«Чорний квадрат» Борисполя

У Міністерстві інфраструктури затіяли фейсбук-перейменування головного аеропорту України.

30 червня транспортне відомство країни зі сторінок свого інтернет-ресурсу оголосило про початок конкурсу на присвоєння Міжнародному аеропорту «Бориспіль» імені видатної особистості. Конкурс триватиме до 15 липня. Проголосувати можна на сайті Мінінфраструктури mtu.gov.ua. Але щоб голос був зарахований, необхідно мати (або створити) облікове ім'я в Фейсбуці. Для тих же, у кого воно вже є, голосування проходить в лічені секунди, що називається, «одним кліком».

Як кандидатур для найменування запропоновані гетьман Іван Мазепа, автор тексту гімну України Павло Чубинський, авіаконструктори Ігор Сікорський і Олег Антонов, а також всесвітньо відомий художник, уродженець Києва Казимир Малевич. Втім, у голосуючих є можливість залишити все як є, віддавши перевагу опції «не надавали ім'я».

Про можливість проведення такого конкурсу говорили давно, посилаючись на іноземну практику іменних назв аеропортів. А в травні п. Р, після того як Верховна Рада ухвалила перейменувати кілька десятків українських міст в рамках закону про декомунізацію, у парламентаріїв дійшли руки і до «Борисполя». ВР доручила Мінінфраструктури підшукати ім'я аеропорту.

На користь найменування головного аеропорту країни в честь гетьмана Мазепи говорить широко поширена в світі традиція давати найбільшим повітряним воротам імена видатних державних діячів. З усіх українських правителів Іван Мазепа більше за інших відомий в світі завдяки творчості Вольтера, Байрона, Гюго, Ліста та інших класиків літератури і мистецтва.

Зокрема, ім'я президента США Джона Кеннеді носить найбільший світовий аеропорт в Нью-Йорку. Шарля де Голля - аеропорт Руассі неподалік від Парижа. Він є другим в Європі за пасажиропотоком і прийому повітряних суден після лондонського «Хітроу». Головний аеропорт Турецької Республіки носить ім'я першого президента країни - Ататюрка. Міжнародний аеропорт Тель-Авіва ім. Бен-Гуріона названий на честь першого прем'єр-міністра Ізраїлю. Празький аеропорт після смерті екс-президента Чехії Вацлава Гавела отримав його ім'я.

Слідом за політиками серйозні шанси дати своє ім'я аеропорту мають авіаконструктори, що досить логічно.

Назвати аеропорт «Бориспіль» ім'ям Олега Антонова - творця української школи авіаконструкторів і цілої плеяди літаків Ан, якими пишається Україна, було б непогано.

Хоча, наприклад, міська влада Борисполя хотіли б, щоб аеропорт, розташований на їх території, отримав ім'я видатного вченого-етнографа і автора тексту гімну України Павла Чубинського.

Про це свідчить документ, розміщений на сайті Мінінфраструктури, з якого видно, що виконком Борисполя з 2012 р чотири рази звертався з цим проханням до членів уряду і керівників аеропорту. Поки безрезультатно.

Як показали перші результати онлайн-голосування, найбільші шанси дати своє ім'я аеропорту «Бориспіль» має американський авіаконструктор - уродженець Києва Ігор Сікорський.

До еміграції в 1918 р спочатку до Франції, а потім в США Ігор Іванович закінчив Київський політехнічний інститут і ще в студентські роки почав будівництво перших крилатих машин - спочатку гелікоптерів (вертольотів), а потім і літаків.

У віці 24 років, працюючи головним конструктором авіаційного спрямування на Петербурзькому Російсько-Балтійському заводі, Ігор Сікорський побудував перший в світі чотиримоторний літак «Російський витязь», а через рік - такий же чотиримоторний бомбардувальник «Ілля Муромець», ставши родоначальником багатомоторні авіації.

На «Іллю Муромця» Сікорський в 1914 р здійснив безпрецедентний на ті часи переліт Санкт-Петербург - Київ.

Багато конструкторських ідеї, згодом знайшли застосування в авіапромисловості, в тому числі - вертикального зльоту, до Сікорському прийшли в молоді роки в Києві. Тому привласнення «Борисполю» імені геніального авіаконструктора, якого зовсім небезпідставно вважають найвидатнішим авіаконструктором XX в. і батьком вертольотобудування, і почесно, і логічно.

Головні ворота України можуть отримати і ім'я Казимира Малевича - знаменитого художника, засновника школи супрематизму та киянина польського походження.

Мало хто в світі не знає його знаменитий «Чорний квадрат». На цій підставі художника вважають найвідомішим киянином в світі.

У всякому разі такої точки зору дотримуються міністри закордонних справ Павло Клімкін, культури Євген Нищук, постійний представник України при Раді Європи Дмитро Кулеба.

А разом з ними ряд депутатів, учених і діячів культури, в тому числі академіки Мирослав Попович і Микола Жулинський, письменники Юрій Андрухович, Андрій Курков та Лесь Подерев'янський, нардепи Олег Ляшко, Мустафа Найєм, Сергій Лещенко та ін.

За їхньою логікою, привласнення головним повітряним воротам імені Малевича буде сприяти більшій впізнаваності Києва як культурного центру і залучення туристичних і відповідно фінансових потоків.

Чи призведе до такого результату залучення Малевича як «небесного» покровителя аеропорту, сказати важко. Сенс найвідомішого твору Казимира Севериновича - «Чорного супрематичного квадрата» - досі критики трактують по-різному.

Поряд з символом розриву з предметністю, зображенням абсолюту і декларуванням «першого кроку чистого творчості» чорний квадрат можна зрозуміти як списаний дочерна чистий білий аркуш, який символізує «кінець часів» і настання епохи постмодернізму.

Проте проміжні результати голосування показують, що більшість взяли в ньому участь вважали за краще загадкового Малевичу практичного Сікорського.

Ігор Сікорський

ван Мазепа

Казимир Малевич

Олег Антонов

Чи не прісвоюваті имя

Павло Чубинський

До вечора понеділка 4 липня, т. Е. Через 5 днів після початку голосування, російсько-американський авіаконструктор мав відрив приблизно в 1,5 тис. Голосів від Івана Мазепи та Казимира Малевича. Всього ж у конкурсі на присвоєння аеропорту «Бориспіль» імені видатної особистості на той момент проголосували близько 25 тис. Чоловік.

З огляду на, що навіть в не найкращий 2015 рік головний аеропорт України перевіз понад 7 млн. Пасажирів, в тому числі близько 900 тис. На внутрішніх лініях, таку «явку» на вибори нової назви аеропорту «Бориспіль» навряд чи можна вважати хорошим результатом.

Тим більше що далеко не всі бажаючі прийняти участь в голосуванні мають доступ до інтернету, а з тих, хто має, мало хто зареєстровані в Фейсбуці і захочуть створювати там облікове ім'я заради одного голосування.

Ще одним мінусом парламентсько-урядової ініціативи є неузгодженість дій влади з колективом аеропорту.

За словами голови незалежної профспілки працівників авіаційної промисловості Сергія Стоцького, перед проведенням конкурсу з колективом держпідприємства «Міжнародний аеропорт« Бориспіль »ніхто не радився. Хоча згідно із законодавством імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій присвоюються юридичним особам та об'єктам права власності лише після проведення громадського обговорення та за згодою трудового колективу.

Тому профспілковий лідер запропонував провести конференцію трудового колективу, на якій буде розглянуто пропозиція не привласнювати аеропорту ніякого імені і залишити його нинішню назву без змін.

Примітно, що головним українським аеропортом досі керує призначений восени 2014 р тимчасовий директор Євген Дихне, до якого профспілка і трудовий колектив мають безліч претензій.

Проте Мінінфраструктури і Мінекономрозвитку досі не спромоглися провести конкурс на заміщення цієї посади. Виходить, вибрати аеропорту ім'я покійного генія може виявитися набагато більш простим завданням, ніж переобрати живого директора.

А в цьому контексті проведення конкурсу на присвоєння «Борисполю» видатного імені дуже нагадує обхідний маневр, щоб відвернути увагу від кадрових проблем, що існують на підприємстві, яке обслуговує головні повітряні ворота України.

Шановні читачі, PDF-версію статті можна скачати тут ...