Рівно через рік, 31 березня 2019 року, на Україні повинні пройти чергові президентські вибори - відповідно до Конституції України і «Законом про вибори президента України», глава держави буде обраний шляхом прямого загального таємного голосування на п'ятирічний термін. Однак за фактом можна сказати, що виборча кампанія вже стартувала. Політики в Києві публічно заявляють про свої амбіції, а деякі представники політичної еліти щосили працюють з електоратом і західними партнерами. Вже зараз можна прогнозувати вкрай жорстку боротьбу: за даними соціологічних опитувань, найбільш ймовірними претендентами на перемогу вважаються Петро Порошенко і Юлія Тимошенко. У тому, які їхні шанси на перемогу і чим цікавий контекст прийдешніх українських виборів, розбирався кореспондент порталу iz . ru в Києві.
питання легітимності
Перші після так званої революції гідності на Україні президентські вибори, що відбулися 25 травня 2014 року, увійдуть в історію країни відразу по ряду причин. Вони були достроковими; до цього моменту в країні за допомогою цього механізму вибирали тільки депутатів. Важливо, що президента в ході волевиявлення зуміли вибрати всього за один тур - при цьому, до державного перевороту на Україні часто не вистачало і двох.
Але головне, рішення про проведення президентських виборів взагалі виходило за рамки законодавства України: підставою для нових виборів завжди вважається припинення повноважень попередника на посту глави держави (термінове або дострокове). Однак після перевороту необхідні формальності новою владою не було дотримано, і Віктор Янукович, який втік з країни, формально залишався главою держави, а до закінчення його повноважень було ще близько року.
Незважаючи на це, 22 лютого 2014 року Верховна рада прийняла рішення про проведення виборів 25 травня 2014 року. Цікаво, що сам Порошенко під час недавньої дачі показань у суді по подіях тих днів прямо вказав, що йому нічого не відомо про рішення Верховної Ради про припинення повноважень президента України Януковича. «Я, як народний депутат, сам брав участь в голосуванні за постановою Верховної Ради, в якому було зазначено, що в зв'язку з втечею Януковича [слід] покласти обов'язки президента на Олександра Турчинова, голову ВР. Про припинення повноважень Януковичем мені не відомо », - простодушно зауважив глава держави.
Колишній президент України Віктор Янукович
Фото: ИЗВЕСТИЯ / Олексій Майшев
В результаті під сумнівом виявляється основний для проведення виборів документ - постанову про вибори, яке підписав виконуючий обов'язки глави держави Олександр Турчинов. Саме рішення про позбавлення Януковича звання президента було прийнято аж через рік після перевороту. Тільки після цього моменту можна було закріплювати статус президента юридично. До цього моменту Порошенко правил вже більше восьми місяців.
Не менш цікава і колізія з президентськими виборами, проведеними в один тур. Формально за Петра Порошенка віддали свої голоси 54,7% виборців. У відносних числах це один з найяскравіших результатів президентських кампаній в принципі (більше набирав тільки Леонід Кравчук в 1991 році - 61,5%). Однак якщо порахувати голоси, з'ясується, що за чинного главу держави в 2014 році віддали 9,857 млн виборців з 28 млн. Причина проста: мінус Крим і половина Донбасу, саботування виборів з боку жителів південного сходу України і трагедія в Одесі 2 травня 2014 року. Виходить, що Порошенко - президент меншою половини країни (чверть голосів Порошенко дали Київська та Львівська області). Цей момент, до речі, усвідомлюють і європейські партнери України, які наполягають на поверненні політичних прав жителям республік Донбасу.
Як це буде
До українських виборів є кілька важливих вступних. 2019 рік - це рік відразу двох виборчих кампаній. Навесні стартує президентська, а восени - парламентська. І вже зараз, наскільки можна судити з інформаційного поля країни, відразу дві великі політичні сили: «Блок Петра Порошенка» і «Народний фронт» досягли попередньої домовленості про взаємну підтримку.
Як вона може виглядати, можна судити по попередньої конфігурації таких переговорів - ще в 2014 році ці ж гравці домовлялися уникати конкуренції в мажоритарних округах, висуваючи єдиного кандидата, на агітацію за якого потім працювали обидва штаби. В даному випадку очевидно, що «Народний фронт» підтримає кандидатуру Порошенка на президентських виборах, щоб в ході парламентської кампанії потрапити в парламент спільно з «Блоком Петра Порошенка». Для чинного глави держави такий альянс важливий, оскільки знімає з нього проблему другого туру.
Свою роль у майбутній кампанії зіграє і Донбас. Київ постійно декларує намір відновити суверенітет над територіями ЛДНР: в січні Верховна рада навіть проголосувала за закон «Про реінтеграції Донбасу», ініційований Порошенко. Але все в Києві розуміють, що повернення бунтівних республік неможливо, та й взагалі будь-який крок у цей бік тільки додає рейтингу вихідцям з південного сходу країни. Але оскільки на повернення виборчого права Донбасу наполягають західні партнери, Порошенко доведеться піти на створення спецділянок для жителів ЛДНР, які будуть організовані вздовж лінії розмежування.
Президент України Петро Порошенко
Фото: REUTERS / Ukrainian Presidential Press Service / Mykhailo Markiv
Чергові вибори глави держави відповідно до закону «Про вибори президента України» повинні пройти в останню неділю березня п'ятого року повноважень президента, то тобто 31 березня 2019 року. Але вже зараз є підстави вважати, що президенту нічого не заважає звернутися до Конституційного суду з проханням відкласти вибори вибори на березень 2020 роки (формально в березні 2019 року ще не закінчиться 5 років президентського терміну Порошенко). Однак в ЦВК проти такої постановки питання поки заперечують.
Що ж стосується виборчого законодавства, «Закон про вибори народних депутатів України» дійсно часто коригують, іноді кардинально, перед кожними виборами - в залежності від того, що вигідно діючій владі. «Президентський» закон більш довговічний, і вибори з великою часткою ймовірності пройдуть в рамках поточної редакції документа. До того ж всі потрібні зміни були внесені туди ще в 2014 році з подачі виконуючого обов'язки президента України Олександра Турчинова. Зокрема, серед найважливіших - встановлювати результати виборів в межах виборчого округу, населеного пункту області стало можливо незалежно від того, на скількох дільницях голосування не відбулося або було визнано недійсним.
Рейтинги і кандидати
Під час недавньої (28 лютого) прес-конференції Порошенко в витіюватих виразах обговорював майбутню кампанію, і в підсумку ЗМІ видали новина про те, що чинний глава України заявив про намір балотуватися на другий термін. Насправді, вперше Порошенко позначив цей намір ще в 2016 році. Інтриги тут немає - Порошенко на вибори піде з наміром залишитися на другий термін.
Крім нього, за станом на сьогоднішній день про свої плани розповіли ще кілька українських топ-політиків. Це лідер партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко, лідер Радикальної партії України Олег Ляшко, який очолює «Опозиційний блок» (залишки Партії регіонів) Юрій Бойко, лідер партії «Національний корпус» Андрій Білецький та колишній глава СБУ Валентин Наливайченко. Виявляла бажання балотуватися і депутат Надія Савченко, однак її перспективи на тлі кримінального переслідування стали в останні тижні кілька туманними.
Лідер партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко
Фото: ТАСС / Архип Верещагін
Якщо судити за соцопитуваннями за 2016-2018 роки, Юлія Тимошенко і Юрій Бойко - основні противники Порошенко. Перша, згідно з останніми опитуваннями, на початок 2018 роки взагалі лідирує з результатом від 14 до 20% голосів опитаних. Порошенко розташувався на другому місці з результатом від 11 до 16%. За Бойко готові голосувати 7-15%. Відзначимо, що мова йде про відкриті результатах і голих цифрах, тоді як в кожному конкретному випадку потрібен розгорнутий коментар організаторів дослідження за його методикою і результатами: одна і та ж цифра в залежності від контексту може мати різне значення. Тому не будемо робити глибоких висновків з досліджень, обмежимося тим, що саме ця трійка сьогодні - фаворити.
Для опонентів Порошенко вдало, що вони мають не перетинається електорат: зазвичай виборці Тимошенко і колишніх «регіоналів» один одного недолюблюють, а значить, відбирати один в одного голоси вони точно не стануть. З іншого боку, саме опозиційна на сьогоднішній день пара кандидатів могла б скласти неймовірно сильний за сучасними українськими мірками альянс. Домовитися буде складно, але треба пам'ятати, що Тимошенко одного разу мало не уклала масштабний пакт з Януковичем.
Важливо відзначити, що попередні рейтинги досить умовні ще й тому, що 55-60% опитаних кажуть, що не визначилися. Качнутися ця маса може куди завгодно, але куди саме, стане ясно ближче до дати виборів.
закордонний флер
До теперішнього моменту можна прийти до попереднього висновку, що західні партнери Порошенко поки підтримують його політику. Зокрема, США скаржитися нема на що: Порошенко чітко слід в руслі економічної політики Трампа і в міру сил допомагає йому робити Америку знову великою, купує вугілля, нарощує покупку ядерного палива для АЕС, підписав контракт на придбання локомотивів GE за ціною в 1,5 -2 рази вище, ніж полягали аналогічні контракти, і т.д. Економічний підтекст відносин дозволить уникнути чинному президенту жорсткої критики з боку Вашингтона і може забезпечити хороші переговорні позиції.
Лідер Радикальної партії України Олег Ляшко
Фото: TASS / ZUMA
Безумовно, головна «внутрішня» проблема Порошенко - економіка. Це при ньому курс впав в 3,5-4 рази, обвалився експорт і остаточно встали великі підприємства на сході країни. Це при ньому Україна опинилася в «реформаторських» лещатах МВФ, а вартість комунальних витрат зросла до половини середньої зарплати. Цього Порошенко не забудуть ні виборці, ні опоненти.
Важливо, що Україна саме в цьому році починає роздавати борги. Причому виплати будуть супроводжуватися зростанням курсу гривні: введення з боку Білого дому мит на європейський і український чорний метал приведуть до падіння експортної виручки, що обмежить приплив валюти і почне підштовхувати курс вгору. Песимісти навіть пророкують двократне зростання.
Українська влада на тлі цього ніби навмисне займається чим завгодно, але не економікою: валить пам'ятники, перейменовує вулиці і міста, вирішує, на які свята вивішувати прапор УПА, бо він вводить другу Різдво і загрожує скасувати 8 Березня і 9 Травня. Не випадково в негативних рейтингах лідирує знову Порошенко: за нього ні за яких обставин не проголосувала б 23,9% опитаних, які висловили намір брати участь у виборах.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
