Дипломні і курсові з прокурорського нагляду
СКІЛЬКИ КОШТУЄ ЗАМОВИТИ ЯКІСНУ авторські роботи?
Для того щоб краще усвідомити призначення і роль прокуратури, її місце в системі державних органів, зрозуміти функції, які вона виконує, спочатку важливо вивчити історію виникнення прокуратури як державного органу, її організації та діяльності, створення органів прокуратури в дореволюційній Росії, а потім в СРСР і в Російській Федерації.
Вважається, що прокуратура з'явилася в XIII-XIV ст. у Франції в зв'язку з боротьбою королівської влади проти свавілля феодалів і сепаратизму (ордонанс короля Філіпа IV 1302 г.). Вона була інструментом становлення і зміцнення абсолютизму. З перших років існування це був суто обвинувальний, каральний орган. Тому не випадково, що саме прокуратура Франції послужила зразком для створення аналогічних правових інститутів в інших країнах, в тому числі в Росії.
Засновником прокуратури як органу нагляду за дотриманням законності в Росії є Петро I, який проводив активне реформування всієї структури державного управління, цілеспрямовану діяльність по створенню єдиної централізованої держави. Кінець XVII ст. і початок XVIII ст. століть характеризувалися значним зростанням посадових зловживань, казнокрадства і хабарництва, невиконанням царських указів з боку органів державного управління, всебічною зростанням всякого роду поборів і посиленням безправ'я населення. Це викликало нагальну потребу в створенні державної служби по боротьбі з подібними негативними явищами. 17 березня 1714 Петро I видав Указ "Про фіскалів" - попередників прокуратури, які виконували по суті прокурорські функції. Обер-фіскал складався при Сенаті, створеному в 1711 р замість Боярської думи, і доносив про діяльність Сенату царю. Фіскали були засновані і в провінції. Фіскалам ставилося в обов'язок боротьба з казнокрадством, нагляд за виконанням указів і регламентів і участь в справах, де немає чолобитника. Таким чином, вже тут зароджувалися загальнонаглядової функції, які потім відійшли до прокуратури. Однак фіскальна служба була службою суто таємницею, тому вона засуджувалася громадською думкою, слабко впливала на створення обстановки законності і правопорядку. Підпорядкування фіскалів Юстіц-колегії знаменує початок нових форм нагляду, в тому числі нагляду за самим Сенатом. Для цих цілей в 1715 р була введена посада генерал-ревізора (для нагляду за виконанням указів Сенату). Чергували в Сенаті гвардійські офіцери успадкували деякі функції сенатського обер-секретаря: нагляд за порядком виробництва і законністю при вирішенні справ Сенатом і право доносити царю про зловживання і упущення сенаторів.
Отже, появи прокуратури в Росії передувало кілька різних форм наглядової влади: фіскали, генерал-ревізори, обер-секретар Сенату, чергові гвардійські офіцери в Сенаті, не рахуючи того, що наглядові функції в тій чи іншій мірі здійснювали і сам цар, і Сенат.
Після Жовтневої революції органи прокуратури, як відомо, були ліквідовані. Декретом про суд N 1 від 24 листопада 1917 р були скасовані колишні інститути судових слідчих, прокурорського нагляду, а так само інститути присяжного і приватної адвокатури. Однак до березня 1918 р старі суди, прокуратура, адвокатура зберігалися в Ставропольської, Омської, Тобольської губерніях. Місцеві органи влади намагалися лише встановити контроль за їх діяльністю.
Нарешті, 28 травня 1922 було прийнято Положення про прокурорський нагляд, згідно з яким у складі Народного комісаріату (наркомату) юстиції була заснована Державна прокуратура. Цей документ заклав основи радянської прокуратури на багато років, послужив основою для прийняття в тому ж році положень про прокурорський нагляд в Білоруської РСР, Української РСР і Азербайджанської РСР, де знайшли відображення ті ж принципи організації та діяльності органів прокуратури.
В СРСР робилися спроби представити радянську прокуратуру як абсолютно унікальний інститут, відкидалася його спадкоємність від дореволюційної прокуратури. Однак історики правомірно розглядають створення радянської прокуратури як спробу інтегрувати функції дореформеної і пореформеної російської прокуратури, подолати однобічність реформи 1864 р Положення про прокурорський нагляд по суті відновлювало російську модель прокуратури петровського часу. Таким чином, як відзначають історики, через 200 років після згадуваного указу Петра I була відтворена прокуратура того ж типу, тобто орган тоталітарного нагляду за законністю в державі, де законність розумілася як диктатура пролетаріату. Аж до 1933 р прокуратура входила до складу Народного комісаріату юстиції (НКЮ), що підкреслювало її приналежність до виконавчої влади.
Перехід до нових умов, природно, зажадав перегляду деяких принципів діяльності прокуратури, визначення її місця і значення в політичній системі.
Перехідний характер розвитку російського суспільства в 90-і рр. і пов'язані з цим політичні, економічні та соціальні труднощі не могли не позначитися і на діяльності органів прокуратури. Перші важливі зміни в історії розвитку органів прокуратури в пострадянський період були пов'язані з реалізацією постанови Верховної Ради Української РСР від 15ноября 1991р. "Про утворення єдиної системи органів прокуратури РРФСР", згідно з яким на базі діючих на території Росії органів прокуратури почали створювати єдину систему органів прокуратури, підпорядковану Генеральному прокурору РРФСР.
24 жовтня 1991 Верховна Рада Української РСР схвалив Концепцію судової реформи, яка визначила основні критерії для підготовки відповідного законодавства. Реалізація положень Концепції почалася відразу ж після її схвалення. Цією Концепцією теоретично влаштувалася необхідність перетворення прокуратури в ході судової реформи з багатофункціонального органу в орган кримінального переслідування. З урахуванням положень Концепції 17 січня 1992 був прийнятий Закон "Про прокуратуру РФ". Цим Законом були скасовані тотальний нагляд за виконанням законів громадянами, встановлено заборону на втручання прокуратури в господарську діяльність. Змінився зміст прокурорського нагляду, який став здійснюватися за виконанням принципово нового законодавства, що регулює кардинально змінилися суспільні відносини.
Істотні зміни зазнала положення прокурора в кримінальному та цивільному судочинстві, в зв'язку з чим прокуратура з органу нагляду за законністю розгляду справ у судах стала однією зі сторін, що беруть участь в судочинстві. У той же час за прокурорами зберігалося право опротестування незаконних і необгрунтованих судових рішень. Якісно оновився кадровий склад органів прокуратури, відбулися й інші зміни в статусі органів прокуратури, їх компетенції і колі повноважень, зміст і форми діяльності.
В даний час триває інтенсивна робота по вдосконаленню діяльності органів прокуратури шляхом проведення організаційно-штатних заходів. У прокуратурі, першою з державних інститутів, утворені структури в федеральних округах, що уможливило активізацію роботи по формуванню єдиного загальноросійського правового простору. Організаційні зміни торкнулися також діяльності прокуратури щодо забезпечення законності в економічній і соціальній сферах, на транспорті, на досудовій та судовій стадіях кримінального судочинства, у цивільному та арбітражному процесі та інших напрямках.
Пам'ятайте, що "Історія розвитку прокуратури та прокурорського нагляду" досить складна тема і краще написати унікальну, якісну роботу та бути впевненим в успішній здачі, ніж переживати, скачавши неунікальні роботу. Багато викладачів перевіряють роботи на унікальність.
ЗАМОВИТИ авторських робіт НА ЦЮ ТЕМУ
Весь список зразкових тим по прокурорського нагляду
