Image caption Сергій Аксьонов на економічному форумі в Ялті багато посміхався іноземцям та знизував їм руки
Влада Росії всіма силами намагаються заманити в анексувати Крим іноземних інвесторів. Поки на свою сторону вдається залучити тільки політиків-євроскептиків, які охоче заявляють, що Крим - російський, а санкції треба скасувати.
В Ялті 20-22 квітня відбувся економічний форум. Цвяхом програми стали італійці. На форум приїхав депутат регіональної ради північній області Венето Стефано Вальдегамбері, який організував першу поїздку італійської делегації до Криму у вересні 2016 року.
Разом з ним на Ялтинський форум приїхали глава регіональної ради Венето Роберто Чамбетті, сенатор від правої партії "Ліга Півночі" (виступає за автономію північних областей Італії) Серджіо Дивина, президент південної провінції Реджо-Калабрія Джузеппе Раффа, член регіонального уряду Лігурії Едоардо Ріксі, лідер регіонального відділення "Ліги Півночі" в Тоскані Манеуль Весково і сенатор Бартоломеу Амід. Всього італійська делегація налічувала близько 50 осіб, повідомляли організатори форуму.
Сенс виступів італійців, для яких організували окрему сесію, зводився до того, що санкції щодо Росії шкодять Європі, і їх треба скасовувати. Політики також хвалили Крим, "відокремився" від України, за "прагнення до самовизначення" і "сміливість".
"Ми думали, ми сюди приїдемо вчити, а приїхали вчитися", - сказав Джузеппе Раффа. Амід запропонував об'єднатися в "боротьбі проти інтеграціоналізма". Серджіо Дивина лаяв Америку, яка, за його словами, чинить тиск на Європу і змушує приймати непопулярні рішення.
Image caption Представники італійської делегації - Роберто Чамбетті, Стефано Вальдегамбері, Бартоломеу Амід - багато говорили про шкоду санкцій
На дискусії, яка мала назву "Бізнес-діалог Росія - Італія", бізнес обговорювали мало. Політики запевнили, що італійські підприємці готові працювати в Криму, але за підсумками форуму ніяких угод між кримчанами та італійцями не було підписано. По крайней мере, офіційно про це нічого не повідомлялося.
Втім, в Криму розкривають не всіх інвесторів, стверджує влада. "Розуміючи, хто є реальним власником і реальним представником компанії і в який термін будуть реалізовані проекти, я не наполягаю на посиленні рівня публічності щодо таких бізнесменів. Вони самі вибирають рівень відкритості, до якого готові", - заявив глава анексованого Криму Сергій Аксьонов в інтерв'ю РБК.
Чи буде офшор
На Ялтинському форумі стало відомо, що в Криму, можливо, створять офшорну зону. "Обговорюється такий проект", - сказав Аксьонов. За його словами, з такою ідеєю виступали депутати, члени Ради Федерації і російського уряду.
Правда, в той же день Аксьонов спростував, що в Криму планується створити офшор. "Ніякого проекту, щоб створити офшор прямо зараз в даному випадку, не обговорюємо, не обговорювали, і планів таких немає", - сказав він. Аксьонов додав, що сам він слово "офшор" не вимовляв, а журналісти вирвали його слова з контексту.
Media playback is unsupported on your device
Крим: що змінилося за три роки?
"Сьогодні я закриваю інформацію простим способом: я знаю інвестора, але, коли мене запитують, я їх не називаю, щоб вони не отримали збиток від дії санкцій", - додав Аксьонов.
Ситуацію прояснив голова думського комітету з фінансового ринку Анатолій Аксаков. Він заявив, що ідея повноцінного офшору "непрохідна", так як в Росії всі власники повинні бути відомі. За його словами, депутати Держдуми підготували законопроект про створення "елементів офшору" в рамках вже діючої в Криму вільної економічної зони.
Ідея депутатів полягає в тому, щоб дозволити створення трастів в Криму, які мають на увазі передачу прав на актив від початкового власника довірчого. При цьому право на отримання прибутку зберігається за початковим бенефеціаром, сказав Аксаков.
"По-перше, ми знімемо ризики для іноземців. Ми бачимо інтерес іноземців до Криму, але вони бояться санкцій. По-друге, ті росіяни, які також не хочуть розкриватися, через траст могли б інвестувати в Крим без ризиків", - додав депутат .
Іноземці дійсно поки не готові інвестувати в Крим, але про це на форумі говорили неохоче.
Чи прийдуть інвестори
Залучення інвестицій обговорювали на великому пленарному засіданні. На нього запросили кілька політиків і одного бізнесмена - швейцарського інвестбанкіра Томаса Кеммерера.
В обговоренні приймали участь колишній спецпредставник екс-президента Франції Ніколя Саркозі по французько-російським відносинам Жан-П'єр Тома, румунський євродепутат Лаурентіу Ребега (входить в крайню праву фракцію Європарламенту "Європа націй і свобод"), кіпрський комуніст Андрос Кіпріану і ще один кіпріот, колишній міністр Андреас Андріанополус.
Також на засіданні виступали італійські сенатори Серджіо Дивина та Бартоломео Амід, член федерального зборів Австрії від правої популістської "Партії свободи" Ганс-Йорг Йеневайн і глава в'єтнамського інституту малого бізнесу Фам Те Хунг.
На інвестиційної сесії виступаючі знову багато говорили, що санкції шкодять усім, і їх треба скасовувати, що треба шукати шляхи співробітництва, а не конфронтації. Питання безпосередньо інвестицій торкнувся банкір Кеммерер.
Відповідаючи на питання про сприятливості ведення бізнесу, він сказав, що ситуація з інвестиціями в Криму складна через санкції, і великі міжнародні компанії не прийдуть на півострів, поки санкції не скасують. Також Кеммерер нагадав, що для припливу інвестицій потрібна розвинена банківська система, а в Криму навіть Сбербанк боїться працювати.
Модератор дискусії - глава представництва Криму при президенті Росії Георгій Мурадов - вирішив подискутувати. Він сказав, що великі західні мережі Metro і Auchan працюють в Криму через юридичні особи, зареєстровані в інших російських регіонах (про це писало агентство Рейтер у вересні 2016 року).
Кеммерер відповів, що він мав на увазі залучення нових великих інвестицій, а Metro і Auchan працювали в Криму до анексії і введення санкцій.
Його коротке виступ прозвучав похмуро на тлі бадьорих міркувань інших учасників про "співпрацю" і "великий потенціал".
"Вони політики, а я - бізнесмен", - пояснив Кеммерер Бі-бі-сі свою позицію вже після засідання. Він сказав, що для реалізації дійсно великих проектів в Криму необхідно скасувати санкції, і тільки тоді справа зрушиться.
Організатори Ялтинського форуму повідомили, що за його підсумками були підписані угоди і договори на 64 млрд рублів. Також були підписані меморандуми про взаєморозуміння на 36 млрд рублів. Вперше за три роки проведення форуму було підписано меморандум з іноземною компанією - маловідомий катарський девелопер Premium Construction збирається побудувати в Криму готельний комплекс вартістю понад 5 млрд рублів.
Іншими успіхами в залученні міжнародного бізнесу Крим похвалитися поки не може. Або, якщо згадати слова Аксьонова щодо білоруського режиму секретності для інвесторів, не хоче.
