Голова Держприкордонкомітету Білорусі: Про готовність до ЧС-2018, інтелектуальної кордоні і демаркації

Сучасна білоруський кордон - це понад 3,5 тис. Км під контролем прикордонників і сучасних технологій. Білорусь йде по шляху створення інтелектуальної держкордону, і Державний прикордонний комітет планомірно працює над поліпшенням охорони рубежів, використовуючи для цього всі доступні можливості. Напередодні сторіччя прикордонної служби, яке святкуватиметься 28 травня, Голова Держприкордонкомітету Білорусі Анатолій Лаппо розповів про готовність відомства до великих заходам в країні та сусідніх державах, а також про плановані нововведення.

- Як Держприкордонкомітет готується до чемпіонату світу з футболу, який пройде в Росії з 14 червня по 15 липня? Чи не плануються додаткові контрольні заходи щодо уболівальників? Яка підготовка ведеться до II Європейським ігор 2019 року в Мінську?

- На час чемпіонату світу з футболу, в зв'язку з очікуваним збільшенням пасажиропотоку іноземних громадян і осіб без громадянства, на основних напрямках в пунктах пропуску через кордон Білорусі службу буде нести посилений склад змін. У разі виникнення будь-які нестандартні ситуації під час пропуску уболівальників будуть вирішуватися на рівні чергових служб Держприкордонкомітету і Прикордонної служби ФСБ Росії. На перетині кордону нашими громадянами ці заходи жодним чином не позначаться.

Що стосується II Європейських ігор, то ведеться серйозна і планомірна підготовка до них усіх зацікавлених відомств. У нас є позитивний досвід проведення чемпіонату світу з хокею в Мінську в 2014 році, вироблений алгоритм роботи, і він буде оптимізований відповідно до вимог часу і міжнародним досвідом.

- 28 травня пройде 79-е засідання Ради командувачів прикордонними військами країн СНД. Що буде обговорюватися на зустрічі?

- Порядок 79-го засідання вельми насичена, близько десятка питань, які стосуються і обстановки на зовнішніх кордонах держав - учасниць СНД, і тенденцій її розвитку, і різних питань взаємодії прикордонних відомств, науково-дослідницької діяльності, багатьох інших. Вдалося зберегти високий рівень співпраці прикордонників на пострадянському просторі. Рада командувачів прикордонними військами - хороший майданчик для координації наших зусиль, взаємного обміну інформацією та досвідом. Результат цієї роботи - стабільна і керована обстановка на зовнішніх кордонах СНД.

- Триває робота з демаркації білорусько-української ділянки державного кордону. Що планується зробити в цьому році?

- Дійсно, ми приділяємо велику увагу демаркації державного кордону з Україною. З початку цього року з делімітаційної карти на місцевість на ділянці відповідальності Білорусі винесено майже 44 км кордону з установкою 170 тимчасових знаків. Ця робота зараз проходить в Наровлянського районі Гомельської області. Ще близько 33 км винесено на ділянці відповідальності України з установкою 97 тимчасових знаків в межах Лельчицького і Єльського районів Гомельської області. Всього в цьому році плануємо спільно з українською стороною винести на місцевість близько 360 км державного кордону. І це немало, особливо з огляду на, по який труднопроходимой місцевості проходить кордон між нашими країнами. Проте з початку цієї роботи в 2014 році з білоруської сторони позначено більш 387 км державного кордону та встановлено 897 прикордонних знаків.

Процес цей об'єктивно дуже витратний. Ми інтенсивно працюємо з партнерами з України по залученню міжнародної технічної допомоги в інтересах демаркації кордону.

- Не так давно було заявлено про новий вигляд електронних послуг, які надає Держприкордонкомітет. Який розвиток отримає цей напрямок, чи є нові підходи в даній роботі?

- Держприкордонкомітет працює над створенням комфортних умов для громадян. З 1 березня введено в експлуатацію система електронної подачі заяв на видачу перепусток в прикордонну зону і прикордонну смугу, а в недалекому майбутньому ми плануємо відмовитися від пропусків на паперових носіях і перевести ці адміністративні процедури в електронний вигляд. Працюємо над спрощенням порядку перебування в прикордонна зона, зокрема, над розширенням переліку документів на право перебування на режимній території для громадян Білорусі і над зміною порядку транзиту. Ми плануємо додати до переліку водійське, службове посвідчення, військовий квиток та деякі інші.

При транзиті через прикордонну зону іноземцям буде дозволено робити зупинки і відвідувати об'єкти придорожнього сервісу. Крім того, буде передбачений транзит до виключеним з прикордонної зони санаторіям та іншим місцям масового відпочинку без отримання перепусток. Це створить комфортні номери та туристам, і нашим громадянам.

Для підвищення інформованості Держприкордонкомітет спільно з Національним кадастровим агентством проводить роботу з нанесення прикордонзони і погранполоси на публічну кадастрову карту Білорусі. На ній кожен зможе в режимі реального часу подивитися межі прикордонної зони та прикордонної смуги безпосередньо в інтернеті.

- У трьох пунктах пропуску ( «Брест», «Котловка» і «Григорівщина») діють системи електронної черги. Наскільки вони полегшують пропуск транспорту, планується введення електронної черги в інших пунктах?

- Весь сенс системи електронної черги, яка діє з 2015 року, в тому, щоб громадяни оперативно і комфортно могли в зручний для них час перетнути кордон, попередньо забронювавши час в'їзду в пункт пропуску. Досвід, який ми отримуємо в пунктах пропуску «Брест», «Котловка» і «Григорівщина», свідчить, що дана послуга затребувана. Облвиконкоми ведуть активну роботу по вибору інвесторів для будівництва та утримання зон очікування перед пунктами пропуску та для подальшого впровадження в них системи електронної черги відповідно до прийнятих планів. У найближчій перспективі планується запустити дану систему в пункті пропуску «Урбан» на білорусько-латвійському кордоні. В подальшому вона повинна запрацювати і в «Кам'яному Логе», «Беняконях», «Привалко» на кордоні з Литвою, в «Брузги» і «Берестовица» на кордоні з Польщею і в «Новій Гуті» на білорусько-українській ділянці.

Система електронної черги, з одного боку, дозволяє забезпечити безпеку руху на дорогах у пунктів пропуску, з іншого - впорядкувати черги і створити комфортні умови для громадян, які перетинають кордон.

- Білорусь йде по шляху створення інтелектуальної держкордону. Які технології та технічні засоби вже використовуються при охороні рубежів, і що нове планується впроваджувати?

- Сучасна обстановка змушує тримати найвищу планку в питаннях безпеки, в тому числі на державному кордоні. Вимоги часу до прикордонників як ніколи високі. Наш фахівець - це фахівець XXI століття. Він повинен досконало володіти інформаційними технологіями, іноземними мовами, бути здатним приймати ефективні рішення в будь-яких умовах.

Білоруський кордон постійно розвивається і адаптується до змін навколишнього світу. Ми вдосконалюємо інфраструктуру держкордону і розвиваємо органи прикордонної служби, працюємо над створенням сучасної інтегрованої системи охорони кордону, впроваджуємо новітні технічні засоби і комплекси. Для будівництва сигналізаційних комплексів активно використовуються конструкції і матеріали власного виробництва - нашої групи матеріально-технічного забезпечення в Дзержинську.

Застосовуються сигналізаційні системи «Ворон» і бистроразвертиваемие сигналізаційні комплекси «Радіобарьер». Причому останній невидимий для порушника, повністю мобільний, сейсмічного принципу дії, встановлюється на практично будь-які непідготовлені ділянки місцевості і не вимагає прокладки ліній живлення і зв'язку, тобто є автономним.

Сучасні сигналізаційні комплекси ми встановлюємо з елементами відеоспостереження - це вже інтегрована система охорони кордону, яка дозволяє дистанційно визначати причини вступників сигналів, тобто поступово перейти до принципу «Не патрулювати, а реагувати». Завдяки використанню технічних засобів ми знижуємо навантаження на людей. Також це ще й вагомий психологічний бар'єр для потенційного порушника - ми бачимо, що на ділянках з інтегрованою системою число спроб порушення кордону помітно знижується.

На озброєнні застав стоять квадроцикли, болотоходи, автожири і безпілотні авіакомплекси. Така техніка дозволяє нам контролювати важкодоступні і віддалені ділянки державного кордону в будь-який час року, незалежно від часу доби і погоди. Хороший приклад - створення автомобіля МЗКТ «Застава», який прийшов на заміну старому ГАЗ-66. Були спроби його замінити аналогами або модернізувати, але ми пішли іншим шляхом - спільно з конструкторами МЗКТ зробили машину під специфіку прикордонної застави. І вона повністю нас задовольняє.

Також відзначу зразки оптики, засоби для перевірки документів білоруського виробництва. Підприємства Держкомвоєнпрому, з якими у нас найтісніше співробітництво, регулярно відчувають нові зразки, гнучко реагують на наші потреби. Сьогодні 90-95% техніки на кордоні - вітчизняного виробництва.

- Місцеве населення в прикордонні допомагає вам? Повідомляє про якісь факти?

- Наші люди в основному правильно розуміють значимість зусиль, які докладаються для забезпечення прикордонної безпеки держави. Більш того, багато особисто беруть участь в охороні кордону в складі добровільних дружин, надають всіляку допомогу прикордонникам. Значна частина виявлених правопорушників - це результати дій за інформацією саме місцевих жителів. Нам в цілому вдалося змінити їхнє ставлення, адже відносно недавно багато хто просто не сприймали кордон з країнами Балтії та України як державну. У цьому питанні ми тісно працюємо з органами місцевої влади, трудовими колективами. Особливу увагу приділяємо вихованню молоді.

- Уже завершилися зйомки фільму до 100-річчя прикордонної служби. Які періоди історії порушені в картині?

- Так, все зйомки (а це були і масштабні постановочні сцени) вже завершені, триває монтаж і підготовка проекту до ефіру. У Трисерійний телефільмі автори торкнулися всіх основних етапів створення та розвитку прикордонної служби, починаючи від її зародження в 1918 році і до наших днів, а також перспектив розвитку відомства. Звичайно, виконана величезна робота, все прикордонники, які допомагали в зйомці і самі знімалися в епізодах, робили це з великим ентузіазмом. Основну частину зйомок забезпечили підрозділи Брестської прикордонної групи, крім того, були задіяні військовослужбовці нашої групи матеріально-технічного забезпечення в Дзержинську, загону прикордонного контролю «Мінськ», Окремою служби активних заходів. Перша серія фільму вийде на каналі «Білорусь 1» відразу після програми «Панорама» в День прикордонника, 28 травня, друга і третя - в такий же час 29 і 30 травня.

- З яким настроєм зустрічаєте віковий ювілей прикордонної служби? Чого вдалося досягти за цей час? Якими бачаться перспективи?

- До початку 90-х років минулого століття прикордонна служба на території Білорусі розвивалася в загальній системі охорони державного кордону СРСР. І це була дуже ефективна для свого часу система. Але час йде, і в нових умовах, в яких виявилося після розпаду Радянського Союзу молода незалежна білоруська держава, потрібні були принципово нові рішення в забезпеченні його прикордонної безпеки. Незаконна міграція, економічна контрабанда, наркотрафік - ось лише мала частина загроз, з якими довелося зіткнутися.

Було непросто, але завдяки увазі керівництва країни, людям, які служили не за копійку, а за совість, вдалося за короткий термін надати кордоні сучасний вигляд. Зараз, і це визнаний факт, прикордонне відомство Білорусі є найважливішою ланкою в забезпеченні регіональної прикордонної безпеки. Наші головні пріоритети - розвиток систем управління і механізмів моніторингу обстановки, нарощування інтегрованої системи охорони кордону на всіх напрямках, модернізація технічного компонента, вдосконалення контрольних процедур в пунктах пропуску та підвищення ефективності підготовки кадрів.

Павло ГОРБАЧ, п про з повідомленням БЕЛТА
(фото - БЕЛТА)