Аркадій Аверченко, Фото: відкритий джерело В одному з інтерв'ю письменник зізнався: "Я вам скажу по секрету - (цього не треба опубліковувати): я прямо-таки закохався в Прагу, але не визнаю любові без взаємності. І поки Прага не висловилася щодо мене, я приховую своє почуття в глибині серця ". Шлях Аверченко в Чехословаччину був тим же, як у багатьох інших емігрантів. Після приходу до влади більшовиків, які знищили його дітище - журнал «Новий Сатирикон», письменник з працею пробрався через Росію і окуповану німцями територію України в Крим, де працював в газеті «Юг». У листопаді 1920 року, за кілька днів до того, як Севастополь був узятий червоними, Аверченко на одному з останніх пароплавів зміг вирватися в Константинополь. Звідти перебрався в Софію, потім в Белград. Нарешті, в червні 1922 року приїхав на гастролі з групою артистів в Прагу.
3 липня в залі ім. Бедржиха Сметани Муніципального будинку з великим успіхом пройшов його перший творчий вечір, після чого Аверченко відправився в двомісячне турне по містах Чехословаччини і ... залишився в цій країні. Тут він міг багато публікуватися, писав оповідання і фейлетони для газети Prager Presse, заснованої президентом Т. Г. Масариком. Тут він, нарешті, відчув ґрунт під ногами. Завжди любив комфорт, Аркадій Аверченко зміг оселитися в готелі «Злата Гуса» на Вацлавській площі. Можна сказати, що в Празі він знайшов якщо не другий будинок, то, у всякому разі, теплу атмосферу і спокій. Так, в 1922 році він писав з Берліна для Prager Presse: «По Празі дуже сумую, бо вона мила, і тому, що тут ніхто не розуміє чеської мови, - дарма, чи що, я вчився!»
Зал ім. Бедржиха Сметани Муніципального будинку, Фото: Архів Муніципального будинку У Аркадія Аверченка з'явилися в Чехословаччині не тільки шанувальники, а й друзі. Захистом авторських прав письменника займався директор празького бюро «Русспресса» і один із засновників Спілки російських письменників і журналістів в Празі В. Ф. Швіговскій. З місцевих письменників та журналістів, товаришували з Аверченко, можна назвати В. Червінко і А. Несса, що переводили на чеську мову його твори. У листопаді 1922 року, відразу кілька чеських театрів в Остраві та Празі поставили п'єсу Аверченко «Гра зі смертю» в перекладі Червенка. У Виноградського театрі прем'єра пройшла з величезним успіхом, публіка аплодувала авторові, а в газетах з'явилися численні захоплені рецензії.
На жаль, життя Аркадія Аверченка, яка, здавалося б, почало налагоджуватися, обірвала хвороба і смерть. В початку 1925 роки йому довелося піти на операцію з видалення ока. Потім його стан різко погіршився, і 28 січня його в напівнепритомному стані помістили в клініку при Празькій міській лікарні з діагнозом «ослаблення серцевого м'яза, розширення аорти і склероз нирок». 12 березня 1925 року на 44-му році життя Аркадій Аверченко помер. На могилі письменника на Ольшанському цвинтарі, праворуч від входу в храм Успіння Богородиці, і зараз можна побачити квіти, які приносять туди шанувальники його таланту.
Могила А. Аверченко на Ольшанському цвинтарі, Фото: відкритий джерело Без перебільшення можна сказати, що творчість Аркадія Аверченка стало повноправною частиною чеської культури 20-х років ХХ століття. З 1922-го по 1925-й на чеському і російською мовами вийшло понад 20 збірок гумористичних оповідань письменника, а роман «Жарт мецената» був опублікований вже після смерті Аркадія Аверченка. Раніше, в 1921 р, в Константинополі вийшла збірка «Записки простодушного», з підзаголовком: «... про наше життя, страждання, пригоди, про те, як ми падали, піднімалися і знову падали, про нашу жорстоку боротьбу і про тихих радощах» . Друге видання, разом з циклом «Я в Європі» про життя в Чехословаччині, було видано в Празі та Берліні 1923 році. Ми пропонуємо вам два оповідання з цієї збірки - «Чехи» і «Кнедлики», написані на основі празьких вражень письменника. Читає Антон каймаком.
ЧЕХИ
КНЕДЛИКИ
