Казка про мертву царівну і про сім богатирів

  1. Аналогічні сюжети в казках народів світу [ правити | правити код ]
  2. Архетип сюжету [ правити | правити код ]

«Казка про мертву царівну і про сім богатирів» - казка А. С. Пушкіна . написана восени 1833 року в Болдине . Є самостійним авторським літературним твором, написаним за мотивами російської народної казки.

Під час відсутності царя, у нього народилася дочка. Цариця вмирає, коли цар повертається додому. Він горює, але проходить рік, і в палаці з'являється нова цариця. Вона дуже красива, але жорстока, норовлива і заздрісна. Цариця має чарівну дзеркальцем, яке розмовляє з нею. Коли цариця виглядає в люстерко, вона запитує у нього:

З року в рік дзеркальце відповідає, що на всьому світі немає нікого прекрасніше цариці. Але йдуть роки, і цариця вже не молода. А ось її падчерка, навпаки, підростає і стає все красивішим. В один прекрасний день дзеркало заявляє цариці, що вона красива, але є та, яка набагато красивіше:

Натура цариці дає про себе знати, і заздрість до головної героїні не має меж. Цариця кличе свою служницю Чернавку, і наказує «звістка царівну в глушину лісову і, зв'язавши її, живу під сосною залишити там на поталу вовкам». Виконуючи наказ цариці, Чернавка веде царівну в дрімучий ліс, але остання запідозрила її злі наміри і просить Чернавку відпустити її. Та не бажає зла царівну. Вона тільки виконує наказ господині і тому погоджується відпустити царівну. Потім Чернавка повертається до цариці і повідомляє їй про загибель царівни.

Цар, дізнавшись про зникнення дочки, горює. Наречений царівни, королевич Єлисей, відправляється по світу на пошуки зниклої нареченої. Остання довго бродить по дрімучому лісі і в результаті, в глухій гущавині, знаходить великий будинок. Сторожив будинок пес лащиться до царівни. Царівна заходить в приміщення, але господарів будинку немає. До вечора вони з'являються. Це сім братів-богатирів. Бачачи, що хтось прибрався в їхньому будинку, вони просять таємничого гостя вийти, обіцяючи добрий прийом. Царівна виходить, кланяється їм і вимовляє вибачення за непроханий візит:

Зрозумівши «по мови», що перед ними царська особа, богатирі приймають її з почестями і залишають жити в їхньому будинку. Головна героїня веде господарство по дому. Вона сподобалася богатирям. Останні пропонують їй вибрати одного з них собі за чоловіка. Царівна відповідає, що їй все богатирі милі, але у неї вже є наречений, і вона змушена відмовити. Тим часом цариця, думаючи, що падчерка давно мертва, запитує у дзеркальця:

Дзеркало відповідає, що цариця без спору прекрасна, але царівна все одно красивіше. Чернавка визнається цариці, що відпустила царівну, і

За наказом цариці до дому богатирів приходить «злиденна черниця», де її зустрічає гавкотом сторожовий пес, не підпускає стару до ганку, а царівну - до баби. Царівна шкодує її і кидає їй в руки через собаку шматок хліба. Стара у відповідь кидає царівну отруєне яблуко і зникає. Царівна надкушує яблуко і тут же падає бездиханна.

Коли ввечері богатирі повертаються додому, їх зустрічає виттям пес. Він веде їх до тіла царівни, в сказі ковтає отруєне яблуко і випускає дух. Богатирі усвідомлюють, що царівну отруїли. Спершу вони хочуть поховати її, але не наважуються, оскільки вона

Богатирі кладуть царівну в кришталеву труну, який підвішують в гірській печері. Задоволена цариця чує від дзеркальця довгоочікуваний відповідь, що вона прекрасніше за всіх на світі.

Тим часом Єлисей шукає царівну по всьому білому світу, але ніде немає його нареченої. Зневірившись, він звертається по допомогу до тих, хто все бачить - до сонця, місяця і вітру. Сонце і місяць нічого не знають про зниклу царівну. Тільки вітер дав Єлисею сумний відповідь:

У прикрощі Єлисей їде подивитися на свою наречену.

Щасливі закохані повертаються додому, щоб зіграти весілля. В цей час цариця питає у дзеркальця, хто прекрасніше за всіх на світі, і знову чує про те, що царівна прекрасніше її. У нападі люті цариця розбиває вщент дзеркальце. При особистій зустрічі з царівною цариця вмирає від злоби і заздрості. Казка закінчується весіллям царівни і королевича Єлисея.

Даний твір створено за сюжетом народної казки, відомої багатьом народам світу [2] . Зокрема, серед індоєвропейських народів дуже схожим сюжетом мають російські народні казки №№ 210 і 211 «Чарівне дзеркальце» зі збірки А. Н. Афанасьєва « Народні російські казки » [3] , А також казка братів Грімм « Білосніжка », Написана в 1812 році. В класифікації Аарне-Томпсона даний сюжет йде під номером 709.

Російською матеріалі казки з подібним сюжетом також зафіксовані в наступних збірках:

  • Жива старовина, т. XXI, 1912, вип. II-IV
  • Великоруські казки Вятської губернії, Зеленін Д. К. , Пг., 1915 г. (Зап. Рос. Геогр. Т-ва по отд. Етногр. Т. XLII.), Казка № 52
  • Казки і перекази Самарського краю, садівників Д. Н., СПб., 1884. (Зап. Рос. Геогр. Т-ва по отд. Етногр., Т. XII.)

Аналогічні сюжети в казках народів світу [ правити | правити код ]

Казка народів Східної Африки «Чарівне дзеркало» побудована за подібною схемою, насиченою місцевим національним колоритом. Замість семи богатирів в даній казці з'являються десять мисливців [4] .

Монгольська народна казка «Чарівний мрець», також розповідає про сімох братів, синів хана, які зустріли вигнану ревнивою мачухою дівчину і стали з нею жити.

Шотландська народна казка «Золоте дерево і Срібне Дерево», записана Джозефом Джейкобс, розповідає про дружину короля, якій форель в струмку говорить про те, що її дочка гарніше, ніж вона. Дружина короля придумує план вбивства дочки, позначилася хворий і розповівши чоловікові-королю, що її можуть вилікувати тільки серце і печінку дочки. У казці також фігурує отруєна голка і принц.

У вірменській казці «Нурі Хадіг» Місяць каже матері, що її дочка Нурі Хадіг стала красивіше ніж вона. Замість отруєного яблука чарівним предметом виступає кільце. Батько виганяє дочку, сказавши матері, що вбив її. Дочка потрапляє в замок в лісі, в якому спить принц. Дівчина доглядає за ним сім років. Принц оживає, збирається одружитися на дівчині, але мати підсилає циганку, яка одягає дівчині на палець кільце, після чого та засинає. Принц в кінці казки знімає кільце, дівчина прокидається.

Італійська народна казка «Белла Венеція», записана італо Кальвіно , Оповідає про матір, власниці готелю, запитуючої постояльців про те, чи є хто красивіше її. Один з постояльців одного разу каже, що власна дочка Бели красивіше, ніж вона сама. Белла проганяє дочка з дому. Та зустрічає в лісі дванадцять грабіжників, які запрошують її стати їм молодшою ​​сестрою. Белла, дізнавшись про це, підсилає до дочки найняту відьму з наказом погубити її за допомогою чарівної шпильки. Мертву дочку грабіжники ховають в пустотілому стовбурі дерева. Через деякий час принц, який виїхав на полювання, виявляє дівчину, витягує шпильку з її волосся і вона оживає, після чого виходить заміж за принца.

У грецькій казці «Мірсіна» сюжет розповідає про трьох сестер, двом з яких сонце говорить про красу молодшої. Сестри проганяють молодшу, та в лісі зустрічає дванадцять місяців і починає з ними жити як сестри. Замість отруєного яблука - отруєний хліб.

Архетип сюжету [ правити | правити код ]

У різних казках кількість чоловіків і їх рід занять може разюче відрізнятися. Їх може бути двоє, сім, десять і навіть дванадцять. Чоловіки можуть бути братами, мисливцями, розбійниками, богатирями, царевичами, королевича, гномами і навіть місяцями. Але архетип сюжету для всіх казок завжди загальний. Саме завдяки цьому Аарне і Томпсон виділили його під окремим номером.

Володимир Якович Пропп в своїй книзі «Історичні корені чарівної казки» стверджує, що вищевказаний сюжет є далеким відгомоном родоплемінної поліандрії і заснований на обряді чоловічий ініціації і подальшому проживанні присвячених юнаків в особливому «чоловічому домі», в якому вони проходили навчання старшими членами роду племінним обрядам і способам полювання. У реальному житті цей звичай зафіксований Джеймсом Фрезер в його багатотомній праці « Золота гілка: Дослідження магії і релігії ». Зокрема Фрезер писав про дівчат, що живуть в чоловічих будинках на островах Палау , Наступне; «Під час своєї служби вона повинна тримати приміщення будинку в чистоті і стежити за вогнем. Чоловіки звертаються з нею добре, і її насильно не примушують надавати своє розташування. Дівчина живе в особливому приміщенні при будинку. Поводження з нею лицарське. Жоден з Юнак не наважиться увійти до неї в приміщення. Вона рясно забезпечується їжею, юнаки піклуються про предметах розкоші для неї. Їй приносять горіхи бетеля і тютюн ».

Переклад твору на французьку мову виконаний Н. Н. Семеновим під заголовком: «Aglatine» (Париж, 1887).

Семеновим   під заголовком: «Aglatine» (Париж, 1887)

Кадр з однойменного мультфільму. 1951 рік

Навигация сайта
Новости
Реклама
Панель управления
Информация