Як сеньйор Капулетті дружину Монтеккі спокусив
16 вересня в італійській Вероні відзначають день народження Джульєтти. Під балконом будинку на вулиці Капела, 27, де, за переказами, проживала юна героїня, зібралися натовпи народу і пройшли веселі гуляння. Така традиція: про долю передчасно покійної дівчини ніхто не плаче. Історія її любові до Ромео - сумна, але така красива і далека.
А якщо у справі, без пафосу, то творіння Вільяма Шекспіра зовсім не так однозначно, як ми звикли думати. Актор, режисер, автор проекту «Режисерський розбір» Іван Діденко зробив власний переклад «Ромео і Джульєтти» і прочитав між рядків таке, від чого стає не по собі.
Більше десяти років Іван Діденко аналізував безсмертну п'єсу і прийшов до висновку: ми зовсім не знайомі з Вільямом нашим Шекспіром. Чи не розуміємо ні сенсу написаного ним, ні характерів героїв.
- Найважче було відмовитися від стереотипів, - зазначає автор. - Ось, наприклад, ви знаєте, що Ромео і Джульєтта дуже молоді. Джульєтті начебто 13, Ромео - 15 або 16. Це точно десь написано, вважаєте ви. Я теж так думав. Про Джульєтту годувальниця каже, що до Петрову дня їй виповниться 14. А про Ромео взагалі нічого не повідомляється. Тільки годувальниця висловлюється в тому сенсі, що він не такий молодий, як ви собі уявляєте.
І таких невідповідностей звичного сприйняття - безліч. Твори Шекспіра здаються нам «суворими», де все, включаючи слуг, кажуть дуже красиво. Насправді тексти у нього досить грубі, рясніють сороміцькі алюзіями, яких автори класичних перекладів намагалися уникнути. Воскресінням того, що поховано в трагедії класика, я і займався.
Іван Діденко
непристойний палець
Ми знаємо, що «Ромео і Джульєтта» починається з нудною сцени за участю двох слуг Капулетті. У перекладі Бориса Пастернака один каже другому: «Пообіцяй мені, що, коли сюди прийдуть Монтеккі, ми жваво витягнемо мечі з піхов». Другий підхоплює: «Ми будемо зривати голови дівок! Тільки ти-то що можеш витягнути, ти весь стиснувся від страху ». Перший: «Я можу витягнути дуже багато». Про що вони говорять? Ми бачимо, що там, де російськомовні перекладачі додали слово sword - «меч», в оригіналі цього немає. І коли Шекспір пише: «Я буду зривати голови дівкам» - англійською це означає «позбавляти невинності». Але ми не розуміємо, в чому жарт. Один із слуг каже: потрібно, щоб Монтеккі першими почали сварку. Для цього треба чимось їх зачепити. Пастернак пише: «Коли вони підійдуть, я буду гризти ніготь». І що? А виявляється, гризти ніготь, палець в роті - це образа сексуального характеру. Але як це написати по-російськи? Я не дуже задоволений, як я переклав, але іншого варіанту не знайшов. Поки це звучить так: «Я можу будь-якого проткнути своєю гостротою». - «А мені ось здається, що твоя гострота порядком притупилася. Вона у тебе якась млява ». - «Будь-яка дівка з дому Монтеккі робить мене твердим в мої наміри». Підходять вороги - один із слуг Капулетті каже: «Я буду у них на очах виробляти зі своїм пальцем то, що я б хотів зробити з ними з усіма». Ми розуміємо, що він показує щось дуже непристойне. І це набагато ближче до початкового тексту, ніж просто гризти ніготь, як написано у Пастернака.
Гробниця в монастирі Сан-Франческо Аль Корсо, де, за легендою, похована Джульєтта. Краї саркофага надщерблені - багато відколюють шматочки мармуру на щастя і залишають тут записки з бажаннями. Квиток - 4,50 євро
Зніми одягу
Тепер власне про історію відносин Ромео і Джульєтти. Ніякої романтики на початку їхнього знайомства не було. Під балконом придивилася йому дівчини Ромео не зізнається їй у коханні - у нього інша мета: віддайся тут і зараз. «Відринь свою невинність. Твої чернечий одяг потворні, їх носять тільки дурні. Прошу: зніми їх », - благає він.
Джульєтта в замішанні: давай, каже, не сьогодні. Ромео обурений. «Ти що, залишиш мене незадоволеним?» - вимовляє він, маючи на увазі прямий сенс.
Дівчина майже погоджується: якщо ти скажеш, що любиш мене до неможливості, віддамся прямо зараз. Ромео замислюється. А потім йде. Джульєтта кричить: «Ромео, де ти? Як повернути його? Ромео! »Він повертається. Тобто момент прийняття рішення про одруження був для нього непростим. У нього інша мета. Звабити, заманити, обдурити, прибрехати, погодитися на все - він свого домігся. Полюблять вони один одного набагато пізніше, ближче до трагічної загибелі.
Будинок Ромео (Via delle Arche Scaligeri, 4) закритий для відвідування, так як знаходиться в приватній власності
Повінчати з могилою
Є сцена, коли батько Джульєтти - сеньйор Капулетті - обговорює з якимсь родичем випадок, що стався 25 років тому на весіллі його друга Люченціо. Ми дізнаємося, що у цього Люченціо є син, вік якого добре відомий батькові Джульєтти. Людина, яка має сина, в трагедії Шекспіра тільки один: це сеньйор Монтеккі. І ім'я Люченціо за всіма параметрами може належати йому. Між ним і батьком Джульєтти сталося щось вкрай неприємне, що рассорило їх сім'ї. За моєю версією, на весіллі Люченціо Монтеккі сеньйор Капулетті спокусив його дружину. Вона народила сина - Ромео. Монтеккі ненавидить нерідного сина, а Капулетті обожнює і терпить в своєму будинку. Виходить, Ромео і Джульєтта - зведені брат і сестра, для мене це головне відкриття п'єси, яке багато що пояснює. Юнакові, до речі, при такому розкладі 24 роки.
Щоб уникнути інцесту, Капулетті хоче видати Джульєтту за Паріса. Джульєтта рветься до Ромео, і батько дуже емоційно пояснює, що вона не права. Коли я перекладав цей момент, думав, що нічого страшнішого, ніж у Пастернака - а Пастернак написав: «холера, падло, тварь», - придумати не можна. Але подивився дослівний переклад і зрозумів, що це ще м'який варіант. Оригінал звучить приблизно так: «Береш себе ти в руки і в наступний четвер йдеш з Парісом до церкви. Або тебе я на мотузці притягну. Холера, падло, погань, ти дівка бродячий, потворна тварюка. А бодай ти повісився, дрянь дрібна, норовлива паскуда ... Ми журилися, що бог нам дав дитину одну, але виявилося, і це дуже багато ». Сеньйора Капулетті намагається урезонити чоловіка: «Ти що, з глузду з'їхав ?!» А сама вимовляє слова, по суті підписують дівчинці смертний вирок: «Нам краще було б дуру повінчати з її могилою».
Статуя Джульєтти. Кажуть, якщо потерти її праву грудь, знайдеш щастя в любові. Репортер EG.RU власноруч перевірив: прикмета працює!
передчуття біди
У трагедії є сцени нереально страшні. Одна з найважчих починається з того, що Ромео і Джульєтта проводять разом ніч. Вранці з'являються батьки, щоб насильно видати її заміж за Паріса. Ця сцена наповнена не любов'ю, а страхом від того, що має статися. Коли Джульєтта просить Ромео залишитися хоч на мить, виникає передчуття біди. «Мені здалося, що тебе я бачу мертвим на дні могили», - говорить вона Монтеккі. На що він відповідає: «Повір, кохана! Такою ж ти виглядаєш звідси! Суха скорботу п'є нашу кров ».
Коли Джульєтта розуміє, що все, жарти скінчилися, вона кидається до годувальниці: «Ну зроби що-небудь чарівне, щоб все виправити!» Але годувальниця мовчить. І це такий жах. «Будь ласка, прошу, не видавайте мене заміж за Паріса, цим ви мене вб'єте», - звертається Джульєтта до матері. Та непохитна: «Не говори зі мною - я слова більше не скажу. Я з тобою покінчила ».
Вона йде, і глядачеві страшенно не менше, ніж Джульєтті. Ми розуміємо, що мама, та й інші персонажі все зробили, щоб дівчина опинилася на межі самогубства.
У дворі будинку Капулетті на Via Cappello, 23, завжди багатолюдно. За 7 євро можна заглянути всередину, в музей. зображення: globallookpress.com
дочка годувальниці
Була в тексті ще одна загадка, яку я довго не міг розібрати. Це монолог годувальниці про те, як 11 років тому загинула її дочка. Жінка називає померлої дитини Сюзанною, а потім Джульєттою. Вона наполягає: діти були схожі і мають однаковий вік. Так хто ж загинув тоді, Сюзанна або Джульєтта? Ми не знаємо точно. Можна припустити, що померла Джульєтта, а перед нами - Сюзанна. Що це нам дає? Більше, ніж здається. По-перше, ми нарешті розуміємо, чому мати Джульєтти намагається її знищити. А по-друге, знімається питання інцесту і пояснюються довірчі відносини годувальниці і Джульєтти.
Всі персонажі трагедії піклуються про свою вигоду. І якщо годувальниця скаже, що Джульєтта не дочка Капулетті, її голова полетить з плечей. Коли батько кричить на Джульєтту, примушуючи її вийти за Паріса, годувальниця намагається його урезонити: мовляв, не можна так з дочкою. Капулетті її зупинявся: не лізь не в свою справу. І раптом годувальниця вимовляє: «Я говорю не про зраду». Поки я не можу розтлумачити цю фразу, але вона дуже сильна. Значить, вони обидва про щось знають. І мені подобається, що залишилася таємниця, яку, можливо, потім хтось відкриє.
У фільмі Франко Дзеффіреллі (1968 г.) головні ролі зіграли 17-річний Леонард Уайтінг і 16-річна Олівія Хассі
З самої годувальницею у Капулетті точно були близькі стосунки. Вночі, коли вони разом ведуть приготування до весілля Джульєтти і Паріса, Капулетті називає годувальницю на ім'я - ми і не знали, що у неї є ім'я - і цікавиться, припасла вона солодкого на свято. «Всі твої солодощі - ну просто пальчики оближеш!» - додає він. - «Ах ти, розпусник старий! Іди ти в своє ліжко! А щось не встанеш завтра до полудня! »- відмахується від нього годувальниця.
Коли мені ставлять запитання, про що ця трагедія Шекспіра, я пояснюю: не про любов, скоріше, про лицемірство. І якщо в традиційному викладі Ромео і Джульєтта гинуть за трагічним збігом обставин, то в істинної трактуванні оточення головних героїв зацікавлене в їх смерті. Померти Ромео і Джульєтті дуже сильно допомогли. І все щось від цього отримали. Мати мріяла знищити Джульєтту - знищила. Князь Верони, родич Паріса, хотів грошей - і він їх отримував, навмисно зіштовхуючи представників ворогуючих кланів і штрафуючи їх за бійки. Чернець Лоренцо, обвінчалася Ромео і Джульєтту, прагнув затвердити свій статус - і затвердив: його назвали святим. І тільки два дідусі - Монтеккі і Капулетті - залишилися ні з чим. Без спадкоємців і без дружин - мати Ромео померла від туги, а мати Джульєтти каже, що її могила вже близька.
У версії База Лурмана (1996 г.) Ромео (Леонардо ДіКапріо), намагаючись розібратися в почуттях до Джульєтти (Клер Дейнс), балується легкими наркотиками
Якщо враховувати всі ці нюанси, складається інша атмосфера твору. І я дуже сподіваюся, що п'єса в новому перекладі буде поставлена на сцені. Шекспір сьогодні на тлі девальвації культурних цінностей задає нову планку сприйняття художнього матеріалу. Він буде читатися інакше не тільки російською, а й на інших мовах. І навіть англійською, так як архаїчний текст ніхто вже не розуміє і потрібна правильна адаптація.
До речі
- З Москви до Верони є прямі авіаперельоти (квиток на середину жовтня - від 13 385 рублів). Квиток на рейс з пересадкою - від 11 790 рублів.
І що?
Але як це написати по-російськи?
Як повернути його?
Так хто ж загинув тоді, Сюзанна або Джульєтта?
Що це нам дає?
