"За ласкою и поміччю Божою и за, власною моєю волею
уміслів я фундуваті школи, аби молодіж
в Справжній побожності, в звичаєм добрих
и в науках вільніх навч булу
на Користь и втіху православного роду "
З письмового обітниці Петра Могили,
оголошених у Львівській братській церкві
Успіння Пресвятої Богородиці 15 червня 1630 року
Датою заснування одного з найвідоміших і найвпливовіших східно-європейських вузів XVII-XVIII століть вважається 15 жовтня 1615 року. Саме тоді на кошти відомої меценатки Галшки Гулевичівни було створено Київське братство, основавшее православний Богоявленський монастир, лікарню і школу "для дітей будь-якого стану й чину". Головним завданням навчального закладу було протистояти католицьким школам, насаджували в Україні польські порядки.
Перший значний успіх в цій справі трапився п'ять років по тому, в 1620-м, коли гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний вступив до лав Київського братства "з усім військом". Вперше (і одного разу) в історії України військо повним складом виступило на захист навчального закладу. Другим і, напевно, більш важливою подією стало об'єднання в 1632 році Київської братської та Київської лаврської шкіл митрополитом Петром (Могилою). Так з'явилася Києво-Братська колегія.
становлення
Початок 1630-х. У Голландії починається знаменита "тюльпанова лихоманка", в Європі триває Тридцятирічна війна, московський друкарський двір готується випустити перший буквар. Під час коронації польського короля Владислава IV Петро Могила, до слова, навчався в кращих вузах Речі Посполитої, Голландії і Франції, клопочеться про перетворення Києво-Братської колегії в академію.
Петро Могила, стараннями якого відбулася
Києво-Могилянська академія
Звання академії потрібно не просто так: академія мала більш високий статус, ніж колегія, що автоматично приравнивало її до університету. Тільки академії мали власні богословські класи і право на самоврядування. Православний ієрарх використав шанс створити європейський вищий навчальний заклад в Східних землях Речі Посполитої - король Владислав IV Ваза поставився до ідеї прихильно. Але подолання всіляких перешкод розтягнулося ще на пару десятиліть.
Офіційно статус академії був отриманий тільки через десять років після смерті митрополита - в 1658-м, коли між Гетьманщиною і Річчю Посполитою було підписано Гадяцький трактат, причому вперше в історії України в міждержавний договір був внесений пункт про освіту. Академія, яку тоді вже називали Києво-Могилянської, стала першим у Східній Європі православним вищим навчальним закладом.
Після будуть Конотопська битва, зречення підписала Гадяцький трактат гетьмана Виговського, Андрусівське перемир'я 1667-го, Трактат про вічний мир 1 686-го і розділ України на Лівобережну і Правобережну Польщею та Московією. Київ потрапить в сферу впливу останньої, але саме це дасть академії нові можливості - Могилянка на довгі роки стає єдиним вищим навчальним закладом на території Російської імперії. Досить сказати, що незважаючи на все вільнодумство, що йшло врозріз з політикою Російської імперії, статус академії і право на самоврядування двічі підтверджувалися російською владою: в 1694-м царем Іваном V і в 1701 році Петром I.
розквіт
Митрополит Петро заповідав Могилянці бібліотеку із понад 2 000 книг, 80 000 золотих, будинки і дворові споруди в Києві, хутора і села. У заповіті він просив берегти колегію, "як єдине моє надбання".
Заповіт митрополита було виконано. Щедрі пожертви Могилянці робили Богдан Хмельницький, Іван Самойлович, Іван Мазепа. На кошти останнього на початку XVIII століття був вибудований кам'яний навчальний корпус, відомий як "Мазепин", а сама академія щорічно отримувала від нього 1000 золотих на стипендії студентам.
Навчання в академії велося за західноєвропейською системою освіти. Тут викладали церковнослов'янську, грецьку, польську та німецьку (з 1738 року) російський (з 1751-го) і французька (з 1753-го) мови, але основною мовою навчання була латинь. Однак уже з початку XVIII століття вона стала витіснятися українською літературною мовою. У 1742 р число учнів досягало 1234 чоловік.
Так в 1860-х виглядав Староакадемічний корпус академії, збудований за ініціативою та на гроші гетьмана Івана Мазепи
Щосуботи студенти вправлялися в диспутах. У стінах академії проводилися регулярні поетичні конкурси декламування віршів - як чужих, так і власних. Згідно з європейським принципом самоврядування університетів, академія не залежала ні від державної, ні від військової влади і мала власний суд: на студентів академії не поширюється юрисдикція "міщанських" судів - їх могли судити тільки викладачі академії. А посаду ректора академії була виборною і поєднувалася з посадою настоятеля Києво-Братського Богоявленського монастиря.
Значна увага приділялася математичних дисциплін. У другій половині XVIII століття в Могилянці були відкриті класи "чистої математики", де викладали алгебру і геометрію, а також клас "змішаної математики", в якому читалися архітектура, оптика, гідравліка, тригонометрія, астрономія, основи військової справи та, власне, математика . Коло досліджуваних наук істотно розширився: стали викладати природну історію, географію, архітектуру, живопис і медицину.
Могилянка виховала безліч видатних діячів української політики, науки і культури. Серед них архітектор Іван Григорович-Барський, композитор Артемій Ведель, філософ Григорій Сковорода, а також 14 (!) Українських гетьманів. У стінах академії вчилися не тільки українці, росіяни і білоруси, а й волохи, молдавани, серби, боснійці, чорногорці, болгари, греки, італійці. З тих же Сербії і Болгарії ректорам Могилянки постійно приходили прохання надіслати випускників-викладачів.
Але набагато більше випускників Могилянки осіли в навчальних закладах Російської імперії. Характерний приклад: коли в 1755 році був заснований Московський університет, більше 80% його викладачів становили випускники Києво-Могилянської академії. Колишні студенти знаменитого київського вузу засновували школи і духовні семінарії чи не в кожному великому місті Росії: в Петербурзі, Смоленську, Ростові, Астрахані, Костромі ...
Смутні часи і відродження
Але сама Могилянка поступово втрачала колишню славу. Відбувалося це не без "участі" влади. Російська імперія, поступово ліквідувала українську автономію - в рамках цього процесу в 1720-му було заборонено видавати книги українською мовою, а в 1784 році - на ньому викладати. Ще через два роки імператриця Катерина II видала указ про відкриття в Києво-Братському Богоявленському монастирі, де вже більше ста років розташовувалися аудиторії Могилянки, госпіталю. Академію перевели в Лавру.
Відреставрована Благовіщенська церква, храм, зведений в 1740-х, який був частиною Староакадемічного корпусу академії
У 1805-му був відкритий університет в Харкові, де-факто отримав вищий статус, ніж Могилянка. Ректори київської академії намагалися домогтися статусу університету і для свого вузу, але марно. У 1808-му академії було наказано приймати на навчання тільки дітей духовенства. У 1816-му тодішнього ректора академії архімандрита Іоасафа Мохова звинуватили в привласненні церковних грошей і звільнили, але при цьому новий ректор так і не був призначений.
Ще через рік Києво-Могилянську академію закрили за розпорядженням уряду, яке було продубльовано указом Синоду від 14 серпня 1817 року. Через два роки в її корпусах була відкрита - з абсолютно новим викладацьким складом - звичайна єпархіальна семінарія. Вона проіснувала ще сто років і була остаточно закрита в XX столітті більшовиками, які оголосили її "розсадником мракобісся". Попутно вони знищили і головну святиню вузу - Богоявленський собор. Приміщення семінарії передали Дніпровської військової флотилії і Центральній науковій бібліотеці Академії наук України. Пізніше в них розташувалося вище військово-морське політичне училище. А на місці, де колись стояв Богоявленський собор, був влаштований плац.
Минуло ще 70 років. Всього через три тижні після прийняття акта про незалежність України в 1991 році було оголошено про відновлення Києво-Могилянської академії на її історичній території. Автором ідеї та першим ректором став В'ячеслав Брюховецький, який до цих пір залишається почесним президентом Могилянки. А в 1992-му відроджена академія прийняла 238 студентів на три перших факультету.
Через 23 роки після відродження і 400 років після заснування Національний університет "Києво-Могилянська академія" відродив колишню славу. Одне з кращих вищих навчальних закладів країни і один з найпрестижніших університетів налічує шість факультетів, 21 кафедру і 17 науково-дослідних центрів. Києво-Могилянська бізнес-школа з 2005 року має безумовну акредитацію Central and East European Management Development Association. У 2008 році завдяки академії в Україні з'явилися перші докторанти PhD-програм, ще п'ять років тому студенти і випускники Могилянки стали учасниками і організаторами Революції гідності.
Клікнути для збільшення
Всі 400 років історії Академії були нерозривно пов'язані з історією України. Саме тому Могилянка для українців завжди буде чимось більшим, ніж просто вуз.
Дати та факти
1615 - створення Київської братської школи
1632 - об'єднання Київської братської та Київській лаврській шкіл митрополитом Петром Могилою
1658 - Києво-Могилянський колегіум отримує юридичні права вищого навчального закладу і статус академії
1703 - гетьман Іван Мазепа жертвує кошти на будівництво кам'яного навчального корпусу та щорічні стипендії студентам
1705 - випускник Могилянки Данило Туптало (святий Димитрій Ростовський) закінчує одну з головних православних книг слов'янських народів - церковно-релігійну енциклопедію "Книга житій святих"
1710 - випускник Могилянки гетьман Пилип Орлик пише Конституцію прав і свобод Запорозького війська
1734 - в граматичний клас Києво-Могилянської академії надходить 12-річний Григорій Сковорода
1749 - випускник Могилянки Іван Григорович-Барський споруджує в Києві міський водопровід з павільйоном-фонтаном "Самсон"
1771 - випускник Могилянки Данило Самойлович вперше в світі встановлює механізм передачі чуми і розробляє протичумну вакцину
1819 - після закриття (в 1817-м) Києво-Могилянської академії відкрита її спадкоємиця - Київська духовна академія
1919 - Київська духовна академія закрита радянською владою
1991 - глава ВР підписує розпорядження "Про відродження Києво-Могилянської академії"
1992 - до навчання у відродженій Могилянці приступають перші 238 студентів
Рік випуску 1996 - перша церемонія конвокації, на якій президент Леонід Кравчук вперше публічно оголошує про прийняття Конституції України
2004 - Києво-Могилянська академія оголошує страйк на знак протесту проти фальсифікації результатів президентських виборів
2005 - Києво-Могилянська бізнес-школа отримує безумовну акредитацію CEEMDA
2008 - на академії відкрито першу в Україні Докторська школа
Фото: Укрінформ
