Біржова лінія, 1
Ділянка будинку №1 на біржовий лінії Василівського острова, так само як і сусідні, займає місце Гостиного Двору, побудованого архітектором Д. А. Трезини на початку XVIII століття. Цей Гостинний Двір почав будуватися в 1719 році (можливо в 1723) після рішення про переведення торгового порту з Троїцької площі на берег Малої Неви. Спочатку тут планувалося створити Митній двір (місце для збору "мита", тобто мита на ввезення товару), але в ході будівництва проект переглянули, Митній двір добудовували як Гостинний. Будівництво закінчили в 1736 році.
Двоповерхова будівля мала форму чотирикутника з периметром 750 метрів. Тут же знаходилася портова біржа. Будівля Гостиного двору на Василівському острові довгий час називали портовий, а потім Старим Вітальням Двором.
Незважаючи на близькість до порту, цього торговому закладу не вдалося виконати своє завдання - зосередити на своїй території всю торгівлю заморськими товарами. Причал був невеликий, тому кораблі шикувалися в чергу для завантаження. Петербуржцям сюди треба було йти спеціально, тоді як хороше торговий заклад має розташовуватися на шляху проходження обивателя.
У XIX столітті Гостинний двір неодноразово реставрували, за царювання Миколи I архітектор К. Россі змінював фасад будівлі для відповідності його колезького площі.
Пожежа в будівлі Кунсткамери в 1901 році, де розташовувалася бібліотека Академії наук, знищив близько 1 500 цінних книг. Це призвело до того, що для бібліотеки, якій і до пожежі в старому приміщенні було досить тісно, було вирішено побудувати нову будівлю. Спочатку передбачалося надбудувати Старий Гостинний двір двома-трьома поверхами. Але його фундамент не витримав би такого навантаження. Тому в травні 1903 року було прийнято рішення про будівництво нової будівлі на частини території Старого Гостиного двору.
Справа просувалася повільно. Тільки в червні 1907 року було створено міжвідомчу комісію, яка після вибору ділянки та довгих роздумів доручила складання проекту будівлі бібліотеки Російської Академії наук архітектору Р. Р. Марфельда. У 1909 році він склав ескізний проект, який обговорювався протягом наступних двох років.
У 1910 році почали розбирати західний корпус будівлі. Незважаючи на вік споруди, стіни виявилися настільки міцними, що довелося підривати їх за допомогою динаміту. Від старої будівлі залишилася лише стіна (Тифліська вул. 1), галереї першого поверху закладені.
Після розгляду питання про будівництво в Раді міністрів і Державній думі, в грудні 1912 року на зведення будівлі було відпущено 1 084 306 рублів. [2, с. 98]
Нова будівля бібліотеки Російської Академії наук побудовано на цій ділянці в 1913-1914 роках. Разом з Р. Р. Марфельда при цьому був зайнятий цивільний інженер Р. А. Берзой.
Через що почалася першої світової війни добудувати будинок не вдалося, так як скоротилося фінансування будівництва з державної скарбниці. В цілому воно було готове до 1914 року, але оздоблювальні роботи тоді ще не завершилися. З 1916 року будівля займав госпіталь, тоді як книжкові фонди продовжували залишатися в Кунсткамері і будівлі Академії наук.
Після Жовтневої революції Академія наук звернулася до нової влади з проханням передати їй будівлю, в якому продовжував розташовуватися госпіталь. Переїзд бібліотеки здійснювався з жовтня 1922 року в протягом двох років. На переміщення книг було витрачено всього 80 днів. Їх переносили на спеціально сконструйованих носилках. При цьому носіям на шляху від старого до нового будинку було заборонено одне одного переганяти, так як книги переміщали від стелажа до стелажу відповідно до шифрами. Це дозволило швидко розставити величезний фонд, що нараховує тоді близько 2 500 000 томів, в належному порядку.
Займана бібліотекою Академії наук площа склала 12 550 квадратних метрів проти 4 050 у старій будівлі. Загальна довжина книжкових полиць склала 46 695 метрів - відстань по прямій лінії від стрілки Василівського острова до Ладозького озера. [2, с. 112]
Частина приміщень тут займав Азіатський музей, в 1930-х роках - Інститут слов'янознавства, Інститут книги, документа і листа, Інститут історії науки і техніки. У 1940-х роках - Інститут сходознавства. У 1940-х-1960-х роках - Ленінградське відділення Інституту історії СРСР і інші установи. У 1960-х і 1978 роках (за проектом ГІПРОН) до будівлі пристроювалися додаткові корпусу.
В даний час бібліотека РАН налічує понад 19 000 000 примірників вітчизняних і зарубіжних видань. З 1727 року бібліотека отримує екземпляр кожного видання Академії наук, з 1783 року - безкоштовний примірник всіх вітчизняних видань. До 1810 роки тільки ця бібліотека мала таким правом. Щороку сюди надходять понад 400 000 видань, з яких 100 000 - іноземні.
