The article has been automatically translated into English by Google Translate from Russian and has not been edited.
Жодна мова в історії не домінував в світі так, як це робить англійська. Чи має сенс цьому опиратися? Розмірковує в статті для The Guardian журналіст Джейкоб Мікановскі.
Фото: Depositphotos
16 травня адвокат на ім'я Аарон Шлоссберг знаходився в одному нью-йоркському кафе, коли почув, що деякі його співробітники говорять по-іспанськи. Він відразу ж з обуренням на це відреагував і пригрозив покликати представників імміграційної і митної служби Сполучених Штатів, а одному із співробітників він сказав: «Ваші офіціанти розмовляють по-іспанськи з відвідувачами, в той час як вони повинні говорити по-англійськи ... Це Америка» . Відео із записом цього інциденту відразу ж стало дуже популярним і викликало широке обурення. Сторінка юридичної фірми Шлоссберг на місцевому сайті пошуку послуг була переповнена вкрай негативними відгуками, і, крім того, сам він незабаром зіткнувся з «фієста» протестів, влаштованої перед його будинком на Манхеттені, в якій брав участь автомобіль з продажу мексиканських коржів тако, оплачений за допомогою краудфандінга, а також музична група маріачі, члени якої супроводжували його до офісу і співали серенади.
На тлі того як адміністрація Трампа посилює свої нападки на мігрантів, використання якогось іншої мови, крім англійської, стало викликати напруженість. А в деяких випадках це може бути навіть небезпечно. Але якщо щось і змінилося у ставленні політики в області англійської мови з моменту приходу Дональда Трампа в Білий дім, так це те, що виражене Шлоссберг обурення сьогодні пов'язано з більш глибокими нативістською корінням. Піднімати на щит англійську мову і принижувати всі інші мови є основою англійської та американського націоналізму на протязі вже більше ста років.
Ознаки лінгвістичної винятковості можна було помітити в 1919 році в виступі Теодора Рузвельта перед членами Американського оборонного суспільства (American Defense Society), в якому він заявив, що «у нас тут місця вистачить тільки для однієї мови, ця мова - англійська, і ми маємо намір побачити , як плавильний котел перетворює наших людей в американців, в представників американської національності, а не в жителів пансіону для поліглотів ».
Як виявилося, Рузвельт, насправді, робив все навпаки. Однак ціле століття імміграції не надто вплинув на статус англійської мови в Північній Америці. У будь-якому випадку, його позиції сьогодні сильніше, ніж сто років тому. Однак з глобальної точки зору, це не Америці загрожують іноземні мови. Це англійська мова загрожує всьому світу.
Біблійний бегемот, громила, горлопани, злодій: англійська мова всюди і скрізь домінує. Від зловісного початку на краю невеликого європейського архіпелагу він виріс до величезних розмірів і отримав вражаюче вплив. Майже 400 мільйонів чоловік говорять на ньому як на своєму першому мовою; ще мільярд людей знають його як друга мова. Він є офіційною мовою щонайменше в 50 країнах, а неофіційним мовою, мовою лінгва-франка, він вважається ще в десятці держав. Жодна мова в історії не використовувався такою кількістю людей і не захоплював таку значну частину земної кулі. Він пов'язаний з перспективами людини на майбутнє: золотий квиток у світ освіти і міжнародної комерції, мрія батьків і проблема для учня, віялка, що відокремлює імущих від незаможних. Він всюди - мова глобального бізнесу, інтернету, науки, дипломатії, навігації по зірках і пташиної патології. І всюди, куди він приходить, він залишає за собою слід з мертвих тіл - повалені діалекти, забуті мови, покалічена література.
Є прямий шлях, що дозволяє простежити зростаючий вплив англійської мови, і для цього достатньо подивитися на те, як його слова проникають в таку велику кількість мов. Протягом тисячоліття або навіть більше англійська був імпортером слів, він запозичив слова з латини, грецької, французької, хінді, ацтекських мов (науатль) і багатьох інших. Однак протягом XX століття, коли Сполучені Штати стали домінуючою наддержавою, а світ виявився більш взаємозалежним, англійська перетворився на чистого експортера слів.
У 2001 році німецький вчений Манфред Герлах, вивчив немислиму кількість регіональних варіантів англійської, він - автор збірок «Англійська», «Більше англійської», «Ще більше англійської» і «Навіть ще більше англійської» (Englishes, More Englishes, Still More Englishes, and Even More Englishes) - опублікував «Словник європейських англіцизмів» (Dictionary of European Anglicisms), в якому зібрані терміни, знайдені в 16 європейських мовах. Серед найбільш часто зустрічаються можна назвати наступні: в останню хвилину, фітнес, груповий секс, а також ще цілий ряд термінів, які стосуються морського плавання і поїздкам на поїзді.
У деяких країнах, включаючи Францію і Ізраїль, спеціальні лінгвістичні комісії працюють вже протягом десятиліть для того, щоб створити перепону для потоку англійських слів, вони пропонують свої власні нові терміни, однак, великого успіху не добилися. Журналістка Лорен Коллінз не без іронії зауважила: «Хтось насправді думає, що французькі підлітки в результаті академічного диктату будуть використовувати замість слова sexting (обмін фотографіями і текстами відвертого змісту - ред.) Вираз" порнографічний текст »?». Завдяки інтернету поширення англійської, безсумнівно, посилилося.
Те гравітаційне тяжіння, яке сьогодні англійська надає на інші мови, можна побачити і в світі художньої літератури. Письменник і перекладач Тім Паркс стверджує, що європейські романи все більше пишуться на неприродному міжнародному жаргоні, позбавленому зв'язків з будь-якої конкретної країною і напханому складними для перекладу словами і граматичними конструкціями. Романи в такому стилі, - будь то на голландською, італійською або на швейцарському діалекті німецької, - не тільки асимілювали англійський стиль, але, можливо, навіть непомітно обмежують себе описом предметів таким чином, щоб їх легше було переварити в англофони контексті.
Однак вплив англійської мови сьогодні виходить за рамки простого лексичного запозичення або літературного впливу. Дослідники Міланського університету IULM звернули увагу на те, що в за останні 50 років італійський синтаксис зрушився в сторону конструкцій, що імітують англійські моделі, - наприклад, у використанні присвійного відмінка замість рефлексивних елементів для позначення частин тіла, а також у великій кількості випадків, коли прикметники ставляться перед іменниками. Німецька мова також все більше використовує англійські граматичні форми, а в шведській мові його вплив таке, що змінює правила освіти слів і правила фонології.
Усередині англофонного світу рідко ставиться під сумнів ту обставину, що англійська повинен бути ключем до всіх знань світу і до всіх місць. Гегемонія англійської настільки природна, що вона стає невидимою. Протестувати проти неї - все одно що гавкати на місяць. За межами англофонного світу жити з англійським - все одно що наближатися до надвеликої чорній дірі, гравітація якої викривляє все, що знаходиться в межах її досяжності. Кожен день англійська все більше поширюється, а світ стає трохи більш гомогенним і трохи більш одноманітним.
До недавнього часу історія англійської мови в цілому була схожа на історію інших глобальних мов, - він поширювався в результаті поєднання завоювань, торгівлі і колонізації (деякі мови, в тому числі арабський і санскрит, отримали популярність через свого статусу священного мови). Однак в якийсь момент, в період між закінченням Другої світової війни і початком нового тисячоліття, англійська зробив потужний стрибок у галузі переваги, і тепер його значення повністю не передають такі поняття як «лінгва-франка» або «глобальний мову». З домінуючого мови він перетворився в те, що голландський соціолог Абрам де Сваан називає «гіперцентральним» мовою.
Фото: Depositphotos
Де Сваан розділяє мови на чотири категорії. Саме нижнє місце в цій піраміді займають «периферійні мови», які складаю 98% всіх мов, проте на них говорить менше 10% людства. Ці мови є переважно усними, і вони дуже рідко володіють якимсь офіційним статусом. Потім слід «центральні мови», які, можливо, буде краще назвати «національними мовами». Вони мають писемність, їх викладають в школі, і у кожного з них є своя власна територія: Литва для литовського, Північна і Південна Кореї для корейського, Парагвай для гуарані і так далі.
За ними слідують 12 «суперцентральних мов»: арабська, китайська, англійська, французька, німецька, хінді, японська, малайський, португальська, російська, іспанська і суахілі - кожен з них (за винятком суахілі) має по 100 мільйонів носіїв або більше. Це ті мови, з якими ви можете подорожувати. Вони пов'язують людей в різних державах. Як правило, їх використовують як другу мову, часто (але не виключно) це відбувається в результаті колоніального минулого родинного держави.
І, нарешті, ми підходимо до вершини піраміди, до мов, які пов'язують суперцентральние мови. А таким є тільки одна мова - англійська, який Де Сваан називає «гіперцентральним мовою, утримує разом всю світову систему мов». Японська письменниця Мінае Мідзумура називає англійський «універсальною мовою». На її думку, не кількість мовців робить мову універсальним - на китайському та іспанською говорять більше людей, - а то, що «він використовується найбільшою кількістю людей в світі, для яких він не є рідною». Літературний критик Джонатан Арак висловлює це в ще більш прямолінійною формі. Критикуючи то, що він називає «англо-глобалізмом», він відзначає, що «англійська мова в культурі, як долар в економіці, служить засобом, за допомогою якого знання може бути переведено з місцевого рівня на глобальний».
В останні кілька десятиліть, коли глобалізація посилюється, а Сполучені Штати продовжують залишатися наймогутнішою країною в світі, поширення англійської мови отримало новий імпульс. У 2008 році Руанда перевела свою освітню систему з французької на англійську, який в цій країні був зроблений офіційною мовою за 14 років до цього. Офіційно цей крок був частиною спроб уряду, спрямованих на те, щоб зробити Руанду технічним хабом, технічним центром Африки.
На жаль, багато хто вважає це проявом відрази до ролі Франції, яка до 1994 року підтримувала уряд, домінуюче становище в якому займали представники племені хуту, а також відображенням того, що представники правлячої в цій країні еліти говорять англійською, оскільки вони виросли в еміграції в англофони східній Африці.
Коли Південний Судан в 2011 році отримав незалежність, англійська стала там офіційною мовою, незважаючи на досить обмежені ресурси і відсутність людей, який могли б викладати його в школі. За словами тодішнього міністра вищої освіти, цей крок був спрямований на те, щоб зробити країну «ефективної і сучасної», тоді як директор новинної служби компанії South Sudan Radio вважав, що з англійською мовою Південний Судан може «стати нацією» і «комунікувати з іншим світом »- зрозуміла мета в країні, в якій люди говорять більш ніж на 50 місцевих мовах.
Переклад: ИноСМИ
Читайте також на ForumDaily:
10 YouTube-каналів, які допоможуть вивчити англійську
Як підготувати дитину до майбутнього і до чого тут англійську мову?
Як швидко вивчити англійську мову: 30 працюючих рад
Ми просимо вас про підтримку: зробіть свій внесок в розвиток проекту ForumDaily
Спасибі, що залишаєтеся з нами і довіряєте! За останні чотири роки ми отримали масу вдячних відгуків від читачів, яким наші матеріали допомогли влаштувати життя після переїзду в США, отримати роботу або освіту, знайти житло або влаштувати дитину в садок.
Зараз ми хочемо попросити ВАС про підтримку.
Якісна журналістика потребує серйозних фінансових вкладень і наші доходи не завжди покривають витрати на утримання редакції, що ставить під загрозу безперервну роботу сайту. Ми не вводимо платну підписку, щоб російськомовні іммігранти в США могли безперешкодно отримувати перевірену інформацію рідною мовою. Але будемо вдячні вам за будь-яку суму, яку ви готові поділитися для того, щоб ми могли безперебійно надавати корисну інформацію тисячам іммігрантів.
Завжди ваш, ForumDaily!
Хочете більше важливих і цікавих новин про життя в США і імміграції в Америку? Підписуйтесь на нашу сторінку в Facebook. Вибирайте опцію «Пріоритет в показі» - і читайте нас першими. І не забудьте підписатися на ForumDaily Woman - там вас чекає маса позитивної інформації.
Чи має сенс цьому опиратися?Хочете більше важливих і цікавих новин про життя в США і імміграції в Америку?
