- Головний важкий атомний ракетний крейсер проекту +1144 «Кіров» був закладений 26 березня 1973 на...
- Після здачі Військово-морського флоту в 1965р. останнього ракетного крейсера проекту 58, кораблі цього...
- Головним конструктором був призначений Б. Купенскій, до цього був головним конструктором перших вітчизняних...
- Очевидці говорять про них, стверджуючи, що Б. Купенскій і А. Савін виявилися гідними один одного партнерами.
- До призначення на атомохід А. С. Ковальчук був старпомом на кількох кораблях, командував крейсером...
- Закладка, як, втім, і все інше, пов'язане з пр.1144, відбувалася в обстановці надтаємності. Однак...
- Командир Ленінградської військово-морської бази адмірал Аркадій Петрович МИХАЙЛОВСКИЙ згадує: "......
- А.МІХАЙЛОВСКІЙ: «... Ціле неділю на крейсері йшов аврал ... Зате в понеділок заводчани і контрагенти,...
- До омандір дивізіону БЧ-7 В.Пітерцев згадує: «... Фізичний пуск 1-го реактора крейсера було проведено...
- 14 серпня 1980 року "Кіров" прибув на рейд ВМБ Балтійськ. Протягом місяця проводились випробування...
- Офіційне представлення корабля на Державні випробування відбулося 18 вересня, а 24 вересня під час...
- Заслухавши доповідь голови комісії, Головком «проліз» по всіх відсіках корабля, заслухавши офіцерів,...
Головний важкий атомний ракетний крейсер проекту +1144 «Кіров» був закладений 26 березня 1973 на Балтійському суднобудівному заводі в Ленінграді, а став до ладу 30 грудня 1980 року. Червонопрапорний важкий атомний ракетний крейсер «Кіров» по праву можна назвати гордістю ВМФ СРСР - його будувала вся країна, понад шестисот різних підприємств постачали на його борт новітню зброю і бойову техніку, найкращі конструктора втілили свій багаторічний досвід у створення корабля, аналогів якому в світі немає .
Безпосередню участь в процесі створення корабля брав Головнокомандувач ВМФ Адмірал Флоту Радянського Союзу Горшков Сергій Георгійовича. ТАРКР «Кіров» був «улюбленцем» Головкому С. Горшкова.
Крейсер названий на честь Сергія Мироновича Кірова (15 (27) .03.1886 р - 1.12.1936 р) - радянського державного і політичного діяча.
Після здачі Військово-морського флоту в 1965р. останнього ракетного крейсера проекту 58, кораблі цього підкласу, основне призначення яких, боротьба з надводними кораблями противника, протягом майже 10 років в Радянському Союзі не будувалися. Основною ударною силою ВМФ вважалися атомні підводні човни, а надводних кораблях відводилася в основному роль протичовнових.
Тим часом, досвід несення з 1964 року вітчизняними кораблями бойової служби у віддалених районах в поєднанні з наочною демонстрацією ефективності протикорабельних крилатих ракет, коли єгипетський ракетний катер потопив ізраїльський есмінець «Ейлат», дозволив командуванню ВМФ поступово переконати військово-політичне керівництво країни в тому, що надводних кораблях необхідно надати ударні функції.
У 1961 р в бойовий склад ВМС США увійшов перший атомний крейсер УРО Лонг Біч. Ці події послужили поштовхом до створення вітчизняного бойового атомного надводного корабля. Природний розвиток військово-морської техніки так само виявилося причиною того, що в 1964 році почалися дослідження по визначенню вигляду першого в нашій країні бойового надводного атомохода.
Основою досліджень, з'явилася об'єктивна потреба флоту в океанському надводному кораблі, здатному діяти у віддалених районах світового океану в складі угруповання і самостійно, переважно з протичовновими завданнями.
У 1964 році розпочато проектування вітчизняного бойового надводного корабля, що має практично необмежену дальність ходу. Спочатку передбачалося, що це буде атомний корабель зі стандартним водотоннажністю близько 9 000 т, оснащений універсальним ракетним комплексом (для ураження підводних човнів, повітряних і легких надводних цілей), ЗРК самооборони, 57- або 76-мм. артилерією, торпедними апаратами і РБУ, а також безпілотними вертольотами.
Однак в кінці 60-х років підводні човни з міжконтинентальними ракетами ВМС США з атомними енергетичними установками виходять в океан і стають практично невразливими. Для боротьби з ними з метою попередження нанесення ядерного удару в радянському ВМФ створюються оперативні з'єднання протичовнових кораблів, здатних нести бойове чергування в виявлених районах патрулювання ударних підводних човнів ймовірного противника.
У свою чергу для забезпечення бойової стійкості корабельних протичовнових груп треба було створення більшого багатоцільового крейсера на відміну від раніше проектованого. Дослідження завершилися тактико-технічним завданням на розробку проекту великого протичовнового корабля з атомною енергетикою водотоннажністю 8000 тонн.
Головний конструктор ТАРКР пр.1144 Борис Ізраїлевич Купенскій
Головним конструктором був призначений Б. Купенскій, до цього був головним конструктором перших вітчизняних газотурбінних БПК (проект 61) типу «Комсомолець України». Від Військово-Морського Флоту головним, що спостерігає за проектуванням і будівництвом корабля з самого початку і до остаточної його передачі флоту, став капітан 2 рангу А. Савін.
Головний спостерігач від ВМФ по пр.1144, на період призначення капітан 2 рангу Анатолій Олександрович Савін
Очевидці говорять про них, стверджуючи, що Б. Купенскій і А. Савін виявилися гідними один одного партнерами.
Будівництво «Кірова» стало воістину революційним кроком в розвитку вітчизняного ВМФ. Важко перерахувати всі новітні зразки озброєння і військової техніки, розроблені нашою промисловістю, якими оснащувався крейсер. Формування екіпажу почалося два роки по тому в 1975 році. На першому етапі екіпаж був укомплектований з офіцерів 7-й ОПЕСК, флотилій ПЛ, а також випускників Вищих військово-морських училищ.
Командиром крейсера був призначений капітан 2 рангу Олександр Сергійович Ковальчук, на той час вже протягом трьох років командував РКР "Адмірал Зозуля"
До призначення на атомохід А. С. Ковальчук був старпомом на кількох кораблях, командував крейсером "Адмірал Зозуля". З року в рік, з посади на посаду йшло формування твердого та чіткого почерку зрілого кораблеводітеля і тактика, вольового керівника і енергійного організатора, чуйного і чуйного вихователя.
Будівництво ТАРКР пр.1144 «Кіров». На стапелі.
Закладка, як, втім, і все інше, пов'язане з пр.1144, відбувалася в обстановці надтаємності. Однак західна преса незабаром оповістила світ про будівництво в СРСР атомного лінійного крейсера. Поки на стапелі формувався корпус, пішли публікації з припущеннями, прогнозами, версіями щодо вигляду і ТТЕ будувався корабля. Англійська довідник "ДЖЕЙН" відніс цей крейсер до класу лінійних крейсерів.
Спуск на воду Червонопрапорного важкого атомного ракетного крейсера проекту 1144 «Кіров», 27 грудня 1977 року
Головний важкий атомний ракетний крейсер проекту +1144 «Кіров» був спущений на воду 27 грудня 1977 (почесне звання «Червонопрапорний» присвоєно 25 липня 1977 року).
«Кіров» після спуску на воду 27 грудня 1977 року
Добудова «Кірова»
Програма будівництва атомних кораблів передбачала 7 одиниць крейсерів. Із запланованих крейсерів 30 грудня 1988 р списки ВМФ зарахували п'ятий корпус «Дзержинський», потім за клопотанням моряків перейменований в «Адмірала Кузнєцова». 9 травня 1989 року він був закладений під заводським номером 804, але 4 жовтня 1990 року разом з іншими був знятий з будівництва. Шостий передбачалося назвати «Росія» (зарахований до списків 30 грудня 1988), про інших кораблях проекту 1144.2 відомостей ніяких немає, хоча західні джерела запевняють, що є документи на будівництво дев'яти крейсерів цього типу, називаються навіть імена - «Жданов», «Свердлов» , «Железняков».
Проекції атомного ракетного крейсера «Кіров» - головного пр.1144
Перший вітчизняний надводний корабель з атомною енергетичною установкою проекту тисячу сто сорок чотири «Орлан» з середини 60-х років розроблявся спочатку як атомний сторожовий корабель. В ескізному проекті (1969 р) корабель класифікувався як «атомний великий протичовновий корабель», а в рішенні про його затвердження (1970 р) вже як «атомний протичовновий крейсер». Призначався він для тривалого безперервного спостереження за атомними підводними човнами супротивника з метою негайного поразки їх після початку військових дій.
Зовнішність важкого атомного ракетного крейсера він придбав лише в ході тривав майже 10 років проектування, який супроводжувався широкими військово-економічними дослідженнями по оптимізації його тактико-технічних характеристик. У червні 1977 року наказом Головкому ВМФ корабель проекту +1144 був перекласифікований в «важкий атомний ракетний крейсер".
На заключному етапі розробки ТТЗ до складу озброєння корабля були включені ПЛРК «Заметіль», УЗРК С-300Ф, 100- і 30-мм. артилерія, два пілотованих протичовнових вертольота, а також протикорабельних ракетний комплекс 4К-85 «Малахіт», який замінили потім на «Граніт». Водотоннажність в тактико-технічному завданні не обумовлювалося.
На фото: М.В.Егоров - Міністр суднобудівної промисловості (1976-85гг), Герой Соціалістичної праці, інженер - віце-адмірал.
У зв'язку з намічався в той час проектуванням другого корабля з атомною енергетичною установкою - ракетного крейсера пр. 1165 «Фугас» з ПКР оперативно-тактичного призначення «Граніт» (32-45 ракет) і УЗРК С-300Ф, в серпні 1971 року, на підставі постанови уряду обидві розробки були об'єднані в одну. Почалося проектування багатоцільового атомного протичовнового крейсера з ударним ракетним зброєю ПКР «Граніт» (16 ракет).
У розробленому Північним ПКБ, раніше ЦКБ-53, (головний конструктор Б. І. Купенскій) в 1971 році технічному проекті +1144 вперше в світовій практиці було реалізовано розміщення подпалубних пускових установок вертикального (УЗРК С-300Ф) і похилого (ПКР комплексу «Граніт» ) старту.
До ормовой антенний пост ЗРК «Форт» на атомному крейсері пр. 1 144 «Кіров»
Носовий антенний пост і пускові установки Б-203А ЗРК «Форт» на атомному крейсері пр. Тисячу сто сорок чотири «Кіров»
Передбачалося використання автоматизованого гідроакустичного комплексу, здатного виявляти підводні човни в першій дальній зоні акустичної освітленості.
В ході розробки робочих креслень число розміщуються на кораблі ПКР комплексу «Граніт» було збільшено до 20 одиниць.
Повітряний знімок переднього борту «Кіров»: - 4 × 30 мм. шестиствольних автоматичних корабельних артилерійських установок ППО АК-630; - 2 зенітно-ракетні пускові установки «класу« Земля-повітря »; - 20 пускових установок крилатих ракет «Граніт»; - 12 пускових установок ракет С-300Ф; - Протичовнова ракетна установка «Заметіль»
1979р. Балтійський завод. Перший ряд, справа наліво: перший командир корабля А.С.Ковальчук, директор заводу В.Н. Шершнев, Головком ВМФ С.Г.Горшков при відвідуванні «замовлення 800"
Командир Ленінградської військово-морської бази адмірал Аркадій Петрович МИХАЙЛОВСКИЙ згадує: "... В березні 1980 р мене хвилювало майбутнє заселення екіпажу Олександра Ковальчука на побудований" КІРОВ ", оскільки з моменту вселення командир бере на себе повну відповідальність за корабель і людей ... У суботу, 29 березня, після сніданку в берегової казармі командири бойових частин і дивізіонів перевели свої підрозділи на корабель. Обідати їм в цей день не довелося. Матроси обмежилися сухим пайком, а багато офіцерів обійшлися і без оного. Зате вечірній чай пили організовано. Кожен член екіпажу вже в першу ніч спав на своїй штатної ліжку ...
Один з перших розлучень добового наряду на кораблі ще в заводі. Черговим по кораблю заступає капітан-лейтенант В. пітерців (БЧ-7), черговим по низам - ст.лейтенант С. Лизенко (БЧ-3).
А.МІХАЙЛОВСКІЙ: «... Ціле неділю на крейсері йшов аврал ... Зате в понеділок заводчани і контрагенти, які прибули вранці на свої робочі місця, не впізнали корабель. Він сяяв чистотою, і в ньому витав дух злагодженого військового колективу. Про чіткій роботі екіпажу і високих організаторських здібностях командира крейсера капітана 1-го рангу Ковальчука я не забув в цей же день доповісти Главкому, на що Сергій Георгійович Задоволено хмикнуть ... В останні дні квітня (1980) мене більше хвилювало пуск 1-го реактора крейсера " КІРОВ ".
... Фізичний пуск ставить останню крапку в літописі будівництва корабля. ... Не дивно, що фізичний пуск реактора здавна сприймається на всіх атомоходах як корабельний свято. Ось з яким святом я вітав капітана 1-го рангу Олександра Ковальчука і в його особі весь екіпаж крейсера, коли приймав доповідь про фізичну пуску 1-го реактора на цьому кораблі.
... Я не тільки вітав, але і підписав документ про надання Олександру Сергійовичу і його сім'ї окремої упорядкованої квартири в черговий секції величезного будинку на вулиці Чекістів. Правда, для цього довелося заручитися підтримкою самого Г.Романова. Безквартирний командир атомного ракетного крейсера - ганьба для флоту. Подібного ганьби я допустити не міг. ... А 2-го травня на "Кірова" був успішно запущений другий реактор. ... »
1980р. Головний конструктор проекту один тисяча сто сорок чотири «Орлан» Б.І.Купенскій, командир крейсера А.С.Ковальчук і відповідальний здавач корабля - Б.Харламов
До омандір дивізіону БЧ-7 В.Пітерцев згадує: «... Фізичний пуск 1-го реактора крейсера було проведено 17 квітня 1980 року, про цю дату не згадується, я її для себе« записав в пам'яті »і в особистий альбом, так як я , командир 2 дивізіону РТС (АБУ), капітан-лейтенант пітерців В.В. в цей день був черговим по крейсеру. Командир дав команду прибути до нього з вахтовим журналом, де він зробив своєю рукою, червоним кольором запис: «Зроблено фізичний пуск 1 реактора» і виголосив слова: «З цього дня екіпаж отримуватиме грошову надбавку за ОУС».
А. МИХАЙЛОВСКИЙ: "До середини травня директор Балтійського заводу доповів про повну готовність крейсера" КІРОВ "до переходу в Кронштадт, а в Ленінград прибув адмірал Г.Бондаренко, призначений головою державної комісії з приймання цього унікального корабля до складу флоту. Однак підступний рівень води в Неві коливався нижче допустимого, що гарантує безпечний вихід крейсера з акваторії порту. Хвилювалися не тільки ми з Бондаренко, які безпосередньо відповідають за терміни початку випробування крейсера. ... Дзвонив 1-й заступник міністра суднобудівної промисловості Ігор Бєлоусов.
... Двічі дзвонив Г.Романов, висловлюючи впевненість у тому, що моряки не підведуть. Хвилювався і начальник Головного штабу ВМФ адмірал флоту Г.М.Егоров, вимагаючи від мене особистої присутності на містку корабля під час його перших кроків по морях. Ще б пак: ціна "КІРОВА" становила солідну частку в бюджеті міста і галузі. У відповідь на моє запитання: Чи не забагато двох адміралів на одного капітана 1-го рангу? -Георгій Михайлович похмуро пожартував, сказавши, що Ковальчук відповідає за екіпаж, Шершнев за корабельне залізо, Бондаренко поки ні за що, а ось за стан шляху, безпеку проводки крейсера і навіть за рівень невської води - весь попит з мене ... »
Виконавши перелік докових робіт 13 липня 1980 крейсер вийшов з доку і перейшов на Красногорський рейд. Заводські ходові випробування продовжилися в акваторії ЛенВМБ. ТАРКР «Кіров» готувався до переходу в Балтійськ.
Адмірал Аркадій Петрович МИХАЙЛОВСКИЙ згадує: «, ... 13 липня" Кіров "був виведений з доку і поставлений на рейд, а 7 серпня на Красногорському рейді від імені Головкому ВМФ в урочистій обстановці на побудові екіпажу і численної заводський здавальної команди я вручив командиру крейсера" КІРОВ " військово-морський прапор СРСР. Заводський прапор спустили, а над кораблем здійнялося біло-блакитне полотнище з червоним символами армії і народу. Це означало, що крейсер готовий до ходових випробувань. Незабаром "КІРОВ" взяв курс в Балтійськ з подальшим переходом на Північний флот ... "
Командир Льон ВМБ адмірал А.П.Міхайловскій в урочистій обстановці від імені ЦК ВМФ на побудові 7 серпня 1980 року він вручив командиру військово-морський прапор СРСР
14 серпня 1980 року "Кіров" прибув на рейд ВМБ Балтійськ. Протягом місяця проводились випробування зброї і техніки, були виконані десятки артилерійських і торпедних стрільб, відпрацьовані бойові вправи ракетними комплексами самооборони і ПЛО. У період випробувань корабель безперервно знаходився під наглядом кораблів і авіації НАТО.
Це перший бойовий корабель, який стежив за «Кіров» на Балтиці. Німецький есмінець «Роммель» американської споруди тихо підійшов в тумані ... Автор: А. Романько
Офіційне представлення корабля на Державні випробування відбулося 18 вересня, а 24 вересня під час перебування в морі на борт крейсера на вертольоті Мі-6 прибув адмірал флоту Радянського Союзу С.Г.Горшков.
24 вересня 1980 року під час Держ випробувань в морі ТАРКР «Кіров» на борт крейсера на вертольоті Мі-6 прибув адмірал флоту Радянського Союзу С.Г.Горшков.
Заслухавши доповідь голови комісії, Головком «проліз» по всіх відсіках корабля, заслухавши офіцерів, мічманів, старшин і матросів, і після доповіді командира затвердив план переходу на Північний флот. Корабель і екіпаж йому сподобалися.
----------------
