Мемуари майора Прищика: "Нічне рандеву сержанта"

1. АВТОР:
2. Орфографічна помилка в тексті:

26 грудня 2014, 09:00, Переглядів:

З якоїсь дуже дивної причини порядок на вулицях і клумбах військового містечка періодично наводили солдати. Чи то на двірників економили, чи то солдат потрібно було чимось зайняти. Точно не знаю. Тільки щосуботи йшли солдати з березовими віниками під пахвами і граблями на плечах воювати з недопалками, фантиками, порожніми пляшками та іншими залишками солодкої цивільному житті. Сержант Небаба впевненим похідним кроком в колону по два вів десяток солдатів відбувати трудову повинність на закріплену територію. Останнім плентався рядовий Драпс, притискаючи до грудей плащ-палатку, призначену для виносу сміття. Обертаючи головою на всі боки, він сподівався втекти від роботи під яким-небудь слушним приводом. Драпс, кажучи армійською мовою, любив "зашаріл", але жарти з Небабу були погані. Тому Веніамін або, як його називали товариші по службі, Віник, шукав спосіб проявити себе і тим самим здобути лояльність сержанта.

- Товариш сержант, а можна в магазин збігати подивитися, чи є в продажу пломбір в шоколаді? - апетитно, як в рекламному ролику запитав Драпс.

- Драпс скільки разів тебе вчити? Можна Машку за стегно, потрібно говорити "дозвольте", - зробив лексичне зауваження Небаба.

- Добре, що ви дозволяєте. ось тільки де взяти Машку? - продовжив Драпс. Зобразивши на обличчі страждання юного Вертера.

- На, тримай, - сержант простягнув солдату віник, витягнутий з під пахви попереду йде Дідка, ініціюючи обмін інвентарем і, відповідно, робітниками ролями, так би мовити, "за зайву балаканину".

- Товариш сержант, не губіть, мені ж старшина видав плащ-палатку під розпис. Дідок її вимажется або порве. У нього ж нічого немає святого. До того ж я вже мовчу, - почав благати хитрий Драпс, що не бажав провести найближчі кілька годин в позі зламаної берези з віником в руках. Але, незважаючи на позбавлення права голосу, зробив для себе висновок, що тема жіночої статі для сержанта актуальна.

Територія, яку потрібно було прибрати, перебувала між житловими будинками. Позначивши кожному його персональний надів, Небаба закурив, поглядаючи на перехожих. З боку автостанції по тротуару в напрямку зондеркоманди йшла дівчина зі спортивною сумкою через плече.

- Мадемуазель, екскюзмі. Ми тут наводимо марафет, тому битте-дрітте Лібе фройлен, дозвольте вам допомогти, - защебетав і розплився в усмішці Драпс, боковим зором помітивши наближається сержанта.

- А як ви дізналися, що мені потрібна допомога? - відповіла дівчина з сумкою, поправляючи русяве волосся.

- Це все завдяки вмілому командуванню товариша сержанта. Він нас навчив вгадувати бажання, - продовжував заливатися соловейком Драпс, поступаючись місцем займає вогневу позицію Небабу.

Розговорившись, дівчина розповіла сержанту, що звуть її Катя, вона студентка другого курсу політехнічного інституту. Приїхала вона в гості до тітки Раї. У військовому містечку вперше, на автостанції їй показали напрямок, куди йти, але вона не зовсім розуміє, як знайти адресу. Тим часом всюдисущий Драпс непомітно для щось туркотять метнувся в продуктовий магазин. Принесене ескімо на паличці Драпс тактовно вклав в долоню сержанта, який тримав руки за спиною.

- А це вам, - сказав сержант і простягнув Каті морозиво.

- Ого! Ви дійсно вмієте читати думки, - вигукнула захоплена гостя і покрилася рум'янцем.

Передавши командування прибиранням території Драпсу, сержант, взявши Катину сумку, провів її до під'їзду будинку, де жила тітка.

Прибирання території йшла повним ходом. Нахабний і заповзятливий Драпс взяв на себе місію продуктового човника. Поки інші працювали, він бігав в магазин за смакотою, які замовляли товариші: морозивом, чіпсами, солоними горішками, вафлями "Артек" і іншими вадами солдатського раціону харчування. За кулінарні та бакалійні вкуснягі брати по зброї дякували спритника шматочком придбаного.

Стоячи біля під'їзду, сержант розповідав дівчині про себе, поки не підійшов посланий Драпсом Володя Дідок з доповіддю, що все прибрано і пора повертатися в казарму. Відправивши гінця, сяючий Небаба дозволив бійцям трудового фронту ще раз перекурити. В казарму поверталися на всіх парах, Небаба у нестямі від щастя, а Драпс від вируючого в шлунку асортименту перепробуваних їм продуктів.

Зміни в поведінці сержанта помітили багато. Тепер Небаба щовечора йшов в самоволку або стояв у наряді по КПП , Що давало можливість новоспеченим Ромео і Джульєтті зустрічати світанки і безустанно говорити про любов. Але стріли Амура раптом перестали літати над КПП. Місце служби перемістилося в казарму. Небабу призначили черговим по батареї, днювальними з сержантом заступили його вірні нукери - Драпс і Дідок.

Приготування до зустрічі закоханих почалися ще вдень: сержант дістав кип'ятильник, купив солодощів. Але штаб полку, розташований якраз навпроти казарми, з черговим по частині прямо на ганку зводив нанівець всі надії сержанта. Він нервував і не знав, що робити. Сутеніло. Тим часом Мегамозок з військовим квитком на ім'я Веніаміна Драпса запропонував неймовірне по своїй простоті рішення: зробити з плащ-наметів конверт, який потрібно підняти на канатах із простирадл. У цій конструкції вирішили доставити кохану сержанта через вікно на другий поверх. Отримавши схвалення зухвалого плану, Дідок і Драпс почали в'язати підйомник.

Але тут, як на гріх, охоронець військової дисципліни і полковий моралі майор Удод у вікно помітив жіночий силует біля казарми і вирішив дізнатися, що в таку пізню годину на території частини робить незнайомка. Підійшовши ближче, майор дізнався племінницю своєї дружини.

- Катя, а ти, що тут робиш? - запитав здивований Удод.

- Стою, - дала очевидний відповідь дівчина і відвернулася в сторону.

- Так Так Так. Здається, я починаю розуміти, - єхидно примружившись із захватом, вимовив військовий.

- А я-то думаю, що це про Небабу чутки поповзли, що закохався він в когось, - почав міркувати вголос майор.

- Він хороший, ви його не знаєте! - запалилася студентка технічного вузу.

- Звичайно, він хороший, звичайно, я його не знаю. Звідки ж мені його знати? - почав заспокоювати родичку майор, боячись отримати вдома наганяй за розбите дівоче серце.

- Катя, ти йди додому, не стій тут. Він на службі, я йому передам, що ти приходила, - обнадіяв студентку майор і показав, як вийти з частини через КПП, а не назад через паркан.

Сам майор зачаївся в кущах за казармою і став чекати сержанта для відвертої розмови, смакуючи, який сюрприз зробить Небабу своєю появою замість Каті. Але з казарми ніхто не виходив. Остаточно стемніло, комарі не давали всидіти на місці. Удод хотів уже змінити позицію, як раптом відкрилося вікно на другому поверсі, і сержант пошепки покликав дівчину.

- Катя, ти ще тут? - поцікавилася висунулася з вікна сержантського голова.

- Да-а-а, - якомога тихіше відповів майор-викривач.

- Залазь в плащ-палатку, ми тебе піднімемо. Тільки тихо, - попередив сержант. Удод під покровом темряви через кущі пробрався до стіни казарми.

Зверху стали спускати в'язану з плащ-палатки і простирадлом підйомну конструкцію. Як тільки плащ-намет торкнулася землі, Удод запорхнул їй всередину і зачаївся.

- Катя, можна піднімати? - так само пошепки запитав про готовність Небаба.

- Да-а-а, - відповів пустотливий майор і для чогось смикнув за канат із простирадл.

- Піднімайте, обережно, - скомандував спраглий зустрічі з коханою Небаба.

Сховався в плащ-палатці майор відчув, як відірвався від землі. Піднімали повільно, канати із простирадл скрипіли, майор сидів тихо, як миша під віником, йому було несила почати викриття століття. Представляючи, як його буде хвалити за пильність командир полку, а він буде лаяти комбата за нехлюйство в підрозділі. Тягнуть побачили край плащ-палатки.

- Думав, легше буде, - висловився вголос Драпс, передчуваючи швидке завершення підйому.

І тут Удод не стримався. Страх і жах всіх солдатів і сержантів полку, як чорт із табакерки, вискочив з складок плащ-палатки.

- А ти ще й думати вмієш? - риторично закричав в темряві замполіт.

- Цур, мене-а-а-а-а-а! - закричав переляканий Драпс і, відстрибнувши від вікна, відпустив простирадло.

- М-А-М-А, - розтиснувши пальці, по буквах промовив остовпілих Дідок.

- епта, - відсахнувся назад сержант, як ошпарений.

За вікном почувся глухий ляпас і протяжний, здавлений виття: "У-У-У-У-У-У" !!! Це майор зламав ногу. Як і планував Удод, про пришестя дізналися багато. замість очікуваних Лавров Удода поклали в госпіталь. А Небаба і пара Купідон отримала по п'ять діб арешту за використання військового майна в корисливих цілях. Катя, не витримавши душевних мук, поїхала. А за забитими вікнами днювальним тепер постійно ввижалося перекошене обличчя майора.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини в нашому Telegram

Ви зараз переглядаєте новина "Мемуари майора Прищика:" Нічне рандеву сержанта "". інші Новини політики дивіться в блоці "Останні новини"

АВТОР:

Сергій Коваль

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Орфографічна помилка в тексті:

Послати повідомлення про помилку автора?

Виділіть некоректний текст мишкою

Дякуємо! Повідомлення відправлено.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ