Всі версії загибелі Юрія Гагаріна

1. АВТОР:
2. Орфографічна помилка в тексті:

27 березня 2008, 08:28 Переглядів:

Таємниці смерті цієї легендарної людини, першовідкривача космосу, так і не розкриті. 27 березня о 10 годині 19 хвилин ранку двомісний навчально-тренувальний винищувач УТІ-МіГ-15, пілотований льотчиком Юрієм Гагаріним і льотчиком-інструктором Володимиром Серьогіним, відірвався від злітної смуги підмосковного аеродрому в Жуковському і пішов в зону пілотування. Гагаріну було виконати кілька нескладних вправ: віражі, політ по спіралі, пікірування, бойовий розворот, дві "бочки" (поворот літака навколо поздовжньої осі на 360 градусів) за годинниковою і проти годинникової стрілки. З урахуванням часу підльоту до місця виконання вправи і назад, винищувач повинен був повернутися на аеродром не пізніш 11.00. В 10.26 після зльоту Гагарін доповів по радіозв'язку, що він зайняв свою зону, у відповідь отримавши добро на продовження польоту. За розрахунками, на такі вправи у льотчика йде близько 20 хвилин. Але вже через 4 хвилини повідомив, що завдання виконано і вони повертаються. Ще через 60 секунд МіГ розбився.

Для розслідування катастрофи негайно була створена урядова комісія. Сотні солдатів буквально рили землю, збираючи мікроскопічні шматочки металу і фрагменти тіл. Удар винищувача про землю був такої сили, що все це було розкидано в смузі приблизно 200 на 100 м. Знайшли 95% деталей літака і обладнання. З тілами пілотів було складніше - їх просто розкидало від удару об землю машини, в результаті якого утворилося воронка діаметром 6 м і глибиною 2,7 м. Зокрема, на місці загибелі льотчиків виявили шматок шкіри - чийсь скальп, щелепу. Чи по зубах впізнали - Серьогіна. На ручці управління двигуном залишилися фрагменти кисті лівої руки, наступні аналізи показали, що це - рука Гагаріна. На дереві знайшли частину льотної куртки з кишенею, в якому лежали талони на сніданок, з позначкою "Гагарін Ю. А.".

Офіційні висновки комісії такі: екіпаж через змінену в польоті повітряну обстановку (подробиці не уточнювалися) зробив різкий маневр і зірвався в штопор. Намагаючись вивести машину в горизонтальний політ, пілоти зіткнулися з землею і загинули. Багато з цим не погодилися, що породило десятки альтернативних версій загибелі, найбільш правдоподібні з них нижче.

У КАТАСТРОФУ ЛІТАКА ВИННІ ...

1. Гагарін. Він міг переконати свого напарника Серьогіна ускладнити польотне завдання і замість врожай і бочок "політати на вертикалях". В результаті не впорався з керуванням і врізався в землю. Гагарін був "людиною-легендою" і протегував Серьогіна, тому той не зміг відмовити (версія товаришів по службі Серьогіна, які захищали добре ім'я свого командира).

2. Серьогін. Є дані, що перед польотом він себе погано почував: боліло серце. В повітрі у нього міг статися інфаркт, і втратив свідомість (або вже мертвий) льотчик навалився на спарені важелі управління, не давши Гагаріну можливості пілотувати літак. Підтвердження: в крові Серьогіна, на відміну від Гагаріна, виявлено дуже мало кисню (версія одного з керівників Центру підготовки космонавтів генерала Миколи Кузнєцова, безпосереднього начальника Гагаріна).

3. Несправність. По-перше, в польоті могла статися розгерметизація кабіни. За інструкцією, екіпаж почав знижуватися, але занадто різко. В результаті від перепаду тиску обидва знепритомніли і літаком перед його падінням ніхто не керував. На користь цього фактора говорять неадекватні показання деяких приладів (версія Ігоря Кузнєцова, в 1968 р лейтенанта, який працював на місці катастрофи).

По-друге, в польоті міг стихнути двигун через попадання в нього крижаних кристалів при проходженні крізь хмару. Запустити його не вдалося через малу висоту і високій швидкості машини. Підтвердження: літакове паливо при падінні про землю не спалахнуло, як буває при розльоті розжарених скалок працюючого двигуна. Є свідчення очевидців, що літак падав практично беззвучно (версія космонавта Олексія Леонова і незалежно від нього конструктора двигунів Валентина Козирєва і підполковника Івана Шулінского, який працював на місці катастрофи).

4. Сторонній об'єкт. По-перше, МіГ-15 міг потрапити в форсажний слід (обертовий потік розрідженого повітря) іншого літака, несподівано пролетів в хмарах поруч з ним. В результаті МіГ зірвався в штопор, вийти з якого не вдалося через малу висоту польоту. Зафіксовано проліт в зоні польотів Гагаріна швидкісного реактивного літака Су-11. Але запис його польоту в той день таємниче зникла, а пілот загинув при нез'ясованих обставинах (особиста версія генерала авіації С. Білоцерківського, що входив в Держкомісію з розслідування причин катастрофи, і ряду фахівців, свідчення очевидців - вчителі Н. Шальнова, інженера К. Котова, сторожа З. Кузнєцової).

По-друге, на шляху МіГа міг виявитися метеорологічний куля-зонд, який льотчики помітили надто пізно. Після різкого одвороту в сторону літак зірвався в штопор, з якого не вийшов. В околицях зони польотів кулі дійсно запускали, але не знайдено жодного зі слідами руйнування, характерними для зіткнення з літаком (версія Держкомісії з розслідування).

5. Диверсія або нехлюйство техніків. По-перше, якщо при підготовці машини до польоту відключити генератор харчування, то його двигун і апаратура літака деякий час будуть харчуватися від акумуляторів, він злетить, потім через 20-25 хв. акумулятори розрядяться, двигун затихне, а прилади почнуть брехати. Підтвердженням можуть служити аналогічні випадки, що мали місце в авіації (версія техніка-фахівця з МіГ-15 Володимира Ніконова, льотчика-випробувача 1 класу Марії Попович та офіцера КДБ Веніаміна Русяєва, який охороняв Гагаріна).

40 РОКІВ ТОМУ НЕ СТАЛО ПЕРШОГО КОСМОНАВТА ЗЕМЛІ

Сьогодні - 40 років, як не стало людини-легенди, першого космонавта Землі Юрія Гагаріна. 34-річний полковник Гагарін - Герой Радянського Союзу і кавалер багатьох іноземних нагород, вручених йому за політ в космос, - загинув під час звичайного тренувального польоту на навчальному винищувачі МіГ-15 разом з інструктором, теж полковником, але набагато менш відомим. Звали його Володимир Серьогін, 46 років, командир навчальної авіаційної частини Центру підготовки космонавтів. Теж Герой Радянського Союзу, льотчик-штурмовик, який воював у Велику Вітчизняну. Пілотований ними літак з незрозумілих причин увійшов в круте піке і з нього не вийшов. Чому це сталося, з'ясовувало кілька комісій, але жодна з них не прийшла до чіткого висновку. Тому що літак був справний, льотчики здорові, помилок при пілотуванні ними допущено не було.

Деякі люди, які знають підґрунтя підкилимних ігор на політичному Олімпі СРСР, стверджують: Гагарін був приречений, після того як спробував врятувати свого друга - космонавта Володимира Комарова, доповівши Брежнєву про те, що корабель "Союз-1", на якому повинен був летіти Комаров, не тільки ненадійний, але і небезпечний. Чи то сам Генсек спустив справу на гальмах, то йому клерки підказали, але "Союз-1" таки полетів, і Комаров розбився разом з кораблем в квітні 1967 р Гагарін пережив його на 11 місяців. Причому за місяць до загибелі на першого космонавта здійснювали замах: є свідчення його особистого водія Федора Демчука про те, що в машині Гагаріна тричі поспіль раптом лопався трубопровід, що веде до бензонасосу. Двічі поломку помічали вчасно, втретє машина загорілася, але і тоді обійшлося. Логічно, що саме загибель "Союзу-1" цілком могла стати мотивом для майбутньої загибелі і самого Гагаріна. У цій ситуації перший космонавт ставав небезпечний, бо міг сказати правду про причини катастрофи на весь світ, і йому напевно повірили б. Йшлося навіть не про престиж країни, а про дупи високих чиновників, а можливо, і Самого. Як би фантастично і страшно це не звучало, все йшло до того, що Гагарін просто зобов'язаний був загинути. Яким саме чином - неважливо. Тому навіть якщо катастрофа літака і не була підлаштована, то виявилася вона напрочуд речі: немає людини - немає проблеми. 29 березня Рада Міністрів і ЦК КПРС сповістили про те, що під час виконання тренувального польоту загинув Юрій Гагарін. На наступний день урни з прахом його і Серьогіна урочисто поховали в стіні московського Кремля.

ВЕРСІЯ НАШОГО ЕКСПЕРТА: МАЛО ЛЬОТНИХ ГОДИН

ГЕННАДІЙ Понамарьов, полковник у відставці, командир окремої інженерно-випробувальної частини космодрому Байконур

Не секрет, що Гагарін після зарахування в загін космонавтів практично не міг підтримувати свою льотну форму на рівні військового льотчика-винищувача 2 класу, яким він був до польоту в космос. Нескінченні поїздки по світу, участь в засіданнях і інших заходах, не дозволяли йому систематично сідати за штурвал, хоча душа рвалася в небо.

На початок 1960р. Гагарін мав загальний наліт 252 ч. 21 хв., З них на літаку МіГ-15біс (на такому він загинув) - 75 год. 4 хв., Це нормально. За 8 років перебування в загоні космонавтів його наліт - всього 78 год. 41 хв. або трохи більше 9 год. на рік. При цьому він не вчинив жодного самостійного вильоту. Уявіть водія, який за рік знаходиться за кермом 9 годин, причому 8 років поспіль. Експерти зробили висновок, що професійні якості Гагаріна на 1968 р відповідали рівню пілота, що знаходиться на проміжній стадії від випускника льотного училища до льотчика 3-го класу.

Загиблий разом з ним Володимир Серьогін перевірявся на техніку пілотування з 1963 р 13 разів, хоча, як для льотчика 1-го класу, яким він був, перевірок повинно бути 25. Також його не перевіряли з 1959 р на вміння пілотування по дублюючим приладам і виведенню літака зі складного просторового положення. А повинні були, згідно з керівними документами, перевіряти мінімум раз в три місяці.

Можливо, тому Серьогін і Гагарін не змогли вивести свій літак з такої ситуації, що опинилася в ній то чи через несправність, то чи через слабкі навичок льотчиків. Це не більше, ніж припущення. Що сталося насправді в підмосковному небі 27 березня 1968 р не знає ніхто.

БОРИС Некряч: "ВІН НІКОЛИ НЕ ДЕР НОС"

З моряків У ракетників. Борис Некряч народився 19 червня 1937 в Харкові. Морський лейтенант потрапив замість флоту на суперсекретний ракетний полігон "Ленінград-300" в Плесецьк (Росія), потім на космодром Байконур, де прослужив чверть століття, пройшовши шлях від командира розрахунку до замначальника випробувального відділу, підполковника. Брав участь у пуску Гагаріна і багатьох інших космонавтів, а також станцій типу "Луна", "Марс", "Венера", орбітальних станцій "Салют".

Г. Понамарьов

- Коли ви вперше побачили Гагаріна?

- Навесні 1961 року. З вікна монтажно-випробувального корпусу (МІК) на Байконурі, де ми працювали, було видно контрольно-пропускний пункт. Раптом хтось крикнув: "Космонавти приїхали!" Ми вийшли з Міка, але побачили лише спини шести офіцерів в повсякденному льотній формі. Другий раз я побачив Гагаріна під час "відсидки" (тренування на робочому місці) космонавта, коли в спусковому апараті встановлено обладнання, а космонавт у скафандрі в супроводі відповідальних осіб і слюсаря, який при необхідності може відрегулювати щось з органів управління, забирається в корабель і випробує своє робоче місце. До речі, ніякого ажіотажу навколо цього не було. По-моєму, ті, хто говорить, ми, мовляв, відчували, що робимо велику справу, - лукавлять. Ми і космонавти виконували кожен свою частину загальної роботи. Напередодні пуску нам представили двох старших лейтенантів - Юрія Гагаріна, основного пілота-космонавта, і запасного - Германа Титова.

- А сам пуск бачили?

- Звичайно, так як знаходився в районі евакуації в 2 км від старту. Години через півтора по гучномовному зв'язку передали повідомлення ТАРС, що вперше в світі на орбіту Землі виведений космічний корабель, пілотований громадянином Радянського Союзу майором Юрієм Олексійовичем Гагаріним. Всі відразу: яким таким майором? Він же старший лейтенант! Ну, думаємо, навіть знаменитий на весь Союз диктор Левітан помилився від хвилювання. Але потім, коли повідомлення повторили, зрозуміли: Гагарін став майором в космосі, минаючи капітанове звання. А останній раз я Гагаріна бачив близько 23 квітня 1967 року, коли він як дублер Володимира Комарова прощався зі своїм другом перед його другим і останнім, трагічним, польотом на новому кораблі "Союз-1". Я перебував там як контролер. У побутовій відсік корабля першим вліз Комаров, потім Гагарін в хутряній льотній куртці. Космонавти привіталися і приступили до роботи. Коли я передав їм команду з бункера прискорити посадку, вони обнялися, поцілувалися. Гагарін попрощався з усіма і виліз з побутового відсіку.

- Гагарін пережив Комарова на 11 місяців. Як ви дізналися про його загибель?

- Як все, по телебаченню. Коли був похорон, я зайшов в випробувальний зал Міка і відразу вийшов - не міг дивитися. Жінки-інженери з Москви, що працюють з нами, плакали в голос, адже все добре його знали. Ніяких своїх версій загибелі Гагаріна у нас тоді не було, немає їх і зараз. Я ж не льотчик. Але в той момент почуття було таке, що я втратив дуже близьку людину.

- Чим вам запам'ятався перший космонавт?

- Він ніколи не задирав ніс і нікуди не ліз нахрапом. Прийде на майданчик під час чергового запуску, "Можна тут стати?" - питає. Він - полковник! Гагарін! Я проти нього - лише капітан, яких тисячі. Розповім ще два випадки. У нашого колеги-лейтенанта серйозно захворіла дружина. Допомогти їй на Байконурі навряд чи змогли б. Коли звернулися до Гагаріну, він багато чого не обіцяв. Але незабаром цього офіцера перевели в Москву, де його дружину вилікували. Уже в середині 60-х рр. Гагарін дав нам номер телефону і сказав, що, якщо будуть потрібні місця в готелі ЦДСА, то телефонуйте і говорите "За броні Гагаріна", і вам допоможуть. Ми цією можливістю не зловживали, але все-таки пару-трійку раз використовували. Пам'ятаю, якось в хол готелю, битком заповнений приїздить у відрядження, вийшла адміністратор і запитала: "Хто тут по броні Гагаріна"? Я відгукнувся, що це ми. До нашої групи з 6 осіб була прикута загальна увага. Ще півтора року після його загибелі ми іноді дзвонили з цього телефону і ніколи нам відмови не було. Пізніше номер змінився.

А ГАГАРИН І ГОВОРИТЬ ЙОМУ: "ОКО НЕ П ..., ПЕРЕМОРГАЕТ"

Разом з Борисом Некряч на науково-випробувальному полігоні служили такі ж, як він, молоді старлей Віталій Гладченко, Анатолій Здебської і Віктор Міров. "До гагарінського польоту було 5 подібних запусків - з тваринами і манекеном" Іваном Івановичем ", - згадує Анатолій Здебської. - Його одягли в помаранчевий комбінезон, на шоломі було написано" СРСР ", а нижче -" при виявленні звернутися до місцевої влади ". пам'ятаю, як відправляли собак Чорнушку і Зірочку. Вони страшенно вили. Напевно, передчували кінець. Але після них було два благополучних запуску, і про політ людини заговорили впевненіше ".

"Коли Гагарін приїхав знайомитися з апаратом, ми до його появи поставилися як до технологічного процесу. Не більше. Його завдання - летіти, наша - забезпечити безпеку. Необхідності в спілкуванні не було", - пояснює Гладченко.

"Ракету готували в жорсткому режимі, - розповідає Віктор Міров. - Деякі наші випробувачі так вимоталися, що не цікаво було навіть дивитися старт. Задрімав: хто на ящиках, хто на брезенті. Після польоту організм Гагаріна довго вивчали, досліджували. Але коли дозволили йому повернутися до звичайного життя, він із задоволенням почав ходити в гості, спілкуватися, доглядати за жінками. якось йшов повз наш будинок. Мій 6-річний син вийшов за огорожу і став хвіртку закривати. Гагарін підійшов до нього і зі словами: "Ти чи не тут граєш ", - переніс через заборчі до назад. Я цього не бачив, але дружина розповідала, що до неї тут же збіглися сусіди: "Тамара Миколаївна, ви бачили? Вашого сина Гагарін на руки взяв! "

"Одного разу Гагарін прийшов на один з запусків, - продовжує Міров. - А погода була погана. Видно було, що Гагарін засмітили очей, постійно тер його. Давай ми підбивати Меликова із санчастини: що ж ти ходиш на бойові чергування, а якщо треба, допомогу надати боїшся? " Він нарешті зважився, підійшов до Гагаріну. А той йому відповідає: "Очей не ... - і далі матом - переморгает". Простим він був хлопцем. Якби думав про вічність, підібрав би більш пристойне слово.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини в нашому Telegram

Ви зараз переглядаєте новина "Всі версії загибелі Юрія Гагаріна". інші Світові новини дивіться в блоці "Останні новини"

АВТОР:

Олександр Панченко

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Орфографічна помилка в тексті:

Послати повідомлення про помилку автора?

Виділіть некоректний текст мишкою

Дякуємо! Повідомлення відправлено.