- Про переїзд
- Про мову
- Про дорогу на роботу
- Про вихідних
- Про ціни на продукти
- Про ціни на одяг
- Про традиції та визначні пам'ятки
- Про те, чому можна повчитися у британців
bit.ua продовжує рубрику «Щоденники емігранта» , В якій просить українців, які живуть в інших країнах світу, розповісти про своє нове життя. У другому випуску Маріанна Як розповідає про переїзд до Великобританії.
Ще пару років тому я й подумати не могла, що коли-небудь буду жити в Великобританії і гуляти по суботах вуличками Лондона, а не Києва. Але ось я тут і зараз вам трохи про це розповім.
Про переїзд
Повинна сказати, що ця країна мене дуже добре прийняла. Великобританія дуже гостинна, тут можна знайти вихідців з будь-якої країни світу. Саме тому тут відчуваєш себе особливо добре. По приїзду, все здавалося несказанно захоплюючим і я із захопленням сприймала кожен побачений на вулиці двоповерховий червоний автобус.
Пам'ятаю, як вперше раділа від того, що побачила Біг Бен. Але так було тільки спочатку, - через деякий час я перестала так щиро цьому радіти.
Поступово починаєш вливатися в цю атмосферу і вже складно відрізнити себе в потоці людей, які поспішають на роботу. Зараз мені здається, нас відрізняє тільки те, що я сумую за Україною, а вони ні.
Про мову
Що стосується мови, то справжній англійський, на жаль, далеко не такий, як його вчать в українських школах. Спочатку мене ніхто не міг зрозуміти, та й я нікого теж. Занадто багато тут різних акцентів і діалектів. Довелося заново вчитися, як правильно вимовляти слова, щоб ми один одного змогли зрозуміти.
Про дорогу на роботу
Як і в будь-якій країні, робочий тиждень тут починається з понеділка. А понеділок - день важкий, панове. Особливо якщо вам на роботу в офіс на 9 ранку, і ви на машині. Але якщо у вас велосипед - тоді вам це ні по чому, адже тут скрізь є велосипедні доріжки. Набагато легше добиратися на роботу на автобусі, тут вони ходять чітко і за розкладом. До того ж, як і для велосипедистів, у автобусів є своя окрема смуга на дорозі. Тому я завжди приходжу на роботу вчасно і без запізнень.
Практично всі магазини закриваються о 5 годині вечора, тому після роботи нікуди не можна сходити і ніщо не можна купити, хіба що у великих супермаркетах.
Потрібно відзначити, що люди тут настільки зайняті своєю кар'єрою і роботою в принципі, що деколи складно відрізнити понеділок від будь-якого іншого робочого дня тижня.
Про вихідних
Як я вже усвідомила - з усього робочого тижня тут яскраво запам'ятовується п'ятниця і вихідні. Ходити по п'ятницях в паб - це як для нас в суботу вранці на ринок за продуктами, одне з «маст ду».
Необов'язково ходити в паб, щоб випити: в пабах зустрічаються з друзями і сусідами, щоб послухати живу музику, потанцювати або подивитися футбол, в кінці кінців.
Необов'язково ходити в паб, щоб випити: в пабах зустрічаються з друзями і сусідами, щоб послухати живу музику, потанцювати або подивитися футбол, в кінці кінців. Я в паби не ходжу, бо не звикла до такої традиції, зате за українською традицією їду додому, щоб гарненько виспатися!
Про ціни на продукти
Велика кількість товарів можна купити всього за 1 фунт.
В суботу я зазвичай ходжу по магазинах, отоварююся на ринку на цілий тиждень вперед. Якщо порівнювати ціни тут і у нас, то до останніх проблем з гривнею не було практично ніякої різниці. Велика кількість товарів можна купити всього за 1 фунт (кілька місяців тому - 19 гривень, зараз - 22 гривні), чого неможливо уявити у нас. У той же час, наприклад, жменя черешень або пару малин тут вам обійдуться в 50-60 гривень. Нічого страшного, можна і обійтися, зате все інше порівняно дешеве.
Про ціни на одяг
Дешева також і одяг. Всі іноземні бренди, за які в Україні ми віддаємо по кілька сотень гривень, а то й тисячу - тут обходяться практично задарма. Сенс цього такий, щоб кожен, незалежно від фінансового становища, міг виглядати не гірше за інших, від цього і самооцінка не знижується. Саме тому тут немає таких знайомих в нашій країні ярликів як «багатий» і «бідний». Тут все однакові, від того і більш щасливі, напевно.
Всі іноземні бренди, за які в Україні ми віддаємо по кілька сотень гривень, а то й тисячу - тут обходяться практично задарма. Сенс цього такий, щоб кожен, незалежно від фінансового становища, міг виглядати не гірше за інших, від цього і самооцінка не знижується.
Модні сезони міняються дуже часто, викликаючи бажання оновити гардероб, звідси і величезна кількість одягу англійських марок в наших секонд-хендах. Якщо кожні вихідні купувати собі щось нове, це просто нереально зберігати в шафі, тому здача одягу в секонд-хенд - фунт за кілограм - тут дуже популярна. Повинна сказати цим людям окреме спасибі, так як сама не раз там непокупки до переїзду в Англію і ніколи не скаржилася.
Про традиції та визначні пам'ятки
Точно не скажу, чи є англійською традицією щосуботні генеральне прибирання будинку. Як то кажуть, з чужим самоваром не лізуть, але я все ж вирішила впровадити цю добру українську традицію в своє життя тут. Зробив діло - гуляй сміло, так мені моя бабуся говорила, а тепер і я сама. У будинку прибрано, покупки зроблені - час відпочинку та подорожей. У порівнянні з Україною, Великобританія - маленька країна. З одного кінця країни в інший легко можна дістатися за 8-10 годин їзди на машині, а якщо на поїзді, то ще швидше.
У порівнянні з Україною, Великобританія - маленька країна. З одного кінця країни в інший легко можна дістатися за 8-10 годин їзди на машині, а якщо на поїзді, то ще швидше.
Тому путушествіям - бути! Благо, тут, що ні місто - то пам'ятка. Шекспір, Чарльз Дарвін, Ісаак Ньютон, Джо Кокер, Бітлз, Роллінг Стоунз, студія Ворнер Бразер, на якій знімали Гаррі Поттера, так Лохнеское чудовисько в кінці-то кінців - хлопці, все тут! Це не країна, а один суцільний музей! Так що, друзі, тут точно є що подивитися і куди з'їздити. Не можна не відзначити те, що практично з усіх боків Королівство оточене океаном, а це зраджує цій країні ще більшого романтизму.
Про те, чому можна повчитися у британців
Таким простим речам як «please» і «thank you» нам ще варто повчитися, так само як і відносити сміття додому і розподіляти його за спеціальними урн, а не викидати на тротуар. У цьому суспільстві не прийнято хамити та ображати людину, навіть якщо він цього заслужив, - не по етикету, бачте. Люди тут добрі і чуйні, завжди готові допомогти, не гребуючи нічим.
Тут відчуваєш себе дуже захищено у всіх сенсах цього слова. Але іноді так хочеться проміняти це все на те, щоб опинитися в Україні хоча б на пару хвилин. Якщо вам не знайоме почуття ностальгії, то тут у вас з'явиться можливість з ним познайомитись. Але, в іншому, це вже інша історія.