Штаб-квартира ООН.
У списку прославилися на весь світ українців є музиканти, письменники, винахідники, науковці та супермоделі. Однак відзначилися вихідці з нашої країни і своїм внеском у створення найбільших організацій, відомих по всьому світу.
"Сегодня" згадала про найяскравіших батьків-засновників з України.
ШЛЯХ У Сан-Франциско
Вже більше сімдесяти років головною надправітельственной організацією в світі залишається ООН. Утворена в 1945 році, вона за цей час розрослася до 193 країн, які спільно вирішують гуманітарні, економічні і навіть військові кризи. При цьому не останню роль в заснуванні ООН зіграли українці.
Ідея створити такий впливову і масштабну організацію з'явилася ще в розпал Другої світової війни - людство перебувало в жаху від того, що відбувається і шукало можливості не допустити повторення таких трагічних подій. Фундаментом цих намірів стала декларація, підписана 26 країнами антигітлерівської коаліції 1 січня 1942 року. Після цього протягом трьох років лідери СРСР, США і Великобританії кілька разів збиралися на конференції в різних куточках світу. На одній з них, в 1944 році, представник СРСР запропонував включити до складу засновників ООН всі радянські республіки, але всього через три дні Йосип Сталін отримав лист від 32-го президента США Франкліна Рузвельта, де той висловлював своє занепокоєння подібними планами. Головним його аргументом був той факт, що республіки не були державами в повній мірі і не мали навіть подобами державності.
Прийнявши до уваги цей факт, Сталіним на одному з пленумів ЦК ВКП (б) було прийнято рішення розширити права союзних республік у питаннях оборони і зовнішньої політики. У той же день Верховна Рада СРСР прийняла два закони - "Про освіту військових формувань союзних республік" і "Про надання союзним республікам повноважень у галузі зовнішніх відносин".
"Це дійсно дивно, що оборона і закордонні справи обрані для проведення децентралізації, тоді як, на наш погляд, саме ці дві функції розглядаються такими, завдяки чому Центр зберігає свою владу", - дивувався цьому рішенню в своїй доповіді Білого дому посол США в СРСР Аверелл Гарріман. Підсумком політичних маніпуляцій та інтриг став той факт, що на Ялтинській конференції в лютому 1945 року було все ж вирішено, що серед засновників ООН будуть значитися Українська і Білоруська РСР. Також учасники переговорів в Ялті вирішили, що точка в створенні ООН буде поставлена на конференції в Сан-Франциско 25 квітня того ж року.
ЗАСНОВНИКИ ООН. Українська сторона протягом декількох місяців наполегливо готувалася до конференції. Зокрема, було складено меморандум, в якому автори показали історико-культурний розвиток України, а також звертали увагу, що саме наша країна значиться в списку найбільш постраждалих від фашистської агресії. На початку травня українська делегація прибула в Сан-Франциско під проводом Дмитра Мануїльського. Народжений на Волині, він був одним з організаторів Кронштадського повстання в 1906 році, а пізніше засуджений до заслання, але втік від в'язниці до Києва. Після цього Мануїльський емігрував до Франції, де закінчив юридичний факультет в Сорбонні. Після повернення в Союз він довгий час займав керівні пости і, нарешті, очолив делегацію в ООН. Крім нього нашу країну в Сан-Франциско представляли віце-президент Академії наук УРСР Олександр Палладін, ректор Київського університету ім. Шевченко Володимир Бондарчук і директор інституту історії АН УРСР Микола Петровський.
Сам Мануїльський очолив перший комітет конференції і навіть готував текст преамбули до статуту ООН, де прописані цілі і принципи організації. У своєму звіті Микиті Хрущову, який в той час займав посаду голови Ради народних комісарів СРСР, він писав, що українська делегація підтримала пропозицію американців назвати новостворений орган "Організація Об'єднаних Націй" і отримала публічну подяку "за виняткове розуміння психології американського народу". Крім того, на першій же сесії Генасамблеї ООН Україну було обрано до складу Економічної і соціальної ради, а вже в 1948-1949 роках стала постійним членом головного органу ООН - Ради Безпеки, який наша країна очолила в лютому 2017 року.
У 1966 році піонеру ООН Дмитру Мануїльському встановили пам'ятник у самому центрі української столиці. Однак політик не уникнув декомунізації. Офіційна причина - робота в Політбюро ЦК і неприйняття самостійності України. Його пам'ятник ще в 2014 році скинули з постаменту, обливши фарбою і написавши на п'єдесталі: "Організатор Голодомору. Комуніст-вбивця". Була перейменована і вулиця в Запоріжжі, названа на його честь.
Пам'ятник Мануїльському облили фарбою і скинули з постаменту за підтримку сталінської політики
Бутовського: УЧИТЕЛЬ ГІМНАСТИКИ У МОК
Античні Олімпійські ігри на славу богів були заборонені в 394 році останнім імператором єдиної Римської імперії Феодосієм I. Затвердивши законом в якості державної релігії одну з форм християнства, він почав переслідувати інші релігійні течії. Під ніж потрапили і спортивні змагання, як язичницькі. Однак ще в XVII столітті у Франції, Англії та самої Греції починали звучати ідеї про відродження Олімпіад і навіть влаштовувалися змагання.
Однак ці заходи були зовсім невеликими і в кращому випадку регіональними. Все змінилося після того, як питанням зайнявся французький барон П'єр де Кубертен, який вважав, що у франко-пруській війні його країна програла саме через фізичну слабкість солдатів. Надихнувшись історією Стародавньої Греції, він загорівся ідеєю повернути до життя Олімпіаду. Публічно цю думку він вперше озвучив у 1892 році, виступаючи з доповіддю в Сорбонні, а вже через два роки був створений Міжнародний олімпійський комітет, серед засновників якого був і наш земляк Олексій Бутовський.
Бутовський народився в Полтавській області в скромній сім'ї і після року в гімназії вступив до Петровський Полтавський кадетський корпус, а потім в Костянтинівське артилерійське училище. Після навчання він працював в міністерстві народної освіти, де відповідав за викладання гімнастики в навчальних закладах. Посада передбачала відрядження в Європу - там Бутовський і познайомився з Кубертеном. Українця теж захопила ідея відтворення давніх змагань, а тому він став членом МОК і активно допомагав в організації самих перших Олімпійських ігор. Бутовський хотів навіть створити Національний олімпійський комітет у себе на батьківщині, але йому це не вдалося. У 1896 році українець став свідком перших Олімпійських ігор, а повернувшись, видав книгу про цю подію. У 1900 році Бутовський вийшов зі складу МОК, проте аж до своєї смерті в 1917 році займався популяризацією спорту.
Монумент відродженої Олімпіади в Лозанні
НБА: НАГОРОДА ІМЕНІ УКРАЇНЦЯ
Найпрестижнішої баскетбольною лігою в світі по праву вважається Національна баскетбольна асоціація (НБА), яка об'єднує три десятка команд США і Канади. А ось центральної індивідуальної нагородою асоціації ось вже багато років залишається приз найціннішому гравцеві, який носить назву "Моріс Подолоффа трофі". Баскетбольні боси нагороду назвали так на честь засновника НБА Моріса Подолоффа, який був вихідцем з України. Інформація про те, де саме жила його сім'я, різниться, але ймовірно це був Єлисаветград, нинішній Кропивницький.
"Я народився або 18, чи 31 серпня 1890 року десь-то в Україні. Думаю, це було недалеко від Одеси", - говорив сам Подолоффа.
Коли він був зовсім маленьким, сім'я переїхала в США, і вже в 1915-му він закінчив Єльський університет, де отримав юридичну освіту. Після цього він приєднався до сімейного бізнесу, пов'язаного з нерухомістю - у "Подолоффа і сини" було 22 будівлі, в тому числі і льодовий каток. Спочатку Моріс здавав його в оренду хокейній команді свого університету, а після вирішив заснувати свою хокейну команду, щоб каток не був порожній в вихідні дні.
Свій командою він керував так успішно, що став президентом Американської хокейної ліги, яка з часом перетворилася в НХЛ. Разом з тим Подолоффа шукав можливість використовувати каток і влітку. Саме тоді його увагу привернув баскетбол. І хоча на той час він відвідав лише один матч, його відразу ж обрали головою новоствореної Баскетбольної асоціації Америки, яку пізніше перейменували в НБА. Таким чином він став єдиним в історії людиною, яка очолювала дві найбільші спортивні ліги - прообрази НБА та НХЛ.
Відразу ж Моріс почав реформувати вотчину - збільшив кількість команд з 11 до 17, ввів правила відбору новачків в команду і правило 24 секунд - рівно стільки часу дається на атаку команді. За свої досягнення Моріс Подолоффа в 1974 році був внесений до Зали слави баскетболу.
"ХРЕЩЕНИЙ БАТЬКО" Давос: ВІД лісоруби ДО СВІТОВОЇ ВЕЛИЧИНИ
Швейцарія знаменита не тільки своїм сиром, шоколадом і годинами, а й крихітним містечком Давос на сході країни. Розташований в затишному частці, місто став популярний в XIX столітті, коли лікарі визнали його мікроклімат корисним для людей з хворобами легень. Тут на зорі 1880-х Роберт Стівенсон написав свій "Острів cокровіщ", а з 1971 року проходить Всесвітній економічний форум, що збирає тисячі представників найбільших компаній, організацій і урядів. І саме тут в минулому році головний ідеолог форуму Клаус Шваб оголосив про настання "Четвертої промислової революції". Однак такої масштабної організації могло б і не бути зовсім, якби не українець Богдан Гаврилишин. Крім того, що його називають "хрещеним батьком" Давосу за незмінних підтримку форуму, економіст по праву вважався одним з найбільш солідних і авторитетних у світі фахівців з питань ефективного управління.
Народився Гаврилишин в Коропці Тернопільської області і в школу пішов, коли йому ще не було і п'яти. Під час Другої світової війни потрапив спочатку до Німеччини, а потім до таборів для біженців. Саме там проявилися таланти двадцятирічного Богдана, коли його призначили керівником підрозділу з постачання. Пізніше він емігрував до Канади, де працював спочатку лісорубом і офіціантом. Ледве освоївшись у новій країні та вивчивши мову, він вступає до університету Торонто. Після нетривалої роботи в Канаді, українець переїжджає до Швейцарії, де пізніше отримає ступінь доктора економіки.
У 1971 році Клаус Шваб вирішує закликати найбільших гравців в світовій економіці до діалогу, створивши Європейський симпозіум по менеджерство, пізніше названий Давосcкім форумом. Для цього він залучив 450 організацій і близько 40 вчених, серед яких був і Гаврилишин. Уже після того, як наша країна здобула незалежність, вчений був радником президентів, прем'єр-міністрів і спікерів парламенту. Гаврилишин помер в Києві 24 жовтня минулого року в віці 90 років.
"Стан України зараз поганий, але потенціал у країни величезний. У нас є ресурси, яких можна тільки бажати. І ще в Україні є якість людського капіталу. Ми виключно талановитий народ", - говорив Гаврилишин в одному зі своїх останніх інтерв'ю.
Гаврилишин - всесвітньо визнаний експерт-управлінець
КУМ І Левчина: ГАМАНЕЦЬ І НАБУ
В IT-індустрії українці займають особливе місце. Крім того що наші фахівці працюють штатними програмістами в таких інтернет-гігантів, як Facebook і Google, вихідці з нашої країни дали життя і власними проектами, обплутати весь світ. Тут можна згадати, наприклад, Макса Левчина, який народився в 1975 році в Києві. У віці 16 років він з сім'єю емігрував до Чикаго (США), і вже в 1998 році програміст разом з другом Пітером Тилем заснував електронний гаманець PayPal. Всього через чотири роки він стане одним з членів так званої мафії PayPal, неформальної організації, куди входить і футурист-мільярдер Ілон Маск. При цьому створений Левчином е-гаманець зараз - найпопулярніша платіжна система в інтернеті, якою користуються більше 180 млн осіб. Сьогодні ресурс належить найбільшому інтернет-аукціону eBay.
Льовчин: заснував "мафію" разом з Ілоною Маском
Ще одним українцем, який домігся успіху на онлайн-терені, став уродженець Фастова Ян Кум. Його сім'я емігрувала в США в 1992 році. Пізніше Кум, кинувши університет, йде працювати в компанію Yahoo !, а через 12 років створює популярний месенджер WhatsApp. У лютому 2017 року кількість користувачів цієї програми склало 1,2 млрд чоловік. Відзначимо, що в минулому році глава НАБУ Артем Ситник заявив, що українські спецслужби можуть читати повідомлення в програмі Кума. Останній, в свою чергу, спеціально для Ситника в одній з соцмереж дав короткий майстер-клас на тему, чому читати чужі повідомлення в WhatsApp не зможе навіть ФБР.
Ян Кум створив супернадійний месенджер
ПОКРОВИТЕЛЬ РОК-ЗІРКИ
У американській звукозаписної компанії A & M Records теж є українське коріння. Її засновник - трубач Герберт Алперт, який записав 14 платинових альбомів і отримав вісім премій "Греммі". Він народився в Лос-Анджелесі, в сім'ї емігрантів з Радомишля (Житомирська область). Батько його теж був трубачем і втік до США на самому початку XX століття. Сам Герберт ще в школі зрозумів, що хоче стати музикантом, і після військової служби записував музику до голлівудських фільмів. Його духові партії, наприклад, можна почути в оскароносних "Десяти заповідях". У 1962 році Алперт з товаришем засновує компанію звукозапису, яка довгий час спеціалізувалася на латинській музиці. У 1966 році засновники купили студію, побудовану Чарлі Чапліном, за $ 1 млн, а вже в кінці десятиліття в США стався рок-прорив, який дозволив A & M Records до сьогоднішнього дня успішно записувати кращих музикантів світу. Так, наприклад, саме тут записав свій дебютний сольний альбом "Сон синіх черепах" Гордон Саммер, більш відомий публіці як Стінг. Сьогодні в студіях A & M працюють такі групи, як Maroon 5 і Black Eyed Peas.
Читайте найважливіші та найцікавіші новини в нашому Telegram
джерело: сьогодні
