В цьому розділі Ви зможете ознайомитися з інформацією про райони і масивах Києва.
масиви: Троєщина , Лісовий масив , Биківня.
ГЕРБ Деснянського району - позднеготический щит, обрамлений рослинним орнаментом.
Тризуб на чолі символізує приналежність району як адміністративно-територіальної одиниці не тільки до української держави, але і до міста, де цей символ зародився ще з часів Київської Русі. За давніми уявленнями золотий Тризуб символізував: Яв - світ явний, Нав - світ невидимий, духовний і Прав - світ законів матеріального і духовного буття.
Щит складається з чотирьох частин і розсічений срібною хвилястою перев'яззю. Перев'язь (стрічка) - визнаний символ води, який підкреслює назва району - від імені річки Десенки.
Зображення у верхній центральній частині герба головного символу міста Києва - Архангела Михаїла - символізує те, що його носій, тобто Деснянський район, виступає як спадкоємець і виразник генеалогічне лінії розвитку стародавнього міста. Архангел Михаїл є втіленням вищого заступництва в боротьбі з темними силами, покровителем слов'янських народів.
Золоті гривні часів Київської Русі на гербовому полі символізують сучасний Національний монетний двір, який тут розташований, і вказують на зв'язок фінансової політики Київської Русі (могутнього, економічно розквітлого держави) і суверенної України, монетарну політику якої уособлює Національний монетний двір.
Журавель - «Божа птиця», птах Сонця - одна з найдавніших культових птахів українців. Це символ охоронця домашнього вогнища, а також сімейних традицій і звичаїв. Крім того, журавель - символ вірності і постійності. Ключ позначає захист від ворожих сил.
Золоте стилізоване зображення старовинного княжого двору на гербовому полі - це відгомін існування на теренах району князівських резиденцій ще з ХІ століття.
Обрамляє щит стилізований рослинний орнамент з листя трави "чаполочі" (зубрівка), згідно з української міфології, символізує добрі сили природи і гармонію. Малюнок нагадує про те, що на території району колись розташовувалися мисливські угіддя, заплавні луки і діброви.
Деснянський район - розташований в лівобережній частині Києва. Він один з наймолодших в столиці, включає житлові масиви Троєщину , Лісовий масив і Биківню, зелену зону на дніпровських островах (парк Дружби народів на Трухановому острові, острів Муромець), узбережжя Дніпра і Десенки, а також розкішний Биківнянський ліс.
За часів середньовіччя Київ був містом-фортецею. В системі його оборонних споруд важливу роль мали оточуючі невеликі міста, в яких були укріплені замки. На півночі це був Вишгород, на півдні -Трипілля, на сході біля річки Десенки (на місці сучасної Троєщини) перебувала фортеця Городець Пісочний, виникнення якої вчені відносять до кінця X-XI століть. В епоху Київської Русі тут були «сторожові гори», які захищали Київ з боку Дніпра: тоді саме тут проходив шлях з Чернігова і Суздаля до Києва.
Звідти йшов, зокрема, Юрій Долгорукий, якому ця місцевість сподобалася більше Києва. Князь побудував тут свою резиденцію і назвав її Раєм. Не минуло й століття, як з княжої резиденції монгольські воєначальники Менгу і Батий в 1239-40 роках милувалися Києвом і посилали в місто пропозиції скласти зброю. Відповідь киян (які вбили монгольських послів) викликав, як відомо, катастрофічні події для Києва. Але і для Городця цю навалу було фатальним - більше таку назву в джерелах не зустрічається.
В Литовську епоху на місці колишнього Городця знаходилося процвітаюче містечко Милославичі. Воно обслуговувало мисливські угіддя литовських князів - все-таки вабило сюди правителів! Втім, для інших вельмож відпочинок на Лівобережжі став фатальним: князь Скиргайло, за повідомленням літописів, застудився «на ловах за Дніпром у Милославичі», від чого і помер. Втім, ця сумна історія не завадила князю Симеону Олельковичем в середині XV століття побудувати тут дерев'яний «замок» (Олельково Городище), з якого він і керував Київщиною. До речі, вали цього замку досі видно біля Свято-Троїцького храму села Троєщина ...
Перша письмова згадка про землі, на яких розташований Деснянський район міста Києва належить до 1667 році - як місцевість, подарована Михайлівському Золотоверхому монастирю, що було юридично закріплено універсалом Богдана Хмельницького.
Своє перше назва Деснянський район (колишній Ватутінський) отримав в 1990 році на честь генерала армії, Героя Радянського Союзу Миколи Ватутіна. А в 2001-му Ватутінський район став Деснянським - по імені річки Десенка.
Офіційно в Деснянському районі проживають близько 350 тисяч осіб, реально ж - не менше півмільйона!
За своєю площею район лише трохи не дотягує до розмірів Львова - 148 «наших» кв. км проти 171 львівських! До речі, саме сюди із сіл Чорнобильської зони відчуження переселили близько 45 тисяч постраждалих в результаті аварії на ЧАЕС.
В кінці 80-х років в Києві побудували Московський міст, і саме після цього почалася активна забудова Деснянського району. Візитною карткою стали «папуги». У економне час радянського панельного будівництва архітектори вирішили «оживити» місцевість. Тому при в'їзді на Троєщину радували око різнокольорові, райдужні каскадні будинки, які в народі отримали назву «папуги». На відміну від Троєщини (з більш сучасними 9 і 16 поверховими будинками) Лісовий масив переважно складається зі старих панельних будинків радянської споруди.
На території Деснянського району розташовані дві станції Святошинсько-Броварській лінії метро: Лісова (названа так по розташованому поруч з Лісовим масиву) і Чернігівська - зв'язує свою назву з автомагістраллю, що веде на місто Чернігів.
власність VipCity.com.ua . При повному або частковому використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.
