Ексклюзив: «Від Пітера до Києва рукою подати» (ФОТО)

1. кмітливий штурман
2. До членоушкодження не дійшла
3. Помилкова тривога
4. Будь ласка, дивіться ТУТ повний фоторепортаж автора з авторалі

Ралі стартувало від верстового стовпа поруч з
Орловськими воротами Катерининського парку

C 13-го по 18 вересня за маршрутом Санкт-Петербург - Великий Новгород - Твер - Калуга - Брянськ - Чернігів - Київ загальною протяжністю 2170 км у ознаменування першої російської автомобільної гонки 1910 року на приз імператора Миколи II пройшов міжнародний автопробіг, в якому брали участь українські і російські журналісти, в тому числі кореспондент «2000».

Як пілотів і штурманів від нашої країни виступили співак Віктор Павлик, актори театру і кіно Олексій Зубков і Віталій Борисюк, скульптор Олег Пінчук, від Росії - співаки Дмитро Маліков, Олексій Глизін, Павло Паскаль, актори Валдіс Пельш, Семен Стругачев, Анастасія Заворотнюк і боксер Костя Цзю. У містах, де зупинялися учасники автопробігу, публіку розважали гурти «Воплі Відоплясова», «Ногу звело», «Відчайдушні шахраї» та учасниці конкурсу «Юрмала-2010» Ірина Скринник і Олена Слюсаренко з групи «Пающіє труси».

Основними «конячками» заходи послужили 20 сучасних автомобілів - Lada Priora, Volga Siber, Renault (Megane і Sandero), UAZ 3163 Patriot і останні моделі Skoda (Yeti, Fabia, Superb і Octavia). Родзинкою пробігу стала пересувна виставка ретроавтомобілів радянського і зарубіжного автопрому: «Москвич-401», ГАЗ-12 ЗІМ, ГАЗ М-20 «Перемога», ЗІС-110, «Волга» ГАЗ-21, «горбатий» ЗАЗ-965 1962 р випуску, Chevrolet Corvette 1960 р., Aston Martin DB6 1969 г. в. і Rolls-Royce Silver Wraith 1957 року у., а також автоветерана Lagonda. Примітно, що автомобіль цієї марки брав участь в пробігу 1910 р

Ретроавтомобілі біля Катерининського палацу в Царському Селі

кмітливий штурман

Перш за все хочу відзначити гостинність росіян. Вони подбали про наш дозвіллі. Наприклад, як тільки ми приїхали в Пітер і розмістилися в готелі «Потьомкін» (Царське Село), ​​нас тут же повезли на екскурсію по місту. Ще одна екскурсія відбулася по дорозі з Калуги в Брянськ. Ми завернули до Оптиної пустель - один з найдавніших монастирів Російської православної церкви, розташований недалеко від Козельська Калузької обл.

Не можна не згадати і про те, як зустрічали нас в Росії і на батьківщині. У РФ місцева влада намагалися не вдарити обличчям в бруд: куди б ми не прибули, всюди відчували дружелюбність і готовність допомогти. Техніки, що відповідають за якість звуку на мобільних сценах, де виступали артисти, з роботою справлялися на відмінно. Чого не скажеш про Чернігів, де звук був поставлений настільки погано, що навіть українські артисти відмовилися виступати. У Росії таких інцидентів не було. Наприклад, в Брянську Олексій Глизін разом з Віктором Павликом виконали пісню українською мовою, чим викликали захоплення місцевих жителів.

По дорозі були і кумедні випадки. Біля Калуги до місця збору учасників пробігу під'їхали байкери на спортивних мотоциклах. Поцікавившись, що ми тут робимо, вони вирішили приєднатися. Але оскільки нам довелося довго чекати, поки машини ДАІ супроводжуватимуть нас в місто, вони не витримали і, продемонструвавши кілька ефектних трюків, поїхали геть.

Головний суддя автопробігу Дмитро Купріянов: «Ви, пане Пельш, ризиковий хлопець!»

Поки чекали команду для збору колони, розповідали один одному байки. Найбільшу цікаву повідав головний суддя гонок Дмитро Купріянов (РФ). Він брав участь в одному з ралі. Зима, ніч, до перехрестя під'їжджає екіпаж. Дороги укочені у всіх напрямках, куди їхати - незрозуміло. Опустивши скло, водій висунувся і, постукавши кулаком по шолому, запитав у проходить повз бабусі: «Бабуся, такі, як ми, куди поїхали?» «І наліво поїхали, і направо, і прямо», - простодушно відповідала жінка похилого віку.

Дівчина-штурман відразу зрозуміла, що на цьому перехресті всі екіпажі вибирали напрямок навмання. І тоді її осяяла просто геніальна думка. Постукавши себе по шолому, вона поцікавилася: «А звідки такі, як ми, не поверталися?» Ось так вони і знайшли вірний маршрут. Мені ця історія здалася повчальною: не знаєш, куди їхати, - постав правильне питання.

Ще один випадок стався між Калугою і Брянськом. На всіх перехрестях і поворотах стояли пости ДАІ. Ми вирішили, що нам організували шикарні проводи, але, побачивши озброєних автоматами військових, прийшли в замішання. Зупинилися на черговому повороті і поцікавилися у даішників, що відбувається. Вони по секрету сказали, що по одному з паралельних маршрутів перевозять на утилізацію ядерну боєголовку.

До членоушкодження не дійшла

Коли я вилітав з Києва до Санкт-Петербурга, то вважав, що просто прокачусь з вітерцем по російським і українським дорогам. Як би не так. Організатори автопробігу придумали для учасників аматорське ралі і на кожному його етапі визначали переможців.

Всім екіпажам видали так звану дорожню книгу, в якій були позначені тільки відстані між пунктами, напрямок руху і дорожні покажчики. Кінцева мета була відома, але про маршрут ніхто нічого не знав. Наше завдання полягало в тому, щоб пройти по маршруту за певний часовий інтервал, відхилення від якого каралося штрафами. До слова, судді штрафували і за перевищення швидкості, і за непристебнутий ремінь. В такому ралі важлива точність проходження маршруту, а не швидкість. На фініш треба було прибути точно в призначений час, при цьому дотримуючись правил дорожнього руху.

Усередині тимчасових інтервалів були ще й спецділянки з додатковими змаганнями, де було потрібно їхати з точністю до секунди і при цьому самим обчислювати норматив швидкості пересування. У таких змаганнях все навантаження лягає на штурмана, а водій тільки виконує його вказівки.

Кумедний випадок стався на маршруті Калуга-Брянськ в населеному пункті Кам'янка. Учасники автопробігу понеслися по дорозі, як кому заманулося, і тільки на фініші з'ясувалося, що потрібно було їхати зі швидкістю 60 км на годину. Головний суддя Дмитро Купріянов вольовим рішенням всім екіпажам не зарахував результати проходження відрізка. Треба було бачити в цей момент розлючених водіїв і штурманів! Вони кричали, що немає дорожнього знака, що позначає закінчення населеного пункту, а судді незворушно відповідали, мовляв, його, мабуть, «позичили» місцеві жителі. Цілком ймовірно, дійшло б до членоушкодження суддівського корпусу, але, на щастя, все обійшлося. Мінорний настрій повернулося після концерту групи «Воплі Відоплясова».

Забігаючи вперед, відзначу, що 1-е місце в ралі зайняв екіпаж Renault Megane, який представляє НТВ, - кореспондент Єгор Коливанов, оператор Микита Чалих і інженер відеомонтажу Олексій Гайдамакин. «Срібло» дісталося Віктору Павлику та його директору Ігорю Атаманчук (Renault Sandero). Третіми були блогери Livejournal.ru і Liveinternet.ru Олександр Попов та Дмитро Якимцем (Renault Megane). Віктор Павлик взагалі дуже впевнено пройшов всю трасу. На третьому етапі Твер-Калуга він зайняв 3-е місце, а на п'ятому Брянськ-Чернігів - друге.

Переможці автопробігу (зліва направо): Дмитро Якимцем, Олександр Попов, Ігор Атаманчук, Віктор Павлик та Микита Чалих

До слова, відомі співаки виявилися непоганими водіями і штурманом. Наприклад, переможцем 4-го етапу ралі на маршруті Калуга-Брянськ стали Дмитро Маліков і його директор Артем Кедров (Volga Siber). Виявляється, Маліков періодично їздить в тривалі пробіги з друзями. Зрозуміло, він зрадів перемозі, але заявив, що не заради цього бере участь в пробігу - тут зібралися «чудові люди, з якими дуже цікаво спілкуватися». Дмитро висловив побажання, щоб автопробіги проводилися щорічно.

Підсумкове нагородження відбулося на майдані Незалежності, а перед цим в Українському домі учасникам гонки були вручені пам'ятні жетони - точні копії тих, якими нагороджувалися учасники пробігу 1910 р та фотоальбоми з видами Києва від першого заступника голови КМДА Олександра Попова.

Фотокартку на пам'ять

Помилкова тривога

Чи не покрівлю душею, якщо скажу, що найбільше учасникам автопробігу запам'яталося 17 вересня - п'ятий день змагань. І не тільки тому, що в цей день до нас приєдналися президенти України і Росії. Напередодні цієї зустрічі ми ночували в Брянську в готелі «Чернігів». Вранці під час сніданку по внутрішньому радіо несподівано оголосили пожежну тривогу. З динаміків лунало: «Увага, в будівлі пожежа, прохання всім залишити приміщення». Присутні в залі насторожилися і стали переглядатися. Але ніхто на вулицю не вибіг - боляче їсти хотілося.

Через кілька хвилин в кафе увійшли співробітники спецпідрозділу з охорони президента Росії в бронежилетах, з пістолетами і снайперськими гвинтівками. Частина обмундирування вони склали в холі готелю, залишивши вартового. Як тільки бійці сіли за столики, команда про евакуацію повторилися, але ніхто з них на неї не відреагував. Повинно бути, теж були голодні. Пізніше в залі з'явилася адміністратор, яка повідомила, що тривога була навчальною - перевіряли пожежну сигналізацію.

У 20 км від кордону з Україною машини учасників ралі вишикувалися по номерам. До нас приєдналася кавалькада відомчого транспорту (автомобілі супроводу російського президента і МВС РФ) і машини «швидкої допомоги». Колона розтягнулася на кілометр. Праворуч від основної траси організували імпровізовану вертолітний майданчик, куди приземлилися вертольоти Віктора Януковича і Дмитра Медведєва. Президенти відразу ж попрямували до раритетних авто.

Президенти України і Росії висловилися за те, що для дружби наших братніх народів потрібно мати не тільки хороші дороги, а й можливість без нервів і хамства перетинати кордон

Обом сподобалися Chevrolet Corvette і Aston Martin DB6. Глави держав не залишили без уваги і «горбатого» «Запорожця», проте в дорогу вирушили на «Перемогах». Дмитро Анатолійович поїхав на особистому авто білого кольору 1951 р., Подарованому йому бізнесменами, а Віктор Федорович - на кабріолеті 1950 в. з м'яким дахом. Верхня частина цього раритету бежевого кольору, нижня - бордового. До кордону першим йшло авто російського президента, а після її перетину колону очолив глава нашої держави. На обох машинах майоріли національні прапори.

Після того як автомобілі президентів повернули на Глухів, учасники пробігу продовжили слідування за запланованим маршрутом до Чернігова в режимі ралі, звідки взяли курс на Київ. Столиця нашої країни зустріла проливним дощем, але від цього настрій не погіршився. Що не кажи, в гостях добре, а вдома краще.

На закінчення хочеться подякувати організаторам автопробігу, суддів, гоночних інженерів і співробітників прес-центру за сім незабутніх днів. Висловлю спільну думку: всі учасники ралі були одностайні в тому, щоб в наступному році історичний маршрут повторився.

Організували автопробіг російські компанії «Газпром» і «Регіон-Інформ», партнерами виступили «АвтоВАЗ», «Соллерс», «Група ГАЗ», «Автофрамос», Skoda Auto Russia і ЗАТ «Єдина національна диспетчерська служба». Пробіг повторює історичну гонку, що проводилася з 16-го по 29 червня (за старим стилем) 1910 р Імператорським російським автомобільним товариством на приз імператора Миколи II. Маршрут 1910 р .: Санкт-Петербург-Київ-Москва-Санкт-Петербург. У змаганні взяли участь понад 40 автомобілів. Переможцем став Віллі Пёге (Mercedes). Надалі автопробіги на приз імператора стали щорічними.

Будь ласка, дивіться ТУТ повний фоторепортаж автора з авторалі

.

Шановні читачі, PDF-версію статті можна скачати тут ...