Терористичний акт в московському метро 29 березня 2010 року став, мабуть, найбільш гучним і сильним по психологічному впливу з усієї серії подібних терактів. По-перше, тому, що це був перший теракт в столичній підземці після декількох років «затишшя». По-друге, і це найголовніше, теракт 2010 року наочно продемонстрував, що з боку терористів ведеться систематична війна - з різницею трохи більше півгодини були здійснені відразу два вибухи.
важкий понеділок
Важко собі уявити більш напружену пору для московського метро, ніж ранок понеділка, коли кількість пасажирів, які їдуть на метро на роботу і по справах, досягає максимальних значень. 29 березня 2010 році було якраз понеділком. О 7 годині 56 хвилин ранку в другому вагоні поїзда, який перебував на Сокольницької лінії метро і зупинився на станції «Луб'янка» стався вибух. Як пізніше розповіли очевидці трагедії, вибух здійснила жінка, яка стояла біля дверей вагона. Як показала пізніше експертиза, терористка-смертниця привела в дію вибуховий пристрій, потужність якого становила приблизно 4 кілограми в тротиловому еквіваленті і яке було начинено порубаними частинами залізної арматури. Висока потужність вибухівки та підвищений рівень ураження призвели до того, що в вагоні на станції «Луб'янка» загинули 24 людини.
Після цього вибуху метро не припинило свою роботу, евакуації людей з підземки не проводилася, а було лише оголошено про затримки в розкладі руху в зв'язку з проведенням рятувальних та технічних робіт. Однак незабаром, о 8 годині 39 хвилин ранку, на тій же Сокольницької лінії, але на станції «Парк культури», прогримів другий вибух. Події розвивалися за тим же сценарієм: знову себе підірвала жінка, дочекалася, поки поїзд зупиниться на платформі станції. Знову була використана вибухівка з наповненням з шматків арматури і болтів, тільки цього разу потужність була вдвічі меншою - близько 2 кілограм тротилу. Тому і жертв на «Парку культури» було менше, ніж на «Луб'янці», загинули 12 осіб. Таким чином, жертвами двох вибухів стали 36 осіб, понад дев'яносто осіб отримали поранення. Пізніше в лікарнях Москви померли ще четверо постраждалих, рахунок загиблих був доведений до сорока.
Частина великомасштабної операції
Другий вибух чітко продемонстрував, що Москва має справу зі справжньою атакою терористів. В таких умовах було прийнято рішення перекрити рух по лінії метро «Сокольническая» від станції «Спортивна» до станції «Комсомольська» (тобто розташовані під самим центром міста і найпотужнішим потоком пасажирів). З зупинили свою роботу станцій метро було евакуйовано кілька тисяч чоловік, а для проведення слідчих заходи і технічних робіт з відновлення руху було залучено понад шестисот працівників спеціальних служб і метрополітену. Для московської міліції був введений режим посиленої роботи, для патрулювання метро, об'єктів транспорту і місць масового скупчення людей були залучені внутрішні війська МВС, було посилено паспортний контроль.
Наступні події показали, що дані запобіжні заходи не були зайвими: теракт в московському метро 29 березня 2010 року став відправною точкою для цілої серії терактів, які представляли собою єдину операцію - через два дні були здійснені вибухи в Кизлярі (загинули дев'ять людей, поранено понад тридцять) , 5 квітня в Інгушетії від вибуху загинуло двоє людей, поранено 13 осіб. І, на думку фахівців, також теракт 24 січня 2011 року в аеропорту «Домодєдово», в результаті якого загинули 38 осіб, постраждали майже 120 осіб, також є ланкою в єдиній ланцюга, що почалася в березні 2010 року.
Сліди ведуть на Кавказ
Версія про те, що теракти в московському метро мають кавказьке походження, були озвучені в ЗМІ вже ввечері 29 березня. Хоча на початковому етапі розглядалися найрізноманітніші варіанти, в тому числі і про можливість причетності до вибухів спецслужб Грузії. Але вже в перші дні квітня 2010 представники ФСБ заявили, що з'ясували не тільки особистості терористок-смертниць, а й особистість безпосереднього організатора вибухів, їх «куратора». Було оголошено, що смертниці стали уродженки та жительки Дагестану Дженнет Абдурахманова і Маріам Шаріпова, тісним чином пов'язані з чеченськими і дагестанськими екстремістами: Абдурахманова, за даними спецслужб, була вдовою дагестанського бойовика Умалата Магомедова, Шаріпова також була дружиною одного з сепаратистів.
Що стосується організатора і куратора теракту, то їм названий дагестанський екстреміст Магомедалі Вагабов, який згодом був знищений спецслужбами. Правда, про його ліквідацію повідомлялося кілька разів, починаючи з кінця квітня по кінець серпня 2010 року. Що стосується замовників і натхненників терактів. Те на цю роль претендували кілька чеченських екстремістських організацій, проте найбільшу увагу експерти приділяють заявою відомого екстремістського лідера, визнаного одним з найбільш небезпечних терористів в світі, Доку Умарова про те, що саме за його наказом були організовані найгучніші теракти на території Росії, в тому числі і 29 березня 2010 року.
Олександр Бабицький
Статті по темі
