фото УП
Довгострокова політика уряду передбачає підвищення протягом десяти років ставок акцизу до мінімального рівня в ЄС, тобто до 90 євро за тисячу сигарет. Виробники тютюну пручаються.
М Інфін прораховує можливі сценарії акцизної політики.
Всього один неточний крок на цьому шляху загрожує порушенням угоди про асоціацію - CА - з Євросоюзом чи ж зростанням "чорного" ринку сигарет.
До сих пір акцизна політика уряду зводилася до наступного: в кожної незрозумілої ситуації Кабмін підвищував акцизи.
Відразу ж після свого призначення міністр фінансів Олександр Шлапак назвав оподаткування підакцизних товарів основним джерелом додаткового ресурсу до держбюджету.
Довго чекати не довелося. За останні півроку підвищення податків і розширення бази оподаткування за рахунок підакцизних товарів стало улюбленим прийомом Мінфіну з метою поповнення скарбниці.
Так, з 1 липня 2014-го акцизи на тютюн були підвищені в середньому на 25%. В кінці місяця, 31 липня, Верховна рада схвалила 5-відсоткове підвищення акцизу в тому числі на тютюнову продукцію з 1 вересня 2014 року. Наслідки не забарилися: сигарети подорожчали, ринок деформований.
Нинішню ініціативу Мінфіну щодо уніфікації ставок акцизу для сигарет з фільтром і без фільтра, по суті, підтримує тільки одна компанія. За словами директора відділу корпоративних питань компанії-виробника сигарет "JTI Україна" Александа Когута, практика підвищення ставок акцизу на однаковий відсоток для сигарет з фільтром і без фільтра привела до нерівномірного зростання ставок в абсолютних величинах.
"В результаті мінімальне акцизне зобов'язання для сигарет без фільтра зараз в 2,3 рази нижче, ніж для сигарет з фільтром. Нерівномірний підвищення акцизів на різні види сигарет призвело до величезної різниці між найдешевшими і найбільш дорогими цигарками", - говорить представник компанії.
З початку 2014 року, додав він, мінімальне акцизне зобов'язання зросла на 40%. В результаті ціни на сигарети теж збільшилися: з січня по вересень середньозважена ціна пачки сигарет збільшилася з 10,9 грн до 12,34 грн.
Секрет такої підтримки в тому, що в асортименті "JTI Україна" сигарети без фільтра займають дуже малий відсоток від продажів. Компанія переважно випускає сигарети з фільтром. Їй потенційно вигідне підвищення податків для своїх конкурентів - Imperial Tabacco, "Філіп Морріс" і ВАТ. Збільшення фіскального навантаження призведе до того, що їм доведеться істотно підвищувати ціни. А в гіршому випадку - взагалі відмовитися від виробництва сигарет без фільтра, що призведе до істотного перерозподілу ринків збуту.
Природно, три інші компанії далеко не в захваті від апетитів Мінфіну. Тим більше, що якщо девальвація буде відбуватися раз на три роки, то підвищувати акцизи можна буде до нескінченності - адже гармонізація з ЄС відбувається в євро-еквіваленті, а ціни на сигарети підвищуються не такими темпами, як знецінення гривні. Чисто математично, кожна нова ініціатива Мінфіну разом з "професіоналізмом" Нацбанку "з'їдає" рентабельність тютюнових компаній, що всерйоз наводить їх на роздуми про відхід з українського ринку.
З точки зору наповнення бюджету в 2014-2015 році, нова ініціатива може мати непередбачувані наслідки. Ціна пачки сигарет із фільтром зросте, але в черговий раз стиснеться ринок збуту.
Сегмент дешевих сигарет буде перекритий за рахунок контрабанди, яка вже напевно збільшилася (на противагу виробництву, яке стабільно падає). Так, виступаючи в парламенті 24 липня, міністр фінансів Олександр Шлапак заявив, що підвищення акцизів з 1 липня на 27% як раз привело до збільшення незаконного ввезення алкоголю. Легко можна припустити, що аналогічне явище спостерігається і на ринку тютюнових виробів.
Ефект минулого підвищення акцизів для держбюджету виявився сумнівним. У червні надходження акцизного податку з тютюну склали 1,42 млрд грн, а в липні, коли діяли підвищені ставки, доходи скарбниці зменшилися до 1,38 млрд грн.
У серпні зростання таки стався: в бюджет надійшло 1,81 млрд грн акцизів з тютюнової продукції. Це на 52,6% більше, ніж в серпні 2013 року. Не в останню чергу тому, що тільки в 2014 році вже відбулися три раунди збільшення акцизів. Якщо ж порівнювати період до періоду, то за січень-серпень 2014 року надійшло 10,86 млрд грн, що на 11,6% менше, ніж за аналогічний період 2013 року.
Пояснення провалу лежить в так званому "форстоллінге". Перед черговим підвищенням акцизу тютюнові компанії збільшують виробництво до максимуму, і затоварювався склади власних торгових домів. У підсумку, на протязі декількох місяців бюджет отримує акцизи за старими ставками - він стягується в той момент, коли на пачку клеїться марка. Так що, швидше за все, до кінця 2014 року різкого приросту надходжень від продажу сигарет бюджет не побачить. Хоча, звичайно, рано чи пізно, старі запаси закінчаться, і платити акциз доведеться за новими ставками.
Таким чином, Мінфін швидше за все і в цей раз доб'ється підвищення податкових надходжень до бюджету - в четвертий раз з початку року (в січні, березні та вересні, в цілому на 40%).
В цілому ідея створити державну акцизну стратегію переслідує благу мету - вона покликана зробити акцизні плани уряду більш прогнозованими.
Вперше таку ініціативу озвучив екс-міністр доходів і зборів Олександр Клименко. У 2012 році ця ініціатива обговорювалася на інвестиційному раді при Міндоходов, проте форму конкретного документа так і не знайшла.
Тоді виробникам тютюну, алкоголю і державі не вдалося узгодити параметри акцизної політики. Після приходу до влади уряду Арсенія Яценюка розмови навколо цієї ідеї поновилися.
Правда, якщо тоді активними лобістами створення акцизної стратегії називалося пивне лобі, то зараз в комунікації з Міністерством фінансів найдалі просунулися табачники.
три сценарії
За інформацією джерел ЕП, Мінфін вже провів кілька зустрічей з представниками тютюнової галузі, на яких було запропоновано три можливих варіанти акцизної політики. Останнє засідання відбулося 26 вересня.
Згідно з документами, середньостроковий план Мінфіну полягає в тому, щоб до 2016 року зрівняти ставки акцизу на сигарети з фільтром і сигарети без нього.
Довгострокова акцизна політика відомства передбачає підвищення протягом десяти років ставок акцизу до мінімального рівня в ЄС, тобто до 90 євро або 1,5 тис грн за тис сигарет. У 2015 році Мінфін пропонує залишити ставки на рівні 2014 року, а з 2016 року по 2024 рік - щорічно підвищувати їх на 20%.
Ці плани розходяться з баченням акцизної політики бізнесу. Він пропонує менш інтенсивне підвищення акцизів протягом більш тривалого періоду.
Сценарій найбільшого виробника тютюнової продукції компанії "Філіп Морріс Україна" такий: підвищення ставок стартує в 2015 році, протягом 13 років вони збільшуються на 5% тричі на рік, тобто за рік на 15%. Період уніфікації ставок пропонується розтягнути з 2015 року до 2018 року.
За словами менеджера з питань фіскального регулювання цієї фірми Олексія Калініченко, для країн, які недавно стали членами Євросоюзу, середній термін між підписанням договорів про асоціацію та виконанням вимоги про мінімальний акциз становив трохи більше 13 років.
В окремих країнах - Польщі, Угорщини, Болгарії і Румунії - 15 років.
"При цьому рівень мінімального акцизу в ЄС був значно менше - 64 євро за тис штук сигарет. Зараз мінімальний акциз в ЄС становить 90 євро. Спираючись на досвід нових країн-членів європейського співтовариства, ми виступаємо за 15-річний перехідний період", - говорить експерт.
Європейська мотивація
Розробка такого плану - не просто ідея Мінфіну, а вимога СА, ратифікованого Україною і ЄС, відзначає Калиниченко.
На його думку, прийняття подібного графіка корисно, в першу чергу, для уряду. По-перше, буде виконано вимогу СА, по-друге, буде зрозуміла і передбачувана податкова база для розрахунку податкових надходжень.
Це ідеальний варіант, але в українських реаліях розраховувати на нього не доводиться. По-перше, немає гарантій, що при першій же необхідності поповнити бюджет уряд не відійде від цього сценарію, а по-друге, Кабмін уже веде себе не дуже послідовно.
Згідно СА, директиви про структуру і ставки акцизного збору на тютюнові вироби повинні бути встановлені Радою асоціації.
"Рада має дослідити практику інших держав, що приєдналися до ЄС, купівельну спроможність українців, рівень нелегальної торгівлі, провести консультації індустрією перед визначенням ставок", - відзначає директор з корпоративних питань Imperial Tobacco в Україні Олег Стрекаль.
Ця рада ще навіть не створено, а уряд уже за два роки хоче зрівняти ставки на сигарети з фільтром і без фільтру і за десять років - підняти всі ставки до європейського рівня, говорить експерт.
Судячи з усього, Кабмін поки не планує орієнтуватися на вимоги СА і вважає за краще встановлювати акцизи в "ручному режимі". Вирівнювання ставок він передбачив в запропонованому варіанті податкової реформи .
Одночасно уряд ініціював введення 5-відсоткового податку з продажів алкогольних напоїв, тютюнових виробів і палива. Подібний крок, вважають в Мінфіні, розширить дохідну базу місцевих бюджетів.
"Після введення податку ціни на сигарети виростуть ще на 10-15%. Адміністрування нового податку зажадає істотних витрат, адже в Україні більше 90 тис точок роздрібної торгівлі тютюном", - зазначає Когут.
До того ж надання права місцевої влади встановлювати розмір податку для окремих категорій підакцизних товарів створить умови для корупції.
За інформацією джерел ЕП, після провалу у Верховній Раді голосування за проект закону про податкову реформу в Міністерстві фінансів проходили зустрічі з бізнесом щодо доцільності цих ініціатив.
"Знайти спільну мову поки не вдалося. Мінфін наполягає на 5% податку з продажів і готує нові поправки до Податкового кодексу. До 14 жовтня відомство планує повторно внести проект до парламенту", - уточнило джерело в апараті Кабміну.
5-відсотковий податок з обороту проводиться під "соусом" децентралізації та збільшення наповнення місцевих бюджетів. Але примітно, що такий податок суперечить Директиві ЄС 2011/64. Жодна країна в Європі не використовує такого роду податок. А значить, рано чи пізно він буде скасований і в Україні. Тобто, місцевих рад з часом виявляться без обіцяних грошей.
У цієї ініціативи Мінфіну є ще один примітний аспект. Двічі в ній з'являлася норма про підвищення акцизу на нафтопродукти. І двічі вона зникала, що говорить про неабияку лобістської активності навколо законопроекту. Нагадаємо, найбільшими операторами ринку нафтопродуктів в Україні є структури Ігоря Коломойського та Ігоря Єремєєва.
"Чорний" ринок розквітне
З 2009 року обсяги виробництва і споживання тютюнової продукції падають. За останні п'ять років виробництво скоротилося на 33,7%, споживання - на 40,5%.
Поки бізнес не чекає перелому цієї тенденції. За прогнозами "JTI Україна", скорочення в 2014 році в порівнянні з 2013 роком складе 2,5%. Важливими причинами стали втрата кримського ринку і війна. Однак є нюанс: статистика відображає лише легальні виробництво і споживання.
Головна причина скорочення, за словами Стрекаля, полягає в заміщенні легальної продукції контрабандою та контрафактом. "Зростання тіньового ринку до 10% споживання - це реакція на прорахунки акцизної політики", - говорить він.
Така тенденція може прискоритися. Курс на підвищення акцизів до європейського рівня призведе до подорожчання сигарет і підштовхне особливо кмітливих ділків до пошуку дешевших варіантів їх реалізації.
"Рівняння ставок акцизного податку для сигарет з фільтром і без фільтра за два роки призведе до зростання тіньового ринку, скорочення надходжень до бюджету, боляче вдарить по небагатим курцям", - відзначає менеджер Imperial Tobacco.
Він переконаний, що уряд не отримає очікуваних надходжень, оскільки не менше 30% курців сигарет без фільтра переключаться на нелегальний товар. Внаслідок цього держава отримає в кращому випадку 0,2 млрд грн.
"Запропоновані сценарії ми не підтримуємо", - говорить Стрекаль. В якості альтернативи він пропонує ініціативу, яка вигідна вже його компанії.
© 2005-2014, Економічна правда. Використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Економічну правду".
