ЧЕСТЬ-ХВАЛА БОГАТИРСЬКА. Російські народні билини в перекладенні Олексія Лельчук


Честь-хвала богатирська

Російські народні билини
Перекладення Олексія Лельчук
Інтернет-сайт і проект видання книги
[email protected]
(095) 959 96 15, http://byliny.narod.ru/


У даній книзі робиться спроба довести російський билинний епос до сучасного молодого читача. Це героїчна повість-серіал про богатирів київського циклу, розрахована на середній шкільний і більш старший вік.

Дане перекладення билин відрізняється від усіх попередніх, тим, що билини розглядаються як міфологічні сюжети, а не як спотворені історичні повісті. А саме:

по-перше, в центр уваги ставляться особисті історії богатирів, їх взаємовідносини один з одним і з іншими персонажами, а не тільки тема захисту Батьківщини;

по-друге, все билини зібрані в послідовну зв'язну історію, яка може бути прочитана від початку до кінця як єдине художній твір.

І те, і інше неявно присутнє в усній традиції, і багато в чому визначало її форму, але забулося при чисто наукової та ідеологізованою обробці текстів.

Існуючі перекладання билин на літературну мову обмежуються кількома основними героями і сюжетами. До того ж, зазвичай текст сильно спрощується в розрахунку на зовсім маленьких дітей. Сенс билин зводиться до "ура-патріотичної" захисту Батьківщини і до перемоги над змієм. Але любов до Батьківщини не виховується прямим переконанням. До того ж, найбільший інтерес у підлітків (та й у дорослих) завжди викликають особисті і соціальні взаємини героїв, а не їхнє служіння ідеалам праці або патріотизму.

В результаті російські хлопці зачитуються західноєвропейськими рицарськими романами і їх наслідування. Це дуже образливо. Адже крім трьох всім відомих сюжетів - Солов'я-розбійника, Микули і Змія, в билинах є сюжети і про дружбу богатирів, про любов, сватання і одруження, про вірність і про зраду, про чесність і підступність, про хвастощах і скромності, про турніри та змаганнях, про весіллях і бенкетах. Є поїздки богатирів в інші країни, є жінки-богатирки.

Крім відомих всім Святогора, Микули, Іллі, Добрині та Альоші, в справжню повість зібрані всі інші російські богатирі київського циклу - Вольга Всеславьевич, Дюк Степанович, Чурила Пленкович, Іван і Ставр Годинович, Михайло Казаринов, Михайло Данилович, Михайло Потик, Дунай Іванович і інші. Билини про багатьох з цих героїв жодного разу не перелагались на російську літературну мову, доступний юнацтву і широкому читачеві. У той же час, і характери головних героїв, і сюжети цих билин можуть бути цікаві як дорослим читачам, так і дітям.

Загалом, російські билини за кількістю і різноманітністю сюжетів і характерів не поступаються тим же "Легенда про лицарів Круглого Столу" або "Пісні про Нібелунгів". Але, в порівнянні з західноєвропейським епосом, у російських билин є одна серйозна перевага. Західноєвропейський усний епос не дійшов до наших днів. Відомі зараз тексти - це літературні обробки часів пізнього Середньовіччя і Відродження. Вихідні усні перекази загублені тисячу років тому. А ось російські билини - це істинно народні усні вірші. Ймовірно, в силу унікальності цього матеріалу, він так довго і залишається свого роду "священною коровою" російської літератури. Є чи тільки наукові, дорослі видання, які повністю передають особливості усного вірша, але важкі для читання, або зовсім дитячі видання, передають лише загальну ідею кількох билин.

У книзі зібрані всі доступні автору билини, що мають відношення до Києва і південної Русі. Новгородські билини не ввійшли в книгу, тому що вони ніяк не перетинаються з київськими билинами ні в основній ідеї, ні в сюжетах і героях. Основним своїм завданням автор вважає створення єдиного оповідання, зав'язаного на певному місці, часу і героїв. Це повинно привернути до книги широкого читача і створити стійке якого всі люди знають міфологічний простір. При всій цінності новгородських билин, вони поки не вписуються в цю схему.

Автор не ставить перед собою завдання інтерпретації текстів билин. Літературознавчий, історичний, психологічний, міфологічний аналіз і можлива переробка билин повинні з'явитися пізніше у відповідних наукових колах як реакція на дану публікацію. Завдання даної книги - донести до читача те, що і так вже існує, але приховано.

З багатьох варіантів однієї і тієї ж билини обраний і скомпільовано один логічно і літературно обгрунтований варіант. Повтори однакових сюжетів у різних билинах виключені. Ніяких додаткових дійових осіб, сюжетів або історичних реконструкцій в книзі немає. Використовуються тільки ті реалії, які є у вихідних фольклорних збірниках.

Всі билини збудовані хронологічно, так що в цілому виходить справжня повість з початком і кінцем, наскрізним загальним сюжетом і ідеєю. Подекуди додані короткі авторські реконструкції, необхідні для зв'язності загальної сюжетної лінії і витриманості головної думки повісті. Ці реконструкції чітко відокремлені від тексту власне билин.

Книга має блочну структуру. Вона може бути прочитана поспіль з початку до кінця як злите розповідь. У той же час, кожна билина, як і раніше являє собою самодостатній текст, який може читатися і цитироваться незалежно від решти книги.

Географічні назви, що згадуються в билинах - Київ, Чернігів, річка Смородина, Пучай-річка, і т.д. - систематизуються і зводяться в єдине "віртуальне" простір. Воно майже не має відношення до реальної географії Росії, але цілком наочно і може бути представлено у вигляді карти вигаданої билини Русі.

Як джерела беруться наукові видання фольклору. По можливості зберігається ритмічний поетичний текст оригіналу з його ритмом, лексикою і поетичним стилем. Текст в основному написаний суцільним абзацом, без поділу на поетичні рядки. Слова, які незрозумілі сучасному широкому читачеві, видалені або замінені сучасними словами того ж значення.

Крім широкої публіки, книга буде цікава шкільним учителям при вивченні давньоруської літератури, а також всім, хто цікавиться російською міфологією і традицією.

джерела

1. Пісні, зібрані П.Н.Рибніковим. У 3-х томах. Петрозаводськ, "Карелія", 1990. - тт. 1, 2.

2. Давні російські вірші, зібрані Киршею Даниловим. Москва, "Наука", 1977.

3. Добриня Микитич та Альоша Попович, Москва, "Наука", 1974.

4. Онежские билини, записані А.Ф.Гільфердінгом влітку 1871 року. Архангельськ, Північно-західне книжкове видавництво. 1 983.

5. Російська епічна поезія Сибіру і Далекого Сходу. Новосибірськ, Видавництво "Наука", Сибірське відділення, 1991.

6. Билини. Упоряд. В.І.Чічеровим і П.Д.Уховим. Видавництво "Дитяча література". 1969.

7. Билини. Упоряд. В.І.Калугіна. Серія "Скарби російського фольклору". Москва. "Современник". Тисячу дев'ятсот дев'яносто один.



Сайт створено в системі uCoz
Навигация сайта
Новости
Реклама
Панель управления
Информация