Історія бойового коня

Ім'я Стівена Спілберга (Steven Spielberg) відомо практично всім любителям кінематографа за винятком, можливо, найбільш відданих адептів індійського Боллівуда Ім'я Стівена Спілберга (Steven Spielberg) відомо практично всім любителям кінематографа за винятком, можливо, найбільш відданих адептів індійського Боллівуда. 26 січня 2012 року на російських екранах проявиться нове творіння маститого режисера - військова драма «Бойовий кінь» (War Horse).

Картину побачили і високо оцінили вже практично в усьому цивілізованому світі, тому що її прем'єра відбулася ще в грудні минулого року. Крім цього, робота Спілберга взяла участь в буквально днями закінчився кінофестивалі «Золотий глобус», і була номінована на звання кращого фільму, але головного призу так і не отримала.

Обраний режисером жанр «військової драми» досить складний. Далеко не всім кіноманам він до смаку, тим більше що фільмів на цю тему знято, мабуть, найбільше. Проте, Спілберг ризикнув в черговий раз, витративши на «Бойового коня» цілих 66 мільйонів доларів. І його надії знову виправдалися. Касові збори в світі вже набагато перевершили бюджет.

Про що ж сам фільм? Природно, про війну. Про Першій світовій війні і про дружбу між людьми і тваринами. Точніше, між хлопчиком Альбертом і його конем на прізвисько Джоуї. Одного разу тато Альберта купив на аукціоні жеребця. Незабаром почалася війна розлучає їх, але хлопчик дає слово, будь-що-будь, відшукати свого чотириногого друга. Очима коні режисер зумів показати всі складнощі війни і взаємин між людьми, так чи інакше стикалися з твариною.

Незважаючи на величезний бюджет, фільм не можна назвати видовищним в сучасному розумінні цього слова. Він філософськи глибокий і драматичний, де кожна сцена прорахована до дрібниць. Це кіно не в'яжеться з таким поняттям, як «кіноіндустрія Голлівуду», бо зроблена вона майстерно, на совість. Серед всіх гидот війни, кінь Джоуї є таким собі променем світла, який світить на обидві ворогуючі сторони. Здається, що Спілберг в черговий раз довів усім, що по той бік Атлантики, крім «макдональдсів», є ще й мистецтво, причому найвищого ґатунку.

Михайло Боков

Про що ж сам фільм?
Навигация сайта
Новости
Реклама
Панель управления
Информация