Кого за океаном бачать майбутнім главою України?

У міру наближення виборів глави України в США створюються інструменти тиску на чинного главу П. Порошенко, який, судячи з усього, вирішив висуватися на другий термін. З їх допомогою Вашингтон, мабуть, намагається поліпшити керованість київським режимом для більш повного досягнення своїх цілей і завдань в залежності від ходу і результату тамтешньої передвиборної боротьби.

Стійкість київського режиму - питання для Заходу критичний. Крадіжка і інституційні протиріччя в умовах економічної кризи послаблюють київський режим, а це може обернутися його падінням і втратою Заходом антиросійського плацдарму на кордонах Росії.

Серед найближчих завдань США в Україні - вирішення питання з підтримкою конкретного кандидата на «президентських» виборах, визначення долі закону про особливий статус неконтрольованих Києвом територій Донбасу і мінського процесу в цілому. У цьому сенсі примітна інформація про перспективи кримінальної справи проти Порошенка в США, про створення на Україні т.зв. державного бюро розслідувань (ДБР) і рекомендаціях К. Волкера щодо продовження закону про особливий статус республік Донбасу.

Конкретних ставок в українських виборах 2019 року Вашингтон поки ще не зробив, але з Порошенком, схоже, визначився. 19 серпня стало відомо, що той може стати об'єктом розслідування США питання про розкрадання через фіктивні державні програми підтримки американської урядової допомоги і коштів МВФ, виділених на підтримку країн "з зароджується демократією". В даний момент за океаном йде досудова перевірка фінансової документації, до якої причетний Порошенко (поряд з ще одним «демократом» - молдавським олігархом Плахотнюком).

Примітний також і факт створення ДБР за типом ФБР США, що на цей раз є не просто наслідуванням київських владних клоунів. Тут випадок особливий - ГБР задуманий в Вашингтоні як ще один інструмент контролю над київською владою поряд з усією антикорупційної вертикаллю - національним антикорупційним бюро (НАБ), спеціалізованої антикорупційної прокуратурою (САП) і антикорупційним судом (АС).

У підслідність ГБР входять злочину осіб, які мають можливість впливати на хід кримінального провадження і уникати покарання через свого високого службового становища, а це судді, працівники правоохоронних органів, а також військові чини. Таким чином, Захід намагається вибудувати незалежну від інститутів київського режиму оперативно-розшукову та судово-наглядову вертикаль, через яку можна впливати на його ватажків.

Основна досі надія США і ЄС - НАБ і САП в умовах провокацій оточення Порошенко втягнулися у взаємну війну, дискредитуючи саму західну ідею такої вертикалі і по ходу справи самі стали джерелом корупційних ризиків.

ГБР має запрацювати в кінці вересня і, по ідеї, взяти під контроль і НАБ, і САП, і ті антикорупційні справи, в яких фігурують організовані групи впливових чиновників. А саме ГБР вже взято під контроль посольством США в Києві, що в політичних кулуарах київського режиму навіть не приховується.

Посилюючи керованість київської хунтою і створюючи важелі тиску особисто на Порошенко, адміністрація Д. Трампа, схоже, намагається визначити можливі ставки на майбутніх «президентських» виборах глави режиму. Симптоматично в цьому сенсі зустріч в Києві 24 серпня помічника Трампа з нацбезпеки Дж. Болтона з лідером «президентського» рейтингу Ю. Тимошенко. Примітно, що на зустрічі з Болтоном вона ознайомила його з проектом нової конституції, яка стосується створення підзвітної незалежного судочинства та контролюючих органів.

Вашингтон, який «обпікся» на підтримку Порошенка, при наявності альтернативи готовий позбутися нинішнього глави київського режиму і явно зацікавлений в проектах, які передбачають більш жорсткий контроль над центральною київською владою. І Тимошенко вчасно відгукнулася на цей запит.

І не тільки на цей. Вона обговорила з Болтоном перспективу поставок СПГ зі США на Україну і питання подальшого співпраці київського режиму з МВФ. Останній пункт також входить в американську повістку відносин з київським режимом. Кредити МВФ на умовах Заходу на тлі зупиняється української економіки є основним способом підтримки життєздатності київського режиму і одночасно його підконтрольності. Від них безпосередньо залежить стійкість самого режиму як знаряддя стримування і ослаблення Росії.

З стійкістю режиму прямо пов'язане питання про продовження закону про особливий статус Донбасу, термін дії якого закінчується 18 жовтня. На даний момент схоже, що Вашингтон не хоче, щоб Київ звинуватили в зриві Мінських угод. Інакше у донбаських республік розв'язуються руки в проведенні виборів, а за ними може послідувати силовий виток конфлікту з подальшою ліквідацією київського режиму, а з ним і американського контролю над Україною. Тому К. Волкер вже висловився за продовження закону про особливий статус непідконтрольних Києву територій.

Але якщо це викличе бунт націонал-радикалів і масові безлади в Києві і регіонах із захопленням бандерівцями місцевих органів влади, не піде чи Вашингтон назад? В цьому випадку з намірами американців повної ясності немає.

У Вашингтоні, не виключено, можуть віддати перевагу ризик дестабілізації на фронті прямому ризику для київської влади бути скинутої неонацистами в ході збройного виступу, яке може очолити особистий ворог Порошенко і куратор неонацистських банд глава МВС А. Аваков. У Вашингтоні можуть порахувати, що ймовірність хаосу всередині України як наслідок неонацистського бунту і розколу в київських верхах напередодні виборів є більш сильною загрозою американському контролю над нею. В цьому випадку, починаючи з осені, треба бути готовим до кривавих провокацій київського режиму на лінії фронту, які могли б «виправдати» непродовження особливого статусу Донбасу.

Зі свого боку, Порошенко з командою намагається різними символічними кроками на кшталт законопроекту про закріплення в Конституції курсу на членство України в НАТО і ЄС або денонсації договору про дружбу з Росією продемонструвати свою лояльність адміністрації Трампа. Але для США це розшаркування практичного значення не має, оскільки експлуатація антиросійських комплексів київських ватажків без всяких відповідних зобов'язань з боку США - це ідеальне для Вашингтона стан відносин з цим режимом.

І подальші наміри США щодо київської хунти будуть в значній мірі визначатися розвитком відносин Вашингтона і Москви.

Рейтинг Ритму Євразії: 1 1Але якщо це викличе бунт націонал-радикалів і масові безлади в Києві і регіонах із захопленням бандерівцями місцевих органів влади, не піде чи Вашингтон назад?
Навигация сайта
Новости
Реклама
Панель управления
Информация