Фархад Фаткуллин: «У мене вдома татарський і російська мови заборонені»

5.08.2018

«Вікімедіст року» в світі про тонкощі розвитку багатомовності в сім'ї, перекладах Шаймієва і Мінніханову, а також боротьбі з нахабними "вікі-начальниками»

Професійний перекладач і небайдужий громадський працівник Фархад Фаткуллин вже шість років без копійки коштів розвиває татарський сегмент «Вікіпедії», за що й удостоївся недавно звання «Вікімедіст року» з рук творця знаменитого інтернет-словника Джиммі Вейлза. В інтерв'ю «БІЗНЕС Online» Фаткуллин розповів, за що його банили в татарської «Вікіпедії», чому він пишається вепсів, що живуть в Ленінградській області, і що таке «технічний вирок» мови.

Фархад Фаткуллин: «У 2009 році мені не вистачало татароязичних контенту для того, щоб підтримувати і розвивати свою мову» Фото: Ірина Єрохіна

«МОЖНА БУЛО Б ЗРОБИТИ ЯКІСНА РАДІО АБО ЖУРНАЛ татарською, ЩО НАЗИВАЄТЬСЯ, ВСІМ СВІТОМ»

- Фархад, як вийшло, що ви почали займатися «Вікіпедією»?

- Правильніше сказати - захоплюватися. Більшість людей потрапляє туди як Аліса у Льюїса Керролла, через кролячу нору. Я не пам'ятаю, як почалося знайомство з «Вікіпедією», але точно це було - і є - в професійних цілях. «Вікіпедія» сьогодні - об'єктивно найкращий багатомовний тлумачний термінологічний словник. Я перекладач, доводиться шукати в різних мовах терміни, якими будеш оперувати в робочій діяльності. Періодично доводиться стикатися з іншими мовами в роботі. У «Вікіпедії» дуже добре влаштований механізм міжмовних посилань (в форматі комп'ютера - в нижній частині лівого меню статті, в мобільній версії - іконка зліва під заголовком - прим. Ред.).

У 2009 році мені не вистачало татароязичних контенту для того, щоб підтримувати і розвивати свою мову. Я в основному не читаюча людина в питанні новин, тому що дуже багато читаю енциклопедичної інформації, наукових статей, і новини в мій особистий світ проникають виключно на ходу (на фітнесі, при спілкуванні з людьми, в транспорті і так далі). І мені не вистачає виключно новинного і освітнього розмовного інтернет-радіо на татарською (жанр News Talk). Кращим прикладом є англомовна станція BBC World Service, але особливий респект - робить аналогічне з меншим бюджетом туркам з NTVRadyo. Крім стандартного програмування - коли в будь-якій точці планети розгортаються актуальні події (будь то засідання фракцій, захоплення заручників або прес-конференція за участю їх президента в ході іноземного візиту тощо) - вони відразу дають в прямий ефір в реальному часі, а якщо потрібно, то і через перекладача. Вважайте, ваша газета, тільки в форматі аудіо 24 години і 7 днів на тиждень.

Щоб зацікавити себе татарським, мені не вистачало науково-технічних журналів татарською формату «Наука і життя», ваківських, як «Питання економіки», або по новинках в менеджменті, як Harvard Business Review. У свій час слухав радіо «Свобода» на татарською мовою, але, по-перше, програми татарською там йшли недовго, а по-друге, висвітлення подій мені не дуже сподобалося, і в якийсь момент ми з ним розійшлися. У якийсь момент на ці мої потреби своєю різноманітністю почала відповідати «Вікіпедія» татарською. Спочатку став читати, а пізніше приєднався до тієї команди, яка писала статті на татарською.

- Чому, на вашу думку, немає такого ж високоякісного контенту в медіа татарською?

- Будь-який медіа-проект такого рівня вимагає команди. Це робота для великих фахівців, яких сьогодні на ринку відшукати непросто. З відповідною оплатою. І питання стоїть: або ринок буде платити, або якийсь спонсор. І не обов'язково держава, вона не зобов'язана це робити. Воно повинно піклуватися про те, щоб були дороги, не було безробіття і так далі. І в Татарстані у держави це ніби виходить. Слава богу, ми живемо не в Ульяновську або Кіровської області. У нас якість життя вище.

Використовувана в «Вікіпедії» та інших освітніх проектах «Вікімедіа» технологія «Вікі» дає можливість величезній кількості людей спільно досягати значного результату в потрібному напрямку малою ціною. Даний механізм дозволяє створювати якісний контент так, що для людей, орієнтованих на особистий розвиток, соцмережі і поруч не стояли. Це хороший інструмент в тому числі і для татарського народу. Я шалено пишаюся своїми колегами на північному заході країни, народом під назвою вепси. Їх налічується п'ять з половиною тисяч чоловік, живуть вони в селах в Ленінградській області і Карелії. І є там три-чотири людини, які створили ресурс, на який прийти не соромно. Може бути, там не так багато фотографій, як у вас в «БІЗНЕС Online», але ви побачите і інтерфейс на вепській, статті на цій мові , За рахунок «Вікіпедії» вони можуть це робити. У них немає нашого IT-парку або Іннополіса, у них немає бюджету Татарстану, немає «свого всесвітнього конгресу татар». І для мене, як для професійного лінгвіста, який любить мови, це дуже відрадно. Так і зі ЗМІ. Можна було б зробити якісне радіо або журнал, що називається, всім світом.

«Вікіпедія» сьогодні об'єктивно найкращий багатомовний тлумачний термінологічний словник »Фото: скріншот

«ДОЛЯ Мокшанська мова ДЛЯ МЕНЕ НЕ МЕНШ ДОРОГА, НІЖ ДОЛЯ ТАТАРСЬКОГО»

- Скільки мов ви знаєте?

- Я знаю шість мов: французьку, італійську, турецьку, англійську, російську, татарську. Російською є вираз «поріднитися» - рідним для тебе щось стає тоді, коли ти до цього відчуваєш позитивні емоції. І ось шість мов шалено люблю, всі інші шалено ціную. Тому що це феномен, який створювали своїми емоціями і переживаннями величезна кількість людей, які жили до тебе і передавали це з покоління в покоління. І тому Мокша мову, один з мов Мордовії, на якому говорять дві тисячі осіб, - його доля для мене не менш дорога, ніж доля татарської мови або чим доля інгушського, який у нас в «Вікіпедії» отримав повноправний домен в травні цього року.

Я розумію ще кілька мов, але не до такої міри, щоб насолоджуватися поезією, говорити на них красномовно. Мова - як мускул: або ти його накачуєш різними вправами і спілкуванням, або він у тебе атрофується. Тому довелося обмежити їх кількість в моєму повсякденному житті.

- А вдома на якій мові розмовляєте?

- У мене вдома татарський і російська мови заборонені. Ні телевізора спеціально, тому дітям доводилося дивитися улюблені мультфільми на французькою, турецькою та італійською, іноді англійською та іншими мовами. На вулиці або в садку я не втручаюся в те, якою мовою вони розмовляють з іншими, але сам говорю тільки по-татарськи і очікую аналогічного зі мною, а вдома - мовні санкції. Звичайно, дружина завжди і в усьому давала поблажку. Тому свого часу мені довелося залишити одну зі своїх робіт, щоб більше часу приділяти освіті дітей.

- Ту, яка на держслужбі?

- В апараті президента у мене не було статусу держслужбовця, і я не дивився на те, скільки мені платять. До певного моменту мені було цікаво бродити по планеті, і до 2008 року я зо два тижні в місяць стабільно проводив поза Казані, працюючи на комерційному ринку в різних куточках нашої кульки (навіть перебуваючи на півставки співробітником важливого інституту держвлади регіону). Оскільки у мене є певні особисті цінності в разі дітей, як тільки мені знадобилося забезпечувати порядок вдома, читання, домашнє завдання, мова і так далі, з апаратом президента по взаємному розумінню я розлучився (моя колега йшла у відпустку по догляду за дитиною, і ми за пару місяців допомогли найняти на наші місця двох здатних хлопців). Я до сих пір продовжую працювати на заходах, які вони організовують, в тому числі і за участю президента Татарстану, на щастя, запрошують супроводжувати і різні делегації на комерційній основі. Але мені потрібно було вирішувати свої власні батьківські завдання.

- У вас дружина теж знає кілька мов?

- Вона сьогодні говорить англійською, вже багато розуміє по-татарськи. Вдома я намагався говорити з дітьми на французькою, турецькою та італійською, але зауважив, що для дружини це складно. Вона цими мовами не володіє, а тому переключалася на російську. Тому в якийсь момент я став будинки з усіма говорити виключно англійською, а знайомство дітей з іншими мовами довелося залишити на мультики в YouTube і на пізніше. Дружина у мене татарка, яка не говорила по-татарськи взагалі і особливої ​​любові до татарській мові не відчувала. Для того, щоб забезпечити багатомовність в родині, я переключився на англійську мову. І перші два роки після нашого шлюбу будинку завжди був англійський виключно. І з часом її ставлення як до татарського, так і до багатомовності взагалі, змінилося. Вона комфортно себе почуває, коли знаходиться в середовищі, в якій говорять татарською. Просто не всі люди поділяють любов до мов. Коли вона вискочила з мономовності, зрозуміла корисність в тому числі і робочого володіння англійською, сама прийняла рішення про те, що дітки у нас по можливості будуть ходити і в татарський дитячий сад, і в татарську школу. Молодший, після того як пішов в такий садочок, вже через 10 днів уві сні розмовляв татарською.

«Удмурти, далеко живуть буряти, татари та інші, якщо не будуть всім народом створювати цінний контент, язик не збережуть» Фото: «БІЗНЕС Online»

«ЯКЩО НА ВАШОМУ МОВОЮ НЕ СТВОРЮЄТЬСЯ ЦІКАВОГО КОНТЕНТУ, ТО ДЛЯ НЬОГО може трапитися ТЕХНІЧНИЙ ВИРОК»

- Ви напевно в курсі всіх мовних перипетій, на які гостро відреагували в Татарстані. Як, по-вашому, можна в умовах, що склалися популяризувати татарську мову, щоб на ньому розмовляло якомога більше людей?

- Тут можна рекомендувати хорошу роботу 2012 року, яка опублікована нашими фінно-угорськими колегами, видану в Гельсінкі, вона так і називається - «Як і навіщо зберігати мови Росії». Були навіть академічні дослідження на цю тему - міжнародна команда під керівництвом угорського лінгвіста показала, що, якщо у якоїсь мови немає розділу в «Вікіпедії», а найголовніше, активно пише і інакше розвиваючого її спільноти носіїв, в цифровий ері сучасності він приречений на досить швидке вимирання . Для мови може статися технологічний вирок.

Справа в тому, що ми з вами живемо в інформаційну епоху, в період економіки знань. Якщо на вашій мові не створюється контенту, а на іншому він є, то дітки і дорослі, кому потрібно розвиватися і годувати сім'ю, однозначно будуть перемикатися на домінантний мову, на якому створено всі програмне забезпечення та інші інструменти, необхідні для сучасного якості життя. Це навіть не пов'язано з патріотизмом. Тому удмурти, далеко живуть буряти, татари та інші, якщо не будуть всім народом створювати цінний контент, язик не збережуть. Ні грошей благодійників, ні ресурсів держави для його підтримки не вистачить.

Поясню чому. Вчені всього світу пишуть свої роботи на мові країни і на сучасній латині (мовою дружби народів) - англійською. Далі, у нас з вами в руках у всіх є гаджет, в якому напевно живе голосовий помічник. «Аліса» в «Яндексі» поки тільки починає йти цим шляхом, ну а в «Google Асистент» вже сьогодні можна голосом забронювати ресторан або візит в перукарню. програма сама подзвонить і домовиться за тебе на потрібний час. Поки ці функції обмежені беруть участь компаніями в Каліфорнії і різних штатах США - люди повинні звикнути до подібного сервісу. Однак в майбутньому цей вид послуг буде тільки розвиватися. Штучний інтелект вже в дебатах взяв гору над людиною.

На сьогоднішній день є технологія, яка наше з вами спілкування може почути, зрозуміти, підібрати аргументи і озвучити. На наших «Вікі-семінарах» завжди пояснюють важливість наповнення одного з наших наскрізних проектів - «вікідані» - нашими мовами (його так само, як і «Вікіпедію», і інший контент в інтернеті, вчені використовують для навчання штучного інтелекту). Тому що сьогодні «Яндекс», Google і всі голосові помічники користуються цією системою. Будуть елементи «вікідані» переводитися на татарський - значить, «Google Асистент» і «Аліса» «Яндекса» рано чи пізно заговорять і на цій мові, або як мінімум почнуть розуміти запит. Значить, з'являться і карти світу, і зоряного неба на татарською, всі найсвіжіші переліки ФГОСи, міжнародних стандартів ISO і так далі і тому подібне. Якщо цього не буде, якщо народ не переведе підписи близько 40 мільйонів одиниць феноменів, які людству вже відомі (поки прогнозується близько 100 мільйонів одиниць), тоді штучний інтелект, який має доступ до всього, що є в інтернеті і в реальному часі, просто не зможе надавати вам послугу електронного уряду, консультанта або вашого особистого електронного секретаря татарською мовою. А значить, татари, вепси, мокшане будуть користуватися помічником російською або англійською мовою. Все в руках кожної людини.

- Так що кожен татарин може внести свій вклад в збереження рідної мови.

- У вас у кожного є смартфон. «Не витрачайте час на суперечки в соцмережах», - цю тезу озвучили якось башкирські «вікі-бабусі». Вони пишуть у «Вікіпедію» на башкирською мовою, у них є свій клуб з 15-20 чоловік, який прилітав на наші конференції в башкирських нарядах, щоб показати свою культуру. Колишні вчителі башкирської мови, математики, колишні журналісти, депутати, в один голос тепер заявляють - скільки втратили часу після того, як пішли на пенсію на марні розмови в соцмережах замість того, щоб залишати свою спадщину в «Вікіпедії» ...

Дуже цікавий в цьому відношенні досвід Вірменії. Вони зняли серію роликів про «Вікіпедію» - «Один вірменин - одна стаття». Ідея в тому, що кожен є фахівцем у своїй галузі. І кожному потрібно написати статтю в «Вікіпедію» вірменською мовою в своїй спеціалізації. В акції взяли участь міністр освіти, диригент, глава держрадіо Вірменії, глава музеїв, діджеї, актори місцевого Comedy Club, співаки і танцюристи і навіть міністр оборони. Таким чином статус вірменського, безсумнівно, піднімається.

«Айдар Шайхін теж починав набиратися досвіду в« Вікіпедії »на татарською, періодично досі править. Він виступав з лекцією на нашій весняній сесії «ВікіШколи» Фото: «БІЗНЕС Online»

«Я відбував КІЛЬКА СТРОКІВ БЛОКИРОВКИ, І ЦЕ РЕАЛЬНО СХОЖЕ НА ТО, КОЛИ НА РУКИ одягати наручники»

- У татарському співтоваристві активно присутні думка, що багато, хто починав вести татарську «Вікіпедію», перестали в неї писати після вашого приходу ...

- По-перше, в нашому русі є елементарна зміна кадрів. Люди приходять і йдуть. Ми з вами говоримо про волонтерів, яким за це гроші не платять, яким доводиться за участь в проекті платити найціннішим - власним часом. Один з найвідоміших татарських вікіпедистів Рашат Якупов активно писав, поки вчився в ліцеї і університеті. Зараз він, на жаль, практично не править, так як у нього з'явилися інші обов'язки. У нас найбільш активні ті, у кого вже є вища освіта, але ще немає дітей або вони вже виросли, хоча є й винятки. Тому така зміна природна, і не варто цьому дивуватися. Айдар Шайхін починав набиратися досвіду в «Вікіпедії» на татарською, періодично досі править. Він виступав з лекцією на нашій весняній сесії «ВікіШколи». У нас чудові стосунки, і в неділю 5 серпня по його прохання я беру участь на фестивалі «Печен базари», дизайн-маркеті (парк «Чорне озеро»), хоча чотири роки в деяких моментах в обговореннях я досить жорстко критикував його позицію по одному з питань в житті спільноти «ТатВікі» - певні позиції я не поділяю.

У нас БУВ период в історії татароязічніх розділу, коли Переважно більшість активних учасников вважаю, что в статью на татарському винна буті віраж только протатарськіх точка зору на тему и Іншої думки тут буті не винних, або все інше вторинна. Та позиція, якові ми в своєму міжсобойчік пріймемо, набагато вищє Принципів глобального проекту, Які ЗАТВЕРДЖЕНІ міжнародною спільнотою и не обговорюються. Я з ЦІМ НЕ погоджувався, но БУВ в меншості. При цьом я БУВ - та й, по суті, зараз Залишайся - в співтоварістві волонтерів-редакторів Звичайно громадянином без будь-якіх повноважень, На Відміну Від моїх тодішніх опонентів. І я Пішов від прямого Зіткнення, тому что сили НЕ Рівні. Просто озвучивши свою позицию и навів аргументи, что принципи «Вікіпедії» вищє Всього Іншого в будь-якому випадка. І не потрібно нехтувати або виганяти зі спільноти тих, хто не сходиться з особистою точкою зору нашого шановного бюрократа. У нас і так кожен боєць на рахунку. Середовище зараз в татарської «Вікіпедії» змінилася, і наш бюрократ перестав заходити під своїм обліковим записом.

- А змінилася вона за рахунок чого?

- Я не йшов у штикову, тому що безглуздо йти на кулемети з багнетом. Я відбув кілька термінів блокування, і це реально схоже на те, коли тобі на руки надягають наручники і ти не маєш права правити. Татароязичних співтовариство менш активно, і тоді не було нікого, хто міг допомогти напоумити непідготовленого товариша, який випадково опинився у важелів повноти авторитарної влади в розділі. Це, мабуть, особливості культури. У російськомовному співтоваристві такого свавілля статися не може просто тому, що там величезна кількість адміністраторів і так званих бюрократів. І взагалі величезна кількість людей, які швидко піднімуть виття і швидко скинуть будь-якого зарвався "вікі-начальника». Я не йшов на конфлікт, відійшов в сторону і дозволив небезпеки пройти повз. А сам в цей час займався речами, які згодом змінили контекст.

- Зізнайтеся, чи була ломка, коли ви були відсторонені від написання або редагування текстів на татарською мовою у всесвітній енциклопедії?

- Я, взагалі-то, повинен подякувати нашому бюрократа, який мене Банилів за своєю примхою (останній раз на місяць в січні - лютому 2015 го), тому що це допомогло мені звернути свою увагу на російське співтовариство вікіпедистів. До цього часу я варився і грався (як в кубику Рубіка) тільки в татароязичних розділі. Доля тут його руками підштовхнула мене детально вивчити правила і принципи проектів «Вікімедіа», що згодом мені багато в чому дуже допомогло.

«Вікіпедія» живе не тому, що її будь-якій державі підтримує, а за рахунок прямих пожертв населення планети - це суто благодійний проект »Фото: Ірина Єрохіна

«ЯКЩО ДЕРЖАВНІ СТРУКТУРИ БУДУТЬ НАВ'ЯЗУВАТИ ВИКЛЮЧНО СВОЮ ТОЧКУ ЗОРУ, ТО ГАРАНТОВАНО ТАКИЙ НЕГАТИВНИЙ ПІАР, що мало не здасться»

- На ваш погляд, була б корисною підтримка «Вікіпедії» державою?

- «Вікіпедія» живе не тому, що її будь-якій державі підтримує, а за рахунок прямих пожертв населення планети - це суто благодійний проект (приймаємо особистим часом або грошима). В останні роки між нашою країною та країною, в якій знаходиться наш головний фонд ( фонд «Вікімедіа» ), Існує якесь напруження серед політичної еліти, тому нам в Росії стало складніше. Російське некомерційне партнерство вікімедістов - НП "Вікімедіа РУ» - активно проводить конкурси та інші важливі проекти спільно з шанованими державними, громадськими та іншими організаціями, і по відношенню до цих партнерам буде зовсім негарно, якщо нас почнуть називати іноземними агентами. Уже кілька років ми не можемо отримувати гроші з-за кордону, і, відповідно, ті гроші, які до певного моменту жертвували жителями Росії, і попадали в наш загальний міжнародний фонд (зареєстрований в США), в Росію повернутися і підтримати наш розвиток не могли . Тобто кнопочка пожертвування була, але веде вона туди, звідки отримати ми ці кошти назад не можемо. Останні кілька років ситуація ще більше ускладнилася, і тепер з США не може отримати кошти не тільки некомерційне партнерство, а й окремо взятий вікіпедисти - приватна особа, якій потрібно їздити на конференції або купити новий фотоапарат для оформлення сторінок якісними фотографіями. Коли в політичному вимірі бушує буря, на благодійних та інших некомерційних проектах це так чи інакше відбивається. Підтримати російських вікімедістов грошима сьогодні можна тільки з нашого розділу.

- І що, багато жертвують російські громадяни?

- Колеги кажуть, що за останні півроку менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. А гіперпосилання на головній сторінці «Вікіпедії», по якій можна було підтримати проект, деактивовано, і людина потрапляє на напис «Велике спасибі за те, що ви хочете нам допомогти грошима, але в даний час ми не приймаємо пожертвування з вашої країни». Ми вже просили у фонду, щоб людина, яка клацав на розділ «Пожертвування», потрапляв на нашу посилання, але фонд на це не йде.

Якщо держава раптом захоче допомогти розвивати цю діяльність - спасибі велике. Поки мої російські колеги отримали грант президента Росії на навчання бібліотек кращим бібліотечним практикам з використанням вікі-матеріалів і вільних ліцензій. Зараз бібліотекарі в різних країнах використовують вікі-алгоритми для популяризації бібліотеки і літератури. Теж саме використовують і музеї. Вільна ліцензія дозволяє використовувати фотографії колекцій з сайтів музеїв, щоб ми могли писати про це ще більше, а також тексти з описом.

«Мінтімер Шаріповіч любив послідовний переклад. Поки я перекладаю, у нього є вільний час подивитися на людей, які навпаки »Фото: shaimiev.tatarstan.ru

На початку липня мене приємно здивувало, що сайт мерії Казані також розмістив на своєму ресурсі інформацію, що весь контент, який представлений на порталі, доступний по вільної ліцензії. Коли я опублікував в нашому суспільстві про це новина, мої колеги попросили запитати представників мерії міста, як вони до цього дійшли! Може бути, є якийсь алгоритм, зрозумівши який адміністрації міст від Владивостока до Калінінграда зрозуміють необхідність цієї вільної ліцензії на своїх ресурсах. І тоді можна буде писати про культуру і містах по всій багатомовної «Вікіпедії», використовувати в нашому безкоштовному путівнику «вікімандри» і так далі, будь то на німецькому або іспанською, дослівно цитуючи інформацію і приводячи фотографії з цих сайтів.

- І все ж, повертаючись до допомоги держави. Влада Казахстану допомагають у розвитку контенту на казахською мовою. Однак в мережі з'явилися повідомлення, що нібито контент на казахському відображає точку зору правлячої влади на певні моменти ...

- Звичайно, допомога держави для казахстанського сегмента дуже допомогла. Це тільки прискорило розвиток казахського сегмента. У «Вікіпедії» немає поняття «моя стаття». Якщо який-небудь редактор правитиме і буде давати однобоку інформацію, просувати певну точку зору, будь-який інший користувач може зробити це повідомлення з нейтральним забарвленням. Є як мінімум дві, три або навіть п'ять різних точок зору на одне і те ж подія. Якщо є можливість їх все описати і підтвердити посиланнями, від цього сторінка буде тільки цінніше. І точки зору державних органів теж повинна бути представлена, ніяких проблем з цим немає. Інша справа, якщо державні структури намагатимуться нав'язувати виключно свою точку зору, то гарантований такий негативний піар, що мало не здасться.

Можна згадати навічно врізалися в історію випадок про французьку військову радіостанцію або періодично згадують творцем «Вікіпедії» Джиммі Вейлза дзвінком стурбованого співробітника Пентагону. Сьогодні стражем правдивості «Вікіпедії» може виступати будь-який мотивований школяр зі смартфоном.

- Ну і останнє питання. Ви працювали перекладачем і у Мінтимера Шаймієва, і у Рустама Мінніханова. Які уроки винесли з цієї роботи?

- Найцінніший в житті досвід - розуміння того, як працює державна система. Чому держава приймає певні рішення, які пересічній людині є незрозумілими. Ну і ця робота позитивно відбилася на моєму бізнесі. Мовляв, якщо президент довіряє цьому хлопцю певну роботу, значить, він і нас не підведе.

- З ким із президентів було цікавіше працювати?

- Мінтімер Шаріповіч любив послідовний переклад. Поки я перекладаю, у нього є вільний час подивитися на людей, які навпаки. Він дуже уважно придивляється до якихось відтінкам. Можливо, у нього як у шахіста в голові різні думки, в який бік далі рухатися. У Рустама Нургаліевіч інший стиль. У нього божевільна кількість зустрічей, і тому йому потрібно зробити все швидко, і під свої цілі він користується синхронним перекладом. У кожного з стилів свій драйв, і потрібно задіяти різний інструментарій перекладача. Але, скажімо так, для Шаймієва я давно нічого не перекладав і по Мінтимера Шаріповіч скучив.