Донецький клан або хто штовхнув Україну в прірву

Донецький "клан" виник ще до розпаду СРСР. Його основоположниками стала група "старих" грошей - донецькі номенклатурних еліти, які піднялися на величезних надходженнях з Центру для розвитку вугільної галузі. Основоположником клану був відомий "вугільний нарком" Засядька Олександр Федорович, який вважався улюбленцем самого Сталіна. Засядька домігся того, щоб основні кошти виділялися на вугільну промисловість і прямували саме в Донбас, а не в більш перспективний Кузбас. І, як аргумент, Засядька мало не щороку створював нових героїв-стахановців, які мали засвідчити героїзм краю і відданість ідеям Леніна-Сталіна. Пізніше статус глави "сім'ї" перейшов до першого секретаря Донецького обкому партії Володимиру Івановичу Дегтярьов. Як резонно стверджує журналіст О.Бєлов, "Донеччани більше нагадували зграю голодних хортів, змушених з боєм завойовувати місце під сонцем".


(На хвилі післявоєнного відновлення Донбасу донецький клан і отримав владу.)
Видною фігурою "Донецького клану" в пізньому СРСР став Юхим Леонідович Звягільський. Один з небагатьох членів клану, який піднявся з самих низів на Олімп Донбасу і став повноправним членом дружної сім'ї донецьких номенклатурників. З 1957 по 1970 рр. Юхим Звягільський пройшов шлях від помічника начальника вугільної ділянки до начальника шахти № 13 тресту «Куйбишеввугілля» в Донецьку. Наступні дев'ять років (1970-1979) він працював директором шахтоуправління «Куйбишевська».
Після розпаду СРСР і смерті Дегтярьова саме Звягільський очолив "Донецький клан". Він шантажував першого президента України Леоніда Кравчука ідеями донецького сепаратизму, домагаючись пільг і преференцій для Донбасу. До бюджету на 1992 рік були закладені значні суми на розвиток вугільної галузі. Потім почалося протиставлення "трудового, робочого Донбасу" і "рухівської Галичини", і, відповідно, тиск донеччан, спрямоване на усунення з уряду "галичан". Так в 90-е почався новий виток нескінченної війни "донецьких" проти "Дніпропетровських" і "галицьких". Наприкінці 1992 року Юхим Звягільський вийшов на трибуну Верховної Ради під час розгляду бюджету на 1993 рік і заявив, що Донбас нікому не поставити на коліна. Це гасло став гаслом регіону, гаслом, під яким "Донецький клан" вирішив йти на завоювання київських політичних висот. Сам Звягільський досить легко зайняв посаду голови Донецької міськради і міськвиконкому, яку поєднував з депутатством у Верховній Раді.


(Ветерани донецького клану.)
Звягільський першим оцінив потенціал, помітивши початківця бізнесмена. Звягільський надавав протекцію Ахметову і ввів його в вузьке коло "Донецького клану". Тут треба зазначити, що на Ахметова дуже сильно вплинула атмосфера 90-их. Якщо "старі" члени клану хоч використовували свою владу гроші і вплив в корисливих і честолюбних цілях, але вони і не забували про простий народ, підвищували зарплати, соціальну допомогу для шахтарів, вони відбудовували Донбас, робили все можливе для його процвітання. Ахметов був не таким. Він, в першу чергу, почав створення особистого капіталу, не піклуючись більше ні про кого іншого. Для того, щоб швидко розбагатіти в атмосфері 90-х Ахметов зв'язався зі злочинністю. Разом з кримінальним авторитетом Брагиним Ахать Хафізовічем (Алік Грек) Ахметов створив велику корпорацію «АРС». На пару Ахметов і Брагін швидко задавили всіх своїх конкурентів, не соромлячись жодних методів (за чутками Ахметов особисто їздив "на розборки"). На Донбасі досі ходять історії про криваві розборки банди Ахметова-Брагіна зі своїми конкурентами. Журнал «Кореспондент» в грудні 2002 року писав про Ахметова: "У Донецьку ще пам'ятають, що 7 - 8 років тому він командував кримінальної армією Аліка Грека". У 1995 році Брагін був убитий під час футбольного матчу в результаті вибуху потужного радіокерованого пристрою.


(Брагін і Ахметов - нерозлучні компаньйони.)
Так Ахметов став єдиним господарем Донбасу. Смію припустити, що вбивство Брагіна організував саме він, щоб позбавиться від стала непотрібною "впливового друга". Цікава деталь, Ахметов багато уваги приділяє саме своєї безпеки. Обізнані люди кажуть, що такої системи охорони, яку розробив Ахметов, ні навіть у президента РФ. Таким чином, за допомогою нехитрих маніпуляція і впливових друзів, з легкої подачі Звягільського, дрібний бізнесмен "Ахметка" перетворився в Ріната Леонідовича - найбагатшого олігарха України і одного з найбагатших людей Європи. Знаючі люди звикли розділяти "Донецький клан" на "до" і "після" Ахметова. Клан до Ахметова є законсперірованное об'єднання вищої партійної номенклатури Донбасу, створене для кооперації дій і лобіювання власних інтересів. Це своєрідне закрите об'єднання еліт і не більше того. "Донецький клан" з царювання Ахметова - це мафія чистої води, призначена тільки для збагачення своїх членів. Можна довго сперечатися про правомірність подібного роду організацій, але в той же час, Донецький клан (які б погані люди туди не входили) зробив Донбас самим процвітаючим регіоном не тільки України, але і всього союзу. Ахметов же тільки й робив, що висмоктував з Донбасу все соки, грабуючи його жителів заради власного збагачення! Через деякий час Рінат Ахметов заволодів майже всіма великими підприємствами Донбасу: 98% ТРК "Україна", 27% Дружківського рудоуправління, 52% торгового дому "Азовсталь" і контрольним пакетом металургійного комбінату "Азовсталь", 17% страхової компанії "Аско", 99% акцій ФК "Шахтар", 99% акцій готелю "Донбас-Палас". Ахметову належать 98% акцій пивзаводу "Сармат". За посередництва "Сармата" він володіє 50% акцій фірми "Полтавпиво", 93% акцій Пивобезалкогольного комбінату "Крим", 90% Луганського пивоварного заводу, 51% Півобезлкогольного комбінату "Дніпро", 70% Київського пивзаводу. Крім того, Ахметову належить 60% фірми "Гефест" і 51% акцій оператора стільникового зв'язку DCC.


З зміцненням свого фінансового становища, Ахметов став подумувати про політичну кар'єру. У банді Багірова він познайомився з тодішнім губернатором Донецької області Віктором Януковичем. Разом вони стали кістяком оновленого "Донецького клану" або, як правильніше буде сказати, донецьку мафію. Завдяки фінансуванню Ахметова була створена "Партія регіонів", а Януковичу була забезпечена успішна передвиборча компанія. Результат не змусив себе довго чекати: незабаром Янукович став прем'єр міністром і балотувався на президентську посаду в 2004-му році. Перелякані таким напором "донецьких", "дніпропетровські" (Коломойський) і "галицькі" (Ющенко) за підтримки "західних партнерів" пішли в контр-атаку. Разом вони влаштували майдан-1 ( "Помаранчеву революцію"), знівелювавши успіхи Януковича і змусивши його на час забратися з політичної арени України.

( "Помаранчева революція")
Відразу зазначу, що Янукович ніколи не був самостійною фігурою ні в політиці, ні вже тим більше в "Донецькій клані". Він завжди був "людиною Ахметова" і виконував його вказівки, не володіючи навіть найменшої самостійністю. Незважаючи на поразку в 2004-му, Ахметов був не тим людиною, який так просто опустить б руки. Він продовжував нарощувати фінансування Януковича в опозиції, влаштував йому мощною піар-компанію, розкручував його "Партію регіонів". Як результат - вже в 2006-му Янукович знову стає прем'єр-міністром! Президентські вибори 2010-ого року стали тріумфом "Донецького клану"! Янукович з легкістю обійшов усіх кандидатів від "дніпропетровських" та "галицьких", в тому числі і Юлію Тимошенко, обігнавши її на 3,48%! Сила і вплив "Донецького клану" під час президентства Віктора Януковича досягли свого піку!

( "Тріумф волі" донецьких!)
Зі зміцненням соєю влади Янукович і Ахметов почали розставляти в уряді "своїх" людей. Насамперед був скорочений штат секретаріату президента Ющенка, з уряду були видалені всі лояльні йому люди. З облаштуванням у владі "донецькі" з лишком окупили всі витрати на двадцятирічну боротьбу з "дніпропетровськими" та "галицькими". Поки Янукович виступав як політичне прикриття, Ахметов, розграбовані Донбас і Україну, відпрацьовував свої гроші і здійснював свої сумнівні оборудки. Корупція, продажність, злодійство при Януковичі досягла небачених масштабів! Якщо ж хтось із людей Ахметова або Януковича зовсім втрачав берега і потрапляв в поле зору журналістів, то його швидко "відмазував" ще один член "Донецького клану" - міністр внутрішніх справ Луценко Юрій Віталійович. Поки Ахметов і Янукович набивали кишені, весь тягар влади впала на ще одного представника клану "донецьких" - Азарова Миколи Яновича. Ні Янукович, ні його оточенні всерйоз ніколи не займалися державними справами, і управління 40-ка мільйонним державою було покладено на прем'єр-міністра Азарова ...

(Прем'єр-міністр Микола Азаров)
Зажравшийся клан "донецьких", їх злодійство і продажність, а також небажання ними вирішувати нагальні проблеми, розлютили український народ. Цим спритно скористалися "дніпропетровські" і "галицькі" в особі олігархів Коломойського і Порошенко. Вони за власний кошт Заходу, який давно хотів відірвати Україну від Росії, влаштували криваву авантюру під назвою "євромайдан", в результаті чого Україна занурилася в хаос громадянської війни. Можна скільки завгодно звинувачувати Порошенко, США, ЄС, але якби не бездарні дії Ахметова і Януковича, які з відкритим ротом дивилися на збройний переворот під боком, боячись рішучих дій і втрати активів за кордоном, то ніякої війни б не було. Мало того, що у Януковича не вистачило духу розігнати майдан, так він ще й втік з України відразу після перевороту, кинувши своїх виборців напризволяще! Кров російського народу Донбасу лежить і на його руках, а також на руках того, хто привів його до влади!

(Ось, до чого призвела боягузтво, дурість і жадібність Януковича і Ахметова, через які до влади прийшла хунта!)
Як не сумно це усвідомлювати, але донецька мафія до сих пір зберігає свій вплив на Донбасі. Сьогодні агентом впливу клану в Новоросії є командир батальйону "Схід" пан Ходаковський. Але про все по порядку. З перемогою євромайдан, Ахметов, після того, як Янукович втік, зважився на відчайдушний крок. Він влаштував "липові протести" на Донбасі, щоб в черговий раз полякати центр ідеями донецького сепаратизму і виторгувати собі пару преференцій. Він і уявити собі не міг, що його авантюра виллється в захоплення адміністративних будівель і збройну боротьбу. Дійсно, звідки олігархові знати про сподівання простого народу Донбасу возз'єднатися з Росією? Як би там не було, навесні в ДНР було безліч людей Ахметова, які лише зображували війну, насправді готуючи мирну здачу Донецька в обмін на збереження активів свого господаря. І тут як не можна до речі втрутився Стрільців, який зайнявши Слов'янськ, а потім і Донецьк, перетворивши опереткове "повстання" в справжню боротьбу! Смішно сказати, адже до Стрєлкова багато адміністративні будівлі продовжували знаходиться під владою України (!) Ні міліція, ні армія так і не були як слід роззброєні, а, замість того, щоб брати кордон і займати інші міста Донбасу, безвилазно сиділи в Донецьку, бодаясь з украми в аеропорту. Я сподіваюся, всі пам'ятають провальний травневий штурм Донецького аеропорту під командуванням Ходаковського. Укри звідкись дізналися про розташування ополчення і планах армії Новоросії, хтось із командирів злив їм інформацію, ім'я, так би мовити, напрошується само собою.

(Вантажівка з ополченцями був прямою наводкою розстріляний карателями. Хтось розповів їм про шляхи, по яких ополчення повинне було пересуватися.)
Стрільців ж поклав кінець української влади в ДНР і знищив всі адміністративні інститути хунти, знявши мера Донецька Лук'яненко з посади. Після відходу Стрєлкова, Ахметов і його банда завтавілі ополчення зупиниться перед порожнім Маріуполем в вересні минулого року! Справа в тому, що вся продукція українських підприємств, які до сих пір (!) Належать Ахметову, реалізовується через Маріупольський порт з українськими супровідними документами. Якщо ополчення візьме місто, то Ахметов не зможе торгувати своєю продукцією, і в мить з багатющого олігарха перетвориться в жебрака. Щоб цього не сталося, він вплинув на уряд ДНР (Стрелкова там більше не було) і в кооперації з Сурковим зміг зупинити армію Новоросії буквально на підступах до міста! Влада Ахметова на Донбасі настільки велика, що його підприємства не націоналізовані навіть через півтора року громадянської війни, вони продовжують відраховувати податки хунті і приносити йому прибуток!

Що тут можна сказати? На Україні ми бачимо торжество нео-феодалізму, коли впливові клани, прив'язані до певної території борються за гегемонію в столиці. Торжество середньовіччя, інакше це ніяк не назвеш. Подібного роду склоки і війни феодалів з приватними арміями (див. "Добровольчі батальйони") і привели Україну до краху, хаосу і громадянської війни. У ситуації, що склалася нам необхідно, по-перше, позбутися пережитків феодалізму на Донбасі, націоналізувавши майно Ахметова, і, по-друге, звільнити решту земель Новоросії від Харкова до Одеси, щоб позбавити від українських феодалів залишилися в окупації російських людей України.
PS Якщо хтось досі не вірить, що Ходаковський зрадник пропоную вам подивитися ось це відео. Сподіваюся, після цього всі питання відпадуть.

Переглядів: 2752


Дійсно, звідки олігархові знати про сподівання простого народу Донбасу возз'єднатися з Росією?
Що тут можна сказати?
Навигация сайта
Новости
Реклама
Панель управления
Информация