by.

А дівчата ловлять букет нареченої - цікаво, прикмета спрацьовує?
Чого я чекала після того, як зловила букет?
Ми зустрічалися вже досить довго, і навколо тільки й розмов було: «Коли ви вже одружитеся?
А після того, як зловила букет, навіть азарт з'явився: невже спрацює прикмета?
Чи варто сподіватися на прикмети?
Навигация сайта
Новости
Реклама
Панель управления
Информация