Ігор Беркут: нас б'ють струмом, ми лягаємо і починаємо скиглити

Перше завдання виборів - зробити владу надбагатих людей незмінюваній

В Україні відбулися чергові місцеві вибори. Про те, навіщо потрібен виборчий карнавал, а також про формулу: «немає білборда - немає політика», з читачами «Обозревателя» поспілкувався голова політичної партії «Велика Україна» Ігор Беркут. Пропонуємо до вашої уваги вибрані фрагменти виступу політика.

«Обозреватель»: Чому ви не вірите в вибори?

Ігор Беркут: Нинішні вибори ставлять перед собою три головні завдання. Перше завдання - зробити владу надбагатих людей незмінною. Для цього їм потрібні так звані «дивляться» від них на місцях. Тому так важливо розставити у всіх регіонах, в усіх областях, у всіх містах своїх призначених представників з тим, щоб вже на наступних парламентських виборах вони також забезпечили збереження влади в тих же руках.

Хочу особливо підкреслити, що зараз я говорю не про Партію регіонів, а про владу надбагатих людей. Ми бачимо, що реально влада, якої б партії вона не належала, це каста надбагатих людей, які під тим чи іншим прапором утримують всю владу в країні, привласнюють всі ресурси, працюють набагато більше на користь собі, а не на користь країни. Якби це було не так, то сьогодні ми б, напевно, бачили іншу Україну, а не були б найбіднішою країною Європи після Молдавії.

Наступне завдання - концентрація влади в одних руках. Я наведу кілька прикладів. Коли я зустрічався з журналістами в Запоріжжі та Дніпропетровську, я питав їх: скажіть, скільки партій у вас йдуть на вибори? Вони кажуть: десь 8-10. Я кажу: ні, у вас на вибори йде більше 30 партій. Вони кажуть: так не може бути! А де їх білборди?

Тобто в свідомості не тільки простих людей, але навіть журналістів вимальовується наступна картина: якщо тебе немає на білборді, тебе немає в політиці. Політична партія або людина, що має 10 тисяч білбордів, завжди переможе того, у якого 100 білбордів.

Як ви знаєте, сьогодні по всій країні розвішані білборди в основному чотирьох партій, які є вихідцями або ставлениками касти надбагатих людей. Реклама ще кількох партій висить по регіонах, але зауважте: всі вони або також є партіями надбагатих, або перебувають у них на утриманні.

Третє завдання - правлячий клас за допомогою виборів легалізує свою владу на територіях. Для чого? Хочу вам нагадати, що починаючи з 2011 року почне підніматися питання про право на продаж сільськогосподарських земель. В результаті за допомогою місцевих еліт, які знаходяться під контролем влади надбагатих людей, вся земля буде збиратися великими шматками, потім юридично переупаковували, збиратися в ще більші шматки. Зрештою, земля за допомогою місцевих рад, виявиться у тих же людей, яким належать заводи і фабрики, найбільші банки, центральні телеканали, вся політична і економічна влада в нашій країні.

Ось три головні завдання місцевих виборів.

«Обозреватель»: Тепер давайте поговоримо про менталітет виборців. У поточній виборчій кампанії традиційно популярний адмінресурс і підкуп виборців. Як ви думаєте, чому українці бояться адмінресурсу і продають свої голоси?

Ігор Беркут: Маніпуляції починаються не з адмінресурсу і не з підкупу виборців. Маніпуляції починаються з того, що якась партія, яка відбулася не менше року назад, раптом розвішує тисячі білбордів і витрачає на телевізійну рекламу десятки мільйонів доларів.

Наприклад, «Фронт Змін». За нашими підрахунками, які можуть бути не зовсім точними, він має в Україні 4800 білбордів. Кожний білборд, в залежності від регіону, коштує від 300 до 800 доларів. Тому можна усереднено сказати, що ціна одного білборда разом з його виготовленням становить близько 500 доларів. Це означає: 2,4 мільйона доларів «фронт змін» направив тільки на білборди. Крім цього, за оцінками білінгових компаній, на телевізійну рекламну кампанію «Фронт Змін» витратив від 6,5 до 10 мільйонів доларів. Плюс організаційна робота, яка також обчислюється мільйонами доларів.

Питання до «Фронту Змін»: чи пройшли ці суми через їх рахунки і чи побачимо ми їх в звіті партії за цей рік? Якщо ж вони пройшли через рахунки, то могли б ми поцікавитися, хто утримує «Фронт Змін»? Хто платить за їх рекламу?

Є хороший відповідь у лідера «Фронту Змін» про те, що гроші їм направляють прості люди SMS-ками. Це перший хороший відповідь. Другий хороший відповідь, що йому допомагають знайомі бізнесмени. Могли б ми дізнатися прізвища і суми, які направили знайомі бізнесмени для утримання рекламно-політичного міхура «Фронту Змін» на суму в десятки мільйонів доларів? Ось де початок маніпуляцій. А що стосується громадян України, яким хтось дає гроші за голос, то проблема виборів криється не тут, а на багато поверхів вище.

Читач сайту «Обозреватель» Ігор: Доведено, що будь-яка реклама ефективна максимум на 15-20%, ніяка реклама не перекриє її викриття шляхом живого спілкування з виборцями, як в Англії кожна людина знає і хоча б раз вітався за руку зі своїм кандидатом. Як віртуальна реклама може переважити переваги особистого знайомства з кандидатом?

Ігор Беркут: В цьому питанні є певна помилка. Перш за все, в Великобританії заборонена політична реклама. Тому кандидати повинні йти на територію і вітатися з людьми, розмовляти, збирати зали, зустрічатися і пояснювати. Це перша відмінність. Якби в Великобританії була дозволена політична реклама, ви також побачили б там нескінченний карнавал з тисяч білбордів.

Що стосується впливу її на виборця, то ви помиляєтеся, бо доведено: якщо завтра який-небудь шкідливий слабоалкогольний або просто газований напій рекламуватимуть на всіх центральних каналах, його продажі зростуть і перекриють продажу будь-яких інших напоїв, які не рекламуються. Це саме можна сказати і до політичних партій.

Тому ми, як політична партія, хочемо запропонувати нашим виборцям «в тому омріяному Майбутнього», щоб політична реклама була заборонена, тому що той негідник, який витрачає на вибори 100 мільйонів доларів, завжди переможе чесної людини, який може витратити тільки півмільйона.

Читач сайту «Обозреватель» Ігор: Скажіть, будь ласка: хто може розірвати замкнуте коло системи наших виборів, а точніше "псевдо-виборів"? Адже для чесної людини, що не має мільйонів, наша система виборів не залишає жодного шансу потрапити у владу.

Ігор Беркут: Дуже приємно, що все більше людей розуміють це, а не йдуть на вибори, сподіваючись, що, нарешті ми проголосуємо так, що вся корумпована сволота кане в небуття, а ми оберемо чесних політиків. Після місцевих виборів через якийсь час будуть парламентські, і знову ми будемо думати: ну ось наступного разу ми точно проголосуємо добре і отримаємо чесних політиків, а не корупціонерів.

Насправді, сьогодні розірвати коло виборів-перевиборів може тільки одна людина: президент. Але для цього йому потрібно усунути від влади в державі касту надбагатих людей, зробити те, що в інший час робили інші політики, починаючи з Теодора Рузвельта, коли він пішов війною на клан Рокфеллера, який містив партії в парламенті і контролював 90% нафтової промисловості США . Рокфеллер став ворогом держави, тому що надавав величезний вплив на політичну владу. Його компанії були розчленовані.

Я думаю, коли у нас в країні з'явиться справжній народний лідер, народний вождь, він зможе відтворити в головах українців ідею справедливої ​​держави, яке почнеться з того, що народ побачить за гратами 5 банкірів, 5 олігархів, 5 суддів Верховного Суду, пару суддів Конституційного , 50 депутатів, 15 міністрів і їх заступників. Ось тоді у народу почне прокидатися думка про справедливу державу.

Читач сайту «Обозреватель» Ілля Федорук: Ігорю, чи вірите ви в наш народ, в ті, что ВІН может Щось Изменить, будь то вибори чи ще Щось? Аджея у Фр а нції Мільйони людей Виходять на вулиці через під вищення Пенсионного віку на два роки, а у нас тієї самий пенсійний вік піднялі Вже Фактично на 5, а всі й досі сперечаються про ті, яка мова має буті офіційною. Чи може наш народ згуртуватісь и Побачити перед собою справжні проблеми и реальних ворогів?

Ігор Беркут: Значить, така ми країна і такі ми громадяни, раз для нас це нічого не змінює. Я наведу приклад. Є такий термін, як «вивчена безпорадність». Собаку садять у клітку, запалюється лампочка і після цього собаку б'ють струмом. Так відбувається кілька разів. Спочатку собака агресивно кидається і намагається захиститися від удару струмом, але після певної кількості разів, коли спалахувала лампочка, собака не впадала, що не захищалася від ударів струмом, а лягала і починала скиглити. Те ж саме відбувається з нашим суспільством: у нас загоряється лампочка, нас б'ють струмом, а ми лягаємо і починаємо тихо скиглити. Тому я вважаю принципово важливим порушення питання про підвищення пенсійного віку до 100 років. Це дійсно допоможе бюджету, це дійсно допоможе знизити дефіцит Пенсійного фонду, оскільки в такому випадку він буде практично не потрібен.

Читач сайту «Обозреватель» Korsar: Добрий день. Ігор, мені імпонує ваша концепція зміни всієї існуючої системи влади. Але. Розкажіть, хоча б спрощено, як цього домогтися при загальної інертності і затурканості нашого народу. Багато політиків лукавлять, коли говорять: "ось народ як підніметься ...", але ж всі розсудливі люди розуміють - ніхто нікуди не підніметься, все будуть терпіти і мовчати.

Ігор Беркут: У 1913 році святкувалося 300-річчя дому Романових. На цьому святі піднімалися тости і здравиці про те, що будинок Романових проіснує ще, як мінімум, 300 років. Нікому і в голову не могло прийти, що він не проіснує і 4-х років.

Друге. Існує фактор «чорного лебедя». Події іноді відбуваються непередбачено і виходять за рамки передбачуваності або керованості. Таких прикладів теж достатньо. Як, наприклад, загибель літака з польською елітою під Смоленськом, яка протягом кількох тижнів змінила політичний курс країни. Я вважаю, що те, що сталося з літаком - це велике горе польського народу, але події, за цим послідували, говорять про те, що іноді трапляється те, чого ніхто не може передбачити.

Читач сайту «Обозреватель» Вольдемар: Доброго дня Ігор Віталійович. Розкажіть, будь ласка, про готовність Ваших партійних організацій до майбутніх виборів і наскільки у них, на вашу думку, реальні шанси пройти до місцевих рад?

Ігор Беркут: Якщо вас немає на місцевому, обласному та тим паче на центральному телебаченні, якщо у вас не розвішані тисячі білбордів і ви не витрачаєте на вибори десятки мільйонів доларів, ваші шанси примарні. Ця система спочатку порочна, тому що виходить, що влада надбагатих людей несменяема, тому що тільки вони можуть витрачати такі гроші на себе, на свої партії або на партії, які перебувають у них на утриманні. Ця система повинна бути докорінно змінена, а люди, які ці дії здійснювали, повинні бути притягнуті до відповідальності.

«Обозреватель»: Як ви знаєте, зовсім недавно Конституційний Суд визнав неконституційною політреформу 2004 року і повернув Україну до Основного Закону зразка 1996 року. Таким чином, чергові парламентські вибори повинні відбутися вже в березні наступного року. Що змінює зміна дати виборів?

Ігор Беркут: Конституційний Суд міг би скасувати і Конституцію 1996 року з тим, щоб ми повернулися до Конституції 1978 року. Я думаю, це було б розумне і логічне завершення процесу. В такому випадку українці позбулися б ненависної їм Верховної Ради в тому складі, в якому вона є, і нарешті-то депутати у нас не були б небожителями, а були б робітниками, службовцями, колгоспниками, вчителями, лікарями, військовими, які б збиралися на сесію раз в три місяці, а не були б паразитами на тілі України.

Читач сайту «Обозреватель» Максим (Київ): Ігор, ви говорите і програма вашої партії говорить дуже правильні речі. Я з ними згоден на 99 відсотків. Але от питання: на що ви сподіваєтеся? Адже люди вже не сприймають об'єктивну картину - їх свідомість формується тими самими білбордами, рекламою пива-спорту і для особливо вишуканих - передачами Шустера і Кисельова. На що ви розраховуєте або на що сподіваєтеся?

Ігор Беркут: Я Пофілософствуй. Людське життя складається з таких філософських категорій. Перше кохання. Любов опановує людиною і присутній в його житті першу частину його життя і є головним і всепоглинаючим почуттям для людей до 25-35 років. Після періоду любові життя людини підходить під слоган «надія». Слово «надія» починається в 25-35 років і людина живе з цією надією до 55-60 років - з надією, що можна прожити краще життя, з надією, що добрих людей більше, ніж поганих, з надією на те, що життя влаштоване справедливо. І коли у людини закінчується надія, то в 60-65 років залишається третій етап - віра. Людина вже не любить, як в юності, не може сподіватися, як в зрілому віці. Йому залишається тільки вірити, що колись все-таки все налагодиться.

Ми сьогодні знаходимося в періоді надії. Ми як люди, як мислячі істоти, повинні сподіватися.

Повну версію стенограми читайте тут

Читайте новини за підсумками прес-конференції:

Беркут: Пенсійний вік потрібно підвищити до 100 років

Беркут: У неділю Україна вибере «смотрящих на місцях»

Дивіться тематичні відеосюжети:

І.Беркут пропонує підвищити пенсійний вік до 100 років

Маніпуляції починаються з білбордів

У неділю Україна вибере смотрящих

КС повинен був скасувати конституцію і 1996 року

Підпишись на Telegram-канал і подивися, що буде далі!