- Історія персонажа Роман «Майстер і Маргарита» Михайла Опанасовича Булгакова - яскравий приклад...
- "Мастер і Маргарита"
- екранізації
- цитати
Історія персонажа
Роман «Майстер і Маргарита» Михайла Опанасовича Булгакова - яскравий приклад містичних літературних творів. Булгаков, шанувальник «Фауста» Гете , Близько сприймав сюжет улюбленого твору. Відомо, що в першій версії роману Майстер носив ім'я Фауст .
Не тільки головні герої мають загадкове походження. Описано дійові особи, чия зовнішність неабияка, а особливості способу таяться в главах роману, чекаючи, поки читач розшифрує їх підґрунтя. У їх числі - Коров'єв з почту Воланда .
Історія створення
Михайло Булгаков
Багато нюанси в «Майстрі і Маргариті» вимагають роз'яснення. Робота над романом почалася на початку 1920-их років і велася до смерті Булгакова. Перший варіант містив 160 сторінок оповідання про Христа і прокуратора і розповідав, як Воланд звів з розуму кілька десятків москвичів, раптово з'явившись в столиці зі своєю навіженої свитою. Лейтмотив "Майстра і Маргарити" був навмисно опущений. Завдяки йому твір згодом знайшло різноплановість і багатошаровість.
Літературний пам'ятник міг носити іншу назву. Розглядалися варіанти «Копито інженера», «Чорний маг», «Князь тьми» і «Гастролі Воланда». У 1937 році Булгаков прийняв рішення назвати книгу «Майстер і Маргарита». За життя письменника вона не була закінчена і видана. Копітка робота по правок і просуванню книги велася його дружиною.
Роман "Майстер і Маргарита"
Цитати з книги стали афоризмами, але найзнаменитіша: «Рукописи не горять!», - з'явилася неспроста. Навесні 1930 року через громадського тиску і власного невдоволення результатом роботи Булгаков спалив перший варіант книги. Майстер повторить вчинок письменника і буде захоплений Маргаритою . Його рукописи відновить Воланд.
Булгаков продовжить роботу через два роки після події. У 1940 він уже не міг пересуватися через хворобу, але як і раніше вів диктовку дружині - своєму головному помічникові і редактору. Правки велися довгі двадцять років. Твір побачив світ завдяки вдові Булгакова.
Воланд
Видавництва відмовляли у пресі рукописи, пояснюючи це несвоєчасністю твори. Для консервативної епохи роман був прогресивним і вільнодумною. Книгу опублікували в 1967-68 роках в журналі «Москва». Багато епізоди піддалися редактуре і скорочення, деякі були усунені. У числі вирізаних уривків - монологи Воланда, опис балу та характеристика Маргарити. Самостійне видання книги відбулося завдяки видавництву «Посів». Вперше книга вийшла в повноцінному варіанті в Німеччині в 1969 році. У Радянському Союзі вона з'явилася у відкритому доступі в 1973 році.
Образ Коров'єва, другорядного персонажа в творі, відноситься до традицій літературної містики. Прототип героя можна знайти в творі Олексія Толстого «Упир», де статський радник теля мав схожу прізвище. Булгаков назвав Коров'єва дивним ім'ям Фагот і подарував йому статус лицаря. Двоїстість персонажа простежується протягом роману. Для свити Воланда балагур залишається Фаготом, але перетворюється в Коров'єва, зустрічаючись з москвичами. Яке ім'я актуально для лицаря тьми?
Коров'єв
Розібратися в хитросплетіннях способу намагався філолог Стенбок-Фермор, що розбирав роман в 1969 році. Він стверджував, що Коров'єв - супутник Сатани. Прохідний персонаж, «перекладач», він відіграє важливу роль у романі. У 1975 році дослідник Йованович характеризував Коров'єва як героя, що відноситься до філософствуючим супровідник Воланда.
Фагот Коров'єв - представник демонічної сили. Помічник Воланда, він є володарем титулу лицаря і уособлює риса. Москвичі впевнені, що Коров'єв - перекладач при професора іноземного походження. Раніше він нібито був регентом церковного хору.
Воланд, Бегемот і Коров'єв
Існує кілька варіантів, звідки взялося його ім'я. Висувають припущення, що образ пов'язаний з героями «Села Степанчиково» Достоєвського . Персонажі на прізвище Коровкін мають до Фагота таке ж відношення, як деякі лицарі з творів різних часів і авторів.
Деякі приятелі Булгакова запевняли, що прототипом образу Коров'єва послужив знайомий письменника, слюсар Агеіч. П'яниця і хуліган неодноразово розповідав Булгакову, що в юності мав відношення до церковного хору.
"Мастер і Маргарита"
Ім'я Фагот дано герою неспроста. Його зовнішність нагадує складаний інструмент. Високий і худий Коров'єв улесливо складається перед опонентом, щоб згодом викинути гидоту.
Дослідники вважають, що свиту Воланда об'єднує іврит. Коров'єв в перекладі означає близький, бегемот - скотина, Азазелло - демон.
Персонаж постає перед публікою в першому розділі роману, стаючи спочатку галюцинацією Берліоза. Потім він знаходить фізичне втілення. Назвавшись регентом, штовхає Берліоза на неусвідомлене самогубство під колесами трамвая. Коров'єв виконує брудну роботу, провертаючи фантастичні трюки. Він намагається обдурити бездомного , Никанор Іванович Босий отримує з його рук рублі, які перетворяться в долари. Стьопа Лиходеев стає вигнанцем через витівки Коров'єва і Азазелло. У «Вар'єте» персонаж продовжує виконувати трюки, обманюючи Поплавського і глядачів.
Коров'єв і Никанор Іванович Босий
Булгаков відводить особливе місце в романі взаємодії Коров'єва і Бегемота. Парочка підпалює Торгсин і будинок Грибоєдова . Разом з Маргаритою зустрічає гостей на балу Сатани. Вони залишили в книзі записів відвідувачів будинку Грибоєдова позначки, представившись Скабичевський і Стравінським, влаштували переполох в магазині і кожен раз поставали перед читачем в дивному вигляді. Наприклад, Коров'єв і Азазелло, знявши фраки, сиділи за столом в нехорошою квартирі разом з котом, створюючи дивне враження. Коров'єв уособлював собою диявольські витівки і ніс тяжку друк демонізму в свиті Воланда. Його баляси було вимушеним, як і смішний зовнішній вигляд.
Коров'єв - лицар з похмурим обличчям
Булгаков описує Коров'єва під час останнього польоту як лицаря з похмурим обличчям, в темно-фіолетовому вбранні. Герой був задумливий і дивився вниз, не звертаючи уваги на місяць. Перетворення Коров'єва Воланд пояснював тим, що одного разу лицар невдало пожартував. За це його нагородили блазнівським обличчям, непривабливою сміховинною одягом і гаерский видом. Фагот носив жокейський картуз, легкий картатий піджак, який був дуже вузький, картаті штани і білі шкарпетки. Маленькі очі і дивні вусики робили його зовнішність неприємною.
екранізації
«Майстер і Маргарита» - роман, що пропонує режисерам масу можливостей для інтерпретацій і використання спецефектів. Популярними вважаються п'ять кінокартин, присвячених пригодам Воланда і його свити.
Першу стрічку - «Пілат та інші» - зняв Анджей Вайда. Польський режисер звернувся до цієї теми в 1972 році, зробивши акцент на біблійному мотиві, віддаючи данину Другій світовій війні. Картина була своєрідним викликом і виявилася забороненою в Польщі. Образ Коров'єва в ній був відсутній.
Бата Жівоіновіч в образі Коров'єва
У тому ж році серб Олександр Петрович зняв фільм «Майстер і Маргарита», виключивши біблійний сюжет і акцентувавши увагу на московських подіях роману, а також на лінії Майстра і Маргарити. У цьому проекті Коров'єва зобразив Бата Жівоіновіч.
Януш Міхаловський в образі Коров'єва
У 1988-90 роках Мацей Войтишко зняв чотирисерійну стрічку за романом Булгакова, зробивши її наближеною до описаного сюжету. Комп'ютерна графіка і спецефекти залучили аудиторію не менше, аніж акторський ансамбль. У ролі Коров'єва виступив Януш Міхаловський.
Олександр Філіппенко в ролі Коров'єва
1994 подарував радянському кінематографу стрічку Юрія Кари . Це була перша російська кіноверсія книги. Після зйомок фільм пролежав на полицях студії 16 років через розбіжності з продюсерами і нащадками письменника, тому прем'єра 2011 року не справила бажаного ефекту. Образ Фагота в картині втілив Олександр Філіппенко .
Олександр Абдулов в образі Коров'єва
Артистові вдалося взяти участь і в кіно, знятому Володимиром Бортко , Але в ролі Азазелло. Коров'єва на екрані став Олександр Абдулов . У стрічці використовувалася комп'ютерна графіка та сучасні технології. До роботи були запрошені популярні артисти вітчизняного кінематографа.
цитати
Коров'єв - неоднозначний герой містичного роману. Він дарує читачам масу афоризмів і філософський реплік.
«Немає документа, немає і людини», - заявляє Коров'єв, вимовляючи фразу, яка згодом стане безсмертною.
Вона застосовується для характеристики бюрократичного свавілля, що панувало в радянських інстанціях і зберігся донині.
Коров'єв, він же Булгаков, дає відповідь критикам і дослідникам у фразі:
«Зовсім не посвідченням визначається письменник, а тим, що він пише! Почім ви знаєте, які задуми рояться в моїй голові? Або в цій голові? »
Викриваючи наміри літературознавців, автор, в особі свого персонажа, претендує на індивідуальність і непередбачуваність.
Філософ Коров'єв нерідко проголошує вічні істини, які не втрачають актуальності в будь-яку епоху:
«Ви судите по костюму? Ніколи не робіть цього, найдорогоцінніший страж! Ви можете помилитися, і до того ж дуже крупно ».
Саме це робить персонажа привабливим і цікавим, незважаючи на його негативну характеристику.
Яке ім'я актуально для лицаря тьми?Почім ви знаєте, які задуми рояться в моїй голові?
Або в цій голові?
