Розрахунок пені по аліментах | Адвокат Сергій Опольський

Досить часто виникають ситуації, коли боржник по аліментних зобов'язань не виконує рішення суду і не платить аліменти Досить часто виникають ситуації, коли боржник по аліментних зобов'язань не виконує рішення суду і не платить аліменти. Законом передбачено нарахування пені за кожний день прострочення. Здавалося б, ніяких проблем з розрахунком пені не може бути, законом чітко визначено розмір - один відсоток від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Але це не так, і як показує практика, розрахунки судів різняться з цього питання.

Давайте розглянемо, як правильно вважати пеню з посиланням на позицію Верховного Суду України.

Почнемо з того, що статтею 180 СК України встановлено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідальність за несвоєчасне виконання аліментного зобов'язання спрямована на стимулювання боржника - платника аліментів своєчасно платити аліменти і в певній мірі компенсувати одержувачу аліментів ті втрати, які він поніс у зв'язку із затримкою їх сплати.

Аліменти на батьків: підстави стягнення

Згідно ст. 196 СК України, підставою для стягнення неустойки (пені) є винна поведінка платника аліментів. При цьому за загальним правилом форма провини - умисел або необережність значення не має. В даному випадку необхідно виходити з презумпції вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти на утримання дитини і який прострочив виконання зобов'язання.

Можна підкреслити, що неустойка у формі пені, передбаченої цією нормою сімейного кодексу, вважається універсальним способом забезпечення будь-якого грошового зобов'язання, незалежно від підстави його виникнення, а тому по праву повинна застосовуватися і щодо аліментного зобов'язання.

Слід звернути увагу, що положення СК не передбачають можливості стягнення за прострочення сплати аліментів збитків - ні реальних збитків, ні упущеної вигоди (так як аліментні платежі призначені для поточного утримання дитини, а не для отримання доходів).

Даною нормою чітко визначено розмір неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів: він встановлений в розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Як збільшити (зменшити) розмір аліментів

Закріплена в даній статті міра відповідальності предусмотрівает відповідальність за прострочення сплати аліментів, яке особа повинна платити за рішенням суду.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується сума несплачених аліментів і кількість днів прострочення.

Оскільки аліменти нараховуються щомісяця, то термін виконання цього обов'язку буде різним, тому кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різним.

Отже, пеня за прострочення по сплаті аліментів нараховується за кожним періодичним платежем окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку по їх сплаті в день прийняття судом рішення, після чого розмір нарахованої пені за кожним щомісячним платежем підсумовується і визначається загальна сума пені за порушення аліментних зобов'язань.

Виходячи з того, що аліменти призначаються і виплачуються (стягуються) щомісяця, то за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на всю суму заборгованості, а її нарахування обмежується сумою несплачених аліментів за той місяць, в якому не проводилося стягнення аліментів.

Розділ майна чоловіка і жінки, які проживають однією сім'єю

При цьому сума заборгованості по аліментах за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не виплачувалися.

Тобто неустойка (пеня) за один місяць вважається таким чином: заборгованість по аліментах за місяць помножена на 1% пені і на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість, а загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожний з прострочених платежів (за кожен місяць).

Таку позицію висловив Верховний Суд України в постанові від 16 березня 2016 року.

Навигация сайта
Новости
Реклама
Панель управления
Информация