фото korrespondent.net
Н а минулого тижня населення виносило з банків по 10 млрд грн в день.
За даними НБУ, тільки за три дні, з 18 по 20 лютого, відтік депозитів склав 30 млрд грн або 7% від усіх вкладів. Тенденція збереглася і на цьому тижні.
Банкіри одностайні, що фінансову систему необхідно терміново рятувати від розвалу. Але рятувати можна по-різному.
Ще в кінці минулого тижня представники однієї з банківських асоціацій настійно вмовляли керівництво Нацбанку якомога швидше ввести заборону на дострокове зняття депозитів населенням.
В іншому випадку, на думку учасників ринку, фінансовій системі країни загрожує повний колапс.
Це дійсно так. Багато банків вже по кілька днів затримують платежі клієнтів, і не повертають вчасно вклади. Банки масово вводять ліміти на зняття готівки в банкоматах та інші обмежувальні заходи.
На рахунку в Держказначействі залишилося всього 4 млн грн. Воно не може оплатити 10 млрд грн першочергових платежів, які вже лягли на картотеку.
Однак колишній глава НБУ Ігор Соркін, звільнений в понеділок, його ніколи не ініціативу банкірів з обмежень на повернення депозитів.
Для порятунку банківської системи від краху пропонувалися й інші надзвичайні заходи. Наприклад, обмежити продаж валюти в одні руки сумою 1 тис дол на добу, заборонити передоплату за імпортними контрактами. Крім того, банкіри просили спростити їм доступ до кредитів рефінансування на підтримку ліквідності.
З усього широкого інструментарію колишній голова НБУ зупинився на "спрощення" рефінансування. Чим керувався чиновник, можна тільки здогадуватися. Справа в тому, що видача кредитів рефінансування - самий "хабаромісткий" і прибутковий для чиновників НБУ процес.
Кредити рефінансування - це, по суті, гроші з повітря, які видаються за цілком живі "відкати" готівкою. В "важкі для країни часи" подяку за фінансову підтримку може досягати 20-30% від суми кредиту.
Точно такий же пакет пропозицій з порятунку банків і курсу гривні, який пропонувався Соркіну, в неділю 23 лютого був спрямований на адресу заступника голови банківського комітету парламенту Степана Кубіва. Вже тоді на ринку майже все прогнозували, що саме він буде новим головою НБУ.
Проте, призначений на початку цього тижня Кубів також навідріз відкинув пропозиції ринку про введення мораторію на депозити. Про це в середу на Інститутській, 9 ще раз заявили публічно.
"Національний банк не розглядав і не розглядає застосування будь-яких обмежень доступу населення до банківських депозитів", - йдеться в повідомленні регулятора від 26 лютого.
"Піклуючись про простих громадян", Нацбанк, як і раніше, вважав за краще почати масштабне рефінансування своїх підопічних з метою запобігти затримки по повернень вкладів. Однак така "турбота" вилізла громадянам боком.
Кредити рефінансування виявилися не в кишенях вкладників, а на валютному міжбанку, де в нинішніх умовах можна збагатитися за все за кілька днів. При цьому затримки по виплатах депозитів у багатьох банків тільки посилилися.
Справа в тому, що Нацбанк, як завжди, не передбачив реальних обмежень щодо цільового використання своїх кредитів. Як правило, в договорах банків з НБУ пишеться, що позику надано на "підтримку ліквідності", а не на виплати по вкладах. Тому гроші можуть використовуватися як завгодно.
Перша спроба спростити банкам доступ до рефінансування була зроблена ще 6 лютого, коли Нацбанк прийняв постанову №48. Воно передбачало оперативне кредитування фінустанов під заставу валюти або ОВДП за ставкою 19,5% річних.
Однак цей інструмент не заробив. У багатьох банків подібні активи давно закладені-перезаставлені, а у проблемних фінустанов зовсім відсутні. Тому в Нацбанку вирішили розширити перелік застав під "рефінансу".
У понеділок, 24 лютого, регулятор затвердив постанову №91. Документ передбачає виділення рефінансування Нацбанком за ставкою 19,5% річних під заставу кредитних портфелів. Отримати таку позику може банк, у якого відтік вкладів фізосіб і юросіб складе 2% за п'ять робочих днів. Таких установ зараз - десятки.
При цьому бізнес самого банку-позичальника фактично заморожується. На час користування таким "рефінансу" йому заборонено видавати нові кредити як клієнтам, так і на міжбанку. Консервуються і багато інших банківські операції.
Чи допоможе це уникнути використання кредитів рефінансування для купівлі валюти? Навряд чи.
Постанова №91 не обмежує покупку валюти в межах власної позиції. Наприклад, для поповнення кас у відділеннях з метою продажу доларів населенню або "оптовикам", які зараз непогано заробляють на "чорному" ринку.
До того ж, Нацбанк може рефінансувати своїх підопічних не тільки за постановами №48 і №91 під 19,5% річних, а й за іншими "програмами". Наприклад, через проведення тендерів або шляхом видачі короткострокових позик.
Так, в середу, 26 лютого, деякі банки отримали 50 млн грн рефінансування всього під 6,5% річних. А з 21 по 26 лютого Нацбанк видав близько 2 млрд грн кредитів овернайта (кредит до наступного ранку. - ЕП) за ставкою 7,5%.
За даними скарбників, минулого вівторка НБУ під керівництвом Кубіва виділив банкам стабкредитів більш ніж на 4 млрд грн. У середу регулятор розщедрився ще приблизно на 3 млрд грн "рефінансу", а в четвер - на 1,4 млрд грн.
Повну статистку по всіх позиках рефінансування Нацбанк традиційно не розкриває або публікує тільки в кінці місяця. Всього з 24 по 27 лютого, за деякими оцінками, регулятор позичив своїм підопічним близько 10 млрд грн, тоді як за весь січень довгострокових кредитів було видано всього на 5,7 млрд грн.
Саме тому залишки на коррахунках банків з понеділка виросли на 5,4 млрд грн до 28 млрд грн в четвер.
Чого можна очікувати після такої щедрості? Природно, велика частина цих грошей "просочилася" на валютний ринок, де зараз можна непогано заробити на спекуляціях.
Ціна долара, яка, схоже, ніким не контролюється, у четвер, 27 лютого, злетіла на міжбанку до 11,4 грн. Користуючись панікою, спекулянти вже намагаються продавати готівкові "зелені" по 14 грн за дол.
Середня ціна готівкового долара в відділеннях банків 26 лютого склала 10,7 грн, але навіть за таким курсом купити американську валюту нереально. Схоже, банки очікують подальшого зростання котирувань або просто пускають всю готівку в нелегальний обіг через своїх "оптовиків".
Чому Нацбанк з понеділка навіть не намагається регулювати курс гривні і дозволяє йому летіти в прірву, для багатьох залишається загадкою. За однією з версій, команда Соркіна-Арбузова, яка дісталася Кубіву у спадок, просто саботує процес.
Хоча не виключено, що все робиться цілеспрямовано, щоб заробити на рефінансування, яке нібито йде на добру справу - "виплати простим вкладникам".
На цю думку наводить і призначення колишнього головного банкіра Соркіна радником голови НБУ. Він, за словами учасників ринку, точно знає, кому і на яких особливих умовах можна видавати державні кредити в необмежених кількостях.
Якщо ж безконтрольна роздача позик регулятором не припиниться, то вже незабаром країну можуть "порадувати" вивіски в обмінниках з курсом 14 і навіть 15 грн за дол. Принаймні, гасити курс за рахунок інтервенцій із золотовалютних резервів точно ніхто не збирається. Про це вже заявив і новий керівник НБУ.
На даний момент ЗВР складають критичні 15 млрд дол. Тоді як сукупний зовнішній борг країни на початок 2014 року досяг 140 млрд дол або 80% ВВП, з яких 65 млрд дол - короткострокові позики. Про це йдеться в програмі діяльності затвердженого в четвер Кабміну.
Ідея ввести заборону на дострокове розірвання депозитних договорів витає серед банкірів з грудня 2013 року, коли почався неконтрольований відтік вкладів фізосіб. тоді противників цієї драконівською заходи виявилося більше, ніж прихильників.
Однак у четвер, 27 лютого, асоціація "Український кредитно-банківський союз" в черговий раз передала Нацбанку свої пропозиції щодо стабілізаційних заходів. У їх числі вже значиться " введення мораторію на купівлю-продаж іноземної валюти в країні і дострокове зняття депозитів " .
Посприяти впровадження цих драконівських заходів може і начальник Кубіва по партії Арсеній Яценюк, який 27 лютого був затверджений на посаді прем'єр-міністра.
Як відомо, саме Яценюк вперше ввів мораторій на дострокове зняття депозитів фізосіб в 2004 році за часів Помаранчевої революції.
Тоді він керував НБУ, і банківська система також виявилася на межі краху через масовий відтік вкладів населення. Завдяки мораторію ситуація була врятована, і вже через два-три місяці почався божевільний багаторічний зростання банківської системи.
Сьогодні, 28 лютого, голова НБУ Степан Кубів і прем'єр-міністр Арсеній Яценюк презентуватимуть свою антикризову програму. Не виключено, що вона буде містити в тому числі і введення обмежень на дострокове вилучення депозитів і інші "непопулярні" заходи.
Ось тільки це буде досить запізнілим рішенням. Банки і так вже втратили величезної кількості вкладів, а курс долара злетів до захмарних висот. До того ж, мораторій ніяк не допоможе повернути гривневі і валютні депозити в банківську систему.
Хоча, звичайно, інший настільки ефективний інструмент знайти зараз буде складно.
У Нацбанку немає хорошого вибору.
Чи допоможе це уникнути використання кредитів рефінансування для купівлі валюти?Чого можна очікувати після такої щедрості?
