ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2016 р .. Київ
Судова палата у цивільних справах
Верховного Суду України в складі
головуючого Симоненко В.Н.,
суддів: Гуменюка В.І., Романюка Я.М.,
Лященко Н.П., Сеніна Ю.Л.,
Охрімчук Л.І., Яреми А.Г.,
розглянувши справу за позовом публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" в ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за заявою публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 травня 2015 року,
встановила:
У січні 2010 року публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - АБ "Укргазбанк") в особі Харківської обласної дирекції звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, виселення та звернення стягнення на предмет іпотеки.
Уточнивши позовні вимоги, АБ "Укргазбанк" просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 124 тис. 268 доларів США 61 цент.
Рішенням Фрунзенського районного суду м .. Харкова від 25 вересня 2014 позов ПАТ АБ "Укргазбанк" задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 строкову заборгованість за кредитним договором в розмірі 59 тис. 250 доларів США, прострочену заборгованість за кредитним договором в розмірі 14 тис. 993 долара США 98 центів, поточну заборгованість за відсотками в сумі 1 тис. 25 доларів США 26 центів, прострочену заборгованість за відсотками в сумі 48 тис. 999 долара США 37 центів, пеню за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 11 тис. 599 доларів США 40 центів, пеню за несвоєчасне ую з лату відсотків в сумі 37 тис. 36 доларів США 54 цента, штрафні санкції в сумі 23 тис. 600 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 26 січня 2015 рішення суду першої інстанції змінено в частині задоволення позову про стягнення пені та штрафних санкцій. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АБ "Укргазбанк" пеню за простроченим кредитом в розмірі 6 тис. 376 грн 30 коп., Пеню за простроченими відсотками в розмірі 14 тис. 713 грн 98 коп. В задоволенні позовних вимог про стягнення штрафних санкцій відмовлено. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постановою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 травня 2015 касаційну скаргу АБ "Укргазбанк" відхилено, рішення Апеляційного суду Харківської області від 26 січня 2015 залишено в силі.
У серпні 2015 АБ "Укргазбанк" подав заяву про перегляд рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 травня 2015 року з передбаченої пунктом 4 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підстави невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеного в постанові Верховного суду України висновку щодо застосування в подібних правовідносинах норм матеріального права, а саме статей 256, 258, 259, 267 Цивільного кодексу Укр іни (далі - ГК Укр ни України).
Обгрунтовуючи зазначену підставу подачі заяви, АБ "Укргазбанк" надало постанову Верховного Суду України від 1 липня 2015 року.
Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.
За положенням пункту 4 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеного в постанові Верховного Суду України висновки щодо застосування в подібних правовідносинах норм матеріального права.
Так, в постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 травня 2015 року, про перегляд якого подано заяву, суд касаційної інстанції, відхиливши касаційну скаргу АБ "Укргазбанк" і залишивши в силі рішення апеляційного суду погодився з висновками судів про застосування спеціального строку позовної давності в один рік з вимогами позивача про стягнення пені та штрафу, оскільки про це заявлено відповідачем.
У той же час в постанові від 1 липня 2015 Верховний Суд України висловив правову позицію про те, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін в договорі або Умовах кредитора, які повинні бути підписані позичальником, однак суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій, погодившись з доводами позивача про застосування п'ятирічної позовної давності, не звернули увагу на те, що умови, якими збільшено позовної давності, не містять підпису позичальника, а тому ці умови не можна вважати сост авной частини ної укладеного між сторонами договору та відповідним письмовим угодою сторін про збільшення позовної давності.
Отже, існує невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеного в постанові Верховного Суду України висновки щодо застосування в подібних правовідносинах норм матеріального права, а саме частини першої статті 259 ЦК України.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в заяві доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що заява підлягає задоволенню з огляду на таке.
У справі, яка переглядається суди встановили, що 4 серпня 2008 АБ "Укргазбанк" відповідно до укладеного кредитного договору надав ОСОБА_1 кредит в сумі 70 тис. Доларів США з терміном погашення кредиту до 3 серпня 2033 і сплатою 13,8% річних.
Згідно з пунктом 3.3 кредитного договору встановлено графік погашення кредиту щомісячно, з першого по десяте число кожного місяця по 250 доларів США. Останній платіж повинен бути проведений не пізніше 3 серпня 2033.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором не виконала, з грудня 2008 року припинила погашення кредиту і відсотків за користування кредитом, вимога про повернення заборгованості по кредиту від 11 вересня 2009 року не виконала, по на 6 грудня 2013 утворилася заборгованість по кредиту в сумі 124 тис. 258 доларів США 61 цент. При цьому заборгованість по пені за несвоєчасне погашення кредиту в період з 7 грудня 2010 до 6 грудня 2013 становила 11 тис. 599 доларів США 40 центів і за несвоєчасну сплату відсотків - 37 тис. 36 доларів США 54 цента.
Задовольняючи позов АТ "Укргазбанк", поданий 31 грудня 2009 року суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що, оскільки відповідачка умов кредитного договору не виконала, з неї підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором, відсотки за користування кредитом, пені та штрафні санкції за весь період прострочення.
Приймаючи рішення про зміну рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову про стягнення пені та штрафних санкцій, апеляційний суд, з висновком якого погодився і Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, посилаючись на частину другу статті 258 ЦК України, дійшов висновку про те, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік. Крім того, про застосування позовної давності заявлено відповідачем у справі.
Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судами касаційної інстанції норм матеріального права та невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеного в постанові Верховного Суду України Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України виходить з такого.
Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до вимог частини другої статті 551 ЦК України та умов договору (пункт 5.3) пеня за порушення термінів повернення кредиту визначена в розмірі 0,1% від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення платежу.
Статтею 257 ЦК України встановлено загальне позовної давності тривалістю в три роки, а до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік (стаття 258 цього Кодексу).
За загальним правилом протягом загальної та спеціальної позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права (частина перша статті 261 ЦК України).
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
У справі, яка переглядається суди встановили, що відповідно до умов кредитного договору (пункт 3.3.4) погашення кредиту повинно здійснюватися частинами з 1 до 10 числа кожного місяця (останній платіж - в 2033 рік).
Оскільки умовами договору встановлено окремі самостійні зобов'язання по поверненню кредиту, то відповідальність за невиконання кожного з них настає окремо.
При відсутності платежу з 11 числа кожного місяця виникає прострочення боржника за зобов'язаннями, а у кредитора виникає право на позов. Початок позовної давності для стягнення періодичних платежів необхідно обчислювати з дня невиконання позичальником кожного з зобов'язань.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.
Сторони мають право врегулювати у договорі, передбаченому актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами (частина друга статті 6 ЦК України).
За змістом частини третьої цієї статті сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, однак не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Разом з тим, згідно з частиною першою статті 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
Виходячи з аналізу зазначених правових норм можна зробити висновок про те, що якщо сторони кредитного договору досягли згоди про збільшення позовної давності по всіх або окремим вимогам і така домовленість за змістом і формою відповідає вимогам статті 6 та частини першої статті 259 ЦК України, то розрахунок розміру пені та штрафу слід провести по кожній вимогою в межах збільшеної позовної давності, встановленої сторонами в договорі, враховуючи періодичність платежів, визначених договором.
Суди встановили, що пунктом 5.8 кредитного договору строк позовної давності визначається сторонами в три роки, в тому числі вимоги щодо повернення: відсотків за користування кредитом та суми заборгованості по кредиту з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, пені за несвоєчасну сплату відсотків і кредиту , штрафів і всіх витрат, понесених банком при виконанні умов цього договору.
При таких обставинах висновок апеляційного суду про те, що стягнення неустойки (штрафу та пені) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, не можна визнати обґрунтованим.
Однак для правильного застосування до правовідносин сторін зазначених норм матеріального права необхідно встановити певні факти, без яких прийняти законне і обґрунтоване рішення неможливо.
Оскільки апеляційний суд розрахував суми штрафу та пені, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 без урахування пункту 5.8 кредитного договору, а Верховний Суд України відповідно до норм статей 3602, 335 ЦПК України не може встановлювати подібні обставини і надавати їм оцінку, то це перешкоджає Верховному Суду України прийняти нове рішення по справі.
Тому рішення судів касаційної та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд.
Керуючись пунктом 1 частини першої статті 355, пунктом 1 частини першої статті 3603, підпунктом "б" пункту 2 частини другої статті 3604 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України
постановила:
Заява публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" задовольнити частково.
Ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 травня 2015 року та рішення Апеляційного суду Харківської області від 26 січня 2015 скасувати, передати справу на новий апеляційний розгляд.
Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 3 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України.
Головуючий В.М. Симоненко
Судді В.І. Гуменюк, Н.П. Лященко, Л.І. Охрімчук, Я. Романюк, Ю.Л. Сенін, О. Ярема
ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ
(У справі № 6-1824 цс15)
Якщо сторони кредитного договору досягли згоди про збільшення позовної давності по всіх або окремим вимогам і така домовленість за змістом і формою відповідає вимогам статті 6 та частини першої статті 259 ЦК України, то розрахунок розміру пені та штрафу слід провести по кожній вимогою в межах збільшеної позовної давності , встановленої сторонами в договорі, враховуючи періодичність платежів, визначених договором.
суддя
Верховного Суду України В.М. Симоненко
