чорний Араб Андрій Кузьмін,
оглядач «Цілком таємно» 
По інформації з Чечні, що послідував після 11 вересня, ситуація нагадує серпень 1996 року. Тоді загони чеченських бойовиків трьома колонами увійшли до столиці республіки і спробували захопити найбільш важливі стратегічні об'єкти міста. Операція «Джихад», а саме так називалася вона в зведеннях бойовиків, повинна була тривати кілька днів. Однак бойовики зіткнулися із затятим опором російських військ. Стало ясно, що для захоплення намічених цілей буде потрібно більше сил, ніж планувалося раніше. Перевага раптовості нападу було упущено.
Багато питань тоді викликали вибір часу початку операції і причина, по якій російські війська змушені були залишити Грозний. Адже з радіоперехоплення розмов бойовиків виходило, що вони видихнули й готові залишити столицю Чечні. Розпочаті майже відразу мирні переговори в Хасав'юрті лише підлили масла у вогонь. Серед російських військових поповзли чутки про зраду. Втім, приводом послужила не тільки біль за марно віддані життя товаришів. Деякі знають люди прямо говорять, що Хасав'юртівського угоду було наслідком проведення операції «Джихад», а її причиною. Незадовго до цих подій командування військ в Чечні відкрито зверталося до тодішнього керівництва країни з проханням про введення надзвичайного стану в республіці. Мало того, неодноразово доповідали про можливість проведення широкомасштабної операції з боку бойовиків. За два тижні до неї російські спецслужби точно знали, коли вона почнеться. Однак замість прийняття оперативних рішень за наказом верховного головнокомандуючого Бориса Єльцина в Чечні заробили військові прокуратури, яким було наказано проводити службове розслідування «по кожному пострілу з боку російських військ, а винних віддавати під суд».
Саме під час серпневих подій російські станції радіоперехоплення зафіксували в ефірі арабську мову. Через деякий час стало відомо, що разом з чеченськими бойовиками в захопленні Грозного брав участь зі своїм загоном якийсь Хаттаб - араб за національністю. Лише пізніше з'ясувалося, що він йорданець і найближчий сподвижник саудівського мільйонера Усами бен Ладена. З тих пір особистість араба-найманця постійно фігурує в надходять з регіону зведеннях військових новин. Останні події в Гудермесі - не виняток.
Недавня спроба захоплення бойовиками цього другого за величиною після Грозного міста ще раз продемонструвала, що сепаратисти не мають наміру миритися з втратою контролю над республікою.
Хабіб Абдул Рахман, він же Емір ібн Аль-Хаттаб, він же Ахмед Однорукий і Чорний Араб, до останнього часу проживав в селищі Ведено. З самого початку його охорона складалася з арабських найманців, так як сам він неодноразово заявляв, що чеченцям не довіряє.
Під зеленим прапором ісламу Хаттаб воює в цілому більше п'ятнадцяти років. Спочатку в Афганістані проти радянських військ. Потім в Іраку - проти американських. Хаттаб повоював і проти Ізраїлю. Був інструктором афганських моджахедів в Пакистані.
У Чечні він очолив загін, який назвав «Джамаат ісламі». Кістяк загону - переважно іноземці, вихідці з арабських держав. Причому на відміну від чеченської «вольниці» в його загоні діє беззаперечне підпорядкування і відповідальність за виконання терактів. Для більш жорсткого контролю він відбирає документи у всіх прибулих в загін з інших країн і регіонів Росії. На відміну від підрозділів чеченських польових командирів в його загоні при проведенні бойових операцій проти федеральних сил практикується «погодинна оплата праці». І це не дивно. Саме через Хаттаба міжнародна ісламська організація «Брати мусульмани» зі штаб-квартирою в Лондоні здійснює фінансування бойових операцій в Чечні. Крім того, грошова підживлення надходить до нього з Саудівської Аравії та Пакистану, що ще раз свідчить про зацікавленість низки країн арабського світу в північнокавказькому конфлікті. Фінансова свобода дозволила Хаттабу організувати на території Росії мережу таборів з підготовки терористів, яка до недавнього часу була розкинута по всій Чечні. Правда, з переходом більшої частини республіки під контроль федеральних сил багато його табору або згорнуті, або знищені.
Щоб уявити розмах діяльності Хаттаба, варто звернутися до інформації, свого часу суворо засекреченою.
Через деякий час після прибуття в Чечню Хаттаб створює так званий Інститут Кавказу, фактично філія міжнародної організації «Брати мусульмани». Сорок викладачів з числа афганців і арабів протягом двох місяців навчали по сто шістдесят слухачів з числа місцевих чеченців, а також з інших регіонів Росії, Таджикистану, Киргизії, Узбекистану, республік Північного Кавказу. Основні предмети - арабська мова та релігійні дисципліни. Слухачам, більшість яких раніше сповідували іслам суннітського толку, викладалися ідеї ваххабізму, заснованого на суфізм. Для загального розуміння варто пояснити, що основоположник ваххабізму, проповідник Мухаммед ібн Абд аль-Ваххаба (1703-1787), який свого часу на території Аравії виступав за очищення ісламу і повернення до його початковим принципам, відмова від культу святих. Тобто, по суті, ваххабізм пішов врозріз з усталеними в мусульманському світі шиїтськими і сунітськими течіями в ісламі. Самі ідеї ваххабізму ні в якій мірі не проповідують екстремізм. І за оцінкою фахівців, насаджувана Хаттабом форма ваххабізму не має нічого спільного з усталеними формами ісламу. Більш того, має явні відтінки сатанізму. Досить згадати жахливі кадри відеозапису чеченських бойовиків, на яких відображені витончені вбивства полонених російських військовослужбовців, що нагадують ритуальне жертвопринесення, що практикується в різних сатанинських сектах.
Основна політична ідея, що проповідує в Інституті Кавказу, - утворення єдиної ісламської держави від Каспійського моря до Чорного. Територіально північнокавказькі республіки планувалося поділити на відповідні «Джамаат» - Кабардино-Балкарський, Карачаєво-Черкеський і так далі. Еталон державного устрою - то, що вибудовує на території Афганістану рух «Талібан». Крім ідеологічної підготовки, слухачів навчають правилам ведення бойових дій. Для цього Хаттаб створив в Чечні базовий табір «Саїд ібн Абу Вакас». Після закінчення двомісячних курсів всі юнаки поверталися до себе на батьківщину: до Башкирії, Татарстан, Дагестан, Таджикистан і Узбекистан, нерідко під вигаданими іменами і з чужої біографією, для чого використовувалися чисті бланки російських паспортів. Тільки в 1993 році в Чечню їх було ввезено 25 тисяч. Велика частина таких паспортів вручена власникам.
ДОВІДКА.Ідея єдиного центру з підготовки професійних терористів належить бунтівному Джохара Дудаєва. 20 березня 1995 року його підписав наказ № 16 про формування з добровольців спеціальних підрозділів «смертників». Їм доручалося вести нещадну боротьбу «з ворогами чеченського народу і ісламу» в будь-якій точці планети. Передбачалося, що це будуть професійно і ідеологічно підготовлені бойовики.
Після загибелі Дудаєва в 1996 році план розвинув Шаміль Басаєв, а реалізував проект прибув до Чечні Хаттаб. Усама бен Ладен одним з перших дав гроші для створення такого центру.
У центрі «Саїд ібн Абу Вакас», де викладачі з країн Близького і Середнього Сходу навчали чеченських бойовиків тактиці ведення бою і застосування різних видів озброєння, згодом з'явилися і вихідці з інших регіонів Росії і СНД. Приймали і осіб слов'янської національності, переважно з України та прибалтійських держав. Кращі випускники преміювалися стажуванням в аналогічних таборах Туреччини і Пакистану, але це стосувалося лише курсантів-мусульман.
За даними розвідки, ще перед введенням російських військ в грудні 1994 року в Чечні створювалися табори з підготовки бойовиків. Інформація надходила від осіб, безпосередньо що проходили в них навчання. Тренувальні центри розташовувалися на територіях колишніх піонерських таборів і будинків відпочинку поблизу чеченського селища Сержень-Юрт. Причому основна база «Саїд ібн Абу Вакас» перебувала безпосередньо в цьому селищі, де одночасно проходили навчання до ста бойовиків з елітних підрозділів Ічкерії. До складу цього центру входили сім таборів підготовки, які могли розмістити до двох тисяч курсантів. З 1996 року особисте керівництво над ними прийняв Хаттаб.
Перша чеченська кампанія зберігає багато таємниць. Особливе здивування у самих військових викликає те, що командування володіло вичерпною інформацією про ці таборах. При цьому ще довгі місяці з початку бойових дій в Чечні жодна бомба, жоден снаряд НЕ впали на територію таборів, які готували терористів у Веденському районі.
Тренувальні табори, які підпорядковувалися Чорного Арабові, мали строго певну специфіку підготовки сепаратистів і свої назви на арабський лад.
У «Абуджафр-таборі» інструктори з Пакистану викладали тактику і методику ведення партизанської війни.
Випускники, навчені володінню багатьма видами стрілецької зброї, проходили бойове злагодження у складі груп з трьох-п'яти осіб. В тому числі тут навчали і ведення нічного снайперського бою в складі так званих снайперських трійок: кулеметник, гранатометчик, снайпер.
У «Якуб-таборі» готували мінометників, артилеристів, водіїв і стрільців бойових машин піхоти (БМП).
Інструкторами були профі з Пакистану і Йорданії. Досить скоро ряди викладачів поповнили полонені російські офіцери. З полонених російських танкістів в один з періодів чеченської кампанії було укомплектовано два екіпажі бойових машин. Під загрозою знищення родичів, що залишилися в Росії, полонені змушені були воювати проти своїх. За свідченням очевидців, в одному з боїв полонені офіцери навмисно підставили борту бойових машин під вогонь, і обидва танка були знищені.
«Абубакар-табір» готував підривників-диверсантів.
Їх навчали виготовляти фугаси не тільки з штатних боєприпасів, а й з використанням підсобних хімічних сполук. Один з таких таборів був згодом знищений в Урус-Мартані. Причому знайдені на його території хімічні компоненти виявилися ідентичні тим, що використовувалися під час вибуху житлових будинків в Москві восени 1999 року.
«Давгат-табір» готував провідників ідей ісламського екстремізму.
Пройде деякий час, і випускників цього табору спецслужби виявлять на території Ставропольського і Краснодарського країв, в Башкирії, Татарстані, в інших регіонах Росії. У Махачкалі в 1997 році цілком легально виходила газета екстремістського толку «Знамя Ісламу». Результати активної роботи таких проповідників і випускників таборів іншого профілю позначилися в 1999 році під час збройного вторгнення чеченських бойовиків в Республіку Дагестан.
* * *
Останні події на Північному Кавказі змушують задуматися про можливість спланованої з мусульманськими екстремістськими організаціями акції бойовиків в Чечні. На користь цього аргументу говорить і знову відкрите фінансування їх загонів організацією «Дават уль-Аршад». Можна припустити, що напередодні початку наземної операції армії США в Афганістані чеченські бойовики спільно з «наставниками» з інших мусульманських країн намагаються відвернути увагу Росії від ситуації в Центральноазіатському регіоні.
Знову спорожніли вулиці і базари Грозного. Результат мирного населення з чеченської столиці свідчить про підготовку бойовиків до майбутньої великої операції, подібно до тієї, яку вони провели в Гудермесі. Російські військові, як і в першу чеченську кампанію, вимагають від політичного керівництва введення надзвичайного стану в республіці ...
