Как писати Вь старої орѳографіі? • Arzamas

1. Що таке стара (дореформена, дореволюційна) орфографія?
2. Найскладніше: як писати ять?

Все, що потрібно знати про ять, фіту і твердий знак

підготував Євген Шаульський

Що таке стара (дореформена, дореволюційна) орфографія?

Це орфографія російської мови, що була у використанні з петровських часів до реформи правопису 1917-1918 років. За ці 200 років вона, звичайно, теж змінювалася, і ми будемо говорити про правопис кінця XIX - початку ХХ століття - в тому стані, в якому його застала остання реформа.

У російській алфавіті до реформи 1917-1918 років було більше букв, ніж зараз. Крім 33 нинішніх букв, в абетці були i ( «і десятеричная», читається як «і»), ѣ (ять, читається як «е», в курсивном зображенні виглядає як ѣ), ѳ (фіта, читається як «ф») і ѵ (іжиця, читається як «і»). Крім того, набагато більш широко використовувалася буква "ь" (ер, твердий знак). Більшість відмінностей дореформеної орфографії від нинішньої стосуються використання цих букв, але є і ряд інших, наприклад використання інших закінчень в деяких відмінках і числах.

Це найлегше правило. У дореформеному правописі твердий знак (він же ер) пишеться в кінці будь-якого слова, що закінчується на приголосну: стол, телефон', Санкт'-Петербург '. Це стосується і слів з шиплячими приголосними в кінці: мяч', уж' замуж' невтерпеж'. Виняток - слова, що закінчуються на «і короткий»: й вважався гласною. У тих словах, де ми зараз пишемо на кінці м'який знак, в дореформеної орфографії теж потрібен він: олень, миша, сидиш.

Власні імена: Агаѳья, Анѳім', Аѳанасій, Аѳіна, Варѳоломей, Голіаѳ', Евѳімій, Марѳа, Матѳей, Меѳодій, Наѳанаіл', Парѳенон', Піѳагор', Руѳь, Саваоѳ', Тімоѳей, Есѳірь, Іудіѳь, Ѳаддей, Ѳекла, Ѳеміда, Ѳемістокл', Ѳеодор' (Ѳёдор' , Ѳедя), Ѳеодосій (Ѳедосій), Ѳеодосія, Ѳеодот' (Ѳедот'), Ѳеофан' (але Фофан'), Ѳеофіл', Ѳерапонт', Ѳома, Ѳомінічна.

Географічні назви: Аѳіни, Аѳон', Віѳанія, Віѳезда, Віѳінія, Віѳлеем', Віѳсаіда, Геѳсіманія, Голгоѳа, Карѳаген', Корінѳ', Мараѳон', Парѳія, Парѳенон', Еѳіопія, Ѳавор', Ѳеодосія, Ѳермофіли, Ѳессалія, Ѳессалонікі, Ѳіви, Ѳракія.

Народи (і жителі міст): корінѳяне, парѳяне, скіѳи, еѳіопи, ѳіване.

Імена загальні: анаѳема, акаѳіст', апоѳеоз', апоѳегма, аріѳметіка, діѳірамб', еѳімони, каѳоліческій (але католіческій), каѳедра, каѳізма, кіѳара, левіаѳан', логаріѳм', мараѳон', міѳ', міѳологія, моноѳелітство, орѳографія, орѳоепія, паѳос' (пристрасть, але Пафос' - острів), ріѳма, еѳір', ѳіміам', ѳіта.

«А бобренок' сідіт', очі на всѣх' таращіт'. Чи не понімает' нічого. Дядько Ѳедор' йому молока дал' кіпяченаго »(« Дядя Ѳедор', пес' і кот' »).

«От он '[шарік'] пролетѣл' послѣдній етаж' большущаго будинку, і хтось висунувся із' вікна і махал' йому вслѣд', а він ще вище і трошки вбок', вище антенн' і голубів, і стал совсѣм' маленькій ...» ( «Деніскині оповідь»).

Прикметники в жіночому і середньому роді в множині закінчуються на -ия, -ія (а не -і, -і, як зараз). Займенник третьої особи жіночого роду вона в родовому відмінку має форму ея, на відміну від знахідного її (зараз всюди її).

"Ну і що? - говоріт' Шарік'. - Необов'язково велику корову купувати. Ти купи маленьку. Є такія спеціальния корови для котов'. Кози називаються »(« Дядя Ѳедор', пес' і кот' »).

«А гроші я вам висилаю - сто рублів. Якщо у вас 'залишаться лішнія, надішліть назад »(« Дядя Ѳедор', пес' і кот' »).

«Вь той час у мами бил отпуск', і ми гостювали у ея родних', Вь однім большом' колхозѣ» ( «Деніскині оповідь»).

Найскладніше: як писати ять?

Бѣлий, блѣдний, бѣдний бѣс'
Убѣжал' голодний Вь лѣс'.
Лѣшім' по лѣсу он 'бѣгал',
Рѣдькой зй хрѣном' пообѣдал'
І за горькій тот обѣд'
Дал' обѣт' надѣлать бѣд'.

Вѣдай, брат, що клѣть і клѣтка,
Рѣшето, рѣшетка, сѣтка,
Вѣжа і желѣзо зй ять -
Так і треба писати.

Наші навіки і рѣсніци
Защіщают' глаз' зѣніци,
Навіки жмуріт' цѣлий вѣк'
Вночі кожен человѣк' ...

Вѣтер' вѣткі поломал',
Нѣмец' вѣнікі связал',
Свѣсіл' вѣрно при промѣнѣ,
За двѣ гривні продал' Вь Вѣнѣ.

Днѣпр' і Днѣстр', как 'всѣм' ізвѣстно,
Двѣ рѣкі Вь сосѣдствѣ тѣсном',
Дѣліт' області їхніх Буг,
Рѣжет' зй сѣвера на юг'.

Хто там' гнѣвно свірѣпѣет'?
Крѣпко сѣтовать так 'смѣет'?
Треба мирно суперечка рѣшіть
І друг 'одного убѣдіть ...

Пташині гнѣзда грѣх' зорить,
Грѣх' марно хлѣб' смітити,
Над 'калѣкой грѣх' смѣяться,
Над 'увѣчним' іздѣваться ...

Що ж робити нинішньому любителю дореформеної орфографії, яка бажає осягнути всі тонкощі правопису ятя? Чи потрібно йти по слідах гімназистів Російської імперії і вчити напам'ять вірші про бідного біса? На щастя, все не так безнадійно. Є ряд закономірностей, які в сукупності охоплюють значну частину випадків написання ятя - відповідно, їх дотримання дозволить уникнути найпоширеніших помилок. Розглянемо ці закономірності детальніше: спершу опишемо випадки, де ятя не може бути, а потім - написання, де ять бути повинен.

По-перше, ять не пишеться на місці того е, яке чергується з нулем звука (тобто з пропуском гласною): Лев (не є лѣв'), пор. лева; ясен' (не є ясѣн'), пор. ясний і т. д.

По-друге, ять не пишеться на місці е, яке зараз чергується з е, а також на місці самого е: весна (не є вѣсна), пор. весни; медовий, пор. мёд'; виключення: звѣзда (пор. зірки), гнѣздо (пор. гнізда) і деякі інші.

По-третє, ять не пишеться в полногласной поєднаннях -ере-, -еле- і в неполногласного поєднаннях -ре- і -ле- між приголосними: дерево, берег, пелена, час, древо, залучити (виняток: плѣн'). Також, як правило, не пишеться ять в поєднанні -ер- перед згодним: верх', перший, тримати і т. П.

По-четверте, ять не пишеться в коренях слів явно іншомовного (неслов'янського) походження, в тому числі власні імена: газета, телефон', анекдот', адрес', Меѳодій і т. Д.

Що стосується написаний, де ять повинен бути, назвемо два основних правила.

Перше, найбільш загальне правило: якщо в слові зараз пишеться е перед твердим приголосним і воно не чергується з нулем звуку або з е, з вельми великою ймовірністю на місці цього е в дореформеної орфографії потрібно писати ять. Приклади: тѣло, орѣх', рѣдкій, пѣна, мѣсто, лѣс', мѣдний, діло, ѣхать, ѣда і багато інших. Важливо враховувати згадані вище обмеження, пов'язані з повноголоссям, неполногласіе, запозиченими словами і т. Д.

Друге правило: ять пишеться на місці нинішнього е в більшості граматичних морфем:

- у відмінкових закінченнях непрямих відмінків іменників і займенників: на столѣ, Кь сестрѣ, Вь рукѣ, мнѣ, Тобі, себѣ, чѣм', зй кѣм', всѣ, всѣмі, всѣх' (непрямі відмінки - все, крім називного і знахідного, в цих двох відмінках ять не пишеться: утонул' Вь морѣ - прийменниковий, поѣхалі на море - знахідний);

- в суфіксах чудовою і вищого ступеня прикметників і прислівників -ѣе (-ѣй) і -ѣйш-: бистрѣе, сільнѣе, бистрѣйшій, сільнѣйшій;

- в основотвірний суфікс дієслів на -ѣть і утворених від них іменників: імѣть, сідѣть, смотрѣть, імѣл', сідѣл', смотрѣл', імѣніе, покраснѣніе і т. П. (В іменників на -еніе, утворених від інших дієслів, потрібно писати е: сомненіе - пор. сумніватися; чтеніе - пор. читати);

- на кінці більшості прийменників і прислівників: вмѣстѣ, кромѣ, возлѣ, послѣ, налегкѣ, вездѣ, гдѣ, внѣ;

- в приставці нѣ-, що має значення невизначеності: нѣкто, нѣчто, нѣкій, нѣкоторий, нѣсколько, нѣкогда (колись). При цьому негативна приставка і частка пишеться з «е»: негдѣ, нема за що, чи не зй кѣм', колись (немає часу).

Нарешті, є два випадки, де ять в закінченні потрібно писати на місці нинішнього і: онѣ і однѣ - «вони» і «одні» по відношенню до іменником жіночого роду, а в випадку з однѣ - і в непрямих відмінках: однѣх', однѣм', однѣмі.

"Ну що ж. Нехай будет пуделем'. Комнатния собаки теж потрібні, хоч онѣ і безполезния »(« Дядя Ѳедор', пес' і кот' »).

«Подивися, що твій Шарік' нам 'устраівает'. Доведеться тепер новий стол купувати. Добре ще, що я зі столу весь посуд убрал'. Залишилися б ми без 'тарелок'! Зй однѣмі вилками ( «Дядя Ѳедор', пес' і кот'»).

Крім того, в нелегкій боротьбі з правилами вживання ятя може допомогти знання інших слов'янських мов. Так, дуже часто на місці ятя у відповідному польському слові буде написано ia (wiatr - вѣтер', miasto - мѣсто), а в українському - і (діло - діло, місто - мѣсто).

Як ми вже сказали вище, дотримання цих правил вбереже від помилок в більшості випадків. Однак, з огляду на, що в правилах вживання ятя безліч нюансів, винятків, винятків з винятків, ніколи не завадить перевірити за довідником написання, якщо ви в ньому сумніваєтеся. Авторитетний дореволюційний довідник - « російське правопис »Якова Грота, зручний сучасний онлайн-словник - www.dorev.ru .