Геополітичний вибір - річ дуже непроста, він завжди піддається вправний, як ми бачимо це в Білорусії та Казахстані. І в кожному випадку на вістрі боротьби виявляються російська мова і російська культура. У світовій історії немає інших прикладів, коли питання мовного спадщини народу були б в такій мірі політизовані. Досить вказати на Крим і Донбас: наступ на них з боку адептів «українського проекту» велося і ведеться саме через їх відданості російської культурно-мовної традиції.
Казахстан щорічно втрачає тисячі російських і російськомовних громадян. Проблематика заощадження / витіснення російської мови стала частиною місцевих політичних технологій, як, власне кажучи, це має місце на Україні, а тепер уже, на жаль, і в Білорусії. Технологічно все просто: звузити, а потім заборонити освіту російською мовою - і російські поїдуть самі.
«Русский результат» з Казахстану в перші роки після розпаду СРСР призвів до серйозної кризи в республіці: різко впав рівень освіченості, перетворилася на інваліда наука, почалася маргіналізація населення. Нехай це не визнається офіційно, але факт залишається фактом: за хорошою освітою, за справжніми знаннями етнічні казахи їдуть за кордон. У самому Казахстані гідний рівень зберігся хіба що в Алмаатинский Політеху, де ще залишилися викладачі радянської епохи.
Така обстановка спонукає оточення президента Назарбаєва регулярно, зазвичай в період виборчих кампаній, звертатися до мотивів русофілії. Це триває вже роками.
27 січня, незадовго до виборів в Мажиліс, які проходили 20 березня 2016 року, президент Назарбаєв у посланні народу Казахстану запевнив: «Державною мовою, як сказано в Конституції, є казахський, також в Конституції сказано, що нарівні з ним в держорганах офіційно вживається російська мова. Ці норми нашої Конституції нікому не дозволено порушувати. Планомірний розвиток державної мови не відбуватиметься на шкоду російській мові ».
16 лютого Нурсултан досить жорстко доручив провести прокурорську перевірку дотримання законодавства про мови. «До мене доходять чутки, що людина на російській звертається і отримує відповідь на казахському ... Чому прокуратура не перевіряє? Всіх, хто це робить - зняти з роботи. Якщо він звернувся російською, то і відповідь повинен отримати російською ... ».
Без сумніву, такі кроки президента російськими і не тільки ними були схвалені. Однак на ділі це обернулося традиційним випусканням пари з політичного чайника: просто аналітики президента помітили різке зростання відтоку російських в 2014-15 роках.
І ось в березні цього року Міністерство освіти і науки Казахстану робить Заява , Явно йде врозріз з офіційною генеральною лінією. Ініціатива чиновників не вражає новизною: починаючи з 2018 року історія Казахстану буде викладатися виключно казахською мовою незалежно від мови навчання.
Історія Казахстану - базовий предмет, причому не стільки освітній, скільки ідеологічний, тому вибір влади, усувають з сфері викладання цього предмета російську мову, очевидний. Однак влада залишає хитру «східну» лазівку, заявляючи, що всесвітня історія, такий собі відсихати апендикс систем національної освіти, буде викладатися російською. Могли в список викладаються російською мовою предметів додати ще працю, креслення і астрономію ...
Таке рішення - удар по мільйонах російських і російськомовних Казахстану. Чиновники неспішно тчуть свій килим «казахізаціі», прикрашаючи його подекуди відволікаючими візерунками. Чиновники - непомітні гвинтики державного механізму, що виступають передовим загоном націонал-патріотів (нацпатов, як кажуть в Казахстані). Їх навіть на роботу беруть за мовною ознакою. Тому в республіці і відбувається тиха, повзуча, як гюрза по піску, «казахізація зсередини».
В даному випадку чиновництво маскується реформою «по переходу на тримовну модель освіти», оголошеної міністром освіти і науки Казахстану Ерланом Сагадіевим. Вже прийнята «Дорожня карта розвитку тримовного освіти на 2015-2020 роки».
Перехід на «казахоязичную історію» - це анонс «великих змін». Головний зміст змін - створення двомовної середовища з англійської мовою як «елементом успішної інтеграції в світову спільноту». Педагоги впевнені, що при відсутності інших резервів навчального часу годинник на викладання англійської та казахського відбиратимуть у російського навчального сегмента.
Однак ось проблема: реформи, підгрунтям яких є витіснення російської мови, дають результати, зворотні «успішної інтеграції в світову спільноту».
Переклад системи освіти на три мови навчання, вже апробований, за словами директора Департаменту дошкільної та середньої освіти, інформаційних технологій міністерства освіти і науки Жанил Жантаевой, в декількох експериментальних школах і 30 казахсько-турецьких (!) Ліцеях, реально торкнеться лише частини населення. Причому заможної частини, бо по освіту в Казахстані платне.
Впадають в око й турецьке коріння реформи, хоча Туреччина не має славу світовим лідером в сфері освіти, і турецькі прізвища вкрай рідко зустрічаються в списку світил світової науки. А головне - якщо значна частина населення не може осилити казахський і російський, для чого їй впихати ще й англійську?
згідно даними звіту Світового банку та Міжнародної програми з оцінки освітніх досягнень учнів PISA (Programme for International Student Assessment) «майже 59% казахстанських учнів у віці 15 років не читають на рівні аналізу і розуміння прочитаного, а частка функціонально неписьменних, що виходять з освітньої системи Казахстану - близько 58%. Частка учнів, які не купують основні знання - близько 55%.
З такими чи «багажем» запускати реформу?
Не можна забувати, що в науці термінологічну базу російської мови, визнана у всьому світі, підкріплюється потужними видавничими центрами навчальної та спеціальної літератури, чого в Казахстані однозначно немає. Значить, підручники доведеться купувати або видавати. А як це робити, якщо відсутня місцева школа кваліфікованих перекладачів?
І ось що ще зазначає звіт PISA: «Учні, яких навчають російською мовою, демонструють набагато більш високі досягнення незалежно від їх рідної мови. Їх бали приблизно на 50 пунктів вище. Така велика розбіжність вказує на те, що школи з російською мовою навчання надають освіту більш високої якості, ніж школи з казахською мовою навчання. У цьому полягає головне джерело підвищення якості освіти в Казахстані. Якщо все учні могли здобувати освіту того ж якості, що надається в школах з російською мовою навчання, бал за грамотністю читання збільшився б в середньому на 63 пункти і досяг би рівня якості, що відзначається в Російській Федерації. Більш того, частка функціонально неписьменних скоротилася б майже вдвічі ».
Здавалося б, чому не напрямок реформи, яку, безумовно, треба доповнити і англійською мовою, і вдосконаленням системи викладання державного казахської мови? Зрештою, що потрібно Казахстану - освічені громадяни або кострубато-трёх'язичние недоучки?
До речі, значна частина казахів вільно розмовляє з живуть в республіці киргизами, узбеками і уйгурами, які теж становлять чималу частку населення. І всі вони (а ще корейці, курди, чеченці, татари) володіють розмовною російською мовою.
Як би не сичали перегрілися на сонці казахські нацпати, російськомовність, нехай навіть побутове - це серйозна перевага Казахстану, що стоїть в одному ряду з вигідним геополітичним становищем республіки і багатими природними ресурсами (здебільшого яких, правда, володіють іноземці - бельгійці, китайці, англійці) .
Визнає це і президент Назарбаєв, який називає російську мову історичним перевагою казахської нації, який забезпечив їй «вихід на світову культуру і науку». Золоті слова!
Сьогодні двомовні казахи часто літають відпочивати Індію, де вже друге століття уживаються хінді і англійська (як державні мови) і ще 22 офіційних регіональних мови (scheduled languages), які можуть використовуватися урядами індійських штатів для адміністративних цілей. В Індії, яка отримала незалежність, теж хотіли позбутися «колоніального» англійського, але розум узяв гору. І Індія сьогодні - в числі найбільш динамічно розвиваються держав світу. Та й вчених в Індії побільше, ніж у турків.
Лобові спроби вигнати російську мову з Казахстану не вдалися. Тепер апробуються методи «латентного» витіснення, але ж скільки їх вже було!
Припустити наслідки не складно - російські і російськомовні знову почнуть виїжджати. Нагадаю: республіку залишають працездатні, кваліфіковані, грамотні кадри - частина опорно-рухового механізму державної системи Казахстану. Хто їх замінить? Умовно англомовні жителі далеких аулів? Або нацпати з південного Казахстану, які підручника англійської завжди віддадуть перевагу «вчення» аль-Багдаді?
Сподіваюся, це розуміють в оточенні президента Назарбаєва. Може, тому й реформа (англомовна частина) поки стосується двох старших класів і то на базі колегіальних рішень педколективів і батьків. Однак тиснути на російську мову, намагатися його витіснити будуть і далі.
Якщо Ви помітите помилку в тексті, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter, щоб відіслати інформацію редактору.
Чому прокуратура не перевіряє?А головне - якщо значна частина населення не може осилити казахський і російський, для чого їй впихати ще й англійську?
З такими чи «багажем» запускати реформу?
А як це робити, якщо відсутня місцева школа кваліфікованих перекладачів?
Здавалося б, чому не напрямок реформи, яку, безумовно, треба доповнити і англійською мовою, і вдосконаленням системи викладання державного казахської мови?
Зрештою, що потрібно Казахстану - освічені громадяни або кострубато-трёх'язичние недоучки?
Хто їх замінить?
Умовно англомовні жителі далеких аулів?
Або нацпати з південного Казахстану, які підручника англійської завжди віддадуть перевагу «вчення» аль-Багдаді?
