Чи потрібно міняти казахський алфавіт?

Максим К., постійний читач інтернет-газети "ZONA kz"

"Потрібно повернутися до питання про перехід на латиницю казахського алфавіту. Ми свого часу відклали його. Все ж латинська графіка домінує сьогодні в комунікаційному просторі. І не випадково багато країн, в тому числі і пострадянські, перейшли на латиницю. Фахівці протягом півроку повинні вивчити питання та вийти з конкретними пропозиціями ".

Н.А.Назарбаев. З виступу на ХІІ сесії Асамблеї народів Казахстану.

***

Передмова

Як випливає з виступу президента Назарбаєва, деякі експерти в даний момент вивчають питання про перехід казахського алфавіту на латиницю. Ймовірно, фахівці дадуть свій висновок. Грунтуючись на цьому висновку, очевидно, влада винесе своє рішення. При цьому, безумовно, влада повинна прислухатися до громадської думки. Але чи є воно, це саме громадська думка з цього самого питання? Адже питання стосується в тій чи іншій мірі всіх казахстанців. Але мало хто хоча б знає про проблему і має свою думку, своє ставлення до цього. На жаль, з незрозумілих причин, це питання не обговорюється в ЗМІ, не видно компетентних висловлювань фахівців. Ймовірно, всі фахівці за завданням президента зайняті вивченням цього питання в глибокому підпіллі. Ну що ж, на безриб'ї і рак риба.

А тому, почну-с ...

***

Для початку трохи історії (цитата з статті А.Е.Ляхова):

Суперечка на тему "Що краще для казахського алфавіту: кирилиця або латиниця?" має давню історію. Згадаймо, що до 1928 року в казахської писемності використовувався арабський алфавіт, але - реформований: в 1912 році Ахмет Байтурсинов виключив все чисто арабські літери, які не використовуються в казахською мовою, і додав літери, специфічні для казахської мови. Новий алфавіт, який отримав назву "Жана емле" ( "Нова орфографія"), до сих пір застосовується казахами, що живуть в Китаї, Афганістані, Ірані та інших сусідніх з Казахстаном країнах. У 1928 році арабський алфавіт був замінений латиницею, яка, в свою чергу, в 1940 році, багато в чому, з політичних мотивів (латиницю використовував мову потенційного противника - фашистської Німеччини) поступилася своїм місцем кирилиці.

І ось уже сьомий десяток років справно служить заснований на кирилиці казахський алфавіт. Чим же викликані нинішні розмови про необхідність переходу казахської мови на латиницю? Річ у тім, "латинська графіка домінує сьогодні в комунікаційному просторі". І що з того? Нехай собі домінує, хіба це привід "задерши штани, бігти за Америко й"?

Давайте міркувати серйозно. Якщо ми щось хочемо змінити в існуючому стані речей - значить, існуючий стан речей нам не подобається. Що саме нам не подобається? Чим поганий існуючий алфавіт?

Мені відомі тільки два доводи противників кирилиці:

1. Існуючий алфавіт заважає інтеграції казахської мови в інформаційні технології.

2. Існуючий алфавіт недосконалий в силу непристосованості кирилиці до законів казахської орфоепії (примітка: орфоепія - перекладається з грецької як "правильну вимову").

Давайте розглянемо ці доводи докладніше.

Почнемо з першого аргументу.

Що саме заважає казахської мови взаємодіяти з сучасними інформаційними технологіями? В результаті пошуку відповіді на це питання в глибинах Інтернету мені вдалося дізнатися наступне.

До недавнього часу мала місце проблема на рівні програмного забезпечення - це проблема з кодуванням букв казахського алфавіту. Викликано це тим, що західні розробники-комп'ютерники свого часу, чомусь, взяли за основу латиницю і зовсім не подумали про казахською мовою. В результаті набір казахського тексту на клавіатурі був незручний через проблеми з кодуваннями, які не підтримувалися на рівні операційної системи і відсутності стандартних комп'ютерних шрифтів. Відсутність стандарту кодування призвело до того, що було розроблено понад 20-ти варіантів кодувань казахської кирилиці. Схожі проблеми виникали не тільки з казахською мовою, а й з усіма іншими мовами на нелатинські системі запису - несумісність існуючих шрифтів з алфавітами цих мов, складності з набором тексту на клавіатурі, складності з передачею інформації між різними програмами і фактична неможливість використання цих мов у Інтернеті .

Однак, на щастя, всі ці жахи - в минулому!

Для стандартизації записи різних мов в комп'ютерній індустрії був вироблений спеціальний стандарт - Unicode, в якому кодуються символи всіх існуючих в нинішній час алфавітів, в тому числі казахський. Unicode підтримується в сучасних операційних системах Windows 2000, Windows XP. Завдяки цьому користувач, навіть не маючи на комп'ютері казахського шрифту і спеціального драйвера казахської мови, може переглядати web-сторінки, а також роздруковувати інтернет-сторінки без втрати мовної кодування. Повноцінні казахскоязичние сайти в Інтернеті вже стали реальністю.

Ура?

Ура, звичайно, але є ще проблема на апаратному рівні, а саме - проблема з комп'ютерною клавіатурою. Оскільки сучасні комп'ютерні технології є продукт західної цивілізації, то - природно, що клавіатура розроблена під латиницю. А латинський алфавіт складається з 26 букв проти 42 букв казахського алфавіту. Втиснути казахський алфавіт в стандартну клавіатуру непросто.

Стандартна казахська клавіатурна розкладка.

Проте, існує стандартна казахська клавіатурна розкладка, створена на основі російської машинописного розкладки. Вона поставляється з операційними системами підтримують Unicode: Windows (сімейства NT з версії 2000, XP, Server 2003, Vista і вище) і Linux.

букви розташовані на місці основного цифрового діапазону. Для введення цифр і символів /, *, -, + використовується допоміжна цифрова клавіатура. Неминучим недоліком цієї розкладки є те, що в ній не знайшлося місця для ряду поширених небуквених символів, а також для літери Е. Для введення цих символів при друку доводиться переключатися на іншу розкладку. Це, звичайно, незручно, але терпимо. Я ще не бачив людини, який би сильно страждав від неможливості друкувати Е в казахської розкладці.

І це все. Який висновок можна зробити з вищевказаного документа?

Я роблю такий висновок: існуючий алфавіт НЕ ЗАВАЖАЄ інтеграції казахської мови в інформаційні технології.

Проблеми були, але вони - в минулому. Ті, хто тепер піднімає питання про перехід на латиницю, посилаючись на проблеми з комп'ютеризацією казахської мови, - ці люди просто відстали від життя.

"Алистан арбалағанша, жақиннан Дорбай".
Казахська прислів'я.

"Чи не винаходь сутностей понад необхідне".
Принцип Оккама.

"винайшов нові літери, кому нада?"
З коментарів на ZONA kz.

У першій частині статті я показав неспроможність доводу про непристосованість казахського кириличного алфавіту з точки зору комп'ютеризації. Розглянемо тепер наступний аргумент супротивників кириличного алфавіту - про гіршій пристосованості кирилиці до казахської мови в порівнянні з латиницею.

Погляньмо на казахський алфавіт неупереджено. Що з себе являє казахський алфавіт, і які у неї недоліки?

Інтернет-енциклопедія "Вікіпедія" дає наступну довідку:

Казахський кириличний алфавіт - алфавіт, який використовується в Казахстані і Монголії. Цей алфавіт, розроблений С.А.Аманжоловим і прийнятий в 1940 році, містить 42 літери: 33 літери російського алфавіту і 9 специфічних букв казахської мови Ә, Ғ, Қ, Ң, Ө, Ұ, Ү, Һ, І.

Наступні букви: В, Е, Ф, Х, Һ, Ц, Ч, Щ, видання, Ь, Е, в споконвічно казахських словах не вживаються. Букви: Е, Ц, Ч, Щ, видання, Ь, Е, використовуються тільки в запозичених з російської або через російську мову словах, які пишуться у відповідності з правилами російської орфографії.

Тобто, якщо свого часу Байтурсинов, розробляючи казахський алфавіт на основі арабської писемності, виключив всі чисто арабські літери, які не використовуються в казахською мовою, і додав літери, специфічні для казахської мови, то Аманжолов надійшов простіше - пристебнув дев'ять букв до російського алфавітом. В результаті казахський алфавіт і вийшов таким громіздким. Аманжолов тим самим, можливо, сам того не відаючи, заклав під казахську писемність міну уповільненої дії, яка загрожує вибухнути саме тепер. Вважаю, перехід на латиницю і буде цим самим вибухом, який може мати сумні наслідки, якщо ми не зуміємо знешкодити цю міну.

* * *

Громіздкість алфавіту - це недолік. Однак, як відомо, будь-який брак є продовженням достоїнств. Ось, скажімо, компактність латиниці (26 букв) є, звичайно, її гідністю. Але, на мою думку, не від хорошого життя в писемності німецької та англійської мов використовуються так звані дифтонги і трифтонги - це коли для передачі одного певного звуку використовується поєднання з двох-трьох букв. Очевидно, застосування буквосполучень свідчить про нестачу букв. Так би мовити, буквальний недолік.

В ідеалі, напевно, кількість букв в алфавіті повинна дорівнювати кількості звуків в мові. Одна буква - один звук. А в казахському алфавіті кількість букв більше кількості звуків казахської мови. Якщо ж переходимо на латинський алфавіт - будемо відчувати вже недолік букв, що спричинить винахід відсутніх букв з тими ж "хвостиками" або використання дифтонгів-трифтонгів. Обмін мила на шило.

Для скорочення алфавіту зовсім не обов'язково переходити на латиницю, кидаючись з однієї крайності в іншу. Потрібно всього лише попрацювати ножицями (бритвою Оккама) в рамках кирилиці.

* * *

Як скоротити алфавіт?

Найпростіший шлях - виключити всі букви, які "в споконвічно казахських словах не вживаються", тобто букви В, Е, Ф, Х, Һ, Ц, Ч, Щ, видання, Ь, Е, змінивши попутно написання запозичених слів, що містять ці літери. Але це, знову ж таки, крайність. Тут не можна рубати з плеча. Наприклад, слово "вагон" в сучасній казахській живої мови вимовляється саме як "вагон" і ніяк не інакше. І якщо затвердити написання цього слова українською як "бағон" - це буде неадекватно сьогоднішньої реальності. Потрібен індивідуальний підхід до кожної букви.

Букви видання, Ь, Щ

Найбільш безперечним представляється доцільність виключення з казахського алфавіту літер видання і Ь. Тут варто зазначити, що в казахською мовою, на відміну від російського, на тверді і м'які діляться не згодні, а голосні літери. М'якість-твердість приголосних букв регулюється застосуванням відповідних голосних букв в слові.

Ось що пише з цього приводу Калтан Прманов (стаття "Латиниця проблем не вирішить" ):

... літери видання і Ь без жодного збитку для казахської писемності можна було відразу ж вилучити з алфавіту, як такі, що суперечать законам казахської орфографії і руйнують її. А російські слова з цими буквами не менше просто можна було вилучити з казахської мови або ж змінити їх написання, пристосувавши до законів казахської орфоепії та орфографії, як це робить народ. Так, російське слово "нуль", що не влазить, так би мовити, ні в які ворота казахського вимови і письма, народ давно переробив на свій, (народний!) Лад: нөл (нёл).

Виходячи з цих же міркувань можна виключити з алфавіту і букву Щ. Буква Щ - м'який варіант букви Ш. Казахська мова прекрасно обійдеться без цієї літери, пом'якшуючи, при необхідності букву Ш м'якими голосними буквами. Наприклад, слово "борщ" - вимовляється в побуті по казахський як "борш", "щітка" перетворюється в "шөтке".

(До речі, мені незрозуміло присутність букви Щ і в російській алфавіті. Хіба не існує літера И для того, щоб пом'якшувати приголосні букви? "Борщ" було б логічно писати як "Борша", "щітка" - "шьyoтка").

Буква Һ.

Ця буква - м'який варіант літери Х, зустрічається тільки в арабо-перських запозиченнях, і таких в казахською мовою всього близько десятка. Наприклад - каһар, гауһар, шаһар. У живій же промові буква Һ вимовляється як Х - Кахар, Гаухар, Шахар. Цілком очевидно, що буква Һ - зайва.

Букви Е, Ю, Я

Ці букви фактично несуть в собі по два звуки і, відповідно, кожну з цих букв можна замінити двома іншими буквами - йо, йу, йа. Тобто тільки за рахунок більш повного використання літери Й можна прибрати з алфавіту три зайвих літери (знову ж таки, це міркування можна застосувати і до російського алфавітом і цікаво, що думають з цього приводу лінгвісти-русоведи).

буква Е

Буква Е в запозичених словах вимовляється в живій казахської мови як Е (екскаватир, елемент, екологія). Тобто потрібно всього лише привести теорію (алфавіт) у відповідність з практикою, замінивши Е на Е.

* * *

Є і більш радикальні думки з питання скорочення алфавіту, що зачіпають вже споконвічно казахські букви. Наприклад, коментатор Ронін, прихильник латиниці, пише:

Якщо подивитися на особливості використання цих звуків в казахською мовою, то можна помітити, що букви Қ і Ғ використовуються тільки перед твердими голосними (А, О, Ұ і ін.) І в кінці слів, а м'якші До і Г - перед м'якими голосними (Ә, Ө, Е, Ү та ін.). Так чому б в новій казахської латиниці просто не ввести правило, що, наприклад, літери К і G перед твердими голосними читаються як Қ і Ғ (нинішнього алфавіту), а перед м'якими - як До і Г.

Однак, така пропозиція вельми сумнівно. Пропонується виключити з алфавіту дві букви і заплатити за це введенням нового правила. Це занадто дорога плата. Введення такого правила знижує гнучкість алфавіту. Наприклад, якщо я пишу розповідь казахською мовою і мій персонаж говорить по-казахському з російським акцентом, то при існуючому алфавіті я передаю цей нюанс прямої мови мого персонажа дуже просто, граючи буквами К і Қ, Г і Ғ. А пропоноване Ронін правило позбавляє мене такої можливості.

Такі правила спотворюють писемність. Це видно на прикладі англійської писемності. Навчитися читати по-англійськи непросто. Буква вимовляється зовсім по-різному в залежності від сусідніх букв, в залежності від місця розташування в слові або ж буква може зовсім не вимовлятися. Розбіжність між тим, як чується і як пишеться, така велика, що самі англомовні часто плутаються і звичайною справою є питання: "А як це пишеться?", - коли вони чують нове слово.

* * *

казновиця

І, нарешті, не можна обійти мовчанням ще один спосіб скорочення алфавіту, запропонований карагандинців Сергєєвим А.В. Сам Сергєєв називає своє дітище "Практичної транскрипцією казновиця". Ось витяг з доповіді Сергєєва:

А в основі ідеї - відмова від використання спецбукв і заміна їх на буквосполучення близьких за звучанням російських букв з твердим або м'яким знаком.

К'азак'стан Республікаси, К'араг'анди к'аласи,

Ну'ркен Аьбдіров коьшесi.

Виглядає незвично. Але! Я не використовував при цьому ніяких ДОДАТКОВИХ ЗАСОБІВ, тобто діакритичні знаки замінені буквосполучення (так званими Диграф).

В цьому випадку алфавіт скорочується до 34 букв: 33 літери російського алфавіту плюс латинська буква I. Виглядає і читається такий текст дуже природно і легко.

Казновиця створювалася свого часу для вирішення проблеми казахскоязичного Інтернету, і існують сайти, які використовують казновиця. Зараз же, як я вже говорив, ця проблема практично вирішена. Проте, казновиця має деякі переваги, які не втратили актуальності донині. Детальніше дізнатися про казновиця можна на сайті http://kz.kub.kz .

* * *

Латиниця нас зблизить?

Очевидно, що казахську кирилицю цілком можна вдосконалити, і такий шлях набагато менш витратний, ніж перехід на латиницю. Для чого ж потрібен перехід на латиницю? Прихильники переходу на латиницю не призводять раціональних доводів. Ось, наприклад, висловився на користь латиниця Мурат Ауезов в статті "Латиниця нас зблизить" . Мотивує свою позицію він прагненням до уніфікації алфавітів тюркських народів. Мовляв, це буде сприяти до зближення тюркських народів.

Однак, це недосяжна мета, міраж. Якщо навіть тюркські народи СРСР, які жили в єдиній державі, не зуміли уніфікувати свої алфавіти, то звідки впевненість, що будуть уніфіковані алфавіти тюрків, які живуть вже в різних державах? Звідки впевненість, що всі інші тюркські народи взагалі перейдуть з кирилиці на латиницю? Звідки впевненість, що Туреччина або Узбекистан кинуться знову коригувати свою латиницю, прагнучи до уніфікації? Мови розрізняються, і алфавіти неминуче будуть відрізнятися в будь-якому випадку, неможливо всіх причесати під одну гребінку, так про яку уніфікації взагалі може бути мова?

***

Узбекистан ... Азербайджан ...

Досвід цих країн, нещодавно (Узбекистан в 1993 році, Азербайджан в 2001 році) перейшли на латиницю, аж ніяк не надихає. Ось що пише азербайджанський письменник Е.Гасанов в статті "Алфавітна ахінея. Навіщо Азербайджан міняв кирилицю на латиницю?" :

Згідно з указом Президента Азербайджану величезна кількість книг класичної літератури - як місцевої, так і зарубіжної - переведено з кирилиці на латиницю. За підрахунками економістів на ці переклади було витрачено близько мільйона доларів.

Комп'ютерна технологія такоже булу схільна до перемикання з кирилиці на латиницю. Все це величезні гроші, і все витрачено з бюджету. Питається: так чи було необхідно перейти на латиницю? Адже наше покоління виховувалося книгами Моема, Бодлера, Шиллера, Джека Лондона, Фолкнера, Кафки, Толстого та іншими великими класиками. Ми все це читали природно, російською мовою. Сьогоднішня молодь зовсім не читає книг, бо не так просто перемкнеться на принципово новий алфавіт.

Книгу, яку на кирилиці читають за тиждень, на латиниці в Азербайджані можна прочитати за місяць, від такого незвичного читання очі розбігаються. Це впливає на швидкість читання, і ніхто не хоче витрачати на це зайвий час.

[...] мені здається, такий перехід був навмисний, щоб народ поменше читав, побільше пиячив.

А ось думка узбецького письменника Сабіт Мадаліева (стаття "Реформа мови: небажана латиниця" ):

Для людей, чиє життя вже відбулася, і кому важко починати життя спочатку, випало нове випробування, пережити яке неможливо. Так і доведеться їм померти неписьменними: переживши за довге життя три зміни листи і Велику Вітчизняну війну. Ми знову стаємо безписемні народом.

[...] Процес перекладу з однієї графіки на іншу має наступні негативні наслідки:

- обійдеться державі в сотні мільйонів доларів і внаслідок цього, при нашій-то злиднях, розтягнеться на довгі роки;

- культурні досягнення останніх десятиліть залишаться за бортом історії;

- ускладниться вивчення узбецької мови некорінним населенням і не торкнеться 2,5 мільйона узбеків, які проживають за межами країни;

- посиляться дезінтеграційні процеси в регіоні;

- старші покоління узбецького народу знову стануть неписьменними;

- переклад духовної спадщини на сучасний узбецький мову відсунеться на багато десятиліть назад;

- помітно знизиться рівень культури народу;

- відбудеться відторгнення не тільки від Росії, але і від тюркських народів.

Можна було б ще і ще продовжувати негативні сторони заміни однієї писемності на іншу, але і вищеперелічених достатньо для того, щоб мовну політику вважати помилковою.

В значній мірі це буде справедливо і для Казахстану, якщо ми підемо тим же шляхом. Але ж у нас ситуація ускладнюється ще й жалюгідним станом казахської мови, чого не можна сказати про узбецький і азербайджанською мовами.

Висновок

Я - проти зміни алфавіту взагалі. Зміна алфавіту це черговий удар по мові, якому зараз і без того нелегко. Пропозиції щодо зміни (скорочення) алфавіту я дав тільки виходячи з принципу з двох зол вибирати менше. Вибираючи між латиницею і модернізацією кирилиці. Охочих почитати про можливі наслідки переходу на латиницю відсилаю до згаданих вище статей Прманова, Гасанова і Мадаліева.

Казахська мова переживає нелегкі часи. Для цього є об'єктивні причини. Але є і суб'єктивні чинники, що збільшують ситуацію. Хіба проблема казахської мови в алфавіті? Заходжу недавно в книжковий магазин, бачу на полиці словники:

а) Словник казахсько-російський, 50 000 слів, ціна 5900 тенге.

б) Словник російсько-казахський, 75 000 слів, ціна 7500 тенге.

А тепер порівняйте: поруч стоїть словник англо-російський, 150 000 слів, ціна 2000 тенге. А на сусідній полиці стоять розкішні подарункові видання з яскравими ілюстраціями, ціна - близько 5000 тенге. Чому так? Ці ціни в порівнянні дають просто вбивчу характеристику турботі держави про казахською мовою.

Де дешеві і якісні підручники, посібники, словники? Де комп'ютерні навчальні програми та ігри на казахському? Де касети і диски з переведеними на казахську мову кращими сучасними фільмами світового кінематографа? Ось якою продукцією треба завалити прилавки наших магазинів. І все це вимагає грошей, державних грошей.

А чим у нас зайнято держава? На що хоче витратити гроші? Вивчає питання зміни алфавіту. У четвертий раз за останні сто років. Багато в чому завдяки цим експериментам на догоду поточній політичній кон'юнктурі казахську мову і знаходиться зараз в кризі.

Більше новин в Telegram-каналі «Zakon.kz» . Підписуйся!