А ще сьогодні, 1 квітня, свій день народження святкує метр вітчизняної журналістики - Володимир Познер. Телеведучому виповнився 81 рік! За його плечима роки продуктивної роботи і життя, прожитого в різних країнах. Як багато відомих людей він розкрив для нас з іншого боку в своїх знаменитих інтерв'ю! На честь свята ми підготували найцікавіші факти з його біографії.
Володимир Познер народився в Парижі 1 квітня 1934 року в родині єврейського емігранта з Росії Володимира Познера (1908-1975) і француженки Жеральдін Лютте (1910-1985). Був названий Володимиром на честь батька і хрещений в соборі Паризької Богоматері за католицьким обрядом.
Мовою його дитинства в батьківській хаті був французький, а за порогом будинку - англійська. Також у телеведучого три громадянства: Росія, США, Франція.
У 1953 році Познер надходить в МГУ на біолого-грунтовий факультет, після закінчення якого він отримав диплом за спеціальністю «фізіологія людини». Цікаво ось що: хоч Володимир і пройшов за конкурсом, заробивши на вступних іспитах 24 бали з 25 можливих, йому було відмовлено в надходженні через єврейське походження і «сумнівною» біографії. Тільки завдяки зв'язкам батька його все-таки взяли до університету.
Після закінчення університету заробляв на життя науковими перекладами з англійської та на англійську, захоплювався художніми перекладами англійської поезії, ніж звернув на себе увагу Самуїла Яковича Маршака (1887-1964). З 1960 по 1961 рік він працював його літературним секретарем.
У жовтні 1961 року Познер, досконало володів англійською і французькою мовами, отримав посаду старшого редактора головної редакції політичних публікацій в розпочатому Агентстві друку «Новини» (АПН). У 1965 році в якості відповідального секретаря він почав працювати в журналі Soviet life ( «Радянське життя»), а через деякий час його перевели в журнал «Супутник».
Найбільшу популярність у радянських телеглядачів Познер отримав в якості ведучого телемостів СРСР - США. 29 грудня 1985 року разом з Філом Донахью (79) був провідним телемосту Ленінград - Сіетл, де обговорювалися такі питання, як становище євреїв в СРСР і збитий в 1983 році південнокорейський літак.
З 1991 по 1997 роки Познер працює в США, де разом з Філом Донахью веде щотижневу передачу «Познер і Донахью» на телеканалі CNBC (США). Одночасно з цим щомісяця літає в Москву для запису програм «Ми», «Якщо ...», «Час і ми» і «Людина в масці». А в даний час веде авторську програму «Познер» на Першому каналі.
фото: automobili.ru
Володимир Володимирович колекціонер сувенірних автомобілів і черепах різних розмірів, а також збирає гуртки, на яких є назви міст, де він побував.
Телеведучого вважають знавцем французької кухні. У 2004 році вони з братом Павлом, провідним науковим співробітником Інституту сходознавства Російської академії наук, відкрили в Москві французький ресторан «Жеральдін», названий так на честь їх матері.
Володимир Познер - автор декількох книг, в тому числі і на англійській мові. Кавалер ордена Почесного легіону, він нагороджений також орденами Дружби народів, Пошани, «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня, а також є багаторазовим лауреатом ТЕФІ.
У телеведучого є три улюблених заняття: брати інтерв'ю, грати в теніс і спілкуватися з близькими йому людьми.
Володимир був тричі одружений, і у нього є єдина дочка Катерина Чемберджі (54). Зате у Познера троє онуків, але дідусем він себе не вважає, вони називають його Вовою або Вовочка.
Телеведучий обожнює спорт, крім тенісу він ще займається бігом підтюпцем, бейсболом і фітнесом (як вдома, так і в спортзалі).
Познер переконаний в користь червоного вина і не уявляє собі повноцінного обіду без келиха, наприклад, бордо.
Телеведучий катастрофічно боїться акул. А все тому, що перед очима восьмирічного Володимира акула одним рухом відірвала матросу руку по лікоть, після чого потерпілий помер від шоку.
Один з його улюблених десертів - шоколадний мус за рецептом мами; з основних страв - смажена курка і зелений салат. Власним же коронною стравою (також за рецептом мами) вважає «Жіго д'Агно» - запечену баранячу ногу по-французьки.
Улюблена книга - «Майстер і Маргарита» Михайла Булгакова. За словами Познера, в цій книзі все, від першого до останнього слова, гріє його душу і викликає захват. Вона навіть витіснила з першого місця в його серці «Маленького Принца».
З дитинства у Познера залишилася любов до фотографії. З музики віддає перевагу класиці, джаз і американську народну музику, а з кіно - фільми Федеріко Фелліні (1920-1993).
PEOPLETALK вітає Володимира Володимировича і бажає йому довгі роки зберігати своє невичерпне життєлюбство і здатність бути щасливим!
