«Це м'який сатанізм»: як в Росії зустрічають нову книгу про Гаррі Поттера

1. Співак? Та, яка Дамблдор?
2. Хто така Марія Співак?
3. Сподіваємося, не так же, як і всю сагу
4. Власні імена
5. Читайте також
6. * * *

На цьому тижні по всій Росії стартував продаж книги «Гаррі Поттер і прокляте дитя» в перекладі Марії Співак. Книга являє собою сценарій однойменної п'єси Джека Торна і Джоан Роулінг, дія якої розгортається через 19 років після подій сьомого тому «Гаррі Поттера». П'єсу поставили ще влітку, і вже тоді вона викликала подив у шанувальників саги. Фанатів здивувало багато, починаючи від вибору чорношкірої актриси на роль Герміони і закінчуючи неоднозначним сюжетом з подорожами в часі . При цьому сама постановка дуже сподобалася глядачам і критикам : Пресу вразили декорації, костюми, гра акторів і спецефекти.

На жаль, книга позбавлена ​​чарівності акторської гри і сценічного блиску, і читачі можуть оцінити лише діалоги і сюжет. Адже всі пам'ятають, що перед нами текст п'єси, а не повноцінний роман?

Втім, російськомовним читачам довелося в першу чергу зіткнутися з перекладом Марії Співак. І деякі до нього виявилися не готові.

Співак? Та, яка Дамблдор?

Саме. Якщо ви раптом пропустили весь галас навколо цього скандального перекладу, то ця врізка для вас.

Все почалося з того, що права на видання книг про Гаррі Поттера в 2013 році перейшли від «Росмен» до видавництва «Махаон» ( «Азбука-Аттікус»). Серія була перевидана з дивно гарними обкладинками і новим перекладом, в якому практично всі імена власні виглядали по-іншому, що обурило багатьох фанатів.

Вся справа в тому, що видавництво «Махаон» скористалося перекладом Марії Співак, яка переводила Гаррі Поттера паралельно з виданням росменовскіх книжок. Він набув широкого поширення в інтернеті і здобув визнання у своїй аудиторії. Але тепер, вийшовши на масовий рівень, переклад відштовхнув багатьох шанувальників росменовского перекладу.

Хто така Марія Співак?

11.08.2016

Перекладачка розповідає, чому імена треба переводити, про свої стосунки з фанатами «Гаррі Поттера» і власних книгах.

Навколо перекладів Співак було зламано чимало списів, в тому числі і нашими авторами. А все тому, що восьмий том «Гаррі Поттер і прокляте дитя» перевела теж Марія Співак.

Сподіваємося, не так же, як і всю сагу

14.06.2016

Волан-де-Морт проти Злотеуса Снейпа, «Росмен» проти Марії Співак: аналізуємо і вибираємо переможця.

Ми зібрали думки читачів з усієї Мережі. Ось що вони пишуть (авторські пунктуація і орфографія збережені):

Петиція ця була не перша , До цього ще півтора-два роки тому була петиція, в принципі, заборонити Співак переводити «Гаррі Поттера», тому що, коли видавництво «Махаон» придбало права, і вийшло перевидання в 13-му році, то все були обурені, як так , чому переводить Співак. Якщо говорити, наприклад, про «Гаррі Поттера», тобто це жутчайшая, невимовні, а часом просто непристойні імена, якими вона нагородила героїв. Людина просто не знає норм перекладу, тому що знати мову і вміти переводити - це дві абсолютно різні речі. І чому їй довірили переклад «Проклятого дитя», в принципі, для мене, як і для багатьох залишається загадкою.

Федір Байбаков , Глава російського фан-клубу Гаррі Поттера

Дорогі друзі-товариші. Природно я вже купила і читаю, книгу, Гаррі Поттер і прокляте дитя. Можу сказати, що таке змішання почуттів, я не відчувала вже багато років. З одного боку, мені хочеться плакати несамовито, від того, що я знову з ними, і я можу говорити і бачити кожного! Тут їхні діти, і вони дорослі ...

Але такий переклад звичних мені, за стільки років, слів, просто гвалтує моє сприйняття світу, самим пахабно чином.

І я не знаходжу собі місця, між цих двох крайнощів. Але вміння заміщати слова, що дісталася мені завдяки дислексії, допомагає мені, просто читати далі. Всіх люблю, хто читає це. І тих хто читає разом зі мною

Ольга Крилова

І так я дочитав книгу Гаррі поттер і прокляте дитя! Що можу сказати те що книга коштує прочитання, і своєї ціни, вона мені дуже сподобалася, але хочу посварити російський переклад (помилок багато можна і трохи краще) в іншому чудово !!!!!!!

слава Воробйов

Той факт, що переклад нової книги «Гаррі Поттер і прокляте дитя» був зроблений Марією Співак, а також сотні відверто гнівних коментарів з цього приводу не зупинили мене в придбанні книги. І, скажу я вам, книга мене не розчарувала. Полюбилися багатьом герої тут постають нам у новому «дорослому» вигляді (пройшло 19 років з подій, описаних в «Дарах смерті»).

Переклад, звичайно, хоч і далекий від досконалості, але, як то кажуть, «enough» для розуміння головних думок книги.

Перша думка - любов батьків до дітей і дітей до батьків не залежить ні від посади батьків, ні від багатства або бідності сім'ї, ні від того, в повній сім'ї ти народився і ріс або ти був сиротою мимоволі.

Друга думка - «дружба - це цілодобово». Дружба виникає на різній грунті: дружити «в ім'я чогось»; дружити «проти чогось або когось»; дружити заради самої дружби. Непримиренні до цього вороги тут стають друзями.

Що ж стосується використовуваної перекладачем «термінології», транскрипційного розкриття слів, то можна сказати про двоїстий, але не критичному враження.

Олексій Коков

Чи не втрималася і купила «Гаррі Поттер і Прокляте дитя». Сюжет знаю завдяки детальному огляду, переглянутого на Ютубі. Прекрасно розуміла, що став притчею во язицех переклад «Махаона» людині, що виросла на книгах «Росмен», вдасться подужати тільки в разі вчинення легкої форми насильства над мозком. Разом: 100 сторінок за вечір. Всі списані олівцем, бо через 10 сторінок я не втрималася і почала виправляти переклад на звичний. На жаль, є і ряд прикрих, ніяк не пов'язаних з переведенням, помилок ....

Книга сприймається неоднозначно. По-моєму, це фанфик, нехай і з цікавим, але вкрай дивно виглядають на тлі оригінальної історії сюжетом. Проблеми підняті банальні, підліткові: «біла ворона» в школі і в сім'ї, відносини батьків і дітей. Але підкуповує тема «невзросленія» золотого тріо, хоча вони і стали батьками. Загалом, повторюся: неоднозначні враження.

Аліна Волкова

View this post on Instagram

Трохи волшебства✨ з ранку в ленти.🙌🏻 Хоч я і не раз собі говорила, що більше ніколи не куплю🙅🏼 книгу в перекладі Маші Співак, я просто не могла пройти мімо🙈 не знаю, що на мене найшло: може то, що більшість фанатів # гарріпоттерів 👦🏻👓⚡️уже ознайомилися з новою главою чарівного світу, а я задовольнялася уривками, знайденими на просторах інтернету, або ж це передноворічне стан просто зобов'язує знову вірити в казку ?! 🤔 Але я схопила книгу з прілавка📒 і провела з нею все вільні хвилини вчорашнього дня⌛️ і ... дива не проізошло😞 я прекрасно розумію, що матінка Роулінг виступала тільки в якості експерта, але навіть жодного відгомону з тим волшебним✨, сказочним🔮, любімим❤️ світом магії я не нашла😞 так, і подорослішав Гаррі, судити якого можна лише за його реплік, мені не так вже й понравілся😒 сподівалася на післясмак, але і цього не отримала. Прочитала, закрила книгу і поставила на полицю. Усе! # Гарріпоттеріпроклятоедітя # harrypotterandthecursedchild # harrypotter # vsco # vscocam # vscogram # vscosaratov # ДашаКрігер_HP

A post shared by Дарина Моловічко (@Dasha_krieger) on Dec 8, 2016 at 11:01 pm PST

Видання «Мел» назвало вісім причин , За якими Марія Співак не повинна перекладати «Гаррі Поттера». Правда, кожна причина - це лише вказівка ​​на ім'я власне, тільки й усього. При великому бажанні цей список можна розтягнути хоч до півсотні позицій.

Власні імена

Власні імена, мабуть, зазнають критики найчастіше. Частково критика обґрунтована, але в обговореннях шанувальники часто обмежуються фразами на кшталт «чому не можна було залишити як раніше ?!», «хто переводить імена власні ?!» і «хто-небудь, дайте Співак словник!». Забавно, що багато противники нового перекладу як би «забувають» про те, що і в росменовскіх виданнях вистачало оригінально переведених назв.

Однак справа ще й у тому, що офіційний дубляж всіх восьми фільмів про Гаррі Поттера здебільшого спирається саме на росменовскій переклад. Що, звичайно ж, позначається на популярності і популярності останнього серед широкої аудиторії.

Ось що сказала сама Співак, коли її запитали про дубляж фільмів :

Мене саму бентежить цей дисонанс, але перепереводіть я б не хотіла. Я б сама залишила переклад фільмів, яким він був раніше, але, як тут надходити, вирішувати не мені, не я приймаю тут рішення. У моїй свідомості кілька різних перекладів одного і того ж твору не є ні злочином, ні трагедією, навпаки, можливість порівняння мені представляється позитивним явищем, але при нинішньому законі питання має вирішуватися інакше (на жаль, сказала б я).

Найкраще історію перекладу розповіло науково-популярне видання N + 1, з якого можна дізнатися, як в «Росмен» шукали перекладачів для «Гаррі Поттера» і скільки людина доклали зусиль, щоб книги вийшли в світ російською мовою. Труднощі з перекладом почалися вже тоді:

Друга книга, «Гаррі Поттер і таємна кімната», отримала в 2002 році премію «Повний абзац» в номінації «Найгірший переклад», а четверта була через недогляд випущена в чорновому варіанті, після чого, як стверджує [перекладачка] М. Литвинова, вона і припинила відносини з видавництвом.

А ось оглядач Life.Ru розповів, які імена змінилися з виходом «Проклятого дитя» - хоча насправді, вони були ще в «Філософському камені» 2014 року. Так, наприклад, Батильда Жукпук і Невілл Дліннопоп повернули свої оригінальні прізвища Беґшот і Лонгботтом, а «капелюх-сортировщица» перетворилася в «капелюх-распредельніцу». Як не дивно, практично всі нові герої «Проклятого дитя» зберегли свої імена і прізвища в первозданному вигляді: Скорпіус Мелфой, Поллі Чепмен, Дельфі Діггорі і Крейг Боукер. А знаменитий на весь інтернет Злодеус Снейп піддався лише косметичної виправленню:

Северус Снейп - ім'я, теж звучить відверто суворо, хоча мій варіант звучить, безумовно, суворіше. Однак слово «Злотеус» має на увазі одночасно як «зло», так і «злато», так що подвійний підтекст характеру цього персонажа нікуди не подівся.

Марія Співак, перекладачка

Висловити свою думку з приводу «Проклятого дитя» поспішили і православні активісти. Координатор руху «Сорок сороків» Андрій Кормухіна розповів новинному виданню «Москва», що не рекомендує читати сагу про Гаррі Поттера, тому що це «м'який сатанізм» :

У мене дев'ять дітей, і ніхто з них книги про Гаррі Поттера не читав. Я теж не рекомендую читати, тому що книга про Гаррі Поттера - це м'який сатанізм. Коли з одного боку зло і з іншого боку зло. І маленького дитини змушують вибирати. Для нас і те, і інше зло. Наші народні казки не менш популярні, ніж Гаррі Поттер, але на те, щоб розкрутити такий феномен, як Гаррі Поттер, були кинуті всі сили мас-медіа, зняті всілякі фільми, тому що західне суспільство саботує поняття про добро і зло. Це концепція, коли чари і чаклунство для маленької людини замінює поняття про молитву і Бога. Коли людина маленька не виховує з дитинства в тому, що його створив Господь Бог, а не інфузорія-туфелька через мавпу, і що він може чаклувати і собі там щось наколдовать.

А ось керівник громадського руху «Божа воля» Дмитро Цоріонов (відомий в інтернеті як енте) не став ставити клеймо «сатанинське» на книги про Гаррі Поттера, оскільки «доведеться ставити його і на" Вія "Миколи Гоголя».

Я б не став занурювати свою дитину в подібні світи, тому що я не знайшов там моралі - того, чого мав би отримати від даної книги. Краще відкривати для дітей світ Льюїса або світ Толкієна. Але я вважаю, що читати книгу чи ні, повинні вирішувати не ми, не чиновники, а батьки, які несуть відповідальність перед Богом за виховання своїх дітей.

У коментарях енте підкреслив, що «не справа православних хрестові походи на Гаррі Поттера влаштовувати , Щоб нас все на сміх піднімали ».

Чи не хочете, щоб дитина читав - не купуйте.

Православні активісти і раніше виступали проти «поттероманії» і шанувальників саги про юного чарівника. Скандальна книга (і її екранізація) «Діти проти чарівників» критикує героїв і сюжети Роулінг, а також тих, кому вони подобаються.

Читайте також

12.10.2016

Головний редактор «Игромании» подивився скандальний мультфільм очима віруючої і не побачив в ньому Христа.

Також розгорілися запеклі суперечки навколо незвичайного пропозиції: депутат Законодавчих зборів Ленінградської області попросив міністра освіти Ольгу Васильєву включити книги про Гаррі Поттера в шкільну програму . Ось як він це прокоментував:

Найбільша проблема сучасного покоління - небажання дітей читати літературу. Краще пропонувати підліткам книги, які будуть їм цікаві. Зараз в 5-6 класі є розділ «фантастика» з вивченням творів Рея Бредбері і Олександра Бєляєва. Але вони писали 70-80 років тому, наші діти вже далекі від минулого.

Не згодні з парламентарієм російські вчителі, які назвали книги про Гаррі Поттера ширвжитком і виступили проти їх читання в школах. На думку Романа Дощинський (голова виконкому асоціації вчителів літератури і російської мови), шкільна програма з літератури і так перевантажена класичними творами, а книги Джоан Роулінг про юного чарівника незабаром втратять популярність серед підлітків.

У нас таких ініціатив останнім часом дуже багато: хто за Роулінг, хто за Пелевіна. Я ось весь час думаю про наш бідному учня: шкільна програма перевантажена, особливо літературний курс. Коли ми говоримо про те, що хочемо в нього щось включити, ми повинні розуміти, що це буде замість чогось, тому що ущільнювати програму далі вже нікуди. Головне для нас - це зберегти класику, основу літературної освіти, може, навіть скоротити щось з цієї класики.

Не треба вносити в програму ширвжиток, що не перевірений часом. Нехай діти читають Гаррі Поттера на уроках позакласного читання, обговорюють, порівнюють. Але в школі вони повинні пройти через класику. Самі ми були виховані на класиці, чому ми повинні обділяти в цьому наших дітей? Давайте викинемо «Війну і мир» і будемо вивчати книги про Гаррі Поттера. Ну це просто інфантилізм якийсь.

Роман Дощинський

* * *

Мабуть, де в чому Марія Співак виявилася права: для деяких фанатів «Гаррі Поттер» став практично релігією. Для цих людей книги - священні тексти, в яких не допускаються різні тлумачення і вольності перекладу.

Але не варто забувати, що фінальне слово залишається все ж за автором. Роулінг варто подякувати хоча б за те, що вона знову дозволила поринути в чарівний світ Гаррі Поттера. І з моменту минулої зустрічі цей світ, здається, трохи подорослішав. Втім, як і ми самі.