Починаючи з 2005 року в Росії, а потім і інших пострадянських країнах, в дні празнования дня Перемоги у Другій світовій війні учасники парадів, чиновники і прості громадяни носять георгіївські стрічки, особливо не замислюючись про значення та історію даного нагородного знака. Тому важливо розібратися чий же це знак, ким і коли він використовувався.
Георгіївська стрічка не має ніякого відношення до нагород СРСР і солдатам РСЧА, так як вона кріпилася до Ордену Св. Георгія, яким офіційно нагороджували в Російській імперії (відродили цю нагороду лише в РФ).
Георгіївська стрічка має пряме відношення до нагород КОНР і солдатам РОА (армії Власова). Багато офіцерів РОА були кавалерами Ордена Св. Георгія і отримали його ще в Російській імперії.
Кавалерами Ордена Св. Георгія є такі одіозні особистості:
генерал Петро Краснов, начальник главку козачих військ 3-го Рейху Комітет Визволення Народів Росії
маршал Фінляндії Маннергейм (Георгіївський хрест видно на фото під Лицарським хрестом)
групенфюрер СС Рудольф Бангерскій
генерал-майор Антон Туркул, командир II корпусу Збройних Сил КОНР
майор Олександр Альбов, начальник відділу пропаганди штабу ВПС КОНР
кавалером Золотого Георгіївського зброї є групенфюрер СС Андрій Шкуро
Повний список солдат РОА, нагороджених в роки Першої світової війни Орденом Св. Георгія, Георгіївською зброєю і Георгіївською медаллю:
1. начальник відділу пропаганди штабу ВПС КОНР майор альбом Олександр Павлович. Помер в еміграції в 1989 р
2. командир 1-го батальйону 5-го полку Російського Корпусу полковник Галушкіно Микола Васильович. За подвиг, здійснений в складі партизанського загону в роки Першої світової війни, нагороджений Георгіївською зброєю. Помер в Лос-Анджелесі 6.07.1964 р
3. боєць 6-й сотні 1-го козачого полку Російського Корпусу генерал-майор Голощапов Микола Іванович. У 1917 р за бойові заслуги нагороджений Георгіївською зброєю і орденом Св. Георгія 4-й ст. Помер 4.01.1963 р в Сан-Пауло (Бразилія).
4. лікар 1-го полку Російського Корпусу ГОЛУБЕЕВ Н.А. У листопаді 1941 р поранений в бою з червоними бандитами в Сербії, незважаючи на це продовжував під вогнем перев'язувати поранених. Ще не був поранений вдруге, на цей раз важко. За цей подвиг нагороджений Георгіївським хрестом 4-го ступеня.
5. командир 3-го полку Російського Корпусу Генерального штабу генерал-майор Гонтар Борис Вікторович. Орден Св. Георгія 4-й ст. Помер 27.10.1977 р в Зальцбурзі (Австрія).
6. командир XV кавалерійського козачого корпусу, Похідний Отаман генерал-майор домашнього Тимофій Іванович - повішений комуністами в Москві в 1947 р
7. командир 1-го козачого полку Російського Корпусу генерал-майор ЗБОРІВСЬКИЙ Віктор Ерастовіч. Нагороджений Георгіївською зброєю. Помер у військовому госпіталі 9.10.1944 р в Граці (Австрія) від ран, отриманих в бою з червоними бандами.
8. командир 3-го батальйону 5-го полку Російського Корпусу генерал-майор ІВАНОВ Євген Васильович. Нагороджений Георгіївською зброєю. Помер 11.05.1972 р в Каракасі (Венесуела).
9. Похідний Отаман Терського козачого війська полковник КУЛАКОВ Микола Лазарович - замучений чекістами в Австрії в 1945 р
10. начальник особистої канцелярії генерал-лейтенанта А.А. Власова полковник Кроміаді Костянтин Григорович - помер в еміграції в 1990 р
11. обер-фельдфебель 2-ї роти 3-го полку Російського Корпусу полковник Любомир Микола Іванович. Нагороджений орденом Св. Георгія 4-й ст. за те, що командуючи ротою 13.02.1915 р в ході бою взяв в полон 5 офіцерів, 416 солдатів і 2 кулемети. Помер 9.09.1972 р в Каннах (Франція).
12. боєць 3-го полку Російського Корпусу корнет МИХАЙЛОВСКИЙ Олександр Олександрович. У роки 1-ї Громадянської війни нагороджений двома Георгіївськими хрестами. Помер 17.05.1964 р в США.
13. командир артилерійського взводу 3-го полку Російського Корпусу полковник Мурзін Микола Миколайович. Нагороджений Георгіївською зброєю. Помер 16.12.1978 р в Нью-Йорку.
14. командир роти 4-го полку Російського Корпусу підполковник Невзоров Андрій Геннадійович. Нагороджений Георгіївською зброєю. Помер 30.04.1978 р в Австралії.
15. командир 9-ї роти 2-го полку Російського Корпусу полковник НЕСТЕРЕНКО Олександр Михайлович. Нагороджений Георгіївською зброєю. Загинув під час роботи на руднику в Аргентині 28.02.1952 р
16. полковий священик 4-го полку Російського Корпусу о. НІКОДІМ (в миру - Нагано Микола Васильович). Генерал-майор. Нагороджений Георгіївською зброєю і орденом Св. Георгія 4-й ст. за участь в Брусилівському прориві. Помер 17.10.1976 р в Англії.
17. начальник відділу матеріально-технічного забезпечення штабу Збройних Сил КОНР генерал-майор СЕВАСТЬЯНОВ Андрій Микитович - розстріляний комуністами в Москві в 1947 р
18. генерал-лейтенант СЕМЕНОВ Григорій Михайлович. Георгіївське зброю (1914). Орден Св. Георгія 4-й ст. (Представлений 11.11.1914, за справу під Сахотіном). У 1945 р оголосив про своє підпорядкування ВС КОНР генерала Власова. 30.08.1946 р повішений більшовиками в Москві.
19. командир 2-го батальйону 2-го полку Російського Корпусу генерал-майор ШПАКІВ Михайло Олексійович. Нагороджений Георгіївською зброєю. Помер 19.04.1967 р в Лос-Анджелесі.
20. командир Російського Корпусу генерал-майор Ськородумов Михайло Федорович. Нагороджений Орденом Св. Георгія 4-й ст. Помер 15.11.1963 р в Лос-Анджелесі.
21. молодший офіцер 6-й сотні 1-го козачого полку Російського Корпусу генерал-майор СТАРИЦЬКИЙ Володимир Іванович. Нагороджений Георгіївською зброєю. Помер 16.05.1975 р в м Дорчестер (США).
22. командир II корпусу Збройних Сил КОНР генерал-майор ТУРКУЛ Антон Васильович. Помер в 1957 р в Мюнхені.
23. командир 3-го батальйону 1-го полку Російського Корпусу генерал-майор черепа Олександр Миколайович. Нагороджений орденом Св. Георгія 4-й ст. (За взяття Ужоцького перевалу в Карпатах) і Георгіївською зброєю. Помер 15.02.1964 р в Нью-Йорку.
24. командир роти ПАК (протитанкових гармат) Російського Корпусу полковник Шатілов Борис Миколайович. Нагороджений Георгіївською зброєю. Помер 20.03.1972 р в Нью-Йорку.
25. юнкер 4-го кулеметного взводу 1-ї юнкерської роти 1-го полку Російського Корпусу Шауб Сергій Володимирович. У грудні 1941 р важко поранений у легеню при обороні рудника Столиці в Сербії. Нагороджений Георгіївською Хрестом 4-го ступеня. Проживає в Швейцарії.
26. начальник штабу 1-го авіаційного полку ВПС КОНР майор Шебалін Сергій Костянтинович - помер в еміграції в 1964 р
27. командир 1-го батальйону 1-го полку Російського Корпусу Генерального штабу капітан Шелл Євген Адольфович. Нагороджений Георгіївською зброєю. Помер 9.10.1963 р в Західній Німеччині.
28. командир Російського Корпусу Генерального штабу генерал-майор Штейфона Борис Олександрович. Нагороджений Георгіївською зброєю. Помер 30.04.1945 р в Загребі.
29. командир 10-ї роти 2-го полку Російського Корпусу полковник ЯКУБОВСЬКИЙ Микола Михайлович. Нагороджений Георгіївською зброєю. Помер 23.01.1974 р в США.
Гвардійська стрічка. За часів війни в СРСР нагороджували Орденом Слави (з 1943 р) у якого на орденської колодці використовувалася ГВАРДІЙСЬКА СТРІЧКА, дуже схожа на георгіївську стрічку, але з відмінностями за кольором і розташуванням смуг. Гвардійська стрічка була испльзовать і в 1945 році на колодці медалі «За Перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні».
А зараз давайте проведемо невеликий порівняльний аналіз іспользовашіхся георгіївських стрічок:
Як бачимо офіційний стандарт георгіївської стрічки за колірною гамою і розташуванню смуг, прийнятий зараз в Росії, грунтується саме на варіанті стрічки часів царизму і армії РОА Власова, а не видозмінилися варіанті стрічки радянських нагород.
Безумовно історія використання георгіївської стрічки заплутана. Спочатку використовували в царській Росії, потім її використовували у першу чергу офіцери військ РОА Власова, багато з яких були колишніми офіцерами царської армії, а в 1943 році більшовики трохи видозмінили цю стрічку і почали її використовувати в своїх нагородах. Варто визнати, що в умінні заміщати і надавати інші смисли знакам, явища, подій більшовикам не було рівних, про що і свідчить випадок з георгіївською стрічкою. Тобто ми бачимо, що дана стрічка за своєю суттю є не комуністичним символом, а знаком тих, хто відчайдушно боровся з радянською владою - царські війська і солдати пронаціской РОА Власова. Чи не тому даний знак за часів СРСР ніколи не використовувався в офіційних церемоніях і святкуваннях річниць перемоги у Другій світовій війні.
Хоча змушений визнати що дані стрічки на німецьких автомобілях виглядають досить гармонійно, адже якщо б у Другій світовій війні перемогли нацисти та їхні союзники з РОА Власова, то це знак швидше за все став би знаком перемоги над комунізмом.
А як же білоруси повинні відноситься до георгіївським стрічкам? Однозначно слід зрозуміти і визнати, що це чужий для нас знак. Це знак тих, хто не визнавав незалежності Білорусі і права білоруського народу на самовизначення. Адже не секрет, що царизм і його вірні слуги - офіцери царської армії - були категорично проти навіть автономії Білорусі. І прийшовши до влади в разі перемоги над більшовиками, вони б не визнали нашу незалежність і продовжували б вважати Білорусь своїми володіннями, тобто продовжили колоніальну політику. Хоча і більшовики за часів СРСР ставилися і проводили до Білорусі колоніальну політику, яка звичайно була завуальована і одягнена в високі слова «братської дружби і вічної любові». Тому коли вам наступного разу запропонують прикріпити на машину георгіївську стрічку, то задумайтеся і вирішіть на чиїй ви стороні.
Автор: Віктор Евмененко.
А як же білоруси повинні відноситься до георгіївським стрічкам?
