Про що можуть «спіткнутися» вільні ціни на продукти харчування
як і припускав Укрінформ, після декількох місяців спостереження за поведінкою звільнених від державного регулювання цін на продукти харчування, уряд остаточно визнало недоцільність їх подальшого централізованого регулювання. З 1 липня поточного року в Україні скасовується будь-яке втручання держави в ціноутворення на ринку продовольства. На думку чиновників, експеримент по ціновій дерегуляції цілком можна вважати успішним. Статистика підтвердила дієвість ринкових механізмів - «безконтрольні» ціни протягом майже року дії пілотного проекту вели себе більш-менш адекватно щодо економічної ситуації в цілому. Вони і росли, і падали у відповідності з попитом, пропозицією, конкуренцією, сезонним виробничим і макроекономічним факторами, тобто, завдяки об'єктивному економічному впливу, а не за рішенням якогось чиновника. Саме так і повинно бути в реально вільну економіку. Єдине, чого не вистачає для закріплення ефекту дерегуляційні «експерименту», на наш погляд, - це посилення ролі Антимонопольного Комітету. Чи не буде жорсткого нагляду за антимонопольним законодавством - все ринкові «завоювання» підуть коту під хвіст.
«Ціновий» політ проходить нормально
З 1 липня 2017 року Україна після майже двох десятиліть державного регулювання цін на деякі соціально важливі товари та послуги, припиняється регулювання цін на 15 груп продовольчих товарів - борошно, хліб, макаронні вироби, крупи, цукор, яловичина, свинина, м'ясо птиці, варені ковбасні, молоко, сир, сметана, вершкове масло, соняшникову олію, яйця курячі. Ніхто з чиновників вже не буде вказувати виробникам продовольства рівень «бажаної» рентабельності, а оптовим і роздрібним торговцям - рівень торгових націнок. Будемо тепер звикати до невидиму руку ринку.
Нагадаємо, що скасування державного цінового регулювання на продовольчі товари (цього пережитку минулого) передував пілотний проект, яким з 1 жовтня до 31 грудня 2016 року була припинена державне регулювання цін на зазначені вище товари.
Відповідно до твердження Мінекономрозвитку, результат моніторингу відпущених цін довів, що їх вільне «плавання» суттєво не вплинуло на цінову динаміку споживчого ринку. Виробники досить швидко реагували на зміни ринкової кон'юнктури, а торговці - так само, слідуючи ринковим тенденціям, оперативно змінювали цінники. І не тільки в сторону підвищення.
В цілому, в четвертому кварталі 2016 при квартальної інфляції (в результаті з жовтня по грудень) в 5,5% проти 1,6% в 2015 році ціни на продукти харчування росли меншими темпами - 4,5% проти 5,4%. Хоча серед них були і рекордсмени зростання - молочні продукти (приріст ціни за три експериментальних місяці склав 10-22%) і курячі яйця (подорожчали на 50% в жовтні і майже так само «відкотилися» в ціні в грудні, по 15 грн за десяток до 20-22 грн і назад). При цьому подорожчання «молочки» пояснювалося сезонним фактором - зростанням закупівельних цін на молоко. А щодо ціни на яйця, то вона істотно коливається в залежності від ситуації з українським експортом. В кінці 2016- го експорт був обмежений через підозри в зараженні сальмонелою, тому на місцевому ринку відзначалося збільшення пропозиції яєць, що зменшило ціни до 9-11 грн. за десяток на початку року. Зараз ціна на яйця коливається в районі 11-13 грн. враховуючи «яйценосний» сезон.
У той же час, за даними Держстату, в 2014 році «продуктова» інфляція (індекс споживчих цін на продукти харчування, грудень до грудня попереднього року) склала 24,8%, в 2015 році - 41,5%, а в 2016 році - вже тільки 3,2%. За п'ять місяців поточного року ціни на ринку продовольства підросли трохи більше, ніж на 8%, тобто ситуація не критична.
Все це дало підстави уряду розпрощатися з державним регулюванням як з анахронізмом, який лише створював додаткові труднощі для бізнесу і лазівки для несумлінних виробників. Від стрімкого зростання цін на основні споживчі товари, яким постійно лякали лобісти регулювання, виявляється, непогано стримують ринкові стимули.
Ризики ринкової економіки: продовольча безпека перш за все!
Однак, суспільство в цілому ще не визначилося, чи радіти продовольчої дерегуляції так само тріумфально, як безвізу, чи ні. Навіть після успішного «випробувального» терміну проекту, не всі економісти переконалися в правильності рішення про вільне ціноутворення на продовольчому ринку. І це говорить про існуючі застереження при переході на повністю ринкове ціноутворення в соціально важливій сфері.
За словами глави ради НБУ Богдана Данилишина, в Україні критична ситуація з продовольчою небезпекою. За підрахунками НБУ, в середньому в українців 57% усіх споживчих витрат припадає на продовольство. А у населення з найнижчими доходами витрати на харчування перевищують 80% всіх сукупних витрат. "Тобто фактично вони перебувають в продовольчої небезпеки (за міжнародними критеріями, продовольча небезпека настає тоді, коли 60% від загальних витрат складають витрати на продовольство)", - заявляв пан Данилишин. На його думку, скасування адміністративного регулювання цін на продовольство навіть в стабільних економічних умовах повинна супроводжуватися введенням адресних програм продовольчої підтримки для найуразливіших верств населення.
Усунення держави від процесу регулювання цін на основні види продуктів харчування збільшує ризик активізації недобросовісних підприємців і спекулянтів. «У країнах з розвиненою економікою і політичною системою існують запобіжники від будь-яких недобросовісних дій з боку виробників або торгівлі у вигляді Антимонопольного органу. В Україні цей орган не працює на споживчому ринку. Що означає, що з 1 липня кожен з нас може стати жертвою зловживань з боку виробників, які можуть нещадно завищити ціни на базові продукти харчування. В умовах порушення антимонопольного законодавства ми можемо отримати ціни вищі за європейські », - попереджає Олексій Дорошенко, генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мереж.
Як приклад пан Дорошенко наводить минулорічний стрибок цін на гречку і курячі яйця, які раптово подорожчали мало не в два рази. Відповідь регуляторних органів на питання, хто на цьому заробив, до сих пір відсутня. Хоча все це дуже схоже на зловживання і вони відбулися більше року тому. «Жадібність деяких недобросовісних компаній стримувалася тим, що цінове регулювання могли повернути. Тепер можемо очікувати сильних цінових коливань на окремі продукти », - застерігає Олексій Дорошенко.
З ним не погоджується економіст Андрій Новак. Він вважає, що через скасування державного регулювання ніякого зростання цін на продукти не повинно бути. «За законами економіки, він може статися внаслідок провокування певних панічних настроїв щодо того чи іншого дефіцитного товару, що у нас вже не раз було. Але реально - є собівартість, ціни конкурентів, ціни на енергоресурси, курс гривні (це коли мова йде про імпортний товар) », - вважає пан Новак.
Саме тому, щоб не було подібного провокування і штучно створеного дефіциту, нашому Антимонопольному комітету доведеться серйозно працювати. Адже цивілізована держава (а не олігархічно-кланове) контролює і управляє цінами виключно ринковими методами - інтервенціями на біржі, запасами з держрезерву, антимонопольними переслідуваннями і т.д.
Включаємо антимонопольний запобіжник. Америка нам на допомогу
А ми пам'ятаємо, що до українського антимонопольному відомству є багато претензій. Один з останніх гучних скандалів, наприклад, звинувачення на адресу Антимонопольного комітету в тому, що комітет неналежним чином реагував на монопольне становище на ринку тютюнової дистрибуційної компанії "Тедіс Україна" (раніше - "Мегаполіс-Україна"). Глава МВС Арсен Аваков навіть вимагав відставки керівництва. Правда, скандал швидко вщух. Неефективну діяльність Антимонопольного комітету України свого часу також констатував і попередній міністр економічного розвитку і торгівлі України Айварас Абромавічус. В АМКУ заявляють, що в 2016 році економічний ефект від діяльності АМКУ збільшився в 1,5 рази і досяг 1,4 млрд грн. Будемо сподіватися, що співпраця АМКУ з Федеральною торговою комісією США (програма технічної допомоги «Твінінг») і з конкурентними відомствами Німеччини та Литви, які почалися в минулому році, незабаром дадуть свої результати. У США, наприклад, антимонопольні органи є чи не найбільшою грозою недобросовісних підприємців. Так що сподіваємося, що конкуренція на продовольчому ринку, в тому числі і цінова, буде захищена.
Оксана Поліщук, Київ
