Езоп - Байки (2)

Есоп

байки

Переклад Алексєєва

Есоп

(Ймовірно, VI ст. До н. Е.)

Есоп - легендарний пошт, що вважається творцем байки. Його життя літературна традиція пристосовує до VI ст. Згідно з переказами він був рабом з Фрігії (в Малій Азії), згодом був відпущений на волю і жив деякий час при дворі лидийского царя Креза. Розповідають, що в кінці кінців він потрапив в Дельфи, де, звинувачений жрецької аристократією в святотатстві, був скинутий зі скелі. Зберігся великий збірник Есопових байок, але він був складений в середні століття, тому важко визначити справжнє спадок Есопа. В основі Есопових байок лежить народна байка, що мала довгу історію. Байка зустрічається вже у Гесіода (див. "Труди і дні"), у Архілоха, Симонида. Байки Есопа яскраво відображають економічну нерівність, малюють бідність (наприклад, "Бідняк"), експлуатацію сильними слабких ( "Два горщика" та ін.) Картину життя Малої Азії VI ст., Випередила в економічному розвитку Греції. Есоп не проповідує боротьби з багатими і сильними ( "Бик і жаба"), але його байки цінні пропагандою праці (наприклад, "Селянин і його сини") і спрямованістю проти експлуатації. Байки Есопа - часто живі побутові сценки, взяті з самої гущі народного життя; вони - яскравий зразок ранньої художньої прози. Згодом Есопово спадок піддавалося спотворень, переробкам і викликало наслідування, починаючи з переказу віршами римським байкарем Федром (I ст. Н. Е.) І грецьким байкарем Бабрія (III в. Н.е.) аж до поетичних переробок Лафонтена, Дмитрієва, Ізмайлова і інших. Сюжети деяких байок Есопа творчо використовував наш великий байкар Крилов. (Переклад вибраних байок Алексєєва ( "Дешева бібліотека"), вид. Суворіна, Спб "1888.)

ВОРОН І ЛИСИЦЯ

Вдалося Ворону роздобути шматком сиру, злетів він на дерево, сів там і попався на очі Лисиці. Задумала вона перехитрити Ворона і каже: "Що за ставний молодець ти, Ворон! І колір-то твоїх пір'я самий царствений! Будь тільки у тебе голос - бути тобі владикою всіх пернатих!" Так говорила шахрайка. Попався Ворон на вудку. Зважився він довести, що у нього є голос, каркнув в усі гайвороння горло і впустив сир. Підняла Лисиця свою здобич і каже: "Голос, Ворон, у тебе є, а розуму-то й не було".

Не вір ворогам - пуття вийде.

ЛИСИЦЯ І ВИНОГРАД

Голодна Лисиця помітила звісивши з лози гроно винограду і хотіла було дістати її, але не могла. Пішла вона і каже: "Він ще не дозрів".

Інший не може зробити що-небудь через нестачу сил, а звинувачує в цьому випадок.

ЖУК І МУРАХА

У літню пору Мураха, повзаючи по полях, збирав зерна і колосся, накопичуючи собі корм на зиму. А Жук, побачивши його, здивувався його працьовитості і тому, що він працює в ту пору, коли інші тварі, позбувшись від праць, живуть безтурботно. Той промовчав тоді. Коли ж прийшла зима і дощі розмили гній, голодний Жук прийшов до Мурасі і попросив їжі. А той йому сказав: "Про Жук! Якщо б ти тоді потрудився, коли я працював, - а ти сміявся наді мною, - не довелося б тобі тепер потребуватиме кормі".

БІДНЯК

У бідняка була дерев'яна статуя бога. "Зроби мене багатим", - молився він їй, але молитви його залишалися марними, і він став ще біднішими. Зло взяло його. Схопив він божка за ногу і вдарив об стінку головою. Вщент розлетілася вона, і з неї висипалася жменю червінців. Зібрав їх щасливець і каже: "Низький же і дурний ти, на мою думку: почитав я тебе - ти не допоміг мені, грюкнув об кут - послав велике щастя".

Хто звертається з негідником лагідно - залишиться в збитку, хто вступає з ним грубо - в бариші.

два горщики

Річка несла в своїй течії два горщика - глиняний і мідний. "Тримайся від мене подалі, чи не підпливай близько, - просить глиняний горщик мідного. - Трохи ти доторкнешся до мене, ти розколоти мене в шматки, а самому мені торкатися тебе немає полювання".

Немає життя бідному, якщо під боком у нього оселиться багач.

БИК І ЖАБА

Бик пішов пити і розчавив дитинча жаби. Приходить на те місце його мати - її там не було - і питає своїх дітей: "Де ваш брат?" - "Він помер, матінка, - кажуть вони, - зараз приходив величезний звір про чотирьох ногах і розчавив його". Надулася жаба і питає: "Що, буде той звір з мене величиною?" - "Перестань, мама, - чує вона у відповідь. - Не гнівайся, скоріше ти лопнеш, ніж зрівняти з ним".

Небезпечно слабкому змагатися з сильним.

СЕЛЯНИН І ЙОГО СИНИ

У передсмертний свій час закликав селянин своїх синів і, бажаючи заохотити їх до заняття землеробством, каже їм: "Діти мої, я вмираю. Обшукайте наш виноградник, в ньому ви знайдете захованим все, що я мав". "Повинно бути, там заритий скарб", - думають сини і після смерті батька перерили весь виноградник. Скарб вони, правда, не знайшли, зате добре скопана грунт дала збір винограду ряснішим колишнього.

Істинне скарб для людей - уміння працювати.

Кінець ознайомчого уривка

СПОДОБАЛАСЯ КНИГА?