4: 1 - це співвідношення української та російської мов в центрі Києва

Такі цифри дав не надто коректний експеримент Укрінформу. Але головне тут ось у чому - це реально ...

Дещо несподіваний і для нас, і для вас результат. Правда? Втім, по порядку.

Минулого четверга депутати Київради підтримали в першому читанні проект рішення «Про подолання наслідків радянської окупації в мовній сфері». У документі, що має рекомендаційний характер, пропонується персоналу закладів сфери обслуговування громадян розмовляти з клієнтами українською мовою. Перехід на іноземні мови можливий за бажанням клієнта в разі, якщо надавач послуг ними володіє. Про це повідомляє прес-служба Київради. Більш того, всі рекламні оголошення, вивіски, плакати, афіші, повідомлення та інші форми аудіо - та візуальної рекламної продукції на території Києва повинні бути написані українською або іншою мовою з обов'язковим зазначенням їхнього переведення чи транслітерації.

Тепер депутати повинні доопрацювати проект, щоб з усіма правками його винести на друге читання, щоб проголосувати в цілому. З повним текстом проекту рішення можна ознайомитися тут .

Поки депутати Київради ще вносять правки до другого читання проекту, Укрінформ вирішив перевірити, якою мовою нині спілкується з клієнтами персонал закладів надання послуг в центрі української столиці, а також, що вони думають про ініціативу Київради.

Ще раз хочемо відзначити, що на всеосяжність і остаточність висновків не претендуємо і нікого звинувачувати не збираємося. Відвідані нами місця обрані у випадковому порядку.

На Хрещатику кажуть: 6 - українською, 2 - російською, 1 - то так, то сяк

Почали з Хрещатика - головної вулиці Києва. Першим місцем, куди ми навідалися, став магазин електроніки «Цитрус» (вул. Хрещатик, 52).

Не встигли переступити поріг, як відразу чуємо «Добрий день» від одного з консультантів, який назвався Русланом.

- Чим вам можу помочь? - питає він чистою українською мовою.

- Шукаємо навушники, аби голосно Граля.

- Якусь конкретну фірму шукаєте? Если ні, то підберу найоптімальнішій варіант, - Руслан показує різні моделі.

Розмова тривала кілька хвилин, поки журналіст Укрінформу не признався в своїй професії, і редакційному завданні.

- А що ви думаєте про постанову Київради про введення в сфері надання послуг української мови «за замовчуванням», - запитуємо у консультанта.

- Та нормально. Та й без того усі наші продавці звертають до КЛІЄНТІВ по-русски, - переконує Роман.

Втім не всі, хто працює на Хрещатику, поділяють оптимізм Романа. Наприклад, в магазині косметики та парфумерії «Бомонд», який в «Метрограді», до нас і звертаються російською, і жодного разу не переходять на українську, незважаючи на нашу україномовність.

- Доброго дня! Допоможіть вибрати парфуми для мами, - звертаємося до консультанта, на бейджику якої написано ім'я - Ольга.

- А які саме ви шукаєте? Солодкі, свіжі або з гірчинкою? - відповідає продавець.

- Важко відповісті. Краще порадьте Щось на ваш розсуд. - Продовжуємо ми в режимі «Тарапуньки і Штепселя».

- Дивіться, ці від «Армані» або ж «Кензо». Всі вони мають різні ноти: м'ята, коричневий цукор, лимон, жасмин, півонія, рожевий перець ... - перераховує Ольга.

- Ноти, Піон? Чи не розумію, можете мені по-русски поясніті?

- Українською? Зачекайте, будь ласка, одну хвилинку. Люда, підійди сюди, - кличе свою колегу.

На мить з'явилася надія, що хтось таки заговорить українською мовою. Втім, не так сталося, як гадалося.

- Доброго дня! Чим можу допомогти? - продовжує «за Штепселя» консультант Людмила.

Після цих слів ми розвернулися і мовчки вийшли з магазину, почувши вслід: «До побачення! Приходьте до нас ще".

Прямуємо в бік Майдану Незалежності. По дорозі туди заходимо ще в кілька «точок»: кафе «Пузата Хата», супермаркет «Білла», кондитерська «Рошен», бутик одягу українського виробництва «Все. Свої »та« Моменти ». У перших чотирьох закладах продавці зверталися до нас українською мовою, чого не скажеш про «момент» (вул. Хрещатик 13).

- Доброго дня! Шукаєте столик? - запитує адміністратор закладу, яку звуть Інна.

- Так, но НЕ зовсім. Хочу забронюваті у вас місце на суботу, 29 квітня. Що для цього потрібно?

- Потрібно вказати кількість місць і внести завдаток, - пояснює вона.

- Ага, зрозуміло. Тільки маю до вас прохання: чи можете ви розмовляти зі мною українською мовою? - ввічливо запитуємо.

- по-русски? Так, звичайно ... - відповіла вона, але все одно продовжила говорити російською.

- Скажіть, про Постанову Кіївраді що-небудь Чули? Там сказано, что персонал закладів, магазинів, ресторанів має почінаті спілкування з Клієнтом українською мовою. А переходіті на іноземну лишь за Бажанов клієнта. Можете передайте моє прохання офіціантам, інакше бронювання НЕ буде.

В знак згоди адміністратор махнула головою і дала візитку закладу: «Ось, тут наші контакти. Телефонуйте, коли надумаєте забронюваті столик. На все добре ». - вирішила все-таки поборотися адміністратор за клієнта, перейшовши без проблем на його мову.

Мережі «Шоколадниця» і «Кофе Хауз» ми не просто так залишили на десерт. Адже обидва заклади відомі своїм російським корінням. З відкритих джерел відомо, що перша кав'ярня контролюється бізнесменом Олександром Колобовим, а друга належить російському підприємцю Тимуру Хайрутдінова і декільком російським банкірам. Більш того, за інформацією молодіжної організації «С14», задовго до війни в «Кава-хауз» і «Шоколадниці» стався ряд інцидентів дискримінації при прийомі на роботу через спілкування працівників на державну мову України. Про це повідомляє «Цензор.Нет». Що там з українською мовою зараз?

Незважаючи на російську вивіску «Шоколадниця» (вул. Хрещатик, 24), до нас відразу звернулися українською мовою.

- Доброго дня! Що бажаєте замовити?

- Будь ласка, американо з молоком. Если можна, то з собою.

- Без проблем. Може спробуєте наші десерти?

- З радістю, но іншім разом.

Поки офіціант виконував замовлення, ми звернулися до адміністратора.

- Чим можу помочь? - запитує Євгенія.

- Ви тут всегда розмовляєте з клієнтами по-русски?

- Так, звичайний.

- Про проект решение Кіївраді Чули? Ні?

Розповідаю їй коротко суть, на що Євгенія відповідає дослівно: «Круто. Обома руками підтримуємо ».

Подякувавши за кавою, рухаємося в напрямку Європейської площі в мережеву кав'ярню «Кофе Хауз» (вул. Хрещатик, 7/11). У Мережі подейкують, що навіть за часів Майдану тут з клієнтами спілкувалися російською мовою - з принципу.

- Доброго дня! Що бажаєте? - запитує офіціант Сергій.

- Доброго дня! Будь ласка, шматочок вісь цього чізкейку (Сирники, если по-русски), - кажу йому.

- Тут будете їсти? Чи загорнуті вам з собою? - несподівано намагається він перейти на українську.

- Часу обмаль. Краще загорніть, - і беруся шукати гаманець.

Поки замовлення пакувати. ми попросили покликати адміністратора.

- На жаль, адміністратора зараз нема. Вона буде Ближче до вечора, - переконує Сергій на своєму дивному суржиком.

Виходимо з побажанням нам «хорошого дня».

Резюме: з дев'яти відвіданих нами закладів тільки в двох до нас зверталися російською і не переходили на українську взагалі. Тобто, шість україномовних і одне «суржикове» заклад «Кофе Хауз» - це досить несподівано.

На Саксаганського кажуть: 2 - на українському, 1 - то так, то сяк

Від площі Перемоги аж до Палацу спорту йдемо по вулиці Саксаганського. Тут, як то кажуть, банк на банку. Навмання вибираємо «Кредобанк» (вул. Саксаганського, 53/80). Відразу прямуємо до фахівця.

- Доброго дня, Плануємо з дружиною взяти іпотеку. Можете проконсультуваті?

- Вітаю вас. З радістю вам допоможу. Скажіть, як можна до вас звертатися? - запитує співробітник банку, яку звуть Інна.

Розмовляли хвилин десять. Інна допомагала вибрати зручний іпотечний термін (від 3 до 20 років з відсотковою ставкою на перший рік 15,90% і 16,90% в залежності від участі власними коштами. Пропонують - факт, правда тільки на житло на вторинному ринку), все пояснювала, описувала, наводила приклади і все - українською мовою.

Зрештою говорю Інні, що працюю журналістом і проводжу експеримент на володіння українською мовою в закладах надання послуг. Згадую і постанову Київради.

- Ми всегда говоримо по-русски. Лише за спожи Зміни в порядку проведення іншу мову - російську чи англійську. Тобто, и без усілякіх постанов розмовляємо на работе державною, - сміючись, відповідає Інна.

Рухаємося далі. Заходимо в кав'ярню «Маріос». Милі офіціантки вітаються російською мовою: «що бажаєте»?

- Будь ласка, капучино з собою.

- Розраховуватися будете карткою або готівкою?

- А хіба є різніця?

- Так, тому що не працює платіжний термінал.

Питаю, чи буде здача з двохсот і прошу перейти на українську.

- Так чого ви зразу не попросить звертатися до вас по-русски?

- Взагалі-то ми живемо в Україні.

- Ну так, просто почти всі Клієнти говорять російською.

Питаю щодо проекту Київради. Відповідь - прогнозований: «Ні, що не Чули. Утім, если треба, то будемо розмовляти українською », - сміється офіціантка.

Останнє заклад нашої подорожі - «Віденські Булочки» (вул. Саксаганського, 107/47). Усередині приємно пахне свіжою випічкою. Втомлені і голодні відразу прямуємо до каси.

- Доброго дня! Замовляте, будь ласка.

- Доброго дня! Круасан з шоколадом.

- Бажаєте з собою чи тут?

- Если можна, то з собою.

Поки розраховувалися, встигли поговорити з адміністратором «Віденських Булочок», яка назвалася Ніною, про наміри Київради рекомендувати українську мову в установах обслуговування.

- До КЛІЄНТІВ Звертаємося по-русски. За спожи Зміни в порядку проведення російську, если того хоче покупець. Нам така ухвалив не потрібна. Альо если вона буде, то без проблем », - відповіла Ніна.

Підводячи підсумки, робимо висновки:

1. З дванадцяти відвіданих нами закладів відразу українською мовою до нас зверталися в 80% випадків: «Цитрус», «Рошен», «Білла», «Все. Свої »,« Пузата Хата »,« Шоколадниця »,« Кредобанк »,« Віденські Булочки ».
2. Кав'ярні «Кофе Хауз» і «Mario`s», де співробітники розмовляють російською, але чесно намагаються перейти на український при появі україномовного клієнта - 10%.
3. Щодо решти 10% - кафе «Моменти» і магазин косметики «Бомонд» - там наші прохання перейти на українську мову працівники ігнорували, до останнього розмовляючи російською.
4. Загальна картина набагато краще, ніж ми думали. Українська мова обслуговування в закладах столичного центру переважає і помітно. Якщо проект підтримають у другому читанні, то, можна припустити, що крок в правильному напрямку зроблений.
5. Щоб б там не казали адепти «русского мира» щодо проекту Київради як про дискримінаційне, скажімо так, якогось «скаженого опору» не спостерігаємо. Цей перехід - можливий і потрібний.

Мирослав Лісковіч, Київ

Перше фото: Радіо Свобода