Банки «для чайників»

  1. «Зарубіжні»
  2. «Вчора ще свої»
  3. «Свої?»
  4. «Чужі»
  5. підсумки

Євген ЦАРЬКОВ

Пропоную розібратися методом «для чайників» в банківській системі країни.

Отже, що таке банк? Слово «банк» походить від італійського banco - лава, лавка, стіл, на яких міняйла розкладали монети. Банк - це фінансово-кредитна установа, яка провадить різноманітні види операцій з грошима і цінними паперами і що надає фінансові послуги уряду, юридичним і фізичним особам. Якщо економіка є хребтом держави, то банки - кровоносна система економіки. А значить, незалежність банківської системи - це основа економічної безпеки країни.

Чи безпечно в банківській сфері країна може відчувати себе, якщо дана сфера знаходиться або під досить високим контролем держави, або якщо контрольний пакет, тобто не менше 70-80% акцій банківської установи, зосереджені у резидентів даної країни.

На Україні більшість банків контролює іноземний капітал або вони є власністю фінансово-олігархічних груп з офшорною пропискою. Про це свідчить аналіз структури власності банківської системи країни.

Поділимо групи впливу, про які піде мова в статті, на чотири типи. Перший тип, державні, - найважливіший для країни. Другий - «зарубіжні», що належать іноземцям. Третій - «вчора ще свої», тобто спілчанських або нові українські, в минулому держбанки. І четвертий впору б назвати «свої», але язик не повертається і клавіша не було натиснуто - доведеться назвати «чужі».

«Зарубіжні»

Що характерно, в даному «параді незалежності» спостерігається такий же маразм, як і в продовольчій окупації - назва структури «щиро українське», а ось господарі - немає.

Один з найвідоміших банків України - «Аваль» - контролюється з 1 жовтня 2005 р холдинговою групою «Райффайзен Інтернаціональ Банк-Холдинг АГ». Основний акціонер - австрійський RIBH.

Ще один з лідерів банківської системи України - Укрсоцбанк (свого часу його контролював Віктор Пінчук) - з 2008 р став власністю італійської UniCredit Group.

Universal Bank входить до групи Eurobank EFG Group (Люксембург), яка повністю підконтрольна європейському банківському лобі. До речі, зауважу - із загальними активами в 84,3 млрд. Євро!

Йдемо далі. «Ерсте Банк» - це австрійська фінансова група Erste Group.

«ОТР Bank» - це вже угорські фінансисти. Дісталося і полякам - у них під контролем майже на 100% «Кредобанк» в особі PKO Bank Polski.

Старожил ПрАТ «Банк Форум» вже під контролем Commerzbank Auslandsbanken Holding AG (Німеччина).

«ІНГ Банк Україна» повністю належить нідерландському ING Bank NV.

«Укрсиббанк» - наступний банк країни з рідним на слух назвою, але з абсолютно контролює часткою французького BNP Paribas.

Гучний «Надра Банк» - в сфері інтересів Novartik Trading Limited, Manmade Enterprises Limited (обидві - Кіпр, 60,99 і 30,74% відповідно) і East Capital Group (Швеція).

«КредитПромБанк» - це дві фінансові групи. Ірландська Homertron Trading Limited і кіпрська Fintest Holding Limited.

Колишнє «скромне» дитя Черновецького «Правекс-банк» вже радує кишені італійських власників з Intesa Sanpaolo на всі 100%.

«VAB Банк» - сфера впливу голландської TBIF.

«Сітібанк» ( «Україна») - «брати» -американці в особі Citibank Overseas Investment Corporation і Citicorp Leasing International Inc.

Під своїм «закордонним» ім'ям працює «Сведбанк», що належить шведському Swedbank AB на символічні 99,99%. Варто думати, що Україні щедро належить 00,01%.

«Вчора ще свої»

Росія раніше за всіх зрозуміла, що таке банківська незалежність і експансія в фінансовій системі. Особливо після Єльцина. З приходом до влади Володимира Путіна гайки беззаконню почали закручувати, перш за все взявши під контроль всю банківську сферу. А коли встановили контроль у себе, почали хеджувати свої ризики і на територіях своїх інтересів, в тому числі і з метою захисту своїх підприємців, які працюють на Україні.

У нас міцно стає на ноги молодий, але агресивний ВТБ Банк - 99,95% РФ.

Такі ж позиції у «Альфа-Банку» - основного гравця нашумілої російської «Альфа-груп». Правда, є і згадка про Україну, хоча тільки в англомовному написанні, а саме в назві акціонера - кіпрська офшорна компанія ABH Ukraine Limited. Сумний жарт.

Колишній український силач «Промінвестбанк», не знайшовши допомоги у свого уряду, з січня 2009-го пішов під контроль держкорпорації «Банк розвитку і зовнішньоекономічної діяльності». Тобто відомий важкоатлет «Зовнішекономбанк» Росії контролює майже всі акції цього банку.

Помітно, що зелені таблички «Сбербанк Росії» вже затьмарюють такі ж Ощадбанку.

«Свої?»

Що ж залишилося у нас? Тобто у «них». Вірніше, формально у нас, а фактично у «них» - у олігархів і «слуг народу».

У держави - всього нічого. Аж три одиниці. З хвостиком. «Ощадбанк України» на плаву. Поки що. І слава Богу. «Укрексімбанк» розшифровується як «Український експортно-імпортний банк» і, як зрозуміло з назви, зосереджений на обслуговуванні зовнішньоекономічної діяльності країни. Третій - це скоріше проблема, ніж актив. Держава з липня 2009-го в особі Мінфіну є найбільшим акціонером «Родовід банку» з часткою в 99,99%. Але на сьогоднішній день, здійснивши за наш з вами рахунок колосальні фінансові вливання в «Родовід банк» і «хвостики» - в «Укргазбанк» (частка держави 92%), в банк «Київ» (частка держави 99,94%), в загальному підсумку 25,8 млрд. грн., їх хочуть продати аж ... за 4,6 млрд.!

Саме таке рішення протягнули через профільний комітет парламенту «друзі олігархів», а потім і в залі більшістю голосів. Як заступник голови Комітету ВР з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики від фракції комуністів разом з колегою Володимиром Матвєєвим я намагався зробити все можливе (і неможливе), щоб переконати депутатський корпус не підтримувати даний «шкурняк» (український парламентський сленг - аналог поняття лобізм). Однак двох голосів з 18 в комітеті і 26, відданих народом за комуністів, проти 424 в парламенті ніяк не вистачає, щоб інтереси самого народу захистити від тих, за кого він проголосував. Формулювання простувата, але зрозуміла - як голосуємо, так і живемо!

Так ось, закон, проголосований в залі, має на увазі, що частки державних банків, виставлених на продаж, дорівнюють вартості держпакетів банків за розміром їх капіталу. За останніми даними, у «Родоводу» вона дорівнювала 2,043 млрд. Грн., У «Укргазбанку» - 1,812 млрд. Грн., У банку «Київ» - 0,773 млрд. Грн. Чи не потрібен калькулятор, щоб скласти ці цифри і порівняти їх з витратами держави на їх «реанімацію» в розмірі майже 26 млрд. Грн.!

Відповідно до закону передбачаються ще й втрати. Як сказано в пояснювальній записці до закону, підписаній міністром фінансів, «реалізація цього закону спричинить додаткові витрати, пов'язані з витратами на продаж банків, розміщення інформації про продаж банків у відповідних виданнях і так далі ...» Так що, громадяни, ми з вами ще раз заплатимо, щоб комусь було не просто добре, а й так далі ...

Якщо ж наївні громадяни думають, що крихти в порівнянні з вкладеними коштами на оздоровлення цих державних банків, отримані після їх продажу, поліпшать нашу соціалку, - помиляються. У статті 15 закону сказано: «кошти, отримані від продажу пакетів акцій банків, зараховуються до Держбюджету і використовуються Мінфіном на погашення або на викуп облігацій внутрішньої позики».

Навіть експерти фінансового ринку в шоці. Наприклад, аналітики з групи Dragon Capital впевнені, що якщо вже і продавати держчастку, то можна це зробити з максимальним прибутком. Для цього потрібно вивести акції на IPO. За оцінками фахівців, це може збільшити вартість пакета в 2-3 рази!

Правда, недавно пролунала заява, що Кабмін у стадії підписання контракту з іноземною аудиторською компанією про реалізацію процедури продажу національних банків. Чому «іноземна», знову-таки незрозуміло. Також незрозуміло, навіщо, вклавши 26 млрд. Грн. наших з вами грошей з бюджету, продавати національні інтереси за 4,6 млрд.?! До того ж виникає питання: кому дістанеться такий ласий шматок?

А ось тут ми підходимо до нашої четвертої категорії.

«Чужі»

«Чужі» - в сенсі «не свої». Тобто як би наші громадяни, але ... Як вже стає зрозумілим, вищевказані поки ще державні банки підуть під контроль не «баби Варі». А значить, олігархи і «слуги народу» будуть намагатися взяти над ними повний контроль.

Що ж у них є сьогодні? Ведучий акціонер банку ПУМБ - компанія «СКМ ФІНАНС» - частина групи СКМ Ріната Ахметова.

Екс-голові Державної податкової адміністрації Сергію Буряку і моєму колезі і за іронією долі члену комітету, який голосував за рішення про передачу держбанків приватним структурам, Олександру Буряку належить «Брокбізнесбанк».

«Укргазбанк» - під впливом декількох акціонерів, серед яких найбільш відомі - знову-таки мій колега-нардеп Василь Горбаль і депутат Київради від ПР А. Омельяненко. «Імексбанк» успішно керує «регіонал» Климов.

«Приватбанк» контролюють Коломойський і Боголюбов.

Як бачимо, у громадян України, на перший погляд, також є вплив на банки. Але воно на тлі зарубіжної експансії в банківській сфері - мінімальне. До того ж на прикладі дій інших «громадян України» - «патріотів» ми вже бачили, що думати про національні інтереси і безпеки особливо ніхто не збирається.

Поки вони на своїх телеканалах «розводять» народ, розділяючи Україну по берегам Дніпра і зіштовхуючи лобами за національною ознакою, а кожен в своєму розпорядженні свою «Свободу слова», у них в пошані справжній інтернаціоналізм. Капіталістичний інтернаціонал.

Свого часу Віктор Пінчук продав «Укрсоцбанк» Bank Austria, який згодом став власністю італійської UniCredit Group. Леонід Черновецький продав «Правекс-банк» італійської Intesa Sanpaolo, а Сергій Тігіпко, соціальний він наш, поступився активи шведам. Та й всі інші банки, на сьогоднішній день продані іноземцям, створювалися «громадянами України».

підсумки

Як бачимо, Україна повністю втратила контроль над банківською сферою - артеріями фінансової системи. Чи потрібно громадянам боятися війни з танками і літаками, коли велика частина фінансової системи під контролем іноземців? Чи є надія, що наші олігархи віддадуть перевагу вигідну угоду продажу своїх активів іноземному капіталу альтернативі допомоги національній економіці і народному господарству пільговим кредитуванням?

А якщо ще заглянути в холодильник (імпортні, зрозуміло) громадян і придивитися до асортименту продуктів з українською назвою, але належать американській Kraft Foods і PepsiCo, французьким Бенье, Лакталіс, швейцарської Nestle, датської Carlsberg Group, бельгійської InBev, а також згадати про намір продавати землю, то відповідь буде однозначна: ні танки, ні літаки, ні навіть рота спецназу для завоювання країни на ім'я Україна не будуть потрібні ...

Шановні читачі, PDF-версію статті можна скачати тут ...

Отже, що таке банк?
«Свої?
До того ж виникає питання: кому дістанеться такий ласий шматок?
Що ж у них є сьогодні?
Чи потрібно громадянам боятися війни з танками і літаками, коли велика частина фінансової системи під контролем іноземців?
Чи є надія, що наші олігархи віддадуть перевагу вигідну угоду продажу своїх активів іноземному капіталу альтернативі допомоги національній економіці і народному господарству пільговим кредитуванням?
Навигация сайта
Новости
Реклама
Панель управления
Информация