Мабуть не один об'єкт в столиці не викликав такого резонансу, як з'явився три роки тому з легкої руки екс-президента Віктора Ющенка Меморіал пам'яті жертв голодоморів. Одних киян обурювало його місце розташування - схил парку Слави, біля Києво-Печерської лаври, інших дивувало і навіть злило: навіщо в землю «закопали» купу грошей? Втім, Меморіал пам'яті жертв голодоморів (саме у множині, - прим. Авт.) В Україні таки з'явився, а в лютому 2010-го йому присвоїли статус Національного. Сьогодні «пристрасті» навколо пам'ятника трохи вляглися, а сама Свічка давно стала місцем туристичного паломництва і улюбленим місцем для фотографування.
Меморіал штукатурили аж до дня відкриття
Указ про створення "Меморіального комплексу пам'яті жертв голодомору 1932-1933 років" підписав ще в 2003 році тодішній Президент України Леонід Кучма. У той час тема страшної трагедії ще не була піднята на політичні прапори. Розгляд конкурсних робіт стартувало 7 квітня 2006 р столичному Будинку художника, підсумковим акордом стало висунення трьох проектів-фіналістів. Конкурсне журі з числа письменників, художників, скульпторів і представників органів влади після творчих суперечок зупинилося на роботі творчого колективу Анатолія Гайдамаки, в який увійшли також скульптори Микола Обезюк і Петро Дроздовський. Закладка каменю на місці будівництва в парку Вічної Слави відбулася 25 листопада 2006 року після чого на схилах парку висадили калиновий гай - по одному кущу калини на кожен населений пункт постраждав від голоду. У цьому заході взяли участь перші особи держави.
Показово, що меморіал зводили авральними темпами, щоб встигнути до 75-х роковин Голодомору, а на об'єкті цілодобово працювали сотні робітників, в тому числі і з Узбекистану. Як згадують очевидці тієї грандіозного будівництва, напередодні откритімя Меморіалу в парку лежав сніг, тим не менш, це не завадило будівельникам замішувати на морозі бетон, висаджувати кущі і навіть віддають перевагу катанню на схилах парку Слави траву в рулонах.
Для багатьох українців сума витрат на будівництво стала шокуючою при всій повазі до жертв Голодомору. Для прикладу, з держбюджету в 2008 році на соціальну допомогу дітям-сиротам було виділено всього 125 млн. Грн., На придбання шкільних автобусів для сіл - 80 млн., Санаторне лікування інвалідів - 70 млн., Дотації роботодавцям на забезпечення молоді першим робочим місцем - 32 млн., держконтроль за якістю ліків - 27 млн., оздоровлення та відпочинок сільських дітей - 11 млн., заходи щодо подолання епідемій туберкульозу та СНІДу - 10 млн. При цьому сума, виділена на першу чергу Меморіалу жертвам Голодомору в Україні, - не всім поступалася сумі, яку Гер ания свого часу витратила на музей пам'яті жертв Голокосту в Берліні, - німцям він обійшовся в 28 млн. євро (менше 200 млн. грн.).
Ні дня без скандалу
З самого дня початку будівництва Меморіалу і донині об'єкт супроводжую численні скандали: починаючи від місця розташування і закінчуючи відвертими фінансовими махінаціями. Меморіал, який отримав назву "Свічка пам'яті", був відкритий 22 листопада 2008 р проте через чотири місяці його закрили, що б ... добудувати.
В кінці червня 2009 року (напередодні здачі Меморіалу в експлуатацію - прим. Авт.) Рахункова палата України заявила, що на будівництво пам'ятника було витрачено в 5 разів більше коштів, ніж це передбачалося проектною документацією і запланованими бюджетними асигнуваннями. Згідно з первинною кошторисі КМДА вартість будівництва повинна була скласти 27,5 млн. Грн, але замість цього різко зросла до 133,8 млн. Грн. Причиною такого різкого стрибка "собівартості" назвали зволікання з початком робіт з проектування та будівництва об'єкта. На закінчення Рахункової палати також говорилося, що 96% коштів, виділених на будівництво Меморіалу, були витрачені з порушенням закону і неефективно.
Зокрема, в повідомленні йдеться про те, що "в результаті неналежної організації Київською міською державною адміністрацією виконання робіт зі спорудження Меморіалу за умови використання на цю мету в 2007-2008 роках 133,6 мільйонів гривень з державного бюджету (99,9% кошторисної вартості ), Меморіальний комплекс до цього часу не добудований і не введений в експлуатацію. Кошти в сумі 128,3 мільйонів гривень, або 96%, використані з порушенням чинного законодавства та неефективно ".
Ще через рік (літо 2010 року) чи через проливні дощі, то чи через помилки в проектуванні при поспішної здачі об'єкта, був затоплений центральний експозиційний зал Меморіалу. До речі, останній версії дотримувався і директор музею Віктор Діденко. За його словами співробітники винесли звідси близько 40 відер води, а 5 проекторів, що висіли під стелею прийшли в непридатність. У скільки обійшовся тодішній ремонт невідомо. Але очевидно одне, так як Меморіал знаходиться на балансі КМДА всі витрати по усуненню наслідків "повені" повністю лягли на міський бюджет.
Буквально через кілька місяців, у вересні 2010 року, в ЗМІ сплив черговий скандал навколо Меморіалу. Невідомі вандали осквернили Меморіал пам'яті жертв голодомору, витягнувши із землі в Калиновому гаю біля підніжжя пам'ятника меморіальні таблички з назвами сіл, які вимерли під час голодомору. Частина табличок знищили, а залишки акуратно склали біля сміттєвих баків. Хто це зробив, і понесли вандали покарання, до сих пір невідомо.
Не минуло й двох років з дня відкриття, як з'ясувалося, що комплекс жертвам Голодомору потребує ремонту. Сліди "недоробок" були явно видно відразу на сходах, що ведуть до зали Пам'яті, - на них ледве встигає висихати вода. А через вогкість по приміщенню поширюється грибок, з яким, до речі, до цих пір, воюють малярі. Але самі тривожні "дзвіночки" з'явилися на бічних опорних стінах з тильного боку Меморіалу, де розміщений дзвін. Тут з'явилися великі тріщини шириною із сірникову коробку, що тяглися від підлоги до стелі. Не знайшовши іншого способу "приховати" прорахунки, будівельники раз у раз заливали тріщини монтажною піною.
Здавалося б, на цьому все скандали повинні бути вичерпані. Але не тут-то було. Буквально минулого тижня поет і блогер з Санкт-Петербурга Петро Старцев вирішив навідатися в парк Слави і ось що він тут виявив. Гранітні таблички, на яких вибиті цитати відомих громадських діячів і політиків минулого століття повинні, за задумом авторів Меморіалу підкреслювати всю широту злочину проти людини і людяності, яким, поза сумнівом, є будь-який геноцид, а не тільки Голодомор. Серед цитат можна зустріти і висловлювання Льва Троцького, датоване ... 1918 роком, коли про Голодомор ще ніхто навіть не чув. Деякі дощечки, як наприклад ця цитуючи Володимира Леніна, спеціально покладені так, щоб по ній ходили. Мабуть, в знак особливого презирства. Втім, який стосунок ця досить необачно кинута фраза має до подій, які мали місце через 8 років після його смерті - абсолютно не ясно. Мабуть, це єдина цитата, з Володимира Ілліча, що має хоч якесь відношення до України - розмірковує автор. Що вже говорити про те, що для більшості туристів це місце не викликає необхідного "священного трепету" і поваги, а співробітники музею крізь пальці дивляться на те, як перехожі мало не з ногами залазять на таблички з роками голодоморів, щоб зробити вдалий кадр для сімейного архіву ...
Підпишись на наш Telegram . Надсилаємо лише "гарячі" новини!
Одних киян обурювало його місце розташування - схил парку Слави, біля Києво-Печерської лаври, інших дивувало і навіть злило: навіщо в землю «закопали» купу грошей?
